Рішення № 103567807, 15.02.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/30453/21

Провадження № 2/686/1043/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької

області в складі :

головуючого - судді Бондарчука В.В.

при секретарі Слободян Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

20 грудня 2021 року Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-266757 від 17 березня 2020 року в сумі 153 492 грн 52 коп., посилаючись на те, за умовами укладеного договору позичальник отримав кредитні кошти в сумі 100000 грн строком до 14 березня 2025 року під 55 відсотків річних. Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку погасити наявну заборгованість відмовляється, позивач просить його вимоги задовольнити. Крім цього вказану заборгованість кредитор просить стягнути не тільки із позичальника, а й його дружини ОСОБА_2 , оскільки вважає, що кредит було отримано в інтересах сім`ї на поточні потреби.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі в судове засідання також, не з`явилися хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв`язку із неявкою відповідачів суд із згоди представника позивача ухвалив здійснити заочний розгляд справ відповідно до ст.ст.280-281 ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 17 березня 2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CL-266757, за умовами якого останній отримав кредитні кошти в сумі 100000 грн., під 55 відсотків річних із кінцевим строком повернення 14 березня 2025 року.

Про те, позичальник взяті на себе зобов`язання виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 15 листопада 2021 року його заборгованість перед позивачем становила 153 492 грн. 52 коп., з яких 97 488 грн. 14 коп. заборгованість за тілом кредиту, 56004 грн 38 коп. заборгованість за відсотками.

29 червня 2021 року відповідачу ОСОБА_1 направлялася досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості. Проте 16 липня 2021 року досудова вимога повернулась відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Дані факти підтверджуються кредитним договором, анкетою-заявою, меморіальним ордером про перерахування коштів, статутом АТ «Кредобанк», розрахунком заборгованості.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірові та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.611 п.1 даного Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.625 ч.1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 14-712цс19 та підтверджений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 14-127цс20.

Позивачем доказів того, що отримані кредитні кошти були використані саме в інтересах сім`ї суду надано не було, ОСОБА_2 своєї згоди на отримання кредиту не надавала, крім цього частина отриманого кредиту в сумі 70921 грн 24 коп. була перерахована в порядку рефінансування іншого кредиту отриманого ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», також суд звертає увагу , що у справі відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 , у зв`язку із чим в задоволенні вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.

Однак, враховуючи, що позичальником не виконані зобов`язання щодо повернення кредиту, тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором в сумі 153 492 грн 52 коп.

Судові витрати по справі складаються із суми судового збору 2 302 грн, яка відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього позивач просив стягнути також витрати на правову допомогу в сумі 15349 грн 25 коп., що становить 10 відсотків від ціни позову, яку обґрунтовував укладеним договором про надання правової допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 29 січня 2020 року у справі № 367/4910/17-ц та від 02 березня 2020 року у справі № 370/27/16-ц.

Разом з тим, позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, в договорі також не визначено розмір витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.611,625,1046,1047,1050,1054ЦК України,ст.ст.61,65СК України,ст.ст. 76, 258, 264, 265, 280-281 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за договором №CL-266757 від 17 березня 2020 року в сумі 153492 грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судові витрати в сумі 2270 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання рішення в повному обсязі до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач Акціонерне товариство «Кредобанк», місцезнаходження м. Львів, вул.Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807962.

ВідповідачОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 .

ВідповідачОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Текст рішення виготовлено 15 лютого 2022 року.

Суддя: