Вирок № 103568925, 21.02.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2299/15-к Провадження № 1-кп/450/135/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: прокурора Гаранджа Т.Є., обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст.15- ч.1 ст.185 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140270000396 від 24.03.2015 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Стебник Львівської області, громадянка України, з вищою освітою, не одружена, на утриманні має малолітню дитину, не працює, не є інвалідом, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15- ч. 1 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор Гаранджа Т.Є.

обвинувачена ОСОБА_1

встановив:

Згідно обвинувальногоакту,23.03.2015року, ОСОБА_1 ,перебуваючи вприміщенні ТОВ«Ашан УкраїнаГіпермаркет»,що знаходитьсяза адресою:вул.Стрийська,30,с.Сокільники,Пустомитівського районуЛьвівської області,маючи умиселна таємневикрадення чужогомайна,з корисливихмотивів,шляхом вільногодоступу,таємно намагаласявикрасти майно,яке належить ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», а саме: крем для депіляції «Віт» у кількості 1 шт. вартістю 46 грн. 46 коп., одну упаковку зубних щіток «Колгейт» з двома щітками всередині вартістю 55 грн. 89 коп., батарейки «Лужна LR06» в кількості 1 упаковки вартістю 6 грн. 93 коп., засіб для зняття макіяжу в кількості 1 шт. вартістю 40 грн. 71 коп., колагенові диски для очей в кількості 2 шт., вартість 1 шт. 15 грн. 02 коп., на загальну суму 30 грн. 04 коп., колагенові диски для очей в кількості 4 шт., вартість 1 шт. 11 грн. 44 коп., на загальну суму 45 грн. 76 коп., колготки жіночі «MOTIVE40 P5» у кількості 1 шт. вартістю 38 грн. 61 коп., панчохи жіночі «LA ROCHEL20» у кількості 1 шт. вартістю 57 грн. 33 коп. на загальну суму 321 грн. 73 коп.

Під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки ОСОБА_1 була зупинена працівником охорони за межами лінії каси ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» з вказаним майном, а тому остання не мала реальної можливості розпорядитися чи користуватися викраденим майном.

Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), а саме вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 - ч.1 ст. 185 КК України.

Так, згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України та рішення Конституційного Суду від 20.10.2011 №12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала в повному обсязі та дала суду наступні покази: 23.03.2015 року обвинувачена прибула до торгової мережі «Ашан Україна Гіпермаркет» з метою здійснення покупок, а саме продуктів харчування. Перебуваючи на касі, вона розрахувалася за товар, який придбала, та поклала його (товар) в свою сумку. Після того, як вона пройшла касову зону, до неї підійшов працівник охоронної служби і прикладаючи невелику силу завів її до оглядової кімнати, де її утримували певний час та сказали, що підозрюють її (обвинувачену) в тому, що вона вчинила крадіжку. ОСОБА_1 сама нічого не витягувала і працівники охорони викликали жінку. В оглядовій кімнаті є ще одні двері і її працівники охорони завели в інші двері і там жінка здійснила її поверхневий огляд. Останнім вона надала письмові пояснення, де зазначила про її незаконне утримання працівниками охорони. Коли приїхала поліція, то певні речі вже лежали на столі у кімнаті охорони. Після приїзду поліції та оформлення відповідних матеріалів, товар повернули до торгової зали.

Сторона обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 надала ряд письмових доказів, які були безпосередньо досліджені судом.

Так,у протоколіогляду місцяподії від23.03.2015р.відображено,що слідчийСВ Пустомитівського ГУМВС Україниу Львівськійобласті лейтенантміліції ЧеркавськийІ.Б.у період21год.20хв.по 22год.30хв.за участіпонятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провів оглядприміщення охорони ТОВ «АшанУкраїна Гіпермаркет»,розташованого заадресою: вул.Стрийська,30,с.Сокільники,Пустомитівського районуЛьвівської області.В даномуприміщенні,з правоїсторони наявнийстіл,на якомузнаходилися наступніпредмети:пластиковий тюбікіз надписом«Віт» -крем длядепіляції,упаковка зубнихщіток «Колгейт»з двомащітками,батарейки «ЛужнаLR6»в кількостідві батарейкив однійупаковці,пластикова ємкістьіз надписом«Maybelline»-засіб длязняття макіяжу,колагенові кристалічнімаски дляочей чотири маскизолотистого кольору,а двімаски білогокольору,упаковка колготівіз надписом«MOTIVE40Den»та щеодна упаковкаколготів ізнадписом «LAROCHELLE20 Den» у кількості 1 шт. При огляді місця події була присутня обвинувачена ОСОБА_1 , але відсутній її підпис, і не зазначено взагалі, що вона ( ОСОБА_1 ) була присутня.

До протоколу огляду місця подій додані фотозображення товарів із підписом: крем для депіляції «Віт» у кількості 1 шт., одну упаковку зубних щіток «Колгейт» з двома щітками, батарейки «Лужна LR06» в кількості 1 упаковки, засіб для зняття макіяжу в кількості 1 шт., колагенові диски для очей в кількості 2 шт., колагенові диски для очей в кількості 4 шт., колготки жіночі «MOTIVE 40 P5» у кількості 1 шт., панчохи жіночі «LA ROCHEL20» у кількості 1 шт.

Суд, вважає зазначений доказ недопустимим та відкидає, з наступних підстав.

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені Законом України «Про Національну поліцію». Норма ст. 34 вищезазначеного закону встановлює, що під час поверхневої перевірки, зокрема, особа має право самостійно показати поліцейському вміст особистих речей. У подальшому поліцейський може обмежити пересування особи і фактичне володіння річчю, що повинно відбуватися у порядку і спосіб, передбачені ст. 37 зазначеного закону, та КПК України. Обмеження фактичного володіння річчю здійснюється шляхом вилучення речі в її фактичного володільця, обмеження її перенесення або перевезення. Поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю особи, а також зобов`язаний скласти протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та вручити протокол цій особі. При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 КПК України.

Свідок ОСОБА_4 1975 р.н. ( АДРЕСА_2 ) надав суду показання про те, що станом на березень 2015 року він працював інспектором служби безпеки в гіпермаркеті Ашан, в його обов`язки крім пожежної безпеки, входило також зберігання майна гіпермаркету «Ашан». Відбулася крадіжка майна, була затримана жінка. Про факт крадіжки його повідомив старший зміни охорони гіпермаркету Ашан. Свідка покликали після того, як відбулася крадіжка. Коли він (свідок) прийшов в оглядову кімнату, то побачив речі які були викрадені з торгового залу, а саме косметика, колготки, лежали на столі, була присутня обвинувачена. Його дії полягали в тому, щоб викликати працівників поліції.

Свідок ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) надав суду показання про те, що станом на 2015 рік він працював в службі безпеки в гіпермаркеті Ашан, як і на залі так і в моніторній. Дізнався про факт крадіжки від працівника на залі, передали в моніторну і сказали прослідкувати за людиною. Свідок також пояснив, що в оглядовій кімнаті є стіл на якому люди викладають речі, а у випадку якщо особа не погоджується сама викласти речі то працівники охорони викликають працівників поліції. Під час затримання особи він не був присутнім. Будь-яких заяв до поліції не писав, оскільки у нього не було на то повноважень.

Відповідно до ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи у приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 23.03.2015 року ОСОБА_1 було затримано працівниками служби охорони магазину ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», які проводили її огляд та вилучення викраденого товару.

Однак працівники служби охорони супермаркету не мали повноважень на затримання ОСОБА_1 та вилучення предмету злочину. При цьому ними не було викликано працівників правоохоронних органів, які мали би скласти відповідно до вимог ст. 208 КПК протокол затримання.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутня заява представника потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення від 23.03.2015 року, а також відсутній витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР), на підставі чого слідчий вніс відомості до ЄРДР.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Згідно ч.2 ст. 58 КПК України представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Виходячи з положень ч.1 ст. 185 КК суб`єктивна сторона злочину, передбаченого цією нормою кримінального закону, характеризується наявністю прямого умислу у винної особи, тобто суб`єкт має чітко усвідомлювати й достовірно знати, що його дії направлено на таємне заволодіння для нього чужим майном з метою обернення його на свою користь або на користь іншої особи.

Разом із цим, обов`язковими елементами цього складу злочину, крім іншого, є об`єкт злочину - чуже майно, та розмір заподіяної крадіжкою шкоди, без встановлення якої неможливо правильно розглянути справу по суті, тобто вартість викраденого, яка повинна перевищувати 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При цьому важливим є встановлення умислу особи на крадіжку майна саме на суму за вчинення якої передбачена кримінальна відповідальність.

Інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відноситься до умисних, тому форма вини, відповідно до ст. 91 КПК України, як елемент суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, підлягає обов`язковому доказуванню у кримінальному провадженні і такий обов`язок доказування за приписами ст. 92 КПК України покладений на сторону обвинувачення.

Представник потерпілого ОСОБА_6 надала суду показання про те, що працює на посаді заступника начальника служби безпеки ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», не була учасником подій. Про причини та обставини затримання ОСОБА_1 їй відомо від третіх осіб.

Окрім вищезазначених порушень затримання особи, яка підозрюється у злочині, оформлення відповідних протоколів за наслідками затримання особи, також був допущений ряд порушень щодо предметів, які були об`єктом кримінально протиправних дій, а саме щодо їх виявлення, огляду тощо.

Як зазначалося вище, процесуальні дії з виявлення та вилучення у особи під час затримання та особистого обшуку речей (зокрема і безпосереднього предмету злочину), повинні знайти своє відображення у протоколі, про що зазначено у ч.5 ст. 208 КПК України, яка діяла в редакції на момент інкримінованих обвинуваченому дій, або у спосіб, передбачений ст.37 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки відповідні товари були вилучені під час фактичного обшуку.

Згідно протоколу огляду місця події від 23.03.2015 року слідчим Черкавським І.Б. в присутності понятих в приміщенні службового кабінету служби охорони ТОВ «Ашан Гіпермаркет України» було оглянуто, виявлено та вилучено: «віт» - крем для депіляції, упаковка зубних щіток «Колгейт» з двома щітками, батарейки «Лужна LR6» в кількості дві шт. в одній упаковці, пластикова ємкість із надписом «Maybelline» - засіб для зняття макіяжу, колагенові кристалічні маски для очей чотири маски золотистого кольору, а дві маски білого кольору, упаковка колготів із надписом «MOTIVE 40 Den» та ще одна упаковка колготів із надписом «LA ROCHELLE 20 Den» у кількості 1 шт.

Згідно постанови про визнання речових доказів та долучення до матеріалів кримінального провадження від 24.03.2015 року слідчим Черкавським І.Б. один крем для депіляції «Віт», одна упаковка зубних щіток «Колгейт», одна упаковка батарейок «Лужна LR06», одна рідина для зняття макіяжу, колагенові маски для очей в кількості двох упаковок та чотирьох упаковок, одна упаковка колготів жіночих «Motive40 Р5», одна упаковка панчохів жіночих «La Rochel 20» визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання начальнику служби безпеки ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» ОСОБА_7 до вирішення питання по суті.

Згідно довідки№б/нвід 23.03.2015року тарозписки представникапотерпілого проприйом навідповідальне зберіганняречових доказівзгідно внутрішньогоакту №б/нвід 23.03.2015року вказанікрем длядепіляції «Віт»вартістю 46грн.46коп.,одна упаковказубних щіток«Колгейт» здвома щіткамивсередині вартістю55грн.89коп.,батарейки «ЛужнаLR06»вартістю 6грн.93коп.,засіб длязняття макіяжувартістю 40грн.71коп.,колагенові дискидля очейвартістю 30грн.04коп.,колагенові дискидля вартістю45грн.76коп.,колготки жіночі«MOTIVE40P5»вартістю 38грн.61коп.,панчохи жіночі«LAROCHEL20»вартістю 57грн.33коп.були повернутіна відповідальнезберігання начальникуслужби безпеки ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» ОСОБА_7 .

Доказів законного вилучення предметів (товарів), їх огляду з визначенням відповідних ознак ідентифікації, стороною захисту не надано.

З огляду на зазначене, постанова слідчого від 24.03.2015 р. про визнання речовими доказами: один крем для депіляції «Віт», одна упаковка зубних щіток «Колгейт», одна упаковка батарейок «Лужна LR06», одна рідина для зняття макіяжу, колагенові маски для очей в кількості двох упаковок та чотирьох упаковок, одна упаковка колготів жіночих «Motive40 Р5», одна упаковка панчохів жіночих «La Rochel 20», визнається судом неналежним доказом вини обвинуваченого з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій. Між тим, на момент винесення даної постанови відповідні товари вже були повернуті представнику потерпілого. Таким чином, постанова слідчого про визнання речовими доказами винесена у порушення відповідного порядку. Окрім того згідно ст. 290 КПК України зазначена постанова не відкривалася стороні захисту, про що свідчать данні протоколу про надання доступу до матеріалів з відповідними зауваженнями сторони захисту, а також даними опису матеріалів, які відкривалися під час виконання ст. 290 КПК України. Такі порушення свідчать про істотні порушення права на захист, та даються суду підстави визнати такий доказ недопустимим.

