Рішення № 10356888, 06.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

06.05.2010Справа №2-14/1741-2010 За позовом – Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик» (99011, АРК, м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, 12)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єра паркету» (95026, АРК, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, буд. 9/91, кв. 35; м. Сімферополь, вул. Самокиша, 5а)

про стягнення 22400,56 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача – Монько С.В., представник, довіреність № 54 від 01.02.2010 р.

від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Мале приватне науково-виробниче підприємство «Сердолик» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єра паркету» про стягнення неустойки у розмірі 20875,56 грн., індексу інфляції у розмірі 1175,97 грн.; 3% річних у розмірі 349,03 грн. та судових витрат.

          В ході судового розгляду справи, позивач, користуючись своїм правом наданим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідною заявою (вх. № 5369 від 15.04.2010 р.), яка прийнята судом до розгляду, збільшив позовні вимоги та просить стягнути неустойку у розмірі 20875,56 грн., індекс інфляції у розмірі 1733,00 грн., 3% річних 441,40 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним поверненням об’єкту оренди за договором оренди №12 від 20.03.2008р., укладеним між позивачем та відповідачем, після спливу строку дії договору, а отже відповідач повинний сплатити неустойку за безпідставне користування орендованим приміщенням у сумі 20875,56 грн. Також позивачем нарахований індекс інфляції та 3% річних на несплачену суму основної заборгованості встановлену рішеннями господарського суду АРК від 18.01.2010 р. у справі № 2-27/6384-2009 та від 16.03.2010 р. у справі № 2-27/1118-2010 р.

До дня судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 6456 від 06.05.2010 р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату і про продовження строку вирішення справи в порядку ст. 69 Господарсько-процесуального кодексу України.

Своє клопотання представник відповідача мотивує тим, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єра паркету» не має юридичної освіти та не може належним чином захищати свої інтереси у судових органах України, у зв’язку з чим користується послугами представника Якутіна В.А. Втім, повноважний представник відповідача не може забезпечити свою присутність у призначеному судовому засіданні у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Клопотання відповідача не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

До поданого клопотання його заявником не додано документальних доказів, що підтверджують відповідно зі ст. 33 Господарського-процесуального кодексу України, викладені у клопотанні обставини, а саме – зайнятість представника відповідача ЯкутінаВ.А. в іншому судовому процесі.

Крім того, як вбачається з тексту ксерокопії довіреності, доданої до клопотання, яка датована 25.02.2010 р. та має строк дії до 25.02.2011 р., повноваженнями представляти інтереси ТОВ «Прем’єра Паркету» у судових установах усіх інстанцій з усіма правами які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі наділені не тільки Якутін В.А., а й Туніковська М.Ф., Гришанков К.В., Кушинов Р.Ю.

Проте вказані представники відповідача у судове засідання не з’явились та у суду відсутні будь-які відомості щодо причин неможливості забезпечити явку до суду вказаних осіб, також від них на адресу суду не поступало будь-яких заяв або клопотань стосовно розгляду цієї справи.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представником юридичної особи може бути особа, повноваження якої підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Участь представника в іншому судовому засіданні, як зазначено у клопотанні, не позбавляє можливості підприємства забезпечити явку іншого представника з метою здійснення ним представництва її інтересів у господарському суді.

Суд також зазначає, що довіреність, яка додана до клопотання та посвідчує повноваження Якутіна В.А. представляти інтереси відповідача та заявляти будь-які клопотання є ксерокопією та не завірена з оригіналом належним чином, у зв’язку з чим суд ставить під сумнів вказаний документ як належний доказ наявності повноважень представника Якутіна В.А. здійснювати свої процесуальні права від імені відповідача у даній справі.

Отже суд вважає, що відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 02.04.2010 р. та від 15.04.2010 р. не виконав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач не згоден з клопотанням представника відповідача про відкладення справи та продовження строків розгляду справи та надав суду письмову заяву щодо безпідставності вимог цього клопотання за мотивами викладеними у заяві. Також позивач наполягає, що матеріали справи в повній мірі характеризують взаємовідносини сторін та повторна неявка відповідача без поважних причин не є підставою для відкладення справи та продовження строку розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ухвалами суду від 02.04.2010 р. та від 15.04.2010 р. зобов’язано відповідача надати суду відзив або заперечення на позовні вимоги, який повинен містити відомості, що передбачені ст. 59 Господарського процесуального кодексу України з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень.

Проте відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, по суті суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд –

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2008 року між Малим приватним науково-виробничим підприємством «Сердолик» (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем’єра паркету» ((Орендар) було укладено договір оренди № 12.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов’язався передати Орендарю у строкове платне користування, а Орендар – прийняти сервісне-офісне приміщення (об’єкт оренди) та сплачувати орендодавцю орендну плату.

Об’єкт оренди знаходиться на другому поверсі будівлі, розташованої в місті Севастополі, по вул. Острякова, 164. Загальна площа об’єкту оренди 50,8 кв.м. (пункт 1.2. договору).

