Постанова № 10354820, 17.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.10Справа №2а-13407/09/11/0170 о 17 годині 46 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача Вальберг В.І., довіреність №09 від 14.01.2010р.,

представника відповідача Козіненко Т.І., довіреність №13/10-0 від 13.01.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Термо Крим»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Термо Крим» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнання недійсними податкових повідомлень рішень №008102301/0 від 23.06.2009р., №008102301/1 від 16.09.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно винесені податкові повідомлення рішення, якими позивачу донараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 20933,00грн. та штрафні санкції на суму 10467,00грн. за порушення п.п.7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки сума ПДВ, яка включена до податкового кредиту за вересень 2008р., підтверджена податковими накладними виписаними ТОВ «Волопас-2003», які відповідають вимогам закону. Крім того, позивач зазначає, що оскільки ТОВ «Волопас 2003» не виключено з Єдиного державного реєстру, а факт отримання податкової накладної за результатами придбання товарів надає підприємству право віднести суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту і жодних додаткових вимог до формування податкового кредиту законодавством не встановлено, позивачем правомірно включило суму податку до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.74-75), зазначивши, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали матеріали перевірки, якою встановлено, що в податковій декларації за вересень 2008р. позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Волопас 2003» за відсутності у вказаного підприємства статусу платника ПДВ.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Приватне підприємство «Термо Крим» зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 26.09.2003р. у якості юридичної особи, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.71).

Відповідно до довідки ЄДРПОУ №05.3-6-06/1495 від 26.09.2007р. (а.с.69) ПП «Термо Крим» здійснює таки види господарської діяльності:

- монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря;

- газопровідні роботи;

- діяльність у сфері інжинірингу;

- постачання пари та гарячої води;

- монтаж металевих конструкцій.

Згідно довідки ДПІ у м. Сімферополі №403/281 від 28.02.2005р. ПП «Термо Крим» узято на облік платника податків 29.09.2003р. за №10063-К (а.с.70).

Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що 06.11.2003р. видано Свідоцтво серії НБ №192711 (а.с.68).

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Термо Крим» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

08.08.2008р. між ТОВ «Волопас 2003» та ПП «Термо Крим» укладено договір оренди промислових приміщень №1733, згідно якого останній бере у тимчасове володіння промислове приміщення загальною площею 200 кв.м. (а.с.14-15). Згідно акту здачі прийомки виконаних робіт №00105 від 30.09.2008р. вартість робіт склала 36580,00грн., у т.ч. ПДВ 6096,67грн. (а.с.16). згідно акту здачі прийомки виконаних робіт №00095 від 30.08.2008р. вартість виконаних робіт склала 26138,96грн., у т.ч. ПДВ 4356,49грн. (а.с.23), у звязку із чим, ТОВ «Волопас 2003» позивачу видано накладні №116 від 04.09.2008р., №123 від 09.09.2008р., №117 від 03.09.2008р., №120 від 08.09.2008р., №119/1 від 05.09.2008р., №115 від 01.09.2008р. на загальну суму 62717,96грн., у тому числі ПДВ у сумі 10453,00грн. (а.с.17-22).

01.09.2008р. між позивачем та ТОВ «Волопас-2003» укладено договір оренди складських приміщень №1728, згідно якого позивач бере у тимчасове володіння складське приміщення загальною площею 300 кв.м. (а.с.28-29). Згідно акту здачі прийомки виконаних робіт №00154 від 30.09.2008р. вартість виконаних робіт склала 19740,00грн., у т.ч. ПДВ 3290,00грн. (а.с.30), у звязку із чим, ТОВ «Волопас 2003» позивачу видано накладні №158 від 30.09.2008р. та №156 від 29.09.2008р. на загальну суму 19740,00грн., у т.ч. ПДВ 3290,00грн. (а.с.31,32).

11.09.2008р. між ПП «Термо Крим» та ТОВ «Волопас 2003» укладено договір №1730 про надання консультаційної послуги, згідно якого плата за надання консультаційної послуги складає 7800,00грн., у т.ч. ПДВ 20% у розмірі 1300,00грн. (а.с.34). Згідно акту здачі прийомки виконаних робіт №00120 від 11.09.2008р. загальна вартість робіт склала 7800,00грн., у т.ч. ПДВ 1300,00грн. (а.с.35), у звязку із чим ТОВ «Волопас 2003» позивачу видано накладну №119 від 11.09.2008р. на загальну суму 7800,00грн., у т.ч. ПДВ 1300,00грн. (а.с.33)

15.09.2008р. між ТОВ «Волопас 2003» та ПП «Термо Крим» укладено договір купівлі продажу №1729 (а.с.24), на виконання умов договору ТОВ «Волопас 2003» позивачу видано накладні №139 від 15.09.2008р., №140 від 16.09.2008р. на загальну суму 35616,06грн., у т.ч. ПДВ 5936,01грн. (а.с.26,27).

Таким чином, загальна вартість товарів(робіт,послуг) отриманих позивачем від ТОВ «Волопас-2003» по вищезазначених господарських операціях складає 125858,02грн., в тому числі ПДВ 20979,01грн. Зазначені товари (роботи, послуги) були оплачені позивачем про що свідчать копії фіскальних чеків(а.с.36-40).

