Рішення № 103568245, 28.02.2022, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/331/2022

Справа № 537/5719/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2022 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Маханькова О.В.

за участю секретаря судового засідання Костюкевич Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною постанову Президії Центрального правління Українського товариства сліпих Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих від 12.10.2021 № 02-03, щодо звільнення позивача з посади директора Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих 18.10.2021 про звільнення за п. 1 ст. 41 КзпП України, скасувати дану Постанову, поновити його на посаді директора Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до 18 жовтня 2021 перебував на посаді директора Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих та незаконно був звільнений на підставі Постанови Президії Центрального правління Українського товариства сліпих Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих. Вважає звільнення незаконним, з порушенням його трудових прав, оскільки не вчинював дисциплінарного проступку, підстави для звільнення не підтверджені жодними належними доказами, постанова президії не містить правового обґрунтування, не сформульовано порушення, яке стало підставою звільнення. В зв`язку з допущенням при звільненні трудового законодавства, він змушений звернутися до суду за захистом своїх трудових прав.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Позивачем надано заяву про розгляд справи за відсутності учасника процесу, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

06.12.2021 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, позивача звільнено за грубе порушення які виразилося в недопуску позивачем комісії до проведення перевірки, яка визначена згідно Постанови ЦП УТОС від 29.09.2021 № 1-10-17.

09.12.2021 позивач подав відповідь на відзив, повторив свої доводи які викладені у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював директором Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих.

Наказом по підприємству № 34-п від 18.10.2021 позивача звільнено з займаної посади за п.1 ст.41КЗпП України за грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства.

Від підпису про ознайомлення з наказом позивач відмовився про що складено відповідний акт 18.10.2021.

Згідно п.4.2,4.4, 4.5 Статуту підприємства затвердженого постановою президії Центрального правління УТОС від 24.01.2017 № 01-17 органами управління підприємства є Вищий орган Президія УТОС та Виконавчий орган директор підприємства; підприємство очолює директор, що діє за принципом одноосібного керування та на основі поєднання прав інтересів УТОС і трудового колективу. Директор призначається та звільняється з посади президією ЦП УТОС.

Постановою ЦП УТОС від 21.04.2021 № 06-3 визначено про необхідність повести аудит ряду підприємств, засновником і власником яких є Українське товариство сліпих, у тому числі Кременчуцького учбово-виробничого підприємства УТОС.

Враховуючи листи позивача питання щодо перевірки діяльності Кременчуцького УВП УТОС неодноразово переносилося.

Постановою ЦП УТОС від 29.09.2021 № 1-10-17 затверджено склад комісії та визначено, що перевірку Кременчуцького УВП УТОС необхідно здійснити у першій половині жовтня 2021 року.

Розпорядженням в.о. голови ЦП УТОС від 05.10.2021 № 61 визначено дати перевірки з 6 по 8 жовтня 2021 року.

06.10.2021 позивач недопустив комісію до перевірки діяльності Кременчуцького УВП УТОС. На запит Центрального правління УТОС від 08.10.2021 № 86 позивач повідомив, що недопустив оскільки особи, які назвалися членами комісії, не надали директору підприємства документів, що мають юридичну силу та документів, що підтверджують законність підстав для проведення зазначеної перевірки.

12.10.2021 проведено засідання президії ЦП УТОС на якому розглянуто питання недопуску позивачем комісії до проведення перевірки ВП УВП УТОС. Також на засіданні розглянуто наступні документи: акт від 06.10.2021 комісії про недопуск позивачем до проведення перевірки, яка визначена згідно постанови ЦП УТОС від 29.09.2021 № 1-10-17; доповідну записку голови комісії від 07.10.2021; акт про факт недопуску до перевірки діяльності Кременчуцького УВП УТОС від 06.10.2021; пояснення ОСОБА_1 від 11.10.2021 та інші документи, що стосуються Кременчуцького УВП УТОС та директора цього підприємства. Позивач був запрошений та брав участь у засіданні президії Центрального правління УТОС. На засіданні президії позивачу зачитано постанову президії ЦП УТОС від 12.10.2021 № 02-03.

Відповідно до змісту даною постанови президії, встановлено факт грубого порушення Статуту УТОС, яке полягає у невиконанні рішення власника підприємства про проведення перевірки та грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства ОСОБА_1 . Вирішено звільнити позивача з посади директора Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих 18.10.2021 за одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства, п. 1. ч. 1 ст. 41 КзпП України.

