Ухвала суду № 103558606, 23.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 лютого 2022 р. № 520/3954/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» від 16.07.2021 № 351 о/с про звільнення згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за п. б ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, з 21.07.2021, з відрахуванням з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року за період з 22.07.2021 до 31.12.2021 у кількості 1 доби, та поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, з 21.07.2021;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області І на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення - 16.07.2021 і по день поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частин другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин сьомої-десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Судом встановлено, що позовна заява та додані до неї документи, подано представником позивача через систему "Електронний суд".

Проте, ОСОБА_1 , в порушення ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.

Посилання представника позивача на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 по справі №420/11001/21 та від 29.09.2021 по справі №420/13937/21 судом не приймаються до уваги, оскільки в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено загальне правило, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, згідно із ч.ч. 3 та 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як слідує із матеріалів позову, позовні вимоги позивача стосуються звільнення з публічної служби.

Позивач оскаржує наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області (по особовому складу) від 16.07.2021 № 351 о/с про звільнення.

З позовом до суду позивач звернувся 18.02.2022 згідно відмітки канцелярії суду на позовній заяві, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що як представник позивача він вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби від 04.10.2021. Проте, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 позовну заяву було повернуто позивачу. 05.11.2021 ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі № 520/19296/21, яка постановою Харківського окружного адміністративного суду 23 грудня 2021 р. по справі № 520/19296/21 залишена в силі. Зазначена постанова була надіслана представнику позивача на офіційну електрону адресу лише 10.02.2022 та після отримання зазначеної постанови суду на електрону адресу він без зволікань повторно звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби до Харківського окружного адміністративного суду. У зв`язку з чим просив поновити строк звернення до суду з даним позовом, оскільки він пропущений з поважних причин (необхідність супроводження вагітної дружини до закладу охорони здоров`я в умовах епідемії, апеляційний розгляд справи).

Визначаючись стосовно можливості визнання поважними наведених заявником причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 122 і ч. 1 ст. 123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З позовної заяви вбачається, що позивач до 17.07.2021 перебував на лікарняному. 19.07.2021, враховуючи вихідні дні, повинен був вийти на роботу та дізнатись про звільнення з поліції, однак позовна заява не містить жодних даних про перебування позивача в період з 17.07.2021 по 15.09.2021 на лікарняному та не містить доказів неможливості виходу на роботу у вказаний період.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача щодо поважності причини пропуску строку супроводження вагітної дружини до закладу охорони здоров`я в умовах епідемії, оскільки станом на 23.08.2021 жодних доказів цих обставин до суду не подано.

Посилання представника позивача на апеляційне оскарження ухвали суду по справі №520/19296/21 про повернення позовної заяви у зв`язку з не усуненням недоліків у строк, встановлений судом, суд вважає необґрунтованими, оскільки постановою від 18.01.2022 Другий апеляційний адміністративний суд підтвердив правомірність прийняття ухвали про повернення позовної заяви від 26.10.2021.

Отже, дана причина пропуску строку не є поважною, оскільки обставини, які зумовили таку причину, залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які підтверджені належними доказами.

Належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано.

Частиною 6 статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії адміністративного позову та доданих до нього документів та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску; доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії адміністративного позову та доданих до нього документів.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А. Волошин