Рішення № 10356898, 17.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

17.05.2010Справа №2-32/1652-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Фізичної особи – підприємця Маслової Наталії Валентинівни (97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 58, кв. 7 ідентифікаційний номер 2779618560)

До відповідача Закладу об’єднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Московська, 33 ідентифікаційний код 05381538)

Про стягнення 95030, 46 грн.

За участю представників:

Від позивача – Левченко І.М., довіреність № 354 від 08.04.2010р. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Фізична особа – підприємець Маслова Наталія Валентинівни звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закладу об’єднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» про стягнення 95 030, 46 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.04.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 12.04.2010р., розгляд справи відкладено на 26.04.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

У судовому засіданні 26.04.2010 року оголошено перерву на 17.05.2010р., про що сторони повідомлені належним чином згідно з підписом уповноважених осіб у бланку про оголошення перерви.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.04.2010р. в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договору № 3/8 від 03.08.2008р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 95030, 46 грн., що і стало приводом для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Відповідач, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, про що свідчить підпис уповноваженого представника у бланку про оголошення перерви.

17.05.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що відповідачем не було отримано позовної заяви та змін до неї.

Проте як вбачається з матеріалів справи, копія позовної заяви була надіслана відповідачеві 15.03.2010р., згідно з поштовим чеком. (а.с. 5).

Заява позивача про уточнення позовних вимог також була надіслана на адресу відповідача, що вбачається із опису вкладення та поштового чеку від 29.04.2010р., доданих до заяви (а.с. 78-79), окрім того, представник відповідача був присутній у судовому засіданні 26.04.2010р., належним чином ознайомлений із правами, передбаченими статтею 22 господарського процесуального кодексу України, в тому числі із правом знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Крім того, у клопотанні відповідач посилається на неможливість направити представника у зв’язку із хворобою, тоді як до заяви не додано жодних доказів зазначених обставин та неможливості направити іншого уповноваженого представника для участі у розгляді справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України –за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2008 року між Фізичною особою – підприємцем Масловою Наталею Валентинівною (Продавець) (позивач) та Закладом об’єднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» (Покупець) ( відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу № 3/8 (а.с. 38).

Зазначений договір купівлі-продажу укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками обох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 Цивільного кодексу України і є правомірним правочином, в силу статті 204 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою, зазначений договір є договором купівлі – продажу, відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Продавець зобов’язується передати товар у власність покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 2.1 Договору оплата здійснюється згідно з рахунком та накладної.

Строк оплати товару передбачений пунктом 2.2 Договору та становить протягом 30 банківських днів з дня поставки.

Згідно з пунктом 2.3 Договору за прострочення платежу Покупець сплачує Продавцеві штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Строк дії Договору становить з моменту підписання та до 31.12.2009р.

Так, на виконання умов Договору за період з 27.08.2008р. по 06.10.2008р. позивачем був поставлений відповідачу, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 108031,75 грн., що підтверджується видатковими накладними на вказану суму, доданими до матеріалів справи. (а.с. 48-71).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи у видаткових накладних.

Беручи до уваги, що позивачем на виконання умов договору надання послуг з реалізації санаторно-курортних путівок № 27/10 від 27.10.2008р., укладеного між Закладом об’єднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» та Фізичною особою – підприємцем Масловою Наталею Валентинівною було реалізовано санаторно-курортні путівки на суму 13001, 29 грн., що підтверджується банківськими виписками, чеками та приходними касовими ордерами, позивач просить стягнути з відповідача суму 95030,56 грн. за договором купівлі-продажу № 3/8.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На виконання умов Договору позивачем був поставлений товар на суму 108031, 75 грн.

Відповідачем частково був оплачений товар, проте відповідач порушив свої зобов’язання за договором в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 95030, 56 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заборгованість в розмірі 95030,56 грн., а отже підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, вказана заборгованість визнана відповідачем в підписаних обома сторонами актах звірки на вказану суму. (а.с. 13,14).

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закладу об’єднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Московська, 33 ідентифікаційний код 05381538) на користь Фізичної особи – підприємця Маслової Наталії Валентинівни (97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 58, кв. 7 ідентифікаційний номер 2779618560) 95 030, 46 грн. заборгованості, 950,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника у судовому засіданні 17.05.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 17.05.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.