Рішення № 10356829, 27.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2010Справа №2-33/1592-2010 За позовом акціонерного комерційного банка «Форум» (м. Київ, бульвар Верховної ради, 7) в особі Севастопольської філії АКБ «Форум» ( м. Севастополь, вул. Вороніна, 10)

до відповідача фізичної особи-підприємця Богачова Андрія Михайловича (м.Саки, вул. Санаторна, 28, кв. 8).

про стягнення 4245.00 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

представники:

Позивача – Висоцький Анатолій Олегович – представник, довіреність ВМС № 413888 від 22.06.2009 р.; паспорт серії АР № 431123 виданий Гагарінським РВУ МВС України в м. Севастополі 23.10.2008 р.

Відповідача – Полхова Світлана Миколаївна – представник, довіреність ВМР № 953307 від 07.04.2010 р., паспорт серії ЕТ № 001831, виданий Сакським МРВ ГУ МВС України в Криму.

Суть спору: Акціонерний комерційний банк «Форум» в особі Севастопольської філії акціонерного комерційного банку «Форум» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи – підприємця Богачова Андрія Михайловича про стягнення 4245.00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує заподіянням відповідачем, з огляду на положення статей 193, 224-226 Господарського кодексу України, йому збитків, що виразилося в неповерненні рекламоносіїв після припинення договором на розміщення реклами від 01 жовтня 2008 року № 13 своєї дії.

Відповідач надав суду відзив на позов (а.с. 45), в якому він проти позову заперечує, представник у судовому засіданні пояснив, що свої обов’язки за договором розміщення реклами відповідачем були виконані належним чином та в повному обсязі, а обов’язку зберігати рекламоносії та передавати їх позивачеві фізична особа – підприємець Богачов Андрій Михайлович на себе не брав, у зв’язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

У судовому засіданні 08 квітня 2010 року суд оголосив перерву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд-           встановив:

01 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» в особі Севастопольської філії (замовник) та фізичною особою – підприємцем Богачевим Андрієм Михайловичем (виконавець) був укладений договір розміщення реклами, згідно з пунктом 1.1 якого замовник доручає, а виконавець розміщує рекламоносій у кількості одної одиниці за наступними адресами: 1. – на перехресті Євпаторійського та Михайлівського шосе біля світлофору; 2. – вул. Промислова (на трасі Сімферополь – Євпаторія); 3. – Новосільське шосе (напроти банку «Форум») (а.с. 8).

Розділом 2 цього договору передбачені обов’язки сторін, а саме обов’язок замовника надати рекламоносій для розміщення на опорах електропередач та виконавця - розташувати рекламоносій на опорах електропередач та забезпечити його експлуатацію протягом строку, визначеного даним договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість робіт з розміщення реклами визначається протоколом узгодження ціни, який є невід’ємною частиною даного договору. Оплата здійснюється безготівковим способом перерахуванням на рахунок виконавця ціни, визначеної протоколом узгодження, у встановлений протоколом строк (п. 3.2).

При цьому, пунктом 3.3 договору встановлено, що у разі зміни рекламного зображення або заміни рекламоносія, замовник здійснює демонтаж за власний рахунок.

По закінченню кожного періоду рекламної компанії оформлюється акт приймання-передачі-робіт (п.5.2).

Договір набуває законної сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за ним.

Додатком № 1 до договору сторонами був складений протокол узгодження ціни на розміщення реклами (а.с. 9), в якому строк розміщення встановлений з 01 січня 2009 року по 31 березня 2009 року, вартість розміщення одиниці рекламоносію складає 300.00 грн. Оплата здійснюється замовником перерахуванням на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно, не пізніше 20 числа попереднього місяця, суми, визначеної даним протоколом, згідно з виставленим виконавцем рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою – підприємцем Богачовим Андрієм Михайловичем були виконані роботи з розміщення реклами, що підтверджується відповідними актами, підписаними сторонами без заперечень (а.с. 48-50).

20 березня 2009 року листом вих. № 1671/8196 позивач повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати строк дії договору та просив вважати його таким, що припинив свою дію, з 31 березня 2009 року (а.с. 13).

26 березня 2009 року позивач здійснив оплату послуг за договором за березень 2009 року в сумі 900.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5743 (а.с. 10).

30 квітня 2009 року акціонерний комерційний банк «Форум» листом вих. № 2382/8136 повідомив відповідача про те, що у зв’язку з припиненням договором № 13 своєї дії 31 березня 2009 року, необхідність розміщувати рекламу на опорах електропередач в квітні 2009 року відсутня. Крім того, акціонерний комерційний банк «Форум» гарантував оплату заборгованості за договором в сумі 1800.00 грн. (а.с. 14).

У наступному, 14 травня 2009 року позивачем було здійснено оплату послуг за договором розміщення реклами за лютий та січень 2009 року в сумі 1800.00 грн. (а.с. 11).

Однак, як стверджує акціонерний комерційний банк «Форум», відповідач самовільно, без повідомлення позивача, демонтував рекламоносії з опор електропередач та ухиляється від їх повернення, чим завдає збитків позивачу.

У зв’язку з викладеним акціонерний комерційний банк «Форум» в особі Севастопольської філії звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом та просить стягнути з фізичної особи – підприємця Богачова Андрія Михайловича суму завданих збитків в розмірі вартості рекламоносіїв – 4245.00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимоги про відшкодування збитків, завданих позивачу в результаті неповернення рекламоносіїв, переданих для розміщення реклами згідно з договором на надання послуг з розміщення реклами від 01 жовтня 2008 року № 13.

