Рішення № 103550749, 24.02.2022, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/29/22

Провадження № 2/192/201/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2022 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Короти Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів » про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в листопаді 2021 року він дізнався про відкриття виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого напису. В той же час йому взагалі нічого не відомо про існування будь-якої заборгованості, а також про укладання кредитних договорів. Зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л. В. було відкрито виконавче провадження на підставі спірного виконавчого напису. Однак позивач не погоджується з останнім та вважає, що він не підлягає виконанню, оскільки під час його вчинення приватний нотаріус не дотримався вимог ст. ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій в частині переліку документів, що є підставами для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Позивач та його представник адвокат Трещов В. В. в судове засідання не з`явилися, повідомлялись про час та місце судового засідання належним чином. Адвокат надав суду заяву, згідно якої просив проводити судове засідання у його відсутність та у відсутність позивача. Позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою від 24 лютого 2022 року постановлено здійснення розгляду справи в заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно виконавчого напису, вчиненого 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк О. В., остання пропонує стягнути грошові кошти у сумі 9 147 гривень 52 копійки з відповідача ОСОБА_1 (а.с.35), які є боргом за Кредитним договором №2439/506С ВІД 15/12/ від 15 грудня 2006 року, укладеним між ним та ПАТ «Брокбізнесбанк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Форвард Фінансів». Стягнення заборгованості проводиться за період з 02 червня 2021 року по 07 червня 2021 року і складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1799 гривень 02 копійки, по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 360 гривень 25 копійок; строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 5 030 гривень 82 копійки, строкової заборгованості по штрафам та пені 1307 гривень 43 копійки та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650 гривень 00 копійок. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №70001 (а.с. 35).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 вересня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л. В. було відкрито виконавче провадження №66874359 по виконанню спірного виконавчого напису (а.с.10).

Як з`ясовано з копії Кредитного договору №2439/506С ВІД 15/12/ від 15 грудня 2006 року, сторони домовились про надання позивачу кредиту в загальному розмірі 10 000 гривень 00 копійок зі сплатою 31 % річних на строк до з 15 грудня 2006 року по 12 грудня 2008 року. Даний договір нотаріально не посвідчений та наданий приватним виконавцем зі складу документів виконавчого провадження №66874359 (а.с.33-34).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд посилається на те, що відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1722 від 29 червня 1999 року, даний перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 662. Вказана постанова КМУ визнана незаконною та нечинною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі №826/20084/14.

Як зазначає в своїй постанові від 21 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду в справі №910/10374/17 - резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду. Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи відповідача щодо зупинення ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду (01 листопада 2017 року), оскільки зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови не впливає на набрання вказаною постановою законної сили та її дію в частині визнання незаконною та нечинною постанови № 662. Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: "Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника". Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, проаналізувавши зазначені судові рішення, суд вважає, що на час вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису 11 червня 2021 року, розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів був недійсним і тому приватний нотаріус не міг вчиняти виконавчий напис за договором, укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 від 15 грудня 2006 року, який не був нотаріально посвідчений.

Тому, суд вважає, що доводи позивача про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом на підставі Кредитного договору, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ним 15 грудня 2006 року таким, що не підлягає виконанню є слушними і таким, що підлягають задоволенню, оскільки нотаріусу не було надано нотаріально посвідченого такого договору, що встановлено судом з наданих приватним виконавцем документів.

Як зазначає в своїх рішеннях Велика Палата Верховного Суду, оформлених постановами від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18): вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом такого напису.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено суду про порушення законодавства при його вчиненні.

Ухвалою судувід 05січня 2022року було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, що зареєстрований в реєстрі за №70001 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості у розмірі 9 147 гривень 52 копійки (а.с.45).

Згідно постанови приватного виконавця від 06 січня 2022 року вчинення виконавчих дій було зупинено на підставі ухвали суду (а.с.54).

Частиною 7 ст. 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки судом достовірно встановлено відсутність правових підстав у приватного нотаріуса вчиняти виконавчий напис за Кредитним договором №2439/506С ВІД 15/12/ від 15 грудня 2006 року, який не був нотаріально посвідчений, тому наявність інших порушень з боку приватного нотаріуса при вчиненні виконавчого напису суттєво не впливає на правомірність чи неправомірність дій нотаріуса під час вчинення зазначеного виконавчого напису, враховуючи, що чинне законодавство не передбачає права на вчинення такого напису за таким кредитним договором саме з підстав порушення вимог про надання документів для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач під час подання заяви про забезпечення позову не сплатив судовий збір, а відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» він звільнений лише від сплати судового збору за подання позову, тому суд вважає, що судовий збір за подання такої заяви в розмірі 496 гривень 20 копійок, слід стягнути з позивача, з покладенням таких витрат у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 18 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (03186,м.Київ,вул.бульвар Чоколівський,буд.19,код ЄДРЮОФОПГФ 44328497) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 70001, вчинений 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості за Кредитним договором №2439/506С ВІД 15/12/ від 15 грудня 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (03186,м.Київ,вул.бульвар Чоколівський,буд.19,код ЄДРЮОФОПГФ 44328497) на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (03186,м.Київ,вул.бульвар Чоколівський,буд.19,код ЄДРЮОФОПГФ 44328497) на користь ОСОБА_1 , який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішенняможебутипереглянуте судом,щойогоухвалив,записьмовоюзаявою відповідача. Заявупропереглядзаочного рішенняможебутиподано протягомтридцятиднівз дняйогопроголошення. Учасниксправи,якомуповнезаочне рішеннясудунебуло врученеуденьйого проголошення,маєправона поновленняпропущеногострокуна поданнязаявипройого перегляд-якщотаказаява поданапротягомдвадцятиднів здняврученняйому повногозаочногорішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судоверішенняскладене24 лютого 2022 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина