Рішення № 103551110, 17.02.2022, Оржицький районний суд Полтавської області

543/383/21

2/543/16/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Оржицької селищної ради Бакарової С.С., представника відповідача Комунального підприємства «Оржиця-водоканал» Зінченка О.А., третьої особи голови Оржицької селищної ради Сидоренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищної ради, Комунального підприємства «Оржиця-водоканал», третя особа: голова Оржицької селищної ради Сидоренко Олена Вікторівна, про визнання незаконним розпорядження селищного голови про звільнення з займаної посади, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 12.05.2021 року до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом про визнання незаконним розпорядження селищного голови про звільнення з займаної посади, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що 04 липня 2011 року голова Оржицької районної ради Полтавської області Карлов В.М. розпорядженням № 26 рекомендував Оржицькій районній державній адміністрації Полтавської області підготувати та внести на розгляд чергової сесії районної ради проект контракту та необхідний пакет документів для укладення контракту з начальником Комунального підприємства «Оржиця-Водоканал». 19 серпня 2011 року Оржицька районна рада Полтавської області на дев`ятій сесії шостого скликання уклала трудові контракти терміном на три роки з позивачем, як з начальником комунального підприємства «Оржиця-Водоканал».

ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що 03 квітня 2015 року Оржицька районна рада Полтавської області на тридцять четвертій сесії районної ради шостого скликання ухвалила рішення про укладення з позивачем, як з начальником комунального підприємства «Оржиця-Водоканал», трудового контракту терміном на три роки - до 03 квітня 2018 року, який був підписаний ним, як працівником, та головою районної ради з боку роботодавця. 15 червня 2018 року з ініціативи роботодавця - сторони за контрактом, органом управління майном - районною радою в особі керівника ОСОБА_2 на виконання рішення Оржицької районної ради Полтавської області двадцять шостої сесії сьомого скликання від 15 червня 2018 року «Про продовження терміну дії трудового контракту» було укладено додаткову угоду до контракту з начальником Комунального підприємства «Оржиця - Водоканал», укладеного 03 квітня 2015 року.

Позивач вказує, що за два місяці до закінчення строку дії контракту, починаючи із 03.02.2021 року і до моменту закінчення строку дії контракту - 03 квітня 2021 року жодна із сторін ні працівник, ні роботодавець не повідомляли один одного про будь-які претензії чи бажання щодо припинення строку дії контракту. Позивач стверджує, що після другого переукладення трудового контракту і після закінчення строку його дії він продовжував працювати на займаній посаді начальника комунального підприємства і засновник підприємства - Оржицька районна рада не пред`являла до нього жодних претензій.

Позивач стверджує, що оскільки трудовий контракт був переукладений, він вважав, що контракт діяв як безстроковий.

02.04.2021 року селищний голова Оржицької селищної ради Сидоренко Олена Вікторівна своїм розпорядженням № 46 «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до п. 10. ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та контракту з керівником Комунального підприємства «Оржиця - Водоканал» від 03 квітня 2015 року з врахуванням додаткової угоди до контракту від 18 червня 2018 року звільнила позивача з 03 квітня 2021 року із займаної посади у зв`язку із закінченням терміну дії контракту, пункт 2 статті 36 КЗпП України. Також в розпорядженні зазначено, що бухгалтерії підприємства, відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки», необхідно провести повний розрахунок за невикористані ОСОБА_1 дні відпустки та видати трудову книжку з відповідними записами.

Вищевказане розпорядження позивач вважає незаконним, оскільки, на його думку, селищний голова не діяла на підставі Положення про призначення та звільнення керівників комунальних підприємств, яке селищною радою протягом 2020-2021 років не приймалося, і не узгодила звільнення із селищною радою, прийняла рішення одноособово, і такі дії не відповідають вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також, за твердженням позивача, при ухваленні розпорядження про його звільнення селищний голова не керувалася Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», норми якого зводяться до того, що рішення щодо звільнення, чи залишення на посаді позивача повинна була б приймати Лубенська районна рада Полтавської області як правонаступник Оржицької районної ради Полтавської області.

