Ухвала суду № 103568239, 18.02.2022, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/494/2022

Справа № 537/6393/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2022 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Маханькова О.В.

за участю секретаря судового засідання Яворська А.Г.,

представника позивача адвокат Дмитриченко О.О.,

представника відповідача Моісеєнко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та стягнення грошових коштів за період затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та стягнення грошових коштів за період затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.12.2021 відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.11 ст.187ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вирішуючи питання про наявність передбачених законом підстав для залишення поданої ОСОБА_1 позовної заяви без руху, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.175 ЦПК Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.

Вимоги до змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені ст.ст.175,177 ЦПК України.

Судом під час засідання встановлено, що звертаючись до суду з позовом, позивачем не надано суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які свідчать про звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до вимог ч. 4 ст. 175 ЦПК України.

Згідно вимог частини 4статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач вказувала, що вона звільнена від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір, відповідно до якого від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Що стосується звільнення позивачки від сплати судового збору, з підстав вказаних в позовній заяві, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України"Просудовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: 1) у справах про стягнення заробітної плати; 2) поновлення на роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась з позовом до суду в якому просить визнати протиправною бездіяльність Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як жінці, яка утримує дитину без батька за 2019, 2020, 2021 роки; стягнути з Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки як жінці, яка виховує дитину без батька за 2019, 2020, 2021 роки в сумі 12739,88 грн; стягнути з Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 07.09.2021 по день ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України приписи якої кореспондуються із частиною 1 статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України Про оплату праці, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Отже, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Враховуючи викладене, положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір в даному випадку до вимог позивачки застосуванню не підлягають.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі N 910/4518/16 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Як вбачається з позовних вимог, позивач пред`являє три позовні вимоги: одну вимогу немайнового характеру - визнати визнання протиправною бездіяльність Крюківської районноїадміністрації Кременчуцькоїміської радиКременчуцького районуПолтавської областіщодо ненарахування таневиплати грошовоїкомпенсації заневикористані днідодаткової відпусткияк жінці,яка утримуєдитину безбатька та дві вимоги майнового характеру - стягнення грошової компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки, стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п. п. 2 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовоної заяви немайнового характеру відповідно до п. 1.2.2 даного закону, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України"ПроДержавний бюджетна 2021рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становить 2270 грн.

У зв`язку з наведеним суд визначає розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру в мінімальному розмірі, що становить 908,00 грн., немайнового характеру становить 908,00 грн.

Таким чином, з урахуванням діючих ставок судового збору, передбачених ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", позивач повинний сплатити судовий збір за немайнову вимогу 908,00 грн., та за дві майнові вимоги 1816,00 грн., а всього 2 724,00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви позивача без руху на підставі ч.11ст.187 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.95,175,177,187,258,260,261,353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та стягнення грошових коштів за період затримки розрахунку при звільненні, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення йому копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення ним недоліків позовної заяви у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. У разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що у разі неможливості виконання ним вимог даної ухвали у встановлений судом строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, суд за його заявою продовжує процесуальний строк для вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Маханьков О.В.