Рішення № 10356799, 11.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2010Справа №2-29/1771.1-2010 За позовом ТОВ «Лакта», м. Сімферополь, вул. Западна, 2.

До відповідача ТОВ «Джонаголд», м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17А.

Про стягнення 56258,35 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

від позивача Большакова О.Д., дир.

від відповідача Міндіч М. О., довіреність №3 від 06.01.2010р., представник.

Суть спору: Позивач - ТОВ «Лакта» у лютому 2009р. звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача ТОВ «Джонаголд» заборгованості за договором поставки у сумі 40900,73 грн., пені у сумі 8719,36 грн., річних у сумі 1103,12 грн. та індекс інфляції у сумі 5535,11 грн. Крім того просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на те, що відповідачем не виконано належним чином зобовязання щодо оплати поставленого товару, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Також у звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивачем відповідно до умов договору нараховано суму пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано індекс інфляції та три відсотки річних.

Рішенням господарського суду АР Крим від 07.04.2009р. позов було задоволено, стягнено з ТОВ «Джонаголд» на користь ТОВ «Лакта» 40900,73 грн. заборгованості, 8719,36 грн. пені, 1103,12 грн. річних, 5535,11 грн. втрат від інфляції, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р. рішення господарського суду АР Крим від 07.04.2009р. скасовано частково, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнено з ТОВ «Джонаголд» на користь ТОВ «Лакта» 40900,73 грн. заборгованості, 409,00 грн. державного мита та 85.78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20 січня 2010р. Вищім господарським судом України прийнято постанову якою постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р. у справі № 2-1/923-2009 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2009р. у цій справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Справу було передано на розгляд судді Башилашвілі О.І.

Ухвалою від 06.04.2010р. суд (суддя Башилашвілі О.І.) прийняв справу до розгляду із привласненням справі номеру 2-29/1771.1-2010 та призначив її розгляд на 20.04.2010р. на 10 год. 50 хв.

В процесі розгляду справи позивачем надавались пояснення по суті заявлених вимог про стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та індексу інфляції.

Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.05.2010р. позивач надав суду заяву від 23.04.2010р. вих.. №26 відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 8719,36 грн., 3% річних в сумі 1103,12 грн. та індекс інфляції в сумі 5535,00 грн., а також покласти на відповідача судові витрати. В частині основного боргу позивач посилається на відсутність предмета спору, про що є посилання на ст. 22 ГПК України в зазначеній заяві.

Судом прийнята дана заява позивача до розгляду.

У звязку із тим, що відповідачем було здійснено оплату суми основного боргу у розмірі 40900,73 грн., суд ухвалою від 11.05.2010р. припинив провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 40900,73 грн. на підставі пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні надав суду довідку від 06.05.2010р. вих.. №129, згідно якої підтвердив сплату позивачу основної суми боргу, в зв'язку з чим посилається на відсутність предмета спору в цій частині, а що стосується позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, то відповідач заперечує проти останніх.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

17.09.2007р. між ТОВ “Лакта” (Постачальник) та ТОВ “Джонаголд” (Покупець) було укладено договір поставки № 142 (далі Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.), Постачальник в порядку і на умовах, визначених цим Договором, зобовязується поставити товар, згідно заявки (замовлення) Покупця, а Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Як передбачалось п.п. 1.2., 1.3. Договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару і підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаро-транспортної) накладної або інших, що мають юридичну силу, документів. Асортимент, кількість, ціна товару можуть обумовлюватись в додатках (специфікаціях) до даного Договору, які після належного оформлення, стають його невідємною частиною.

В п.п. 5.4., 5.6. Договору встановлено, що ціна на товар визначається згідно підписаної сторонами специфікації. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкового розрахунку протягом 15 календарних днів. Днем здійснення платежу є дата списання коштів з поточного рахунку Покупця.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи видаткових накладних (том 2, а.с. 52-176) позивачем в період січня 2008р. по листопад 2008р. включно здійснювалась поставка продуктів харчування (десерти, молоко, йогурти, сирки, сметана, кефір, тощо.).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчать печатки ТОВ “Джонаголд” на зазначених вище видаткових накладних.

Ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 вказаного кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже відповідач прийнявши від позивача за вказаними вище накладними продукти харчування, прийняв на себе зобовязання щодо здійснення оплати їх вартості, однак дані зобовязання відповідачем належним чином не виконані, у звязку із чим за ним утворилася заборгованість у сумі 40900,73 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 30.01.2009р., яка була сплачена відповідачем протягом 2009р., що підтверджується довідкою від 06.05.2010р. вих.. №129, тобто після звернення позивача із даним позовом.

Факт того, що у вказаних видаткових накладних не вказано, що поставка товару здійснюється на підставі договору від 17.09.2007р., не свідчить, про те, що така поставка здійснювалась не у виконання цього договору, адже в пункті 2.4. договору сторони визначили, що до кожної поставки товару Постачальник надає зокрема накладну, якщо вона є обовязковою, без визначення того, що така накладна оформлюється додатковими відомостями. Видаткові накладні по яких здійснено поставку товару містять вичерпний перелік відомостей передбачених пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак зазначення в них додаткових відомостей у тому числі договору у виконання якого здійснюється поставка, не передбачено законом.

Згідно п. 6.5. Договору, у випадку прострочення оплати товару, Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи з положень пункту 5.6. договору оплата за поставлений товар повинна була здійснюватись впродовж 15-ти календарних днів, таким чином прострочення платежу необхідно розраховувати з 16-го дня наступного за днем постачання.

Розрахунок суми пені із зазначенням дати поставки товару, дати оплати поставленого товару та кількістю днів прострочки, наведений у додатку № 1 до висновку спеціаліста Кримського експертного бюро № 01/09 від 04.02.2009р. проведеного по запиту директора ТОВ «Лакта» (том 3, а.с. 16-19).

Згідно вказаного розрахунку сума пені складає 8719,36 грн.

Враховуючи, той факт, що відповідачем не були виконані належним чином зобовязання щодо оплати поставленого товару, вимоги про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 8719,36 грн. підлягають задоволенню.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Виконання цивільних обовязків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобовязання за договором щодо своєчасної оплати поставленої продукції у виконання умов договору від 17.09.2007р., суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 5535,11 грн. та 3% річних у сумі 1103,12 грн. розрахунок яких наведений у додатках № 3 та № 4 до висновку спеціаліста Кримського експертного бюро № 01/09 від 04.02.2009р. (том 3, а.с. 23-29), також підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Джонаголд» (м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17А; п/р 26004056710800 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34700645) на користь ТОВ «Лакта» (м. Сімферополь, вул. Западна, 2; р/р 26000452208540 в КРД АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, код ЄДРПОУ 32843343) пеню у сумі 8719,36 грн., індекс інфляції у сумі 5535,11 грн., 3% річних у сумі 1103,12 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 562,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 12.05.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.