Рішення № 103541436, 23.02.2022, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/9366/19

РІШЕННЯ

іменем України

23 лютого 2022 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі

головуючого судді Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання Пчолкіна М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Сватове Луганської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 23.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № GP-5915559, відповідно до умов якого Банк видав кредит в сумі 24447 грн.

19.07.2016 Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк». Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал». На баланс Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» внаслідок приєднання Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» була передана заборгованість за кредитним договором. Позивач, як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, тому позивач виконав свій обов`язок щодо претензійної роботи належним чином. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.07.2019 складає 61783, 35 грн, з яких: 16215, 55 грн заборгованість за кредитом; 3845, 74 грн заборгованість за процентами; 4385,71 грн заборгованість за комісією; 37336, 35 грн штрафні санкції.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за Кредитним договором № GP-5915559 від 23.01.2014, яка станом на 23.07.2019 р. склала 61783, 35 грн, з яких: 16215, 55 грн заборгованість за кредитом; 3845, 74 грн заборгованість за процентами; 4385, 71 грн заборгованість за комісією; 37336, 35 грн штрафні санкції, а також стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 21.11.2019 позовні вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» задоволено частково, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором в загальному розмірі 20061,29 грн, судовий збір у сумі 623 грн ( а.с.67-68). В іншій частині позову відмовлено.

03.12.2021 представник відповідача -адвокат Осьмак Я.В. звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення ( а.с. 86-88).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 10.01.2022 заочне рішення суду від 21.11.2019 року скасовано та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. ( а.с.121-122).

Представник позивача ТОВ «ПУМБ» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить розглядати справу без представника позивача, позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач таїї представникадвокат Осьмак Я.В. в судове засідання не з`явилися, на адресу суду представник відповідача направила клопотання, де просить розглядати справу без її участі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Осьмак Я.В. зазначила, що позовні вимоги фактично підлягають задоволенню тільки на суму 4184,81 грн, оскільки банк в порушення ч.3 ст. 55 ЗУ «Про Банки і банківську діяльність» незаконно нараховував комісію за обслуговування кредиту, у зв`язку із чим позивачем необґрунтовано було зараховано в рахунок боргу зі сплати комісії загальну суму 12030,74 грн. За вказаних обставин невиплачена заборгованість за кредитом складає 4184,81 грн. та заборгованість за процентами 3845,74.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст.247ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні матеріали справи, надані докази, вважає, що позовні вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Так, 23.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № GP-5915559, відповідно до умов якого Банк видав кредит в сумі 24447 грн (а.с.6-8).

Банк свої обов`язки, передбачені Кредитним договором, виконав повністю та належним чином.

Однак, Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.07.2019 складає 61783, 35 грн, з яких: 16215, 55 грн заборгованість за кредитом; 3845, 74 грн заборгованість за процентами; 4385, 71 грн заборгованість за комісією; 37336, 35 грн штрафні санкції (а.с.6-9).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, про що зазначив у своєму позові.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦКУ країни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 нарахованих штрафів, то суд бере до уваги вимоги ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до яких на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання зазначених вище положень закону Кабінет Міністрів України розпорядженням №1053-р від 30 жовтня 2014 року, та розпорядження №1275-р від 02 грудня 2015 року затвердив перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція (АТО).

Згідно положень «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Сватове Луганської області входить у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як вбачається з копії паспорта відповідача (а.с.5) та наданої довідки міграційної служби (а.с.32) ОСОБА_1 зареєстрована в м. Сватове Луганської області.

Отже, на відповідача розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій із зобов`язань за кредитними договорами у період проведення антитерористичної операції, оскільки банкам заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 вказаних пені та штрафів не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, то суд приходить до наступних висновків.

16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України від 22 вересня2011 року№ 3795- VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», яким частину четверту статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»доповнено нормою наступного змісту: кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Рішенням КонституційногоСуду Українивід 10листопада 2011року № 15-рп/2011усправі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті1, статті11, частини восьмої статті18, частини третьої статті22Закону України«Про захистправ споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України(справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті1, статті11Закону України«Про захистправ споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Частиною четвертою статті 42Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями статті 55Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168(у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Згідно з частиною третьою статті 13ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Частиною першою, другою статті 228ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 718/194/17 (провадження № 61-29385сво18) та від 09 грудня2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Суд вважає, що АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, , оскільки банк не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за обслуговування кредитної заборгованості, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі №209/1399/18.

Отже, суми коштів, які були внесені ОСОБА_1 в рахунок погашення своїх зобов`язань не повинні були зараховуватися в рахунок погашення комісії. Ці суми коштів мали б зараховуватися в рахунок погашення боргу зі сплати фактично отриманих грошових коштів.

Таким чином, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.11-12), позивачем необґрунтовано зараховано, сплачених відповідачем коштів, в рахунок погашення боргу зі сплати комісії на загальну суму в розмірі 12030,74 грн.

Отже, станом на час розгляду справи, відповідач частково виконав свій обов`язок щодо повернення фактично отриманих коштів.

Таким чином, невиплачена заборгованість за кредитом складає 4184,81грн (різниця від нарахованої банком заборгованості за кредитом 16215,55 грн за мінусом 12030,74 грн сплаченої відповідачем рахунок погашення боргу зі сплати комісії) та 3845,74грн - заборгованість за процентами.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно судовий збір, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» становить (1921 х84,72% = 249,53 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 543, 599, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,76-81,95,141,263-265,273,280,354,355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за Кредитним договором № GP - 5915559 від 23.01.2014 у сумі 8030 (вісім тисяч тридцять) грн 55 коп., з яких: заборгованість за кредитом 4184,81 грн, заборгованістьза процентами 3845,74грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 249 (двісті сорок дев`ять) грн 53 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Луганського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя: С.М. Скрипник