Судом встановлено, що позивач передав вищевказаний об’єкт оренди відповідачу в суборенду, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності Фонду комунального майна Севастопольської міської ради вищевказані сервісно-офісні приміщення, що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Острякова, 164, належать громадянки Пінській І.В., яка уклала з позивачем договір оренди № 11 від 20 березня 2008 року строком на два роки 364 дня.

Згідно з актом прийому-передачі від 20 березня 2008 року гр. Пінська І.В. передала в оренду позивачу вищевказані приміщення, а листом від 20 березня 2008 р. надала згоду позивачу на передачу вищевказаних приміщень в суборенду відповідачу по справі.

Відповідно до акту приймання-передачі від 20 березня 2008 р., по договору оренди № 12 від 20.03.2008 р., об’єкт оренди був переданий позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Прем'єра Паркету".

Розмір щомісячної орендної плати за об’єкт оренди визначений відповідно до протоколу узгодження ціни орендної плати, який є додатком до даного договору і нараховується з дня підписання акту прийому-передачі об’єкту оренди (пункт 5.1.).

Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу узгодження розміру орендної плати за договором оренди № 12 розмір орендної плати за весь об’єкт оренди сторонами встановлено у сумі 6413,50 грн.

Пунктом 5.2 вказаного договору оренди встановлено, що орендна плата за перший і останній місяці сплачується не пізніше 3-х днів з моменту передачі орендарю об’єкту оренди за актом прийому-передачі, на підставі рахунку орендодавця.

Орендна плата за інші місяці оренди сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку орендодавця, який орендар отримує самостійно, не пізніше 10 числа місяця, що слідує за звітним за місцезнаходженням орендодавця, вказаному у даному договорі.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає коригуванню з врахуванням індексу інфляції за попередній місяць, а також підлягає зміні за вимогою орендодавця у разі збільшення загальнодержавних цін і тарифів, введення податку на нерухомість, збільшення цін на нерухомість, а також якщо у відповідності до законодавчих актів витрати на утримання об’єкту оренди збільшаться та таке інше.

Відповідно до п. 4.1. договору строк оренди об’єкту складає два роки і 364 дня і обчислюється з моменту підписання цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2010 року у справі № 2-27/6384-2009, яке набуло законної чинності, задоволені позовні вимоги Малого приватного підприємства «Сердолик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єра Паркету» та стягнуто з відповідача суму основного боргу по орендній платі, за договором № 12 від 20.03.2008 р., у розмірі 45271,43 грн., пеню у сумі 1194,24 грн., 3% річних у сумі 504,01 грн. також суму основного боргу з компенсації вартості за комунальні послуги, за договором № 12 від 20.03.2008р., у сумі 16621,60 грн., пеню у сумі 352,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 414,21 грн. та 3% річних в сумі 235,70 грн.

Під час розгляду справи № 2-27/6384-2009 судом було встановлено, що відповідачем не сплачувалась орендна плата за вказаним договором впродовж шести місяців (з червня 2009 року по листопад 2009 року).

У зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати за грудень 2009 р. та витрат за комунальні послуги за грудень 2009 р. та січень 2010 року, а також неповернення ним орендованих приміщень, Мале приватне науково-виробниче підприємство «Сердолик» звернулось до господарського суду АРК з позовом до ТОВ «Прем’єра паркету» про спонукання до звільнення орендованих приміщень та стягнення 15340,79 грн. суми загальної заборгованості.

Рішенням господарського суду АРК від 16.03.2010 р., по справі за № 2-27/1118-2010, позов Малого приватного підприємства «Сердолик» задоволено та зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єра Паркету" звільнити нежитлові приміщення площею 50,8 кв. м., розташовані на другому поверху будинку у м. Севастополі по пр. Ген. Острякова, 164 та передати їх по акту приймання–передачі Малому приватному науково - виробничому підприємству "Сердолик", також судом стягнуто з відповідача суму основного боргу по орендній платі, за договором № 12 від 20.03.2008р., у розмірі 7803,64 грн., пеню у сумі 30,66 грн. та 3 % річних у сумі 28,16 грн., суму основного боргу по компенсації витрат за комунальні послуги, за договором № 12 від 20.03.2008р., у розмірі 1934,04 грн., пеню у сумі 3,15 грн. та 3 % річних у сумі 3,08 грн., а також неустойку за безпідставне користування орендованим приміщенням у розмірі 5538,06 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єра Паркету" залишена без задоволення. Рішення господарського суду АРК від 16.03.2010 р. у справі №2-27/1118-2010 залишено без змін.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що договір оренди № 12 від 20.03.2008р., укладений між Малим приватним підприємством «Сердолик» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єра Паркету" є розірваним з 22.01.2010р. та у зв’язку з безпідставним користуванням орендованим приміщенням після спливу строку його дії судом стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єра Паркету" неустойку в розмірі 5538,06 грн., яка була розрахована за період з 26.01.2010 р. по 05.02.2010 р., відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, виходячи з розміру місячної орендної плати 7803,64 грн. у грудні 2009 р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У даній справі Мале приватне підприємство «Сердолик» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єра паркету», з урахуванням збільшених позовних вимог, неустойку за безпідставне користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди у розмірі 20875,56 грн. за період з 06.02.2010 р. по 16.03.2010 р., а також інфляційні витрати у сумі 1733,00 грн. та 3% річних у сумі 441,40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вже зазначалось, факт розірвання договору оренди № 12 від 20.03.2008 р. з 22.01.2010 р. у зв’язку з відмовою Малого приватного підприємства «Сердолик» від договору оренди з вимогою повернення об’єкта оренди по акту прийому-передачі та факт неповернення об’єкту оренди позивачу по акту прийому-передачі встановлені судовим рішенням у справі №2-27/1118-2010 є преюдиціальними та не потребують доказування.

Умовами п.13.3 розділу 13 договору передбачено, що у разі припинення дії договору до закінчення строку на який він був укладений, порядок повернення об’єкту оренди регламентується нормами розділу 9 договору і законом.

Із змісту п. 9.1. розділу 9 договору слідує, що повернення орендарем об’єкта оренди здійснюється в день закінчення строку оренди, по акту прийому-передачі.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно матеріалів справи, по акту прийому-передачі об’єкт оренди по договору №12 від 20.03.2008 р. був переданий Орендарем Орендодавцю лише 17.03.2010 р. (а.с. 22).

За прострочку повернення об’єкта оренди, відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, позивачем нарахована неустойка в розмірі подвійної плати за користування об’єктом оренди після спливу договору за період з 06.02.2010 р. по 16.03.2010 р., яка, з урахуванням розміру орендної плати за грудень 2009 р. у сумі 7803,64 грн., складає 20875,56 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірна нарахована неустойка за безпідставне користування орендованим майном за період з 06.02.2010 р. по 16.03.2010 р. у розмірі 20875,56 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Також у зв’язку з тим, що на час розгляду даної справи сума боргу у загальному розмірі 61893,03 грн. (45271,43 грн. – сума основного боргу по орендній платі + 16621,60 грн. – сума основного боргу по сплаті витрат за користування комунальними послугами), факт наявності якої встановлений рішенням господарського суду АРК від 18.01.2010 р. у справі № 2-27/6384-2009 відповідачем погашена частково у сумі 10000 грн. (а.с.32), а сума боргу у загальному розмірі 9737,68 грн. (7803,64 грн. - сума основного боргу по орендній платі + 1934,04 грн. – сума основного боргу по сплаті витрат за користуванням комунальними послугами), факт наявності якої встановлений рішенням господарського суду АРК від 16.03.2010 р. у справі № 2-27/1118-2010, відповідачем не погашена, позивач просить суд, з урахуванням збільшених позовних вимог, стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 1733,00 грн., 3% річних у розмірі 441,40 грн.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Основні критерії належності виконання містяться у стаття 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов’язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Чинне законодавство не забезпечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із статтями 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання.

Водночас приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, доказів сплати суми заборгованості, встановленої рішеннями господарського суду АРК від 18.01.2010 р. у справі № 2-27/6384-2009 та від 16.03.2010 р. у справі № 2-27/1118-2010 р., у розмірі 51893,03 грн. та 9737,68 грн. відповідно, відповідачем суду не надано.

Із змісту Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. №62-97р., слідує, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, отже потрібно вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за цій місяць, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Сума індексу інфляції розрахована позивачем за період прострочки з 01.02.2010 р. по 31.03.2010 р. виходячи з суми основного боргу в розмірі 61893,03 грн. та складає 1733,00 грн.

Сума 3% річних розрахована позивачем за період прострочки з 19.01.2010 р. по 25.03.2010 р. виходячи з суми основного боргу у розмірі 61893,00 грн. та за період прострочки з 26.03.2010 р. по 15.04.2010 р. виходячи з суми основного боргу 51893,00грн., а також за період прострочки з 17.03.2010 р. по 15.04.2010 р. виходячи з суми основного боргу в розмірі 9737,68 грн. та складає у загальному розмірі 441,40 грн. (335,94 грн. + 89,46 грн. + 16,00 грн.).

Суд погоджується з вказаним розрахунком позивача та вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 1733,00 грн. та 3% річних у сумі 441,40 грн. правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 06.05.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 11.05.2010 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єра паркету» (95026, АРК, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, буд. 9/91, кв. 35; АРК, м. Сімферополь, вул. Самокиша, 5а, ЄДРПОУ 35737456, банківські реквізити не відомі) на користь Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик» (99011, АРК, м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, 12, ЄДРПОУ 16506701, р/р 26005733905001 в СФ АК «Приватбанк», МФО 324935) індекс інфляції у розмірі 1733,00 грн., 3% річних у розмірі 441,40 грн., неустойку у розмірі 20875,56 грн., 230,49 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                         Лагутіна Н.М.