Постанова № 10356448, 07.07.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2350/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріГригорєвійО.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а-2350/10/2570

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тозіналі»

доВарвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

провизнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від21.08.2009 №2505531500/0, від17.09.2009 №2505601500/0 та стягнення заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

12.05.2010 позивач (ТОВ«Тозіналі») звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідача (далі ВарвинськаМДПІ) щодо відмови у відшкодуванні податку на додану вартість на загальну суму 12255,00грн. протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від21.08.2009 №2505531500/0, від17.09.2009 №2505601500/0, якими визначено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (даліПДВ) в розмірі 5254,00грн. та 7001,00грн. відповідно, винесених на підставі Актів перевірки ВарвинськоїМДПІ від20.08.2009 №325/15-00/34287203 та від15.09.2009 №381/15-00/34287203, як таких, що не відповідають діючому податковому законодавству та стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 12255,00грн.

ТОВ«Тозіналі» свої вимоги обґрунтовує тим, що сума відшкодування ПДВ, заявлена у податковій декларації за червень та липень 2009року дійсно підлягає бюджетному відшкодуванню згідно пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Вказане позивач підтверджує реєстром отриманих та виданих податкових накладних за травень-червень 2009року, вантажно-митними деклараціями за травень-червень 2009року, платіжними дорученнями за травень-червень 2009року, податковими накладними за травень-червень 2009року, які пред'являлись відповідачу під час перевірки. Вказане на його думку доводить той факт, що бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог зазначеного Закону. Тобто сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

На думку позивача, за результатами діяльності ТОВ«Тозіналі» у березні червні2009року сформовано від'ємне значення по ПДВ в результаті здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) та оплаті ПДВ при розмитнені товарів при ввезенні на митну територію України і оплаті товарів та послуг контрагентам - платникам ПДВ.

Крім того, посилаючись на те, що ТОВ«Тозіналі» звернулось до ВарвинськоїМДПІ із деклараціями (вх.№9000486618 ДСК від20.07.2009 та уточнюючий розрахунок до неї від11.08.2009 №5062 і №5063) та заявами про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ в розмірах 5254,00грн. та 7001,00грн. (на загальну суму 12255,00грн.) згідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, зазначає позивач, заборгованість по бюджетному відшкодуванню ПДВ, тобто кошти у розмірі 12255,00грн. є фактично власністю ТОВ«Тозіналі», якою підприємство могло б розпоряджатись на власний розсуд. Позбавлення такого права, а саме порушення строків відшкодування ПДВ є протиправним посяганням на власність ТОВ«Тозіналі», а дії відповідача протиправними.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що позивач право на бюджетне відшкодування не має, оскільки в порушення пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при відємному значенні попереднього періоду травня2009року у сумі6325грн., платник податку в №2 додатку до податкової декларації за червень2009року заявляє до відшкодування суми за періоди вересень2007року в сумі 875грн. та грудень2007року в сумі5450грн., які в податкових деклараціях травня-червня 2009року вказані не були.

Сторони в судове засідання не зявились, про розгляд справи повідомлені належним чином. При цьому позивач просить розгляд справи розглянути без його участі. Повторна неявка в судове засідання відповідача-субєкта владних повноважень, не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.

За визначеннями термінів, в п.1.7 та п.1.8 ст.1 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі-Закон№168) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; а бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Так, згідно пп.7.7.1 ст.7 Закону №168 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). пп.7.7.2 ст.7 Закону №168

Відповідно пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлює, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Тому згідно пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону№168 - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому згідно абз.«а» пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону№168 - якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Суд зазначає, що п.7.7. ст.7 Закону №168, яким встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, передбачає вичерпний перелік умов, за яких у платника податку виникає право на бюджетне відшкодування відємного значення ПДВ та заявлення цієї суми до відшкодування, а також містить конкретні умови та строки такого відшкодування. Цим законом надано платнику податку право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Досліджуючи фактичні обставини справи щодо заявлених до бюджетного відшкодування сум, встановлено наступне:

05.03.2007 ТОВ«Тозіналі», як юридична особа зареєстровано Варвинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ВарвинськоїМДПІ як платник податків з 06.03.2007 (а.с.119,120).

ТОВ«Тозіналі» є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від02.04.2007 №100032381 виданого ВарвинськоюМДПІ (а.с.121).

При цьому судом встановлено, що позивачем було подано декларації за червень2009року і липень2009року, якими визначено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань. Також було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ по вказаним деклараціям, в яких визначено суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ за травень2009року у розмірі5254,00грн. та за червень2009року у розмірі7001,00грн. (а.с.103-112, 113-118).

20.08.2009 та 15.09.2009 заступником начальника начальником відділу оподаткування юридичних осіб Татарченко В.О. проведено документальні невиїзні (камеральні) перевірки поданих податкових декларацій з ПДВ ТОВ«Тозіналі»: за червень2009року з доданим до неї уточнюючим розрахунком від11.08.2009 до розрахунку бюджетного відшкодування та за липень2009року.