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що відповідач не ознайомив його з наказом про звільнення з роботи в порядку, передбаченому ст. 47 КЗпП України, копія наказу про звільнення у день його звільнення вручена йому не була.

Позивач вважає, що він був звільнений без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України повинен бути поновлений на попередній роботі. Також, при поновленні на раніше займаній посаді відповідач зобов`язаний виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22 373,12 грн. (середній місячний заробіток 11186,56 грн х 2 місяці = 22 373,12 грн) та компенсацію за невикористану відпустку в період із 04.07.2012 року по 03.07.2013 року - 16 днів, із 04.07.2016 року по 03.07.2017 року 15 днів, із 04.07.2017 року по 03.07.2018 року 31 день, із 04.07.2018 року по 03.07.2019 року 31 день, із 04.07.2019 року по 03.07.2020 року 31 день, із 04.07.2020 року по 03.04.2021 року 23 дні, а всього невикористана відпустка становить 147 днів в сумі 53 358,00 грн (147 днів не відбутої відпустки ? 465, 54 заробіток за день = становить 53 358,00 грн).

Позивач зазначає, що вищевказані порушення його законних прав на працю, завдали йому моральних страждань. Незаконне звільнення з посади директора комунального підприємства призвело до порушення звичного способу життя позивача та вимагало докладання додаткових зусиль для його організації, завдало йому моральних та душевних страждань. Позивач стверджує, що відповідач позбавив його гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі та своїм неповнолітнім дітям на життя, він втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя своїй неповнолітній дитині.

Посилаючись на вищевказані обставини позивач ОСОБА_1 просив суд (з урахуванням уточнених позовних вимог): 1) визнати протиправним та скасувати розпорядження Оржицького селищного голови Сидоренко Олени Вікторівни від 02.04.2021 року № 46 «Про звільнення мене, ОСОБА_1 », з посади директора комунального підприємства «Оржиця Водоканал»; 2) поновити його на посаді директора комунального підприємства «Оржиця Водоканал»; 3) стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі (середній місячний заробіток 11186,56 грн х 2 місяці = 22 373,12 грн); 4) Стягнути компенсацію за невикористану відпустку в період із 04.07.2012 року по 03.07.2013 року - 16 днів, із 04.07.2016 року по 03.07.2017 року 15 днів, із 04.07.2017 року по 03.07.2018 року 31 день, із 04.07.2018 року по 03.07.2019 року 31 день, із 04.07.2019 року по 03.07.2020 року 31 день, із 04.07.2020 року по 03.04.2021 року 23 дні, а всього невикористана відпустка становить 147 днів, виплата компенсації за невикористану відпустку становить за 147 днів не відбутої відпустки ? 465, 54 заробіток за день = становить 53 358,00 грн; 5) стягнути з Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області на його користь у відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.07.2021 року було залучено до справи в якості співвідповідача Комунальне підприємство «Оржиця-водоканал» та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача голову Оржицької селищної ради Сидоренко Олену Вікторівну.

У відзиві на позовну заяву представник Оржицької селищної ради вказав, що 03.04.2021 року ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника КП «Оржиця-водоканал» у зв`язку з закінченням строку дії контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП України). КП «Оржиця-водоканал» було передане в комунальну власність Оржицької селищної ради в зв`язку з чим були внесені зміни до Статуту КП «Оржиця-водоканал». Контракт з позивачем, як з керівником КП «Оржиця-водоканал» був укладений строком на три роки з 19.08.2011 року по 19.08.2014 року. Наступний контракт був укладений 03.04.2015 року строком на три роки та продовжений додатковою угодою до 03.04.2021 року. Представник відповідача стверджує, що той факт, що позивач підписав контракт у 2015 році та додаткову угоду до нього, яка продовжувала строк дії контракту до 03.04.20154 року, вказують на добровільне волевиявлення, ознайомлення та згоду позивача працювати на умовах і в період, що визначені в контракті, тобто до 03.04.2021 року. Для уникнення непорозумінь між сторонами контракту відповідач неодноразово повідомляв позивача про закінчення строку дії контракту, надсилав роз`яснення Міністерства соціальної політики стосовно процедури звільнення у вихідний день та нагадував позивачу, як керівнику КП «Оржиця-водоканал», про порядок розрахунку при звільненні по закінченню строку дії контракту. У відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідач намагався ознайомити позивача з розпорядженням про звільнення, але ОСОБА_1 протягом робочого уникав зустрічі і переховувався. З розпорядження про звільнення позивач був ознайомлений головою Оржицької селищної ради 02.04.2021 року після закінчення робочого часу та відмовся робити напис про ознайомлення. 05.04.2021 року представники Оржицької селищної ради повторно намагалися вручити позивачу розпорядження про звільнення, але останній відмовився від ознайомлення, про що був складений відповідний акт. У відзиві зазначено, що в останній робочий день 02.04.2021 року позивач, як директор підприємства, повинен був забезпечити проведення бухгалтерією та відповідальними за ведення кадрового обліку КП «Оржиця-водоканал» повного розрахунку та видачу належним чином заповненої трудової книжки при звільненні, в зв`язку з вказаним позовна вимога про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку, на думку представника відповідача, є безпідставною та не відповідає нормам чинного законодавства. Представник відповідача стверджує, що при звільненні позивача голова Оржицької селищної ради ОСОБА_3 діяла в межах норм чинного законодавства і ніяким чином не порушила його законних прав, тому позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди є безпідставною.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача КП «Оржиця-водоканал» вказав, що позивач у позовній заяві надав розрахунок невикористаної відпустки, який не відповідає дійсності. Датою початку роботи позивача у комунальному підприємстві «Оржиця-водоканал» є 04.07.2011 року на підставі розпорядження голови районної ради від 04.07.2011 р. №26 «Про розірвання контракту та призначення виконуючим обов`язки начальника комунального підприємства «Оржиця-водоканал», контракт з позивачем був укладений 19.08.2011 року з терміном дії на 3 роки до 19.08.2014 року. Тобто, по закінченню дії контракту 19.08.2014 року позивач, як керівник підприємства, мав провести розрахунок за всіма належними йому сумами виплат, так як термін дії контракту закінчився. Після укладання нового контракту з 03.04.2015 р. при наданні щорічної відпустки позивачу для її розрахунку повинен братися новий період роботи, що не враховано позивачем у позовній заяві. Щодо суми розрахунку за дні невикористаної щорічної відпустки на дату звільнення 03.04.2021 представник відповідача у відзиві на позовну заяву посилається на факт неправомірного нарахування позивачу заробітної плати, яка зафіксована в аудиторському звіті «Дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Оржиця-водоканал» за період з 01.01.2019 по 31.03.2021 (окремі питання І квартал 2021 року)». Щодо кількості днів не відбутої щорічної відпустки, що підлягають компенсації представник відповідача зазначає, що у контракті, укладеному з позивачем від 03.04.2015 року, а саме, в підпункті 3.3 пункту 3, зазначено, що керівнику надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарні дні, а в позовній заяві позивач вказує, що загальна тривалість його щорічної відпустки складає 31 календарний день, що на думку представника відповідача, прямо суперечить умовам контракту. Таким чином, розрахунок компенсації за дні невикористаних щорічних відпусток позивачу, на думку представника відповідача, має бути скоригований. Крім того, у відзиві на позовну заяву вказано, що позивач, як керівник підприємства, заздалегідь знав про майбутнє звільнення, але не подбав про виплату належних йому сум при звільненні, не видав відповідного наказу. Також від позивача не надходила вимога про розрахунок ні 05.04.2021р. (наступного робочого дня, що слідував після звільнення), ні 06.04.2021 р. (дата призначення виконуючого обов`язки начальника підприємства Зінченка Олега Анатолійовича). Представнику відповідача не відомо про те, хто робив запис у трудовій книзі позивача, запис про неї відсутній у книзі обліку руху трудових книжок.

