Постанова № 10356475, 22.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2862/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

прокурораДремлюги С.О.,

та представника позивачаСмірнова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ніжинського міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до субєкта господарювання - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

01.06.2010 року Ніжинським міжрайонним прокурором Чернігівської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України подано адміністративний позов до субєкта господарювання - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт в сумі 1700,00 грн.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не зявилися, через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився. До суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, заперечень до суду не подав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Положення про головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та звязку України і йому підпорядковується.

Згідно з пунктами 4, 8 Положення № 1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування. Для виконання покладених на неї завдань Головна державна інспекція на автомобільному транспорті може утворювати територіальні органи.

23.02.2006 року прийнято Закон України № 3492-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», який набрав чинності 07.04.2006 року. Цей Закон визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Перелік документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів, визначено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, відповідно до статті 48 цього Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Стаття 60 зазначеного Закону встановлює відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області 20.11.1997 року та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

24 червня 2009 року державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області згідно завдання на перевірку № 095608 від 19.06.2009 року була проведена перевірка транспортного засобу IVECO, державний номерний знак НОМЕР_1, належного субєкту господарювання - фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В результаті перевірки складено акт № 134986 від 24.06.2009 року, в якому зафіксовано, що водій ОСОБА_4 в порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" надавав послуги з перевезення вантажу автомобілем марки IVECO, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить субєкту господарювання - фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, без наявності ліцензійної картки, що також не заперечувалось водієм ОСОБА_5, про що свідчать його пояснення, зазначені в акті перевірки (а.с.7).

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області 12.08.2009 року було винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 075291 до субєкта господарювання - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в розмірі 1700,00 грн. Постанова про застосування фінансових санкцій в судовому або адміністративному порядку відповідачем не оскаржувалась.

Крім того, як свідчить довідка тимчасово виконуючого обовязки начальника відділу ліцензування ТУГ в Чернігівській області, ліцензійна карта на транспортний засіб IVECO, державний номерний знак НОМЕР_1, не оформлена (а.с.6).

На день розгляду справи відповідачем фінансова санкція в розмірі 1700,00 грн. не сплачена.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Ніжинського міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку в Україні до субєкта господарювання - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов Ніжинського міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до субєкта господарювання - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, - задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта господарювання - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету (р/р НОМЕР_2, код ЄДРПОУ 22820749 КБК 21081100, МФО 853592 УДК держбюджет м. Ніжин Чернігівської області) фінансові санкції в розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Соломко І.І.