ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
11.05.2010Справа №2-22/1453-2010 За позовом ЗАТ «Камиш – Бурун», м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в
до відповідача ТОВ «Керченське Рудоуправління», м. Керч, вул. Пролетарська, 12
про стягнення 27524,26 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача – Хуторянська О.Д., представник, до від 07.04.2010 року
від відповідача – не з'явився
Обставини справи:
Позивач – ЗАТ «Камиш – Бурун» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача ТОВ «Керченське Рудоуправління», просить суд стягнути з відповідача – заборгованість в сумі 27524,26 грн., у тому числі: сума основного боргу – 21657,96 грн., пеня – 2480,27 грн., збитки від інфляції – 2845,44 грн., 3% річних – 540,59 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору № 5-Д від 16.01.2008 року про найом транспортних засобів, не здійснив належним чином оплату наданих позивачем послуг, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 21657,96 грн.
13.04.2010 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 29983,60 грн., у тому числі: сума основного боргу – 21657,96 грн., пеня – 2480,27 грн., збитки від інфляції -4951,33 грн., 3% річних - 894,04 грн.
Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –
встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 6-Д від 16.01.2008 року про найом транспортних засобів.
Відповідно до умов договору, позивач надає відповідачу в тимчасове платне володіння і користування транспорт, а також надає своїми зусиллями послуги по його керуванню і технічної експлуатації.
Порядок розрахунків між сторонами встановлено розділом 3 договору.
Відповідно до п.3.1. договору відповідач здійснює оплату позивачу за взятий транспортний засіб відповідно з додатком № 1 до договору, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті поточний рахунок Позивача.
Пунктом 3.2. Договору передбачена 100% передплата на підставі пред'явленого рахунку, не пізніше ніж за три календарних дня до початку робот. Остаточний розрахунок за взятий в найом транспортний засіб здійснюється після підписання сторонами акту виконаних робот, як встановлено п.3.3. Договору.
Так, позивачем прийняті на себе за договором зобов'язання були виконані належним чином, а саме, в період з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року ЗАТ «Камиш-Бурун» було надано послуги автотранспортом: КрАЗ 256Б-1, КАМАЗ-5511, Екскаватор ЄО-4321В.
Факт надання послуг підтверджується Актом виконаних робіт від 31.10.2008 року, який підписано уповноваженими представниками сторін, відповідно до умов Договору.
Відповідно до умов договору позивачем було виставлено рахунок №0762/153 від 31.10.2008 року на суму 30993,16 грн.
Але, відповідач прийняті на себе зобов’язання з оплати наданих послуг виконав не у повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 21657,96 грн.
Так, у разі прострочки оплати по п.3.2.,3.3. договору, відповідач повинен виплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки платежу (п.4.3. Договору).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 21657,96 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 2480,27 грн., збитки від інфляції - 4951,33 грн., 3% річних - 894,04 грн.
Як вказувалось раніше, у разі прострочки оплати по п.3.2.,3.3. договору, відповідач повинен виплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки платежу (п.4.3. Договору).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 травня 2010 року.
З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВ «Керченське Рудоуправління» (м. Керч, вул. Пролетарська, 12, рахунок № 2600110121 в КФ ВАТ Банк «Морський», МФО 384414, ЄДРПОУ 32993108) на користь ЗАТ «Камиш – Бурун» (м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в, рахунок № 26006304391392 в Керченському міському відділенні ПІБ, МФО 324548, ЄДРПОУ 30411181) заборгованість в сумі 29983,60 грн., у тому числі: сума основного боргу – 21657,96 грн., пеня – 2480,27 грн., збитки від інфляції - 4951,33 грн., 3% річних - 894,04 грн.
3. Стягнути з ТОВ «Керченське Рудоуправління» (м. Керч, вул. Пролетарська, 12, рахунок № 2600110121 в КФ ВАТ Банк «Морський», МФО 384414, ЄДРПОУ 32993108) на користь ЗАТ «Камиш – Бурун» (м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в, рахунок № 26006304391392 в Керченському міському відділенні ПІБ, МФО 324548, ЄДРПОУ 30411181) 299,83 грн. державного мита.
4. Стягнути з ТОВ «Керченське Рудоуправління» (м. Керч, вул. Пролетарська, 12, рахунок № 2600110121 в КФ ВАТ Банк «Морський», МФО 384414, ЄДРПОУ 32993108) на користь ЗАТ «Камиш – Бурун» (м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в, рахунок № 26006304391392 в Керченському міському відділенні ПІБ, МФО 324548, ЄДРПОУ 30411181) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
5. Повернути ЗАТ «Камиш – Бурун» (м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в, рахунок № 26006304391392 в Керченському міському відділенні ПІБ, МФО 324548, ЄДРПОУ 30411181) з Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 242,99 грн. зайво сплаченого державного мита.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.
Судове рішення № 10356794, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 11.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1453-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: