Рішення № 103535992, 14.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/16087/21

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Кремчаніної В.І.,

представника позивача Лутай Н.В.,

представника відповідача Паншиної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЦЕНТР» (далі також ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР», позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України ( далі також ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 19.08.2021 № 4509/25010700, № 4508/25010700, № 4510/25010700.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким встановлено мораторій на проведення документальних перевірок у період дії карантину, що свідчить, на думку позивача, про відсутність підстав для проведення перевірки.Щодо висновків в акті перевірки від 19.07.2021 № 4265/07/35823120, то вони ґрунтуються на припущеннях. Водночас здійснення господарських операцій з контрагентами позивача підтверджуються документами бухгалтерського обліку та рухом активів (товару).

17.11.2021 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача подав відзив, в якому позов не визнає з огляду на те, що перевірка проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Оскаржувані рішення прийняті на підставі результатів перевірки, якою встановлено порушення ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» вимог чинного законодавства Також встановлено відсутність сертифікатів якості виробника товару; достатньої кількості у контрагентів основних засобів та трудових ресурсів; контрагенти позивача є фігурантами у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України; транспортні засоби за допомогою яких здійснювались перевезення дизельного палива та газового конденсату не є вантажівками, а легковими автомобілями, що свідчить про нереальність господарських операцій. Вказані висновки зроблені на підставі інформації, наявної у податкового органу. За таких обставин вважає, що податковий орган діяв на підставі та у спосіб визначений законодавством.

Представник позивача подав відповідь на відзив та звертає увагу, що позивачем в повному обсязі підтверджено фактичне придбання нафтопродуктів, відповідність господарських операцій вимогам законодавства та наявність ділової мети таких господарських взаємовідносин, а тому висновки контролюючого органу про фіктивність таких господарських операцій та неможливість відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліку позивача є безпідставним та такими, що ґрунтується виключно на припущеннях.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, наведених у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 «Про затвердження порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків», ДПС України сформовано план-графік документальних перевірок на 2021 рік, який затверджений головою ДПС України 23.12.2020 та розміщений в мережі інтернет на офіційному сайті ДПС України, до якого включено, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЦЕНТР » (код ЄДРПОУ 35823120).

На підставі наказів від 18.05.2021 № 731-к, від 25.06.2021 № 1066-п та направлень від 27.05.2021 № 1551, № 1552, 1553, 1554, 1554, 1555, 1556, від 05.07.2021 № 2020, ГУ ДПС у Чернігівській області у позивача проведено документальну планову перевірку податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт № 4265/07/35823120 від 19.07.2021, далі- акт перевірки (а.с.43-109 т.1).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ«СТРОЙ ЦЕНТР» допущено порушення:

1) п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.12 П(С)БО9 «Запаси», п.5 П(С)БО 15 «Дохід», п.44.1, 44.2 ст. 44. п.п. 134.1.1 ті, 134.1 ст. 134. п. 135.1 ст, 135. п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, та платником занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на суму 4666850 грн, в т.ч. за 2018 рік - на 259609грн, за 2019 рік на 44072411,00 грн;

2) п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 6628119 грн, в т.ч. за липень 2018 року на суму 288454 грн, листопад 2019 року на суму 293966 грн, січень 2020 року 3243834 грн, березень 2020 року 1359136 грн, жовтень 2020 року 1442730 грн;

3) п.4 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI зі змінами та доповненнями, а саме: Звіт про суму нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018року подано до податкового органу 08.02.2019, за № 9310113650 (строк подання - 21.01.2019);

4) абзацу 12 п. 3.1. п. 3.2 п. 3.5. розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого :сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованого в МЮУ 05.02.2014 №228/25005 зі змінами та доповненнями внесеними Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 за №4, зареєстрованого в МЮУ 30.01.2015 №ІІІ/26556, а саме: в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2018 року та 2 квартал 2019 року мали місце недостовірні відомості про платника податку (а.с. 107-108 т.1).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнятоподаткові повідомлення-рішення від 19.08.2021 № 4508/25010700, яким збільшено суму грошового зобов`язання податок на прибуток приватних підприємств на суму 5833560 грн, з яких: за податковим зобов`язанням 4666850 грн, за штрафними санкціями 1166712 грн; від 19.08.2021 № 4509/25010700, яким збільшено суму грошового зобов`язання податок на додану вартість на суму 8285149 грн, з яких: за податковим зобов`язанням 6628119 грн, за штрафними санкціями- 1657030 грн; від 19.08.2021 № 4510/25010700, яким застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн (а.с.32-33, 35, 38 т.1).

Користуючись правом на адміністративне оскарження, передбачене статтею 56 Податкового кодексу України, ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» подало скаргу до ДПС України, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 25149/6/99-00-06-01-01-06 від 05.11.2021, яким відмовлено в задоволенні скарги позивача в повному обсязі та залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 19.08.2021 № 4509/25010700, № 4508/25010700, № 4510/25010700.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI(далі -ПК України).

Як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до статті 77 ПК Українидокументальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45,49,50,51,57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановленістаттею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтею83,85цьогоКодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IXвнесенозміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року№ 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовження дію карантину з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021 року (період в який було прийнято оскаржуваний наказ).Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.06.2021року. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 31.08.2021. 11 серпня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року.

Під дію мораторію, передбаченою вказаною нормою ПК Українипопадають документальні планові перевірки.

Відповідач в судовому засіданні посилається на введення в дію постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» № 89 від 03.02.2021, за якою податковому органу дозволено здійснювати документальні планові перевірки.

Проте норма пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК Українив частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною та наразі не скасована. Жодних змін до неї законодавцем не вносилось. Карантин також діє.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили ніж постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 року і суперечить останній, тому, у відповідності до пункту 5.2 ПК України, саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Змінити норми, встановлені ПК України, в тому числі і щодо зміни строків та компетенції проведення документальної планової перевірки можливо лише шляхом внесення відповідних змін до ПК України, як це передбачено пунктом 2.1 статті 2 ПК України.

Отже, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень ПК України, проведення перевірки у позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства.

Крім того, за приписами пункту86.1статті86 ПК Українирезультати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки), порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання визначаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745; далі - Порядок №727).

У свою чергу пунктами 3,4,5 Порядку № 727 передбачено, що акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи). В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановленихПодатковим кодексом України, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Так, в акті перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області зазначено, що позивачем не надано паспорт та сертифікат відповідності товару, або інший документ, що підтверджує якість товару; у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси та приміщення для здійснення господарських операцій; здійснено перевезення нафтопродуктів та газового конденсату не вантажівками, а легковими транспортними засобами.

Проте суд зазначає, що акт перевірки не містить інформації, якими нормативно-правовими актами передбачено обов`язок наявності у покупця товару паспорту та сертифікату відповідності товару, або інший документ, що підтверджує якість товару; норматив робочих місць та приміщень при здійсненні господарських операції щодо поставки товару; вимоги до транспортних засобів, якими має здійснюватися перевезення нафтопродуктів та газового конденсату і, відповідно, за порушення яких передбачена відповідальність. Також не наведено наявність вини позивача (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановленихПодатковим кодексом України, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, що свідчить про недотримання відповідачем Порядку № 727.

Посилання відповідача на те, що умовами договору поставки нафтопродуктів від 19.07.2018 № 1/07-18, укладеного позивачем з контрагентом ТОВ «НАЙСПРОМ» передбачено, що якість товару повинна відповідати діючим в Україні державним стандартам на відповідний вид нафтопродуктів та підтверджуватися паспортом якості товару, заводу-виробника, сертифікатом відповідності або іншим документом, що підтверджує якість, суд відхиляє, оскільки пунктом 4.1 вказаного Договору ( т.1 а.с. 162) не визначено обов`язок покупця мати в наявності наведені документи.

Щодо посилань відповідача на те, що ТОВ «НАЙСПРОМ», ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ТОВ «ФІНАНСАКТИВ ТОРГ», з якими мав взаємовідносини позивач, є фігурантами у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частини третьої статті 212 КК України, суд зазначає таке.

Належними та допустимими в розумінністатті 124 Конституції України, статей73,74 КАС Українидоказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбаченихстаттею 191 КК Українитастаттею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статті207,208,250 Господарського кодексу Україниє застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини третьоїстатті 228 Цивільного кодексу Українивчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте акт перевірки не містить даних та доказів наявності вироку суду в кримінальному провадженні щодо вказаних контрагентів, їх посадових осіб, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним тощо.

Відповідно до частини шостоїстатті 78 КАС Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, наявність відомостей щодо кримінальних проваджень, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Водночас суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в суді, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб ТОВ «Найспром», ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ТОВ «ФІНАНСАКТИВ ТОРГ» відсутня.

Сам факт порушення кримінальної справи в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Також суд зазначає, що відповідачем не доведено, якими нормативно-правовими актами передбачені повноваження податкового органу для надання висновку, що контрагенти суб`єкта господарювання є фігурантами у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212 КК України, без наявності відповідних доказів.

Щодо посилань відповідача на недоліки в документах бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі-Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Закону № 996-XIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування показників податкової звітності наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

При вирішенні податкових спорів суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно з доктриною реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

НормамиПодаткового кодексу Українипрезюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд встановив, що ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» перебуває на податковому обліку з 17.04.2008, є платником податку на прибуток підприємств, ПДВ, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, екологічного податку, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, рентної плати, акцизного податку. Основним видом діяльності за КВЕД 46.71 є: Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; КВЕД 46.21 Оптова торгівля, зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

З метою здійснення власної господарської діяльності позивачем укладено ряд договорів поставки нафтопродуктів, зокрема з ТОВ «НАЙСПРОМ» (договір № 1/07-18 від 19.07.2018), ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (договір № ДВ-15/10/19 від 15.10.2019), ТОВ « ФІНАНСАКТІВ ТОРГ» (договір № Ц11/05/20 від 15.10.2020, зауважень до яких під час перевірки у контролюючого органу не було.

Поставка вказаного товарів здійснювалась на підставі видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи. Надходження товару та цукру від відповідних контрагентів підтверджуються документами первинного обліку. Нафтопродукти зберігались в резервуарі РВС-1000, інв. № 107, РВС-3000, інв. № 120, РВС-3000, інв. № 117, які належать на праві власності ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР». У подальшому товар реалізований іншим контрагентам, а саме:

- Газовий конденсат: «ДІННЕР ВАЙС ТОВ» - у кількості 111586,000 на суму 2334573,67 грн, «ВІГМА ОЙЛ ТОВ» (39379670) - 34559,000 на суму 827925,55 грн, «АДМІМІЛК ПП» (32550664) - 77027,000 на суму 1506648,12 грн, «АДМІМІЛК ПП» (32550664) - 20992,000 на суму 445870,08 грн.

- Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО; 30/ООН 1202: «Ей Сі Джи Україна ТОВ» (39726228) в кількості 62234,000 на суму 1683000,00 грн, «НОСІВКАСЕРВІС ПрАТ» (03058514) - 39757,000 на суму1034208,00 грн, «УКР-АГРОТРАНС ПП» (35541647)- 49205,000 на суму1274057,28 грн, «Ей Сі Джи Україна ТОВ» (39726228) 31229,000 на суму 841500,00 грн, «СТАРТ І ПАРТНЕРИ» (36595164) - 33532,000 на суму 909000,00 грн, «УКР-АГРОТРАНС ПП»(35541647) - 33392,000 на суму 909613,06 грн, «УКР-АГРОТРАНС ПП»(35541647) -765 703,000 на суму 20903691,90 грн.

Цукор був реалізований ТОВ ''ВІЛІСТЕН''.

Обставини щодо проведення фактичних розрахунків за поставлений товар підтверджуються банківськими виписками по рахунку позивача, наявними в матеріалах справи, крім того, рух коштів від позивача до наведених вище контрагентів не заперечується і контролюючим органом, що відображено в акті перевірки.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача стосовно дотримання вимог щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій з ТОВ «НАЙСПРОМ», ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ТОВ «ФІНАНСАКТІВ ТОРГ» первинними документами відповідно до вимогстатті 9 Закону № 996-XIV, які свідчать про реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими.

При цьому посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача та контрагентами другого і третього порядку не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Суд зауважує, що оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №813/4931/13-а).

Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Разом із цим, суд зважає на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Твердження контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача об`єктів нерухомості, трудових та виробничих ресурсів не може свідчити про неможливість здійснення ними господарських операцій з реалізації продукції в якості посередника, оскільки могла бути придбана у юридичних та фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, а тому суд відхиляє доводи відповідача про не підтвердження придбання ними відповідних товарів за результатами аналізу ЄРПН. Також вказане не свідчить про безтоварність угод поставки.

Суд зазначає, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Аналогічні правові висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18), від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18), від 13 травня 2021 року у справі №816/586/17 (адміністративне провадження №К/9901/ 4664/17).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), та зв`язок між фактом придбання товару (послуги) і господарською діяльністю позивача, що підтверджується документами бухгалтерського обліку, наявними в матеріалах справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другоюстатті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, тому є протиправними і підлягають скасуванню.

У контексті оцінки доводів відповідача суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи отримали достатню оцінку.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 22700,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 19.08.2021 № 4509/25010700, № 4508/25010700, №4510/25010700.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЦЕНТР" судовий збір у розмірі 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень), сплачений відповідно до платіжного доручення № 15570 від 20.10.2021.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЦЕНТР" вул. Роменська, 1, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область,16500 код ЄДРПОУ 35823120.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул.Реміснича, 11,м.Чернігів,14000 код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Повний текст рішення виготовлено 23 лютого 2022 року.

Суддя І.І. Соломко