20.10.2008р. ПП «Термо Крим» до податкової інспекції надано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008р. (а.с.144-145), відповідно до розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до якої, обсяг поставки (без ПДВ) із ТОВ «Волопас 2003» (ІПН 325957626570) склав 104667,00грн., сума ПДВ 20933,00грн. (а.с.146).

У період з 02.06.2009р. до 02.06.2009р. старшим державним податковим ревізором інспектором, інспектором податкової служби 2 рангу відділу податкового аудиту окремих платників податків Управління податкового контролю юридичних осіб, згідно із ч.6 п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Термо Крим» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Волопас 2003» за період з 01.02.2008р. до 30.09.2008р., в результаті якої 05.06.2009р. складено акт №5135/23-7/32681317 (а.с.7-11).

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем п.п.7.2.3, п.п. 7.2.4, п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 20933,00грн., в т.ч. у вересні 2008р. в сумі 20933,00грн.

Посадові особи ПП «Термо Крим», запрошені до ДПІ у м. Сімферополі для ознайомлення та підписання акту невиїзної позапланової перевірки від 05.06.2009р., не зявилися, у звязку з чим складно акт відмови від ознайомлення та підписання акту невиїзної позапланової перевірки та підпису №2310/23-7 від 05.06.2009р. (а.с.12).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року(далі Закон №2181), підпунктом “б” пункту 4.2.2. якого зазначено обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У цьому разі, згідно з п. 17.1.3. ст.17 Закону №2181, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону №2181 встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

На підставі акту перевірки №5135/23-7/32681317 від 05.06.2009р., згідно з п. «б» п.п.4.2.2. ст. 4 та п.17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 23.06.2009р. відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №008102301/0, яким визначено суму податкового зобовязання: за основним платежем у розмірі 20933,000грн. та за штрафними санкціями у розмірі 10467,00 грн. (а.с.13).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач оскаржив його до ДПІ у м. Сімферополі, рішенням №4275/10/1/25-010 від 28.08.2009р. якої податкове повідомлення рішення №008102301/0 від 23.06.2009р. залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.118-120).

16.09.2009р. на підставі акту перевірки №5135/23-7/32681317 від 05.06.2009р., згідно з п. «б» п.п.4.2.2. ст. 4 та п.17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №008102301/1, яким визначено суму податкового зобовязання, в тому числі за основним платежем у розмірі 20933,000грн. та за штрафними санкціями у розмірі 10467,00 грн. (а.с.66).

Не погодившись із податковими повідомленнями рішеннями №008102301/0 від 23.06.2009р. та №008102301/1 від 16.09.2009р. позивач звернувся до суду.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, 03.04.1997р. (далі Закон №168) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п. 1.7 Закону №168 податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1. ст.7 Закону №168 - податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоду зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Зі змісту наведених норм випливає, що платник податку має право зменшити свої податкові зобов'язання з ПДВ на суму податкового кредиту, визначену в отриманих податкових накладних, при умові, що податкова накладна видана особою, зареєстрованою як платник ПДВ та оформлена відповідно до вимог ст. 7 Закону № 168.

Згідно п.9.1. ст.9 Закону №168 центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку(пп.9.2 ст.9 Закону№168).

Пунтом 9.3. ст.9 Закону №168 встановлено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Відповідно до пп. ґ) п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, затверджено «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 25 даного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Волопас 2003» анульовано 02.04.2008р., про що свідчить Акт №1802, затверджений начальником Святошинського району м. Києва (а.с.132-133), отже, на момент здійснення господарський операцій, ПДВ по яких було позивачем включено до складу податкового кредиту вересня місяця 2008року, ТОВ «Волопас-2003» не був зареєстрований платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ було анульовано, що побавило його права на складання та виписування податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, ПП «Термо - Крим» безпідставно зменшено свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму податкового кредиту, визначеного в податкових накладних, виданих не платником ПДВ.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що на час укладання договорів йому було невідомо про анулювання реєстрації ТОВ «Волопас-2003» як платника ПДВ з наступних підстав.

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 9 Закону №168 центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Пунктом 35 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» встановлено, що для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua):

- дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі;

- інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

За таких обставин, позивач мав право на ознайомлення з інформацією про реєстрацію контрагента як платника ПДВ, проте він таким правом не скористався.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Законом України «Про податок на додану вартість» не ставиться в залежність право на віднесення сум до податкового кредиту від обізнаності субєкта господарювання про анулювання контрагента як платника ПДВ. В спірному випадку встановленню підлягає факт правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкових накладних, заповнених не платником ПДВ, а не факт повідомлення ТОВ «Волопас - 2003» про скасування його реєстрації як платника ПДВ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні податкових повідомлень рішень №008102301/0 від 23.06.2009р. та №008102301/1 від 16.09.2009р. діяв неупереджено, на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавством, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.06.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 22.06.2010р.

Керуючись ст.ст.122, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.