У поясненні третя особа голова Оржицької селищної ради Сидоренко Олена Вікторівна вказала, що КП «Оржиця-водоканал» було передане в комунальну власність Оржицької селищної ради в зв`язку з чим були внесені зміни до Статуту КП «Оржиця-водоканал» у зв`язку із зміною засновника. Про зазначене позивачу було відомо, оскільки останній був обраний до складу депутатів Оржицької селищної ради, та приймав участь у голосуванні за затвердження Статуту КП «Оржиця-водоканал». У відповідності до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» директор КП «Оржиця-водоканал» призначається на посаду розпорядженням селищного голови шляхом укладення контракту та звільняється з посади розпорядженням селищного голови по закінченню строку дії контракту. 03.04.2021року ОСОБА_1 був звільненийз посадиначальника КП«Оржиця-водоканал»у зв`язкуіз закінченнямтерміну діїконтракту.Третя особа у поясненні стверджує, що позивач знав дату звільнення, однак ухилявся від ознайомлення із розпорядженням про звільнення. У зв`язку із закінченням строку дії контракту позивач, як директор підприємства, в останній робочий день повинен був забезпечити проведення бухгалтерією та відповідальним за ведення кадрового обліку КП «Оржиця-водоканал» повного розрахунку та видачу належним чином заповненої трудової книжки при звільненні. У поясненні ОСОБА_3 зазначає, що твердження позивача про те, що його було звільнено незаконно без відповідних повноважень, на думку третьої особи, є безпідставними і неправдивими, оскільки вона, як голова Оржицької селищної ради, діяла в межах повноважень і в спосіб визначений законом та не порушила законних прав позивача.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та просив його задовольнити, у своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позовній заяві. Позивач також підтримав свої клопотання від 20.09.2021 та 10.11.2021 про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх трудових прав, передбаченого ст. 233 КЗпП. У заявах вказується, що його було звільнено з посади 06.04.2021, при цьому йому не було вручено відповідний наказ чи розпорядження про звільнення. Позивач вказує, що розпорядження про своє звільнення він отримав у кінці квітня 2021, тому вважає, що строк для звернення до суду він не пропустив.

Представник відповідача Оржицької селищної ради в судовому засіданні позов не визнала, в своїх поясненнях посилалася на обставини, викладені у їхньому відзиві на позовну заяву.

Представники відповідача КП «Оржиця-водоканал» в судовому засіданні позов не визнали, в своїх поясненнях представники посилалися на обставини, викладені у їхньому відзиві на позовну заяву.

Третя особа голова Оржицької селищної ради Сидоренко О.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, у своїх поясненнях посилалася на обставини, які викладені у її письмовому поясненні по суті справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням тридцять четвертої сесії шостого скликання від 03.04.2015 року Оржицька районна рада Полтавської області вирішила укласти трудовий контракт із ОСОБА_1 , начальником комунального підприємства «Оржиця-водоканал» терміном на три роки (том 1 а.с. 18-19).

03.04.2015 року між Оржицькою районною радою та ОСОБА_1 було укладено контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника Комунального підприємства «Оржиця-водоканал». Відповідно до п. 6.1 Контракту, цей контракт укладений терміном на 3 роки з 03.04.2015 по 03.04.2018 року. Пунктом 5.2 вказаного Контракту передбачено, що він припиняється: 1) після закінчення терміну дії контракту; 2) за згодою Сторін; 3) до закінчення терміну дії цього Контракту у випадках, передбачених п. 5.3., 5.16 Контакту; 4) з інших підстав, визначених законодавством та цим Контрактом. В пункті 5.5. контракту вказано, що за два місяці до закінчення терміну дії контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший термін (том 1 а.с. 20-25).

15.06.2018 року між Оржицькою районною радою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до контракту з начальником Комунального підприємства «Оржиця-водоканал», укладеного 03 квітня 2015 року, зокрема, доповнено розділ 6 «Термін дії та інші умови контракту» пунктом наступного змісту: «З 03 квітня 2018 року продовжити термін дії контракту на 3 роки до 03 квітня 2021 року» (том 1 а.с. 27, том 2 а.с. 66).

Згідно Статуту комунального підприємства «Оржиця-водоканал», який затверджений рішенням тридцять четвертої сесії районної ради сьомого скликання від 17.04.2019 року № 602, комунальне підприємство «Оржиця-водоканал» з питань фінансово-господарської діяльності підпорядковане Оржицькій районній державній адміністрації, а з питань розпорядження майном Оржицькій районній раді (том 1 а.с. 31-39).

Рішенням 47 сесії сьомого скликання Оржицької районної ради Полтавської області № 793 від 21.10.2020 року Оржицька районна рада передала із спільної власності територіальних громад Оржицького району у комунальну власність Оржицької селищної ради комунальні установи, заклади та підприємства з 26 жовтня 2020 року, зокрема, комунальне підприємство «Оржиця-водоканал» (код ЄДРПОУ 33408213) (том 2 а.с. 75-79).

Оржицька селищна рада рішенням 69 сесії сьомого скликання № 7 від 23.11.2020 року прийняла у комунальну власність Оржицької селищної ради від Оржицької районної ради комунальні установи, заклади та підприємства, що перебувають у спільній власності громад Оржицького району, зокрема комунальне підприємство «Оржиця-водоканал» (код ЄДРПОУ 33408213) (том 2 а.с. 80-81).

Згідно Статуту комунального підприємства «Оржиця-водоканал» (нова редакція), який затверджений рішенням №50 третьої позачергової сесії восьмого скликання від 23.12.2020 року, комунальне підприємство «Оржиця-водоканал» засноване на майні , що є комунальною власністю Оржицької селищної ради з 26 жовтня 2020 року згідно рішення сесії Оржицької районної ради Полтавської області № 793 від 21.10.2020 року і є правонаступником дочірнього підприємства «Оржиця-водоканал» створеного 01.01.2002 року. Згідно п. 6.6 цього Статуту поточне керівництво діяльністю підприємства здійснює начальник, який призначається на посаду та звільняється рішенням Оржицької селищної ради. Начальник здійснює свої функції на умовах контракту, який укладається між ним та Оржицькою селищною радою в особі селищного голови. Строк найму, права, обов`язки і відповідальність начальника, умови його матеріального забезпечення, інші умови найму визначаються контрактом (том 2 а.с. 147-156).

Оржицькою селищною радою 01.04.2021 року позивачу було направлено повідомлення, в якому Оржицька селищна рада нагадала начальнику комунального підприємства «Оржиця-водоканал» ОСОБА_1 про закінчення терміну дії контракту від 03 квітня 2015 року (з урахуванням додаткової угоди до контракту від 15 червня 2018 року), який спливає 03.04.2021 року і є вихідним днем. У повідомленні вказано, що остаточний розрахунок проводиться в останній робочий день 02.04.2021 року із зазначенням дати звільнення, обумовленої строковим договором, тобто 03.04.2021 року відповідно дог частини 2 ст. 241-1 КЗпП України. Вказане повідомлення отримане позивачем ОСОБА_1 01.04.2021 року (том 2 а.с. 82).

Розпорядженням голови Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області № 46 від 02.04.2021 року ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника комунального підприємства «Оржиця-водоканал» з 03 квітня 2021 року у зв`язку із займаної посади у зв`язку із закінченням терміну дії контракту, пункт 2 статті 36 КЗпП України (том 1 а.с. 16).

