Ухвала суду № 103552030, 21.02.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/744/22

Провадження № 1-кс/307/160/22

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

21 лютого 2022 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю прокурора Баника С.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ціпле І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Чолана В.І., погодженого з прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Баником С.Ю., у кримінальному провадженні №12022071160000096 від 19 лютого 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, востаннє вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2020 року за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Тячівського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Чолан В.І., за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської областіБаником С.Ю., з клопотанням у кримінальному провадженні №12022071160000096 від 19 лютого 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 187 КК України .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18 лютого 2022 року, близько 20 години, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, проник на територію дворогосподарства АДРЕСА_2 , де проживає потерпілий ОСОБА_2 , після чого, через незачинені двері проник до підвального приміщення, де почав складати до поліетиленового мішка електроінструмент, а саме: електродриль марки «BOCH GSB16RE», кутову шліфувальну машину марки «Еinhell BWS 960/125», кутову шліфувальну машину марки «Маkita GА5030», однак, в той час був викритий потерпілим, після чого, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, вчинив напад на потерпілого, завдавши останньому декілька ударів ліхтарем, що тримав в руках, в область обличчя та голови, та в ході нападу дістав з кишені ніж, проте не встиг його використати, так як ОСОБА_2 , вибив його у нього з рук, після чого ОСОБА_1 , схопив з підлоги підвального приміщення камінь, яким наніс декілька ударів потерпілому в різні частини тіла, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забійних рваних ран обличчя та волосяної частини голови, подолавши, таким чином опір потерпілого, який намагався затримати ОСОБА_1 , після чого він втік з місця події.

19 лютого 2022 року о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, поміщено до ІТТ №5 ГУНП в Закарпатській області та в той же день йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , вина якого повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: рапортом помічника чергової частини Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, протоколом огляду місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, віднесене до категорії особливо тяжких кримінальних злочинів, за яке КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин, так як усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує; може незаконно впливати на потерпілого, який є особою похилого віку, з метою зміни ним показань на його користь; вчинити інше кримінальне правопорушення, підтвердженням цьому є те, що підозрюваний ОСОБА_1 , 26 січня 2017 року був засуджений вироком Тячівського районного суду за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та 12 березня 2020 року ОСОБА_1 , був засуджений вироком Тячівського районного за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, також зараз на розгляді у суді відносно нього перебуває кримінальне провадження щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з чим вбачається необхідність у застосуванні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, а інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 183 КК України, ОСОБА_1 , строком на 60 діб, та у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали розмір застави не визначати.

В судовому засіданні прокурор Баник С.Ю., клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят діб, адже більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищевказаним ризикам та при постановленні ухвали розмір застави останньому не визначати.

Підозрюваний ОСОБА_1 , просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 , - адвокат Ціпле І.Ю., в судовому засіданні зазначив, що підстав для застосування щодо підозрюваногозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має, оскільки ризики наведені у клопотанні є необґрунтованими та недоведеними. Крім того, зазначив, якщо суд дійде висновків, щодо застосування запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за ч. 3 ст. 187 КК України, відомості про яке 19 лютого 2022 року, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000096 (а.с.5).

ОСОБА_1 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 187КК України, повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення йому вручено - 19 лютого 2022 року (а.с.53-56).

У відповідності дост. 131 КПК України,одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно дост. 177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно доп.5ч.2ст.183КПК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім якдо раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , може бути застосований.

Згідно з ч. 1, 2, 4,ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннямист. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 28 рішення "Плешков проти України" (заява №37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 року).

Водночас, практика Європейського Суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

А відтак,вимоги ст.177,178КПК України,передбачають,що наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою злочинуповинна бутипідтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає встановленими наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчать наступні докази: рапорт помічника чергової частини Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області (а.с.6-8), протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 (а.с.14-17), протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с.18-23), протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 (а.с.24-26), протокол огляду місця події (а.с.28-34), протокол допиту підозрюваного (а.с.49-52) та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які слідчим суддею під час розгляду клопотання досліджені в судовому засіданні.

Наведені вище матеріали кримінального провадження з достатньою імовірністю підтверджують суду існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно дост. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 187КК України, увчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є особливо тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не одружений, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, іншою інформацією стосовно нього селищна рада не володіє, проте ОСОБА_1 , є раніше неодноразово судимим, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, адже забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбаченіст. 177 КПК України , а тому суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Задовольняючи частково клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає підозрюваному ОСОБА_1 , розмір застави.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, з урахуванням положень ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави».

Отже, при визначенні розміру застави суд враховує дані про особупідозрюваного ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, а тому вважає доцільним та співмірним визначити останньому заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання з 01 год. 00 хв. 19 лютого 2022 року.

Строк дії ухвали встановити до 19 квітня 2022 року.

Визначити підозрюваному заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена на наступний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; розрахунковий рахунок UA198201720355209001000018501; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку (МФО) : 820172, призначення платежу застава.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , з-під варти.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк до 19 квітня 2022 року.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити ОСОБА_5 та іншим учасникам, після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваному, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: М.Д.Стецюк