Рішення № 103534782, 21.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 лютого 2022 року № 520/26291/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 02 вересня 2021 року;

- скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради № 34 від 15 вересня 2021 року в частині відмови в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради винести нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 02 вересня 2021 року у розмірі, що встановлений для осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що дії та рішення № 34 від 15 вересня 2021 Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 02 вересня 2021 року є протиправними та такими, що порушують права позивача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору по адміністративній справі № 520/26291/21.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача вказано, що позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 02 вересня 2021 року на підставі п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, з огляду на обставини того, що член сім`ї позивача, а саме мати – ОСОБА_2 , має у власності житлове приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є внутрішньо переміщеною особою, що посвідчується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6326026568 від 04.09.2018 року.

Під час розгляду справи встановлено, що на звернення за призначенням адресної допомоги на наступний шестимісячний період від 02 вересня 2021 року, позивач отримав розпорядження №627472/201 від 04.10.2021 року про не призначення щомісячної адресної допомоги. В якості підстав для відмови зазначено п.6 постанови Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 року, а саме грошова допомога не призначається, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

З наявної в матеріалах справи копії розпорядження вбачається, що останнє прийнято на підставі протоколу рішення комісії 34 від 15.09.2021 року.

При цьому, з наявної в матеріалах справи копії витягу з рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради вбачається, що за результатами розгляду заяв, з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, прийнято рішення про відмову в призначенні адресної допомоги ВПО за підсумками проведеної верифікації щодо виявлення житла у члена родини на території, що підконтрольна Україні, як студенту, який знаходиться на утриманні батьків до досягнення двадцяти трьох років, відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України.

Також, у своїй відповіді від 04.10.2021 року відповідач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні син, дочка продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Водночас, судом встановлено, що згідно довідки № 7122 від 20.10.2021 року позивач є здобувачем 4-го курсу (2018 рік вступу) освітнього ступеня «Бакалавр» спеціальності 081 «Право» 04-18-10 групи денної контрактної форми навчання Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який зарахований наказом ректора Університету №548-С від 14.08.2018 з 01.09.2018.

Відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи № 6326026568 від 04.09.2018 року та реєстраційного штампу у паспорті від 18.10.2018 року ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем у позовній заяві вказано, що його мати - ОСОБА_2 за адресою позивача разом із ним не проживає, спільний побут не веде, оскільки мати позивача має у володінні житловий будинок, розташований на території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження, а позивач, ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання.

Отже, вважаючи протиправними рішення відповідача та дії останнього стосовно відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями ч.1 ст.1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон №1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно до положень ч.ч.1 та 2 ст.4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст.1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.

Положеннями ч.2 ст.5 Закону № 1706-VII передбачено, що адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Згідно з ч.ч.2 та 3 ст.7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок № 505).

Положеннями абз.1 п.2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах, зокрема, для осіб, які отримують пенсію, та інших осіб, які досягли пенсійного віку (крім осіб з інвалідністю), дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї).

Відповідно до абз.1 п.5 Порядку № 505, для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунку, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги: - прізвище, ім`я та по батькові; - число, місяць, рік народження; - серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; - реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про: - зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); - наявність у будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; - наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; - наявність у будь-якого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; - місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює; - наявність у будь-якого з членів сім`ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.

До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім`ї, копія довідки від уповноваженого банку із зазначенням реквізитів поточного рахунка, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім`ї в установі уповноваженого банку.

Положеннями абз.15 п.5 Порядку № 505 передбачено, що до заяви, в якій уповноважений представник сім`ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абз.7 п.3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім`ї.

Згідно з п.6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до абз.2 п.8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у п.5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

З аналізу вищевикладених норм діючого законодавства вбачається, що наявність права власності на житло одним із членів родини особи, яка отримує адресну грошову допомогу, в розумінні норм чинного законодавства, а саме Порядку № 505 є безумовною підставою для відмови у виплаті такої допомоги.

Так, судом встановлено, що при зверненні до відповідача із заявою про призначення адресної допомоги з вересня 2021 року позивачем було вказано відомості про склад сім`ї із зазначенням лише власних даних. При цьому, на обороті наявної в матеріалах справи копії заяви позивача вказано від руки відомості про батька та мати позивача.

Судом встановлено, що позивач є здобувачем 4-го курсу (2018 рік вступу) освітнього ступеня «Бакалавр» спеціальності 081 «Право» 04-18-10 групи денної контрактної форми навчання Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем у позовній заяві вказано, що разом із матір`ю він не проживає, а отже не може бути віднесений до складу її сім`ї.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що згідно ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини того, що позивач не проживає із матір`ю разом, не веде спільний побут із останньою, то слід дійти висновку про те, що мати позивача не належить до складу його сім`ї.

Також, суд зазначає, що положеннями ст. 6 Сімейного кодексу України передбачено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Відтак, враховуючи обставини того, що позивач набув статусу повнолітньої особи, то він не є дитиною у розумінні приписів Сімейного кодексу України.

Як встановлено судом, відповідач, обґрунтовуючи власну правову позицію, посилається на положення ст.199 Сімейного кодексу України та зазначає, що позивач належить до сім`ї своїх батьків.

З приводу вказаного суд зазначає, що положеннями ст.199 Сімейного кодексу України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відтак, з аналізу вищевказаної статті слід дійти висновку, що остання стосується питання порядку утримання батьками власних дітей, натомість, предметом розгляду даної справи є питання надання оцінки діям Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 , щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 02 вересня 2021 року та рішенню Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради № 34 від 15 вересня 2021 року в частині відмови в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 .

Отже, суд вважає зазначені посилання відповідача необґрунтованими та недоречними.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що оскільки у даному випадку позивач не перебуває в статусі дитини у відношенні сім`ї власних батьків у розумінні положень Сімейного кодексу України, не веде із матір`ю спільний побут та не проживає з останньою, а є здобувачем освітнього ступеня денної контрактної форми навчання, станом на час звернення із заявою про призначення адресної допомоги, то наявні підстави вважати, що він не належить до сім`ї своїх батьків.

Вказані обставини свідчать на користь протиправності рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради № 34 від 15 вересня 2021 року в частині відмови в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню та позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 02 вересня 2021 року є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки належним способом захисту прав позивача є саме скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради № 34 від 15 вересня 2021 року.

Враховуючи обставини встановлення під час розгляду справи порушення прав позивача та з метою належного захисту прав останнього, на переконання суду, наявні підстави для зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 02 вересня 2021 року у розмірі, що встановлений для осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (просп. Науки, буд. 17-А,м. Харків,61166) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради № 34 від 15 вересня 2021 року в частині відмови в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради винести нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 02 вересня 2021 року у розмірі, що встановлений для осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.