05.04.2021 року комісією у складі працівників Оржицької селищної ради було складено акт про те, що начальник КП «Оржиця-водоканал» відмовився від ознайомлення з розпорядженням про звільнення, розпорядження йому було зачитано (том 2 а.с. 83).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, вона працює юрисконсультом в Оржицькій селищній раді. Позивачеві перед звільненням було вручено лист, в якому Оржицька селищна рада нагадувала йому як начальнику Комунального підприємства «Оржиця-водоканал» про закінчення терміну дії контракту від 03 квітня 2015 року, який спливає 03.04.2021 року, і з цим листом він ознайомився. 5 квітня 2021 вона з іншими представниками Оржицької селищної ради поїхали в контору КП «Оржиця-водоканал» і хотіли вручити ОСОБА_1 копію розпорядження голови Оржицької селищної ради про його звільнення, але останній відмовився отримувати копії вказаного розпорядження.

Свідок ОСОБА_5 , заступник голови Оржицької селищної ради, показав, що 01.04.2021 у четвер під кінець робочого дня в приміщення Оржицької селищної ради з`явився ОСОБА_1 , якому було пред`явлено лист з роз`ясненням про порядок звільнення керівника підприємства у вихідний день. У п`ятницю 02.04.2021 в другій половині дня ОСОБА_1 був запрошений до приміщення Оржицької селищної ради. ОСОБА_1 не приїхав на запрошення, вказавши, що він з бригадою робітників перебуває в с. Денисівка Лубенського району Полтавської області на ремонті водогону. Під кінець дня ОСОБА_1 зателефонував свідкові і сказав, що він знаходиться в с. Старий Іржавець Лубенського району Полтавської області, де відбувся порви водогону. Потім до Оржицької селищної ради приїхала селищний голова ОСОБА_3 і позивачеві знову зателефонували, щоб він приїхав до приміщення селищної ради. Після цього ОСОБА_6 приїхав до селищної ради, і йому було повідомлено зміст розпорядження селищного голови про звільнення його з роботи, однак він відмовився брати копію вказаного розпорядження. У понеділок 05.04.2021 на підприємство КП «Оржиця-водоканал» приїхала група працівників селищної ради в такому складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , щоб допомогти вирішити кадрові питання правильно. ОСОБА_1 покинув свій кабінет, пославшись на зайнятість. Копію розпорядження про своє звільнення позивач брати відмовився. Працівники підприємства відмовилися підписувати акт про відмову ОСОБА_1 від отримання копії розпорядження, пославшись на те, що у них, у тому разі якщо позивач залишиться на своїй посаді, можуть бути в такому разі проблеми на роботі в подальшому. Тому вказаний акт відмови підписали представники селищної ради.

Свідок ОСОБА_7 показала, що 02.04.2021 заступник Оржицького селищного голови Олійник Ю.В. запросив її відвідати в складі робочої групи працівників селищної ради Комунальне підприємство «Оржиця-водоканал». Її запросили, оскільки вона займається кадровими питаннями в Оржицькій селищній раді. З керівництва підприємства там був лише ОСОБА_1 .. Він сказав, що всі інші хворі. ОСОБА_1 повідомили, що трудовий контракт з ним закінчується і попросили надати можливість оглянути записи в трудовій книжці. Він сказав, що кабінет, де зберігаються трудові книжки, замкнутий, а ключі від кабінету знаходяться у відсутнього працівника. У другій половині дня 02.04.2021 було підготовлено розпорядження про звільнення позивача, але ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися з розпорядженням. 05.04.2021 група працівників селищної ради виїхала на підприємство КП «Оржиця-водоканал» , хотіли вручити копію вказаного розпорядження, але ОСОБА_1 відмовився його отримувати. Тоді вони вголос прочитали ОСОБА_1 текст розпорядження і склали акт про відмову ОСОБА_1 від отримання копії розпорядження.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 02.04.2021 у приймальну селищного голови зайшов заступник селищного голови ОСОБА_5 , він був розгніваний, сказав, що повернувся з с. Денисівка, але ОСОБА_1 там не застав. Після цього ОСОБА_5 зробив кілька дзвінків позивачеві, щоб той зявився в селищну раду. Потім до селищної ради з`явилася селищний голова ОСОБА_3 і сама зателефонувала ОСОБА_1 . Після цього приїхав ОСОБА_1 , прочитав розпорядження про своє звільнення, але відмовився поставити підпис про ознайомлення.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбаченийстаттею 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП Українипередбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до частини першої статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк: 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коди трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений - строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2і3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 21 Закону України «Про культуру».

Відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч. 2ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідачем доведено, що звільнення позивача відбулося у відповідності до вимог законодавства. Посилання позивача на те, що строк дії його контракту закінчувався лише 15.06.2021 року спростовується змістом додаткової угоди від 15.06.2018 року, укладеної між Оржицькою районною радою та ОСОБА_1 як додаткову угоду до контракту з начальником Комунального підприємства «Оржиця-водоканал», укладеного 03 квітня 2015 року. Згідно цієї додаткової угоди 6 «Термін дії та інші умови контракту» пунктом наступного змісту: «З 03 квітня 2018 року продовжити термін дії контракту на 3 роки до 03 квітня 2021 року» (том 1 а.с. 27, том 2 а.с. 66). Детальний аналіз цього пункту дозволяє зробити висновок, що в даному випадку йдеться про трирічний строк, який починається з 03.04.2018 року і закінчується 03.04.2021 року. Не приймає до уваги суд і твердження позивача, що селищний горлова не мала права видавати розпорядження про його звільнення з посади начальника КП «Оржиця-водоканал», оскільки, на думку позивача, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» його звільнення повинне здійснюватися Лубенською районною радою Полтавської області як правонаступником Оржицької районної ради Полтавської області, яке заснувало КП «Оржиця-водоканал». На момент видачі спірного розпорядження рішенням 47 сесії сьомого скликання Оржицької районної ради Полтавської області № 793 від 21.10.2020 року Оржицька районна рада передала із спільної власності територіальних громад Оржицького району у комунальну власність Оржицької селищної ради комунальні установи, заклади та підприємства з 26 жовтня 2020 року, зокрема, Комунальне підприємство «Оржиця-водоканал» (код ЄДРПОУ 33408213) (том 2 а.с. 75-79), а Оржицька селищна рада рішенням 69 сесії сьомого скликання № 7 від 23.11.2020 року прийняла у комунальну власність Оржицької селищної ради від Оржицької районної ради комунальні установи, заклади та підприємства, що перебувають у спільній власності громад Оржицького району, зокрема комунальне підприємство «Оржиця-водоканал» (том 2 а.с. 80-81). Таким чином, звільнення керівника Комунальног підприємства «Оржиця-водоканал» , станом на 02.04.2021 року та на 03.04.2021 відносилось до компетенції голови Оржицької селищної ради.

Суд залишає поза увагою і твердження позивача про те, що за два місяці до закінчення строку дії контракту, починаючи із 03.02.2021 року і до моменту закінчення строку дії контракту - 03 квітня 2021 року жодна із сторін не повідомляли один одного про бажання припинити трудові відносини, оскільки необхідність такого повідомлення чи попередження у разі укладення між сторонами трудового контракту чинним законодавством не передбачена.

Не приймає до уваги суд і твердження позивача, що після другого переукладення трудового контракту і після закінчення строку його дії він вважав, що трудовий контракт (трудовий договір) автоматично вважався переукладеним на наступний строк. До трудового контракту не застосовуються норми, що регулюють питання укладення, переукладення, продовження (в тому числі продовження його дії як безстрокового) звичайних строкових трудових договорів, оскільки трудовий контракт є особливою формою трудового договору і він припиняється в момент закінчення строку його дії, зазначеної в самому контракті.

