Рішення № 10356725, 13.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

13.04.2010Справа №2-1/64-2010 за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17),

до відповідача Підприємства «Кримтрикотаж», (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 15, кв. 10),

про розірвання договору, спонукання до виконання певних дій та стягнення 16295,77 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача – Комар В.В. – представник, довіреність від 11.01.2010р. №1,

від відповідача – не з’явилися, повідомлений належним чином,

Суть спору: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Підприємства «Кримтрикотаж» про стягнення 16295,77грн.; розірвання договору оренди нежилого приміщення № 49/3 від 18.02.2002р. та виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором оренди нежилого приміщення в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.2002р. між Житлово-експлуатаційним об'єднанням Київського району м. Сімферополя (правонаступником якого є позивач) (орендодавець) і підприємством «Кримтрикотаж» (орендар) укладений договір № 49/3 оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 123 кв.м., розташоване по вул. Київська, 149 в м. Сімферополі.

У пункті 7.2 договору сторони обумовили строк його дії – 1 рік до 01.02.2003р.

За загальним правилом, у разі відсутності заяв однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, (частина 2 статті 284 Господарського кодексу України).

Аналогічні положення закріплені й у статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Як свідчать матеріали справи, строк укладеного між сторонами у справі договору оренди № 49/3 неодноразово продовжувався. Так, рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя №46/13 від 26.02.2008р. строк спірного договору оренди продовжений до 01.02.2009р. У зв’язку із відсутністю заперечень сторін щодо продовження орендних правовідносин, строк дії договору пролонговано до 01.02.2010р.

Угодою від 01.03.2006р. сторони доповнили умови договору.

У відповідності зі статтею 759 Цивільного кодексу України, статтею 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1, 3 статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 01.03.2006р.) встановлено, що орендна плата та інші платежі перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним.

У пункті 3.5 договору зазначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному об'ємі, підлягає індексації та стягується відповідно до діючого законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що оренда плата є платежем, який вносить орендар за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, (статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).

Жодних доказів виконання обов’язку щодо своєчасної сплати орендних платежів відповідачем не надано, що дає суду підстави для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з Підприємства «Кримтрикотаж» 16295,77грн.

Стосовно вимог Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя» про розірвання договору оренди №49/3 та виселення відповідача з приміщення по вул. Київська, 149 в м. Сімферополі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові наслідки порушення зобов’язання визначені частиною 1 статті 611 ЦК України, зокрема це розірвання договору.

Згідно частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

При цьому, істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Суд приходить до висновку, що допущені відповідачем порушення передбачених договором оренди нежитлового приміщення №49/3 строків оплати орендних платежів є істотними, оскільки в повній мірі позбавили позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Зазначене є підставою для задоволення вимог позивача щодо розірвання спірного договору оренди.

Відповідно до статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найма і вимагати повернення майна, якщо наймач не вносить плату за користування майном упродовж 3 місяців підряд.

Вимога комунального підприємства про виселення відповідача з приміщення по вул. Київській, 149 в м. Сімферополі має похідний характер та є правовим наслідком розірвання договору оренди №49/3, а тому, також, підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993г., з позовних заяв, що мають одночасно майновий і немайновий характер державне мито сплачується по ставках, встановлених для позовних заяв майнового характеру, і по ставках, встановлених для позовних заяв немайнового характеру.

Згідно до Декрету КМУ «Про державне мито» при зверненні до господарського суду із позовними заявами ставки державного мита складають: за позовом майнового характеру - 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за позовами немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Вимога про стягнення 16295,77грн. повинна бути оплачена державним митом в розмірі 162,95грн., а вимоги про розірвання договору та виселення – 85,00грн. При подачі даної позовної заяви державне мито було сплачено в сумі 332,95грн. (162,95грн.+85,00грн.+85,00грн.), що підтверджується платіжними дорученнями №4598, 4599, 4600 від 03.12.2009р.

Надмірно сплачене позивачем держмито в сумі 85,00грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита у розмірі 247,95 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. судом відносяться на відповідача згідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 49/3, укладений 18.02.2002р. між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя» та підприємством «Кримтрикотаж».

Виселити Підприємство «Кримтрикотаж», (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 15, кв. 10, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 20754468) з нежитлового приміщення площею 123 кв.м., що розташоване по вул. Київська, 149, м. Сімферополі та знаходиться на балансі Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополя», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05480523).

Стягнути з Підприємства «Кримтрикотаж» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 15, кв. 10; банківські реквізити: рахунок 2600738143001 у КРФ АКБ УСБ, м. Сімферополь, МФО 324010, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 20754468) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополь», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17; банківські реквізити: рахунок 26000314281 в Сімферопольській філії АКБ «Морський транспортний банк», МФО 384748, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05480523) заборгованість в сумі 16295,77 грн., 332,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району м. Сімферополь», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17; банківські реквізити: рахунок 26000314281 в Сімферопольській філії АКБ «Морський транспортний банк», МФО 384748, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05480523) надмірно сплачене за платіжним дорученням №4600 від 03.12.2009р. держмито в сумі 85,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.