Рішення № 10356873, 11.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2010Справа №2-24/37-2010

За позовом Фізичної особи – підприємця Хавхун Олени Юріївни, (96300 АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул.. Пролетарська, 45; ідентифікаційний номер 2578110081)

До відповідача ВАТ «Крименерго» (95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74-6; ідентифікаційний код 00131400)

Про тлумачення умов договору

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Паніна П.Є. – представник, довіреність від 22.09.2009р.

Від відповідача – Котовська Н.Д. – представник, довіреність № 004-Д від 05.01.2010р., паспорт ЕС 947341 від 31.03.1999р.

Обставини справи: Фізична особа – підприємець Хавхун Олена Юріївна звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ВАТ «Крименерго», в якому просить суд надати тлумачення п. 9.5 договору про постачання електричної енергії № 103 від 13.05.2004 р. стосовно строку дії договору, терміну дії договору, порядку розірвання договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, сторони при укладанні договору про постачання електричної енергії № 103 від 13 травня 2004 року нечітко висловили свою волю стосовно терміну дії договору та права на його розірвання, що спричинило необхідність його тлумачення, встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладанні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень

Таким чином, підставою для звернення Фізичної особи – підприємеця Хавхун Олени Юріївни з позовом до Господарського суду АР Крим стало виникнення спору щодо виконання умов договору виключно внаслідок його різного тлумачення.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позов та просить суд припинити провадження у справі. Так, відповідач посилається на те, що зазначений договір укладений на підставі типового договору, відступати від змісту якого сторони не мають права в силу ст. 184 ГК України, а тому зазначений договір не може діяти безстроково, як вказує позивач. Крім того, відповідач посилається на те, що спір щодо тлумачення умов договору не може бути предметом розгляду у господарських судах, а отже провадження у справі слід припинити.

Слухання справи відкладалось в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України. Строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

13.05.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Первомайського РЕМ (Постачальник) та Фізичною особою – підприємцем Хавхун Оленою Юріївною (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 103 (а.с. 9-16).

Згідно з розділом 1 Договору, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно з п. 9.5 договору, цій договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 200__р., а в частині розрахунків до повного їх закінчення.

Цей договір вважається продовженим кожного року на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про його розірвання або його перегляд.

Договір може бути розірваний в інший строк за ініціативою будь - якою зі сторін та у порядку, визначеному законодавством України.

25.11.2009 р. позивачу від відповідача надійшов лист відповідно до якого відповідач на підставі розділу 9 договору, ст. 188 ГК України, ст. 611 ЦК України повідомив позивача про припинення строку дії договору з 01.01.2010 р. (а.с.17).

Проте, позивач із врахуванням п. 9.5 договору, у зв’язку із відсутністю дати закінчення строку дії договору вважає, що договір укладений без строку його закінчення, а тому у відповідача відсутнє право у односторонньому порядку відмовлятися від договору.

Відповідач в свою чергу на підставі п. 9.5 договору, вважає, що зазначеним пунктом передбачено його право щодо односторонньої відмови від договору за місяць до закінчення строку його дії.

Зазначене стало підставою для звернення з позовом до суду позивача щодо надання тлумачення пункту 9.5. Договору про постачання електричної енергії № 103 від 13 травня 2004 року стосовно строку дії договору, терміну дії договору, порядку розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, підставою для застосування такого правового інституту як тлумачення змісту угоди має бути наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тобто потребує встановлення справжньої волі, вираженої при вчиненні правочину, та відповідності волі та волевиявлення.

Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Враховуючи наявність спору між сторонами у зв’язку з не визначенням строку дії договору та як слідство неможливість встановити чітку волю сторін стосовно терміну дії договору та право і підстави його розірвання, спір щодо тлумачення умов господарського договору підвідомчий господарському суду.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Відповідно, тлумачення не може створювати, натомість тільки роз’яснювати вже існуючі умови угоди.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує зі ст. 213 ЦК України, суд може здійснювати тлумачення змісту правочину.

Як було зазначено та вбачається з тексту п. 9.5 договору, строк дії договору відсутній.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, строк дії договору. Отже, строк дії господарського договору є його істотною умовою. Разом з тим слід мати на увазі, що строк дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений будь-яким максимальним строком.

При цьому слід враховувати, що згідно з частиною першою статті 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Згідно зі звичаєм, що склався в діловому обороті, не зазначення в договорі строку дії договору свідчить про волю сторін на встановлення правила про те, що договір діє до припинення зобов'язання, що виникло з договору, виконанням або з інших підстав відповідно до закону.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 ГК України).

Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту (ст. 276 ГК України).

Оскільки строк дії договору сторонами визначено не було, суд приходить до висновку, що договір про постачання електричної енергії № 103 від 13.05.2004 р. діє безстроково.

Сторонами не представлено доказів існування намірів досягнути згоди щодо строку дії договору у період його дії. Крім того, суд наголошує, що за відсутності в господарському договорі строку дії договору у суду немає підстав вважати його неукладеним, враховуючи що починаючи з дати набрання силу договором, останній виконувався сторонами (відповідачем постачалась, а позивачем приймалась та сплачувалась вартість отриманої електроенергії).

Також, відповідно до ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно з п. 1.5 Правил користування електричною енергію, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 11 грудня 2003 року N 1305, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 2) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Так, відповідач посилається на те, що договір на постання електричної енергії не може бути укладений безстроково, оскільки зазначене протиречить умовам типового договору. Проте з умов типового договору вбачається, останній передбачає наявність умов щодо строку дії договору, проте не конкретизує його, а отже не визначення строку дії договору не може вважатися відступленням від типових умов договору на постачання електричної енергії.

Враховуючи викладене, абзац другий п. 9.5 договору щодо продовження строку дії договору на кожний рік, не може бути застосований сторонами в силу відсутності необхідності продовжити строк дії договору, оскільки як було встановлено судом останній укладеного безстрокове.

Так само сторонами не може бути застосовані умови п. 9.5 договору щодо односторонньої відмови від пролонгації договору, оскільки таке право може бути реалізоване стороною згідно з договором тільки у разі визначення сторонами конкретної дати закінчення дії договору.

Згідно з абзацом 3 п. 9.5 договору, договір може бути розірваний у інший строк за ініціативою любої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Зазначений абзац кореспондується з положеннями ст. 188 ГК України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

За такими обставинами, суд не приймає лист відповідача від 25.11.2009 р. , як односторонню відмову від пролонгації договору у зв’язку зі спливом строку його дії.

Щодо надання тлумачення про термін дії договору, суд зазначає.

Згідно зі ст. 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Так п. 9.5 договору зазначено, що договір набирає сили з моменту його підписання, отже суд приходить до висновку, що сторонами встановлений термін початку дії договору який починається з дати його підписання сторонами – тобто з 13.05.2004 р. Терміну закінчення дії договору сторонами не визначено.

Враховуючи, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо тлумачення умов договору, суд вважає судові витрати у вигляді сплаченого позивачем державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторін рівними частинами відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17.05.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Надати тлумачення п. 9.5 договору про постачання електричної енергії № 103 від 13.05.2004 р., щодо строку дії договору, терміну дії договору, порядку розірвання договору, а саме: договір про постачання електричної енергії № 103 від 13.05.2004 р. є безстроковим, тобто без визначення строку його дії, термін початку дії договору встановлений з дати його підписання сторонами, тобто з 13.05.2004 р., термін закінчення строку дії договору сторонами не визначений, договором визначений загальний порядок його розірвання, встановлений законодавством України, право односторонньої відмови щодо пролонгації договору не може бути застосоване сторонами у зв’язку з тим, що договір діє безстроково та не визначена дата закінчення строку дії договору.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" ( 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська,74/6, ідентифікаційний код 00131400 ) на користь Фізичної особи – підприємця Хавхун Олени Юріївни, (96300 АР Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул.. Пролетарська, 45; ідентифікаційний номер 2578110081) державне мито у розмірі 42,50 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.