Рішення № 103535228, 21.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/8225/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового розміру пенсії з 80% до 70% суми грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.12.2019;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01.12.2019, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою від 20.12.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з січня 2014 року у розмірі 80% сум грошового забезпечення. З 01.12.2019 ГУ ПФУ в Херсонській області здійснило перерахунок пенсії позивача, в результаті чого її розмір становить 70 % від суми грошового забезпечення. На звернення позивача пенсійний орган надіслав відповідь, в якій зазначив, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України№ 103 розмір пенсії не може перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення., що, на думку позивача, є протиправним. Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги повністю.

14.01.2022 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне. Позивач перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.Отже, оскільки розмір пенсії визначається Законом, що діє на дату, з якої переглядається її розмір, то максимальний розмір пенсій за вислугою років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а не 80 %, як того вимагає позивач. Відповідач наголошує, що повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються ст. 23 Бюджетного кодексу України, а саме: будь які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Враховуючи наведене, відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з 80% суми грошового забезпечення. Із посиланням на викладене, просить повністю відмовити в задоволенні позову.

17.01.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 не погоджується із позицією пенсійного органу, викладеною у відзиві, вважає її необгрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років з січня 2014 року у розмірі 80% суми грошового забезпечення.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №540/3793/21 визнана протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області" № 33/42-П-60ел від 22.06.2021 про розмір грошового забезпечення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області" №33/42-П-60ел від 22.06.2021, із урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.12.2019.

02.12.2021 позивач через свого адвоката звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою, в якій просив повідомити розмір пенсійного забезпечення у відсотковому значенні від суми грошового забезпечення при перерахунку пенсії.

Листом від 08.12.2021 Головне управління ПФУ в Херсонській області надало відповідь на звернення позивача, зазначивши, що перерахунок пенсії позивача проведений з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ "ТМО МВС Українив Херсонській області" від 22.06.2021 № 33/42-П-60еп. При перерахунку пенсія позивача з 01.12.2019, пенсійним органом застосована чинна редакція ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних суми грошового забезпечення.

Не погоджуючись із перерахунком та виплатою пенсії, виходячи із 70 % суми грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 10 Закону № 2262-ХІІ обов`язок нарахування та виплату пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не заперечується факт направлення на його адресу довідки для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням грошового забезпечення, установленого для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Згідно із ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фону України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, перерахунок та виплата провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Крім того, суд наголошує, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикамі мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикамі мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станомздоров`я- 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Із матеріалів пенсійної справи слідує, що позивач звільнений зі служби у званні "полковник", із загальною вислугою 29 роки у календарному обчисленні, позивачу призначена пенсія з 12.03.2014 - у розмірі 80% грошового забезпечення.

Разом із тим, згідно наявного в матеріалах справи протоколу від 10.11.2021 за пенсійною справою № 2103003857-МВС, на підставі рішення судуГУ ПФУ в Херсонській області перерахувало ОСОБА_1 пенсію, основний розмір якої з 01.12.2019 склав 70% суми грошового забезпечення.

Суд зазначає, що право позивача на отримання пенсії у розмірі 80% до її перерахунку, здійсненого відповідачем у 2021 році сторонами не заперечується, що вбачається з наявних в матеріалах пенсійної справи протоколів розрахунків за пенсійною справою № 2103003857-МВС.

Також, право на отримання позивачем пенсії у розмірі 80 % суми грошового забезпечення встановлене рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі №2140/1840/18, яке набрало законної сили.

Тому, спірним залишається лише питання правомірності застосування відповідачем обмеження граничного розміру зазначеного відсотка, встановленого ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ у редакції чинній станом на момент перерахунку пенсії позивача у 2021 року.

Пунктом 8розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, та п. 23 розділу IIЗакону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.

Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд вважає, що зміна розміру пенсії з 80% до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

Внесені Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні пенсій особам, які набули право на її призначення у період дії зазначеної норми. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час набуття права на пенсію у розмірі 80 % від розміру грошового забезпечення.

Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення, то відповідно до статей22,58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.

За таких обставин суд вважає протиправними дії відповідача щодо перерахунку і виплати позивачу пенсії в розмірі 70 % суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" від 22.06.2021 № 33/42-П-60ел.

Вказана позиція відповідає висновкам Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.

У зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд визначив наступні ознаки типовості: позивачами у них є особи, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ; відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку зі зменшенням територіальним органом Пенсійного фонду України основного розміру пенсії до 70 відсотків відповідно до частини другої ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції чинній на момент здійснення перерахунку).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі зазначила, що при перерахунку пенсії пенсіонеру-військовослужбовцю з 01.01.2018 року відповідно достатті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, зменшення пенсії відповідача за вислугу років до 70 % грошового забезпечення, на думку суду, є протиправним, та таким що звужує право позивача на отримання пенсії у розмірі, визначеному чинним на момент її призначення.

Суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, тощо.

У рішенні від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, зокрема, працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Посилання відповідача на відсутність фінансування на проведення виплат внаслідок перерахунку пенсії, є безпідставними, оскільки Закон № 2262-ХІІ не передбачає такої підстави для відмови у приведенні розміру пенсії у відповідність до вимог Закону. Право на перерахунок пенсії гарантоване ч. ч. 3, 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону від 23.12.2015 № 900-VІІІ.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності перерахунку пенсії позивачу у розмірі 70 % суми грошового забезпечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ.

Позивач є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо зменшення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) відсоткового значення розміру пенсії з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) здійснити перерахунок і виплату призначеної ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) пенсії у розмірі 80 % суми грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених виплат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 112010201