Надана стороною обвинувачення довідка про вартість викраденого товару, враховуючи поза процесуальне вилучення товару у обвинуваченої, а також враховуючи вимоги п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України (в редакція, яка діяла на момент подій), не є належним доказом. Між тим, доказів вартості майна, яке намагалася викрасти обвинувачена, вартість якого повинна перевищувати 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суду стороною обвинувачення також не надано.

Крім цього, органом обвинувачення надано суду наступні матеріали, які встановлюють і характеризують особу обвинуваченого; копію паспорта, вимогу УІТ ГУМВС України від 15.04.2015 р., довідку про те, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації не перебуває на обліку у лікаря нарколога; згідно довідки № 1099 від 22.07.2015 року виданої КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні та обстежені в КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» у зв`язку з наявністю розладів психіки з 27.04.2015 р. по 08.06.2015 р.

Згідно висновку судово психіатричного експерта № 572 від 27.07.2015 року, ОСОБА_1 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. На час вчинення злочину усвідомлювала значення своїх дій та керувала ними, виявляє розлади особистості та поведінки внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми (2008 р.) з наростаючим психоорганічним синдромом, що не позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Окрім того, відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та одержання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 КПК потерпілий наділений правом під час досудового розслідування подавати докази на підтвердження своєї заяви.

Між тим, доказів того, що відповідні відеозаписи з камер спостереження гіпермаркету, були витребувані слідчим, або надавалися безпосередньо представником потерпілого слідчому, стороною обвинувачення суду не надано.

Наслідком недопустимості вказаного доказу є відповідно і постанова про визнання та приєднання речового доказу 24.03.2015 р., фототаблиця до протоколу, оскільки допустимість та достовірність похідних доказів прямо залежить від допустимості та достовірності первинних процесуальних джерел доказування, про йдеться в рішенні ЄСПЛ у справі «Яременко проти України», по принципу плоди отруйного дерева.

Таким чином, вищевикладене в цілому свідчить про те, що під час досудового розслідування були допущені процесуальні порушення, які призвели до порушення принципу законності, передбаченого ст.9 КПК України, що суд визнає є недопустимим, оскільки вони посягають посягали на основоположні права та свободи особи.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В силу норм ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Зокрема, суд оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.12 р. у справі "Федорченко та Лозенко проти України"). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄС від 11.07.13 р. у справі "Вєренцов проти України").

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно роз`яснень, даних у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 29.06.1990 р. "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

У відповідності до ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Інших доказів, які б спростовували версію подій обвинуваченої ОСОБА_1 та поза розумним сумнівом доводили її винуватість у вчинені закінченого замаху на таємне викладення чужого майна стороною обвинувачення суду не надано.

З урахуваннямтого,що згідновимог ст.63Конституції Україниі ст.17КПК Україниусі сумнівищодо доведеностівини особитлумачаться накористь такоїособи, а також оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, суд прийшов до переконання, що стороною обвинувачення не доведено винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, а тому суд згідно п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 невинуватою і виправдати її.

Речові докази у кримінальному провадженні:

один крем для депіляції «Віт», одна упаковка зубних щіток «Колгейт», одна упаковка батарейок «Лужна LR06», одна рідина для зняття макіяжу, колагенові маски для очей в кількості двох упаковок та чотирьох упаковок, одна упаковка колготів жіночих «Motive40 Р5», одна упаковка панчохів жіночих «La Rochel 20»,- слід вважати повернутими законному володільцю.

Судові витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 упред`явленому обвинуваченніу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15-ч.1ст.185КК України,визнати невинуватоюта виправдати за відсутністю в її діях складу злочину.

Речові докази у кримінальному провадженні:

один крем для депіляції «Віт», одна упаковка зубних щіток «Колгейт», одна упаковка батарейок «Лужна LR06», одна рідина для зняття макіяжу, колагенові маски для очей в кількості двох упаковок та чотирьох упаковок, одна упаковка колготів жіночих «Motive40 Р5», одна упаковка панчохів жіночих «La Rochel 20», - вважати повернутими законному володільцю.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

СуддяЄ. О. Данилів