Рішення № 103534539, 16.02.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року Справа № 480/4706/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,

представника відповідача - Шинкаренко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №480/4706/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, і просить суд скасувати податкові повідомлення рішення №0009801303 від 09.08.2019, №0009811303 від 09.08.2019, №0009821303 від 09.08.2019 №0009831303 від 09.08.2019, прийняті ГУ ДФС у Сумській області.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що наказ про проведення перевірки був винесений неправомірно, а тому податкові повідомлення-рішення прийняті за результатом проведення такої перевірки є незаконними і пядлягають скасуванню. Також зауважує, що за час дії договорів оренди виникла заборгованість, яка сплачувалася частинами напротязі 2017-2018 років і при цьому жодних послуг щодо з надання в оренду автотранспорту ФОП ОСОБА_1 для ПП "Завод "Сател" не надавала, а тому нарахування штрафних санкцій контролюючим органом є безпідставним.

Ухвалою суду від 06.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засідання 16.12.2019 задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області та замінено Головне управління ДФС у Сумській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Сумській області.

Ухвалою суду від 05.02.2020 закрито підготовче провадження по справі № 480/4706/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.07.2021 задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі №480/4706/19 та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №480/3609/20, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даній справі були прийняті за наслідками проведеної відповідачем планової виїзної перевірки, яка у свою чергу проводилась на підставі наказу Головного управління ДФС у Сумській області №1084 від 06.06.2019, який є предметом розгляду справи №480/3609/20.

Ухвалою суду від 23.12.2021 поновлено провадження у справі № 480/4706/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень та призначено справу до судового розгляду на 18.01.2022.

Згідно вимог ч.3 ст.237 КАС України, провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

18.01.2022 розгляд справи по суті відкладено на 26.01.2022 через неявку позивача у судове засідання та відсутність у суду даних щодо належного повідомлення останнього про дату розгляду справи.

16.02.2022 у судове засідання з`явилася представник відповідача, яка заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач електронною поштою подав до суду клопотання, не скріплене ЕЦП, про відкладення розгляду справи через хворобу. Проте документів на підтвердження поважності причин неможливості прибуття представника позивача чи позивача у судове засідання, зокрема після поновлення провадження у даній справі, 18.01.2022 та 16.02.2022 суду не надано. Враховуючи тривалий розгляд справи, а також неодноразові неприбуття позивача та його представника у судові засідання без надання підтверджуючих документів, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у відсутність позивача та його представника, за наявними у справі матеріалами та з урахуванням заяв по суті справи, наданих ними під час підготовчого судового засідання.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ГУ ДФС у Сумській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.08.2013 по 31.12.2018 , за результатами якої було складено акт від 11.07.2019 № 802/І8-28-13-03/3034915424/161 (а.с.15-49), в якому були зафіксовані наступні порушення:

1) п.293.4 ст.293, п.п.296.5.5 п.296.5 ст.296 ПКУ, в результаті чого занижено єдиний податок податок на загальну суму 111106,45 грн;

2) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, ст.194 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 311102 грн;

3) п.63.3 ст.63 ПКУ, в результаті неподання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП);

4) п.44.3, ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ, в результаті ненадання на перевірку первинних документів (оригіналів документів чи їх копій) з питань, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.08.2019 за №0009801303, №0009811303, № 0009821303 та № 0009831303, не погоджуючись із якими позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Положеннями п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України, ПКУ, Кодекс) передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Суд враховує, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Так, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно було відмовлено у наданні строку для відновлення первинних бухгалтерських документів, що були втрачені ФОП ОСОБА_1 .

Суд не погоджується із таким твердження позивача з огляду на наступне.

Відповідно п.44.1 ст.44 ПКУ, платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, зокрема, на підставі первинних документів, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платники податків зобов`язані забезпечити зберігання зазначених документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПКУ)

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених п. 44.1 і п.44.3 ПКУ, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленим цим Кодексом.

Платник податків зобо`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У той же час, суд зауважує, що додаткового часу на відновлення документів, у зв`язку із закінченням 90-денного терміну наданого на відновлення втрачених або достроково знищених документів Податковим кодексом України не передбачено.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік та на підставі наказу Головного управління ДФС у Сумській області №316 від 13.02.2019 про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заплановано з 28.03.2019 (а.с.92).