Зазначені вимоги позивач обґрунтував посиланнями на статті 193, 224-226 Господарського кодексу України, які регулюють порядок відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення господарського зобов’язання.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до абзацу 1 частині 1 статті 193 Господарського кодексу України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, згідно з пунктом 1.1 договору від 01 жовтня 2008 року № 13 замовник доручає, а виконавець розміщує рекламоносій у кількості одної одиниці за наступними адресами: 1. – на перехресті Євпаторійського та Михайлівського шосе біля світлофору; 2. – вул. Промислова (на трасі Сімферополь – Євпаторія); 3. – Новосільське шосе (напроти банку «Форум») (а.с. 8).

Позивач вважає, що неповерненням спірного майна йому було завдано збитків в сумі 4245.00 грн., що дорівнює вартість переданих рекламоносіїв.

З аналізу вищевказаних правових норм, на які позивач послався в обґрунтування своїх вимог, вбачається, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення зобов’язання, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Так, позивач стверджує, що відповідачем був порушений обов’язок повернути рекламоносії, на яких ним розміщувалася реклама, який не був передбачений договором про надання послуг з реклами, але випливає з його змісту.

Згідно зі частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарським, згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, визнається зобов’язання, що виникає що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вже вище зазначалося, розділом 2 спірного договору передбачені обов’язки сторін, а саме - обов’язок замовника надати рекламоносій для розміщення на опорах електропередач та виконавця - розмістити рекламоносій на опорах електропередач та забезпечити його експлуатацію протягом строку, визначеного даним договором.

Даний перелік обов’язків у договорі є вичерпним, доповнений або змінений сторонами не був.

Отже, дослідивши зміст спірного договору, суд дійшов висновку, що обов’язку відповідача утримувати, а також повернути спірне майно, його умовами закріплено не було.

Доводи позивача про те, що такий обов’язок розуміється зі змісту правовідносин сторін у даній справи суд вважає неспроможними, оскільки актів приймання-передачі спірного майна відповідачеві на вимогу суду позивачем надано не було, також не було надано і доказів відмови фізичної особи – підприємця Богачова Андрія Михайловича повернути рекламоносії.

Так, суд звертає увагу на той факт, що у листах від 20 березня 2009 року та 30 квітня 2009 року (а.с. 13-14) позивачем не було заявлено вимог про повернення рекламоносіїв, а лише зазначалося про мінування необхідності розміщувати рекламу та припинення строку дії договору.

В пункті 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01 квітня 1994 року № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди» звертається увага господарських судів на необхідність при вирішенні спорів про стягнення заподіяних збитків перш за все з’ясовувати правові підстави покладення на винну особу такої майнової відповідальності, як відшкодування збитків, з тим, щоб відрізняти обов’язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що випливає з договору, від позадоговірної шкоди, тобто від зобов’язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що доказів протиправної поведінки відповідача, яка проявилася у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання щодо повернення спірного майна, позивачем суду надано не було, у зв’язку з чим відсутній причинний зв'язок між поведінкою відповідача та завданими збитками, що означає, що завдані позивачеві збитки не є наслідком порушення боржником зобов'язання.

Крім того, стосовно наявності у діях відповідача вини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до п.п. 4.2 договору у разі несплати за надані послуги в строк встановлений протоколом погодження ціни, рекламоносій демонтується без повідомлення замовника та за його рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що оплата послуг за договором від 01 жовтня 2008 року № 13 позивачем затримувалася та здійснювалася несвоєчасно.

Додатком № 1 до договору сторонами був підписаний протокол узгодження ціни на розміщення реклами (а.с. 9), в якому закріплено, що оплата здійснюється замовником перерахуванням на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно, не пізніше 20 числа попереднього місяця.

Так, 26 березня 2009 року, вже після надсилання листа відповідачеві про припинення дії договору, позивач вперше здійснив оплату послуг за договором за березень 2009 року в сумі 900.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5743 (а.с. 10).

30 квітня 2009 року акціонерний комерційний банк «Форум» листом вих. № 2382/8136 гарантував оплату заборгованості за договором в сумі 1800.00 грн. (а.с. 14).

У наступному, лише 14 травня 2009 року позивачем було здійснено оплату послуг за договором розміщення реклами за лютий та січень 2009 року в сумі 1 800.00 грн. (а.с. 11).

Таким чином, враховуючи умови пункту 4.2 договору, укладеного між сторонами у справі, суд не вбачає в діях відповідача порушень взятих на себе зобов’язань за договором, які могли б спричинити заявлені до відшкодування збитки позивачу, у зв’язку з чим позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що позивачем при зверненні до господарського суду не було сплачено витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у належному розмірі, недоплачена сума підлягає стягненню з акціонерного комерційного банку «Форум».

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          В позові відмовити в повному обсязі.

2.          Стягнути з акціонерного комерційного банку «Форум» (м. Київ, бульвар Верховної ради, буд. 7, ідентифікаційний код 21574573) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (р\р 31218259700002, УДК в АР Крим, м. Сімферополь, отримувач Держбюджет м. Сімферополя, МФО 824026, код 34740405) 6.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.