Рішення № 103534835, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 р. № 520/25103/21

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу, та доплати за вчене звання доцент - 25% від посадового окладу, відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України "Про вишу освіту" в довідку Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 09.03.2021 №ФХ-116478/ВСЗ про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019;

- зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь кандидат наук - 15% від посадового окладу, та доплату за вчене звання доцент - 25% від посадового окладу, відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України "Про вишу освіту".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Після отримання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі №520/17089/2020, відповідач направив оновлену довідку із зазначенням надбавки за науковий ступінь "кандидат наук" 5% у розмірі 394,50 грн та надбавки за вчене звання "доцент" 5% у розмірі 394,50 грн. Позивачем було направлено заяву до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій останній зазначив, що надбавка за науковий ступінь та надбавка за вчене звання не можуть становити менше, ніж 15% та 25% посадового окладу. Не погоджуючись у невірному застосуванні відсоткового розміру доплати за науковий ступінь і вчене звання, позивач звернувся за захистом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У період з 03.02.2022 по 18.02.2022 суддя О.О.Горшкова перебувала у відпустці, відтак розгляд справи здійснюється в перший робочий день судді.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі №520/17089/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов`язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

На виконання рішення суду Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направив до Головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення позивача №ФХ-116478/ВСЗ від 09.03.2021, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704, станом на 05.03.2019, яка містить відомості: посадовий оклад - 7890,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років 50% - 4685,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 9135,75 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 1183,50 грн; надбавка за науковий ступінь "кандидат наук" 5% - 394,50 грн, надбавка за вчене звання "доцент" 5% - 394,50 грн; премія 35% - 2761,50 грн.

Не погоджуючись із визначенням надбавки за науковий ступінь 5% у розмірі 394,50 грн та надбавки за вчене звання 5% у розмірі 394,50 грн, представник позивача 30.09.2021 звернувся із адвокатським запитом до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому зазначив про необхідність приведення відомостей, які містяться в довідці про грошове забезпечення, до вимог діючого законодавства, що регулює розмір надбавки за науковий ступінь та вчене звання.

Однак, відповідач листом від 11.10.2021 повідомив заявника про виконання в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі №520/17089/2020.

Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, при виході на пенсію позивач, окрім соціальних гарантій, передбачених військовслужбовцям, мав соціальні гарантії як науково-педагогічний працівник навчального закладу вищої освіти системи ЗС України на однакових умовах разом із науково-педагогічними працівниками навчальних закладів вищої освіти цивільних вузів.

Так, відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року №2984-III (в редакції, чинній на час виходу позивача на пенсію) педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України "Про освіту".

Вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів (абз. 2 ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-XII (в редакції, чинній на час виходу позивача на пенсію) за особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення.

Згідно зі ст. 8 цього Закону України умови і розміри оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30.08.2002 №1298 (зі змінами, далі - Постанова №1298, в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).

На виконання пункту 6 Постанови №1298 міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади були розроблені і затвердженні конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок зарплати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи.

Відповідно до абз. «в», «г» пп. 3 п. 3 цієї Постанови установлена виплата доплати за вчене звання: доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). За науковий ступінь кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) (абзац другий підпункту "г" підпункту 3 пункту 3 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2005 №988).

Відповідність вченого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.

Отже, на момент виходу позивача на пенсію законодавством було передбачену виплату доплат за вчене звання старшого наукового співробітника та науковий ступінь кандидата наук в розмірі 25% та 15% відповідно.

Суд зауважує, що на момент видачі довідки ХОВК №ФХ-116478/ВСЗ від 09.03.2021 та на момент розгляду даної справи, Постанова №1298 також передбачає виплату доплат за вчене звання старшого наукового співробітника та науковий ступінь кандидата наук в розмірі 25% та 15% відповідно.

В подальшому було прийнято новий Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року №1556-VII (в редакції, чинній на час видачі довідки 15.06.2017), відповідно до ч. 2 ст. 59 якого науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.

Тобто, вказані розміри були чітко визначені спеціальним законом.

Разом з тим, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 за №103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018, якою у пп.2, 3 п. 6 визначено, що:

- доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;

- доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу.

Доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов`язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу.

З аналізу наведених норм права випливає те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 суперечать положенням Закону України «Про вищу освіту» (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням наведеного висновку, суд звертає увагу на те, що подолання суперечностей між законом та нормативно-правовим актом, виданим Урядом (ієрархічна колізія) за загальним правилом відбувається шляхом застосування норм, що закріплюються в нормативно-правових актах, які мають більш високу юридичну силу. Тобто, подолання колізії нормативно-правових актів можливо не лише шляхом приведення нормативно-правового акта нижчого рівня у відповідність акту вищого рівня.

Зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3 ст. 7).

За таких обставин, вирішуючи питання про розмір доплат «за вчене звання» та «науковий ступінь» та подолання колізії нормативно-правових актів, суд вважає за необхідне застосувати положення Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року №1556-VII та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами), якими, в редакції чинній станом на час видачі довідки, передбачено виплату згадуваних доплат у розмірі 25% і 15% відповідно.

З метою ефективного захисту слід визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь "кандидат наук" та доплати за вчене звання "доцент" відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" в довідку Харківського обласного військового комісаріату від 09.03.2021 №ФХ-116478/ВСЗ про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та зобов`язання Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про доплати за науковий ступінь "кандидат наук" - 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання "доцент" - 25 % від посадового окладу.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністратвиний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь "кандидат наук" та доплати за вчене звання "доцент" відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" в довідку Харківського обласного військового комісаріату від 09.03.2021 №ФХ-116478/ВСЗ про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.

Зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про доплати за науковий ступінь "кандидат наук" - 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання "доцент" - 25 % від посадового окладу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова