Рішення № 103535688, 07.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року справа № 580/4749/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання Глийової В. Г.,

представника позивача Бабенка Р. В. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тальнівської міської ради, Тальнівської міської ради та Тальнівського міського голови Сідька Василя Петровича про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до виконавчого комітету Тальнівської міської ради (далі - відповідач 1), Тальнівської міської ради (далі - відповідач 2) та Тальнівського міського голови Сідька Василя Петровича (далі - відповідач 3), в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати розпорядження виконавчого комітету Тальнівської міської ради №228-Рк від 16.04.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити позивача на роботі;

- стягнути з виконавчого комітету Тальнівської міської ради на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розпорядження Тальнівського міського голови Сідька Василя Петровича від 16.04.2021 №228-Рк про її звільнення є протиправним у зв`язку з тим, що відповідачами не запропоновано їй будь-яку вакантну посаду державної служби у новоствореній юридичній особі управлінні фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради, що є тотожною по своїх функціях і завданнях до ліквідованого фінансового управління Тальнівської міської ради. При цьому, при звільненні її із займаної посади відповідачами не проводився аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, що вивільнялися. За вказаних обставин вважає вказане розпорядження протиправними та просить поновити її на роботі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що рішенням Тальнівської міської ради від 11.02.2021 №6/8-2 створено новий виконавчий орган Тальнівської міської ради, а саме управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради, яке не є тотожним за своїми функціями і завданнями до ліквідованого фінансового управління Тальнівської міської ради. У відзиві вказано, що позивач перебувала в трудових відносинах з Виконавчим комітетом Тальнівської міської ради, однак станом на дату звільнення із займаної посади в даній установі були відсутні вакантні посади, тому інша робота не пропонувалась. Про відсутність порушень трудового законодавства під час процедури повідомлення про звільнення та звільнення позивача свідчить акт перевірки управління Держпраці у Черкаській області від 19.05.2021 №ЧК-258/451/АВ. За вказаних обставин просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Усною ухвалою суду від 19.08.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, продовжено термін підготовчого провадження на тридцять днів.

09.11.2021 від відповідача Тальнівського міського голови Сідька Василя Петровича на адресу суду надійшов відзив аналогічного змісту.

Усною ухвалою суду від 11.01.2022, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито стадію підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 10 год 30 хв 07.02.2022 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі виконавчий комітет Тальнівської міської ради та Тальнівська міська рада у судове засідання явку свого представника не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач Тальнівський міський голова Сідько Василь Петрович у судове засідання з розгляду даної адміністративної справи не прибув, на адресу суду надіслав заяву про відкладення її розгляду у зв`язку тим, що останній має намір особисто брати участь в розгляді даної справи та у зв`язку з перебуванням представника відповідачів Володіна В. Г. у відпустці за сімейними обставинами.

Усною ухвалою суду від 07.02.2022, занесеною до протоколу підготовчого засідання суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на таке.

Відповідач Тальнівський міський голова Сідько Василь Петрович до заяви про відкладення розгляду справи доказів перебування представника відповідачів Володіна В. Г. у відпустці за сімейними обставинами не надав. При цьому, заявивши про намір особистої участі у судовому засіданні, відповідач Тальнівський міський голова Сідько Василь Петрович не вказав з яких підстав не може прибути до суду.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 22.11.2017 прийнята на роботу до Тальнівської міської ради на посаду спеціаліста з питань культури та туризму, відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради та того ж дня склала присягу посадової особи місцевого самоврядування.

З 11.09.2019 позивач обіймала посаду начальника фінансового управління Тальнівської міської ради.

01.06.2020 позивачу присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

11.02.2021 Тальнівська міська рада прийняла рішення №6/8-2 «Про внесення змін до рішення Тальнівської міської ради від 12.01.2017 №1/8-3 «Про затвердження структури апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету» зі змінами, відповідно до якого передбачено ліквідацію фінансового управління Тальнівської міської ради та передбачено створення Управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради.

17.02.2021 міським головою прийняте розпорядження №17-Рк «Про попередження працівників фінансового управління Тальнівської міської ради про наступне вивільнення в зв`язку з ліквідацією фінансового управління Тальнівської міської ради.

16.04.2021 міським головою прийняте розпорядження №228-Рк від 16.04.2021 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Вважаючи вказане розпорядження протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі КЗпП України).

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку (абзац 2 ст. 2 КЗпП України).

Відповідно до ст. 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (абзац 1 ст. 3 КЗпП України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Частиною 3 ст. 87 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон №889-VIII) встановлено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Згідно попередження про наступне вивільнення від 17.02.2021 №414/01-15 ОСОБА_1 повідомлена про наступне вивільнення з 17.04.2021 у зв`язку з ліквідацією фінансового управління Тальнівської міської ради відповідно до пункту 1 статті 40 та статті 49-2 КЗпП України.

При цьому, у вказаному попередженні позивачу не запропоновано будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі.

Посилання відповідача на те, що вакантні посади не пропонувалися позивачу у зв`язку з їх відсутністю, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до частини 5, 6 статті 22 Закону №889-VIII у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного органу до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу.

Верховний Суд України в постановах від 17.10.2011 (справа № 21-237а11), від 28.10.2014 (справа № 21-484а14), від 19.01.2016 (справа № 810/1783/13-а) неодноразово висловлював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Аналогічні правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 27.11.2019 у справі № 821/3724/15-а.

Згідно пунктів 1.1, 1.3 Положення про фінансове управління Тальнівської міської ради, затвердженого рішенням Тальнівської міської ради від 30.12.2020 №3/8-3 фінансове управління Тальнівської міської ради є виконавчим органом Тальнівської міської ради, що утворюється міською радою, є підзвітним та підконтрольним Тальнівській міській раді, підпорядковується її виконавчому комітету та міському голові. Управління є відповідальним за виконання частини повноважень виконавчих органів ради, покладених на нього у встановленому порядку.

Управління є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право відкривати та закривати рахунки в органах казначейства, у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними рсобами, мати майнові і немайнові права, нести зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у судах. Управління має печатку із зображенням Державного Герба України і власним найменуванням, штамп, відповідні бланки та інші ртрибути юридичної особи, є головним розпорядником бюджетних коштів в частині міжбюджетних трансфертів.

Рішенням Тальнівської міської ради від 11.02.2021 №6/8-2 ліквідовано фінансове управління Тальнівської міської ради та передбачено створення нової юридичної особи Управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради.

З аналізу Положення про фінансове управління Тальнівської міської ради, затвердженого рішенням Тальнівської міської ради від 30.12.2020 №3/8-3 та Положення про управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради, затвердженого рішенням Тальнівської міської ради від 11.02.2021 №6/8-2 вбачається, що виконання завдань і функцій ліквідованого органу фінансового управління Тальнівської міської ради покладено на новостворене управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради. Зокрема, на управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради покладено наступні завдання та функції: забезпечення реалізації державної бюджетної політики на території Тальнівської міської територіально громади; забезпечення складання проекту міського бюджету; розробка пропозицій з удосконалення методів фінансового і бюджетного планування та здійснення витрат; здійснення загальної організації та управління виконанням бюджету Тальнівської міської територіальної громади, координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету та ін.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що на Управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради покладено функції ліквідованого фінансового управління Тальнівської міської ради. Вказана обставина визнається відповідачами.

Посилання відповідача на те, що на Управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради крім функцій та завдань фінансового органу покладено функції і завдання економічно розвитку та інвестиційної діяльності, змінено функції і завдання та кількість структурних підрозділів, не спростовують факту покладення на новостворене управління функцій та завдань ліквідованого.

Отже, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 19.01.2016 у справі №810/1783/13-а.

Враховуючи те, що при звільненні позивача із займаної посади їй не запропоновано будь-яку вакантну посаду державної служби у новоствореному Управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Слід зазначити, що розпорядженнями міського голови Тальнівської міської ради Сідька Василя Петровича від 22.02.2021 №170-Рк, від 22.01.2021 №172-Рк, від 22.02.2021 №174-Рк, від 22.01.2021 №176-Рк, від 01.03.2021 №183-Рк призначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на відповідні посади в управлінні фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради в порядку переведення з фінансового управління Тальнівської міської ради.

Дана обставина спростовує доводи відповідачів про те, що новоствореній юридичній особі не передалися повноваження та функції ліквідованій, оскільки переведення вказаних осіб за розпорядженнями міського голови Тальнівської міської ради Сідька Василя Петровича від 22.02.2021 №170-Рк, від 22.01.2021 №172-Рк, від 22.02.2021 №174-Рк, від 22.01.2021 №176-Рк, від 01.03.2021 №183-Рк суперечило б частині 5, 6 статті 22 Закону №889-VIII.

Посилання відповідача на акт перевірки управління Держпраці у Черкаській області від 19.05.2021 №ЧК-258/451/АВ, яким встановлено відсутність порушень трудового законодавства під час процедури повідомлення про звільнення та звільнення суд вважає необгрунтованими, оскільки вказаною перевіркою не перевірялося дотримання виконавчим комітетом Тальнівської міської ради частини 3 статті 49-2 КзпП України (п. 2.44 акту перевірки управління Держпраці у Черкаській області від 19.05.2021 №ЧК-258/451/АВ).

Посилання позивача на те, що відповідачем не проводився аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, що вивільнялися, суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.09.2020 у і справі № 161/7196/19 продуктивність праці і кваліфікація працівника потрібно оцінювати окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. Якщо різниця у кваліфікації і продуктивності праці відсутня, перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині 2 статті 42 КЗпП. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишаються на роботі, і тих, які підлягають звільненню .

Подібну позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 у справі №755/14564/18 в якій зазначено, що для виявлення працівників які мають переважне право на залишення на роботі роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів того, що перед звільненням позивача із займаної посади проведено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації позивача та тих працівників, які було переведено до новоствореного управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міської ради.

Отже, доводи позивача в цій частині є обґрунтованими.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про протиправність розпорядження міського голови Тальнівської міської ради Сідька Василя Петровича №228-Рк від 16.04.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » та наявність підстав для його скасування.

Щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає про таке.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на дату розгляду даної справи юридична особа фінансове управління Тальнівської міської ради перебуває у стані припинення, але не припинена.

Таким чином, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є поновлення її на посаді начальника фінансового управління Тальнівської міської ради або на іншій рівнозначній посаді з 19 квітня 2021 року.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

В п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про середній заробіток від 19.06.2021 №3064/01-12, виданої Виконавчим комітетом Тальнівської міської ради, середньоденна заробітна плата позивача становить 808, 79 грн.

Кількість днів вимушеного прогулу становить 202 робочих днів, у зв`язку з чим сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 163 375, 58 грн, що підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови Тальнівської міської ради Сідька Василя Петровича №228-Рк від 16.04.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового управління Тальнівської міської ради або на іншій рівнозначній посаді з 19 квітня 2021 року.

Стягнути з виконавчого комітету Тальнівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 квітня 2021 року по 07 лютого 2022 року у сумі 163 375 (сто шістдесят три тисячі триста сімдесят п`ять) гривень 58 копійок.

Рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового управління, Тальнівської міської ради або на іншій рівнозначній посаді допустити до негайного виконання.

Рішення суду в частині стягнення з виконавчого комітету Тальнівської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2022 року.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