За результатами перевірок складено Акти перевірок ВарвинськоїМДПІ від20.08.2009 №325/15-00/34287203 та від15.09.2009 №381/15-00/34287203 (а.с.10-11, 12-13), де в пункті «Висновки» зазначено, що:

на підставі п.7.7.5, п.7.7.3 та абз.«а» пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону№168 та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

1)зменшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню (ряд.25): 5254,00грн. (п'ять тисяч двісті пятдесят чотири гривні 00 коп.) та 7001,00грн. (сім тисяч одна гривня 00 коп.);

2)зменшується сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банк (ряд.25.1): 5254,00грн. (п'ять тисяч двісті пятдесят чотири гривні 00 коп.) та 7001,00грн. (сім тисяч одна гривня 00 коп.).

На підставі вищезазначених висновків прийнято податкові повідомлення-рішення від21.08.2009 №2505531500/0, від17.09.2009 №2505601500/0, якими визначено зменшення суми бюджетного відшкодування зПДВ в розмірі 5254,00грн. та 7001,00грн. відповідно(а.с.14,15).

Підставою такого нарахування стали розрахунки позивача податкового кредиту та податкового зобовязання за травень-серпень2009року.

За врахування податкових накладних, перелічених у розшифровках в розрізі контрагентів, вказані суми у розмірі5254,00грн. та 7001,00грн. ні в травні2009 року, ні в червні-липні2009року відображені не були.

Досліджуючи правомірність зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, судом встановлено, що в податкових деклараціях визначено:

в травні2009року: податкове зобовязання 0; податковий кредит - 6325; відємне значення 6325; заявлено до відшкодування 0; відшкодовано 0.

в червні 2009року податкове зобовязання 4591; податковий кредит - 10718; відємне значення 6127; заявлено до відшкодування 6325; відшкодовано 1071.

в липні 2009року податкове зобовязання 0; податковий кредит - 2310; відємне значення 2310; заявлено до відшкодування 7001; відшкодовано 0.

Таким чином на спростування посилань позивача, як підставу правомірності своїх дій, суд зазначає, що в попередньому податковому періоді позивач не визначав заявлені до відшкодування суми як суми податкового кредиту.

Отже, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом №198 встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону №168 право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість.

Відповідно враховуючи норму пп.«а» пп.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону №168, якою встановлено: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), суд прийшов до висновку про те, що бюджетному відшкодуванню підлягає відємне значення у тому випадку, якщо сума ПДВ у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередньому періоді постачальникам таких товарів.

Вказана норма Закону, окрім умови сплати ПДВ отримувачем (покупцем) товару саме постачальникові (продавцеві) товару, ставить умовою для отримання покупцем бюджетного відшкодування, зокрема визначення сум податкового кредиту та сум податкового зобовязання для визначення різниці цих сум в одному звітному періоді.

З огляду на встановлене, суд погоджується із позицією відповідача про те, що ні в червні2009року, ні в липні2009року суми у розмірі5254,00грн. та 7001,00грн. не були показані позивачем у розділіІІ податкової декларації.

Суд визнає безпідставним посилання позивача на правомірність своїх дій, так як твердження про включення сум ПДВ в розмірах 5254,00грн. та 7001,00грн. за вересень, грудень 2007року, лютий 2008 року, на підставі якого позивач визначив суму бюджетного відшкодування ПДВ, за відсутності підстав такого включення, не ґрунтується на нормах пп.7.7.1 та пп.7.7.2 ст.7 Закону №168, оскільки саме в попередніх податкових періодах позивач повинен був відображати зазначені суми, а отже подавши уточнюючий розрахунок, визначити як податковий кредит попереднього періоду.

Крім того, суд зазначає, що не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що відповідає вимогам Закону№168 за врахування визначення сум податкового кредиту та сум податкового зобовязання для визначення різниці цих сум в одному звітному періоді. Що також підтверджує ВарвинськаМДПІ у своєму поясненні від06.07.2010 №10/19-010, за яким у картці особового рахунку ТОВ«Тозіналі» станом на 01.07.2010 рахується переплата у розмірі 90392грн., в тому числі 58707грн. згідно податкових повідомлень-рішень Ф.в2 у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

За наведених обставин, суд визнає правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень від21.08.2009 №2505531500/0, від17.09.2009 №2505601500/0, в розмірі 5254,00грн. та 7001,00грн. відповідно, та визнає доведеним порушення ТОВ«Тозіналі» вимог пп.7.7.1 ст.7 Закону№168, в наслідок чого було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень-липень2009року на загальну суму 12255грн.

В силу ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні позивач не довів правомірність своїх дій на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами, і тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлене та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тозіналі» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від21.08.2009 №2505531500/0, від17.09.2009 №2505601500/0 та стягнення заборгованості з податку на додану вартість - відмовити повністю. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову виготовлено в повному обсязі 12.07.2010.

Суддя Л.О.Житняк