Спростовуються показаннями свідків, допитаних у справі, твердження позивача, що він не був ознайомлений зі спірним розпорядженням про звільнення його з роботи в порядку. Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що позивач був ознайомлений зі змістом розпорядження про своє звільнення 02.04.2021 в приміщенні Оржицької селищної ради, однак відмовився поставити свій підпис про ознайомлення. Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 показали, що і в понеділок 05.04.2021 позивача також було ознайомлено зі змістом відповідного розпорядження, однак останній знову відмовився поставити підпис про ознайомлення. Це підтверджується і відповідним актом про відмову позивача від ознайомлення з розпорядженням (том 2 а.с. 83).

Позивач вказує, що селищний голова повинна була отримати згоду на його звільнення від Оржицької селищної ради, депутатом якої є позивач. Однак суд не приймає до уваги це твердження, оскільки в даному випадку йдеться не про розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а про припинення трудового контракту у зв`язку з закінченням строку його дії. У цьому випадку припинення трудового контракту не потребує згоди чи погодження органу місцевого самоврядування, депутатом якого є особа, з якою припиняється трудовий контракт.

Суд не розглядає питання про те, чи дотримався позивач строків звернення до суду з позовом про оскарження свого звільнення, передбачених ст. 233 КЗпП, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині за недоведеністю.

Оскільки підстав для визнання протиправним та для скасувати спірного розпорядження голови Оржицької селищної ради про звільнення позивача з посади директора Комунального підприємства «Оржиця Водоканал» та для його поновлення на цій посаді немає, то відсутні і підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 22 373,12 грн.

Відсутні підстави і для стягнення з відповідачів на користь позивача компенсації за невикористану відпустку в сумі 53 358,00 грн. Суду не надані належні та допустимі докази того, що у позивача є право на отримання компенсації за невикористані відпустки за вказані ним у позовній заяві періоди, та не надані докази розміру такої компенсації. Суду не надані довідки з підприємства КП «Оржиця-водоканал» про кількість використаних і невикористаних днів щорічних відпусток за вказані періоди, в тому числі не надано інформації про те, що ОСОБА_1 не були вже отримані компенсаційні виплати за не відбуті частини щорічних відпусток. Такі докази не були надані позивачем, суду також не було надано доказів про те, що позивач звертався до підприємства з заявами про надання йому таких довідок і така інформація йому не була надана, тобто докази того, що є підстави для витребування судом вказаної інформації. Наявна в матеріалах справи копія особової картки позивача форми Т2, яка велася на підприємстві, не може бути належним та допустимим доказом того, що позивач має право на грошову компенсацію за невикористані відпустки, оскільки інформація, яка міститься в цій картці використовується для внутрішнього використання на підприємстві, не містить інформації про можливі отримані компенсаційні виплати працівнику за невикористану відпустку. Крім того відсутні відомості, на яку дату наведена інформація в цій облікові картці. Якщо у випадку з позовними вимогами про незаконне звільнення з роботи тягар доведення правомірності звільнення працівника лягає на підприємство, з якого було звільнено працівника, то до доведення позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку застосовуються загальні норми про необхідність саме позивачеві довести належними та допустимим доказами під ставність своїх вимог.

Оскільки позивач не довів порушення свої трудових прав при звільненні з КП «Оржиця Водоканал», то відсутні і підстави для стягнення з Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області на його користь моральної шкоди в розмірі 30 000,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 15,16 ЦК України, ст. 21, 36, 233 КЗпП, ст. 12, 13, 78, 81, 82, 142, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 (зареєстрованемісце проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 )до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (місцезнаходження: сел. Оржиця, вул. Центральна, 21,Лубенського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 21054106), Комунального підприємства «Оржиця-водоканал» (місцезнаходження: сел. Оржиця, вул. Черкаська, 2а,Лубенського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 33408213),третя особа:голова Оржицькоїселищної радиСидоренко ОленаВікторівна,про визнаннянезаконним розпорядженняселищного головипро звільненняз займаноїпосади,поновлення нароботі,виплату середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,компенсації заневикористану відпусткута стягненняморальної шкоди відмовити.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 24.02.2022.

Суддя