Судом встановлено, що позивач 18.10.2021 відмовився підписувати та засвідчувати ознайомлення з постановою президії ЦП УТОС від 12.10.2021 № 02-03, постановою від 12.10.2021 № 02-04 Про призначення в.о. директора Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих ОСОБА_3 та наказом № 34-п від 18.10.2021, відмовився від отримання трудової книжки, про що складено відповідний акт.

19.10.2021 на адресу позивача направлено лист з описом вкладення, яким повідомлено про звільнення та необхідністю з`явитися у відділ кадрів підприємства для отримання трудової книжки, також долучено копії постанов президії ЦП УТОС від 12.10.2021№ 02-04, № 02-03, наказ Кременчуцького УВП УТОС № 34-п від 18.10.2021.

Відповідно до статті 43Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 139КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

П. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України визначено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Таким чином, на підставі п. 1 ч. 1ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків трудовий договір може бути розірвано, зокрема з керівником підприємства, установи, організації (їх філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).

Важливим елементом застосування п. 1 ч. 1ст.41КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Так, і рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків (постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 759/1122/19).

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду (постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 343/596/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 296/576/17).

Обов`язковою умовою визнання діянь працівника як порушення трудових обов`язків є протиправність цих діянь, наявність вини, незалежно від її форми та причинного зв`язку між порушенням і його наслідками (постанова Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 759/9006/18).

Згідно з ч. 1ст.147КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана або звільнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1,148, 149КзпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.( п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.10.95 р. № 18).

Відповідно до ч. 3 ст.41КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1 ст.41КЗпП України може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; для застосування вказаної норми закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме разового проступку (одну дію або бездіяльність).

Під порушенням трудових обов`язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових обов`язків віднесені обов`язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальним нормативним актом та законодавством про працю.

Судом встановлено що на дату звільнення позивач займав посаду директора Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, що свідчить про те, що позивач є суб`єктом дисциплінарної відповідальності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст.41КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у ст. ст. 147, 147-1,148,149 КЗпП України.

Так, ст. 147-1КЗпПУкраїни передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Наказ Кременчуцьке УВП УТОС від 18.10.2021 № 34-п про звільнення ОСОБА_1 підписаний заступником директора з комерційних питань яка є особою, до сфери повноважень якої входить прийняття рішення про припинення трудових відносин з позивачем.

Положення ст.149КЗпП України зобов`язують до прийняття рішення про звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов`язків витребувати у нього письмові пояснення. Не можна звільнити за порушення, яке вже потягнуло застосовування інших видів дисциплінарних стягнень.

Водночас саме по собі невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами (постанови Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 359/5124/17, від 19 жовтня 2020 року у справі № 341/102/18).

За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які був звільнений позивач, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі 461/4863/16-ц (провадження № 61-20758св18).

Крім цього, згідно з частиною першою статті 43-1КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Таким чином, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивач вчинив одноразове грубе порушення трудових обов`язків, яке виразилося в недопущенні комісії для перевірки Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих в супереч Статуту УТОС, а тому наявні всі законні підстави для прийняти рішення про звільнення позивача з займаної ним посади за грубе порушення на підставі п.1 ст. 41 КЗпП України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч.1 ст.233КЗпП України у справах про звільнення працівник може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Однак, і супереч нормам чинного законодавства, позивач при зверненні до суду з позовною заявою про поновлення на роботі просить визнати протиправною та скасувати Постанову Президії Центрального правління Українського товариства сліпих Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих від 12.10.2021 № 02-03 на підставі якої винесено наказ по підприємству № 34-п від 18.10.2021про звільнення позивача.

Згідност.60ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.

Таким чином, при розгляді справи суд, з урахуванням аналізу встановлених обставин, на підставі доказів доданих до матеріалів справи,законодавства України про працю, приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у позові.

У зв`язку із тим, що вимоги про стягання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про поновлення на роботі, позов у цій частині також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5,12,13,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих про визнання протиправною та скасування Постанови Президії Центрального правління Українського товариства сліпих Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих від 12.10.2021 № 02-03, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28.02.2022 року.

Суддя: Маханьков О.В.