Копія наказу про проведення даної перевірки, а також письмове повідомлення від 13.02.2019 №49 (а.с.93) про дату початку та місце проведення перевірки надіслано позивачеві 21.02.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано платником 27.02.2019 (а.с.94).

Судом також встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Сумській області №596 від 26.03.2019 (а.с.98), який отримано ОСОБА_1 02.04.2019 (а.с.100), термін проведення перевірки було перенесено до дати відновлення та надання платником документів в межах строків, визначених п.44.5 ст.44 ПКУ (90 календарних днів) у зв`язку з надходженням до ГУ ДФС у Сумській області листа платника від 22.03.2019 №б/н (вх.№12378/ФОП від 22.03.2019) з проханням відтермінувати проведення планової документальної перевірки, у зв`язку з фактом крадіжки документів та необхідності часу на їх відновлення (а.с.99).

Проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 було поновлено з 20.06.2019, після закінчення 90-денного терміну, наданого на відновлення втрачених документів, відповідно до наказу ГУ ДФС у Сумській області №1084 від 06.06.2019 (а.с.101), копію якого та письмове повідомлення від 06.06.2019 року №168 (а.с.102) про дату початку та місце проведення перевірки надіслано ОСОБА_1 - 07.06.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано платником 12.06.2019 (а.с.103).

У подальшому, 20.06.2019 до ГУ ДФС у Сумській області, після підписання направлення на проведення документальної планової виїзної перевірки, знов надійшов лист (вх.№23270/ФОП/53) від ФОП ОСОБА_1 з проханням відтермінувати проведення даної перевірки у зв`язку з недостатністю часу для відновлення втрачених в результаті крадіжки документів (а.с.104).

Враховуючи той факт, що термін проведення документальної планової перевірки ОСОБА_1 , відповідно до наказу ГУ ДФС у Сумській області №596 від 26.03.2019 вже було перенесено в межах строків, визначених п.44.5 ст.44 ПКУ, а Податковий кодекс України не містить відповідної норми, яка б надавала повторно або продовжувала б строк на відновлення втрачених документів, позивача листами повідомлено про безпідставність надання їй повторного 90-то денного строку на відновлення втрачених документів, неможливість перенесення строків перевірки та необхідність надання на перевірку всіх первинних документів, що стосуються предмета перевірки.

Такі повідомлення від Головного управління ДФС у Сумській області направлялись на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, лист №4245/ФОП/18-28-13-03-14 від 24.06.2019 отримано платником 26.06.2019, лист №4301/ФОП/18-28-13-03-14 від 26.06.2019 отримано ОСОБА_1 02.07.2019, лист №4323/ФОП/18-28-13-03-14 від 27.06.2019 отримано платником 05.07.2019 (а.с.109-111).

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про те, що контролюючий орган виконав вимоги, визначені п. 44.5 ст.44 ПКУ, так як термін проведення перевірки було перенесено з 28.03.2019 на 20.06.2019 рік, у межах визначених цим підпунктом строків, а позивачеві надано час на відновлення втрачених документів, про що зазначено в Акті документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 від 11.07.2019 № 802/18-28-13- 03/3034915424/161.

Відповідно до п.77.4 ст.77 ПКУ, право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадках, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПКУ, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно п.63.3 ПКУ, платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п.8.4 Порядку обліку платників податків і зборів і з змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462).

Так, як вже зазначалося судом, терміни проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 було перенесено з 28.03.2019 на 20.06.2019. Копія наказу про проведення з 20.06.2019 документальної планової виїзної перевірки №1084 від 06.06.2019 та письмове повідомленням від 06.06.2019 №168 надіслано платнику поштою з повідомленням про вручення 07.06.2019 та вручено платнику 12.06.2019.

У реєстраційних даних інформаційної бази даних «ІС Податковий блок» інформація про наявність у ФОП ОСОБА_1 об`єктів оподаткування відсутня, у зв`язку з неподанням платником до контролюючого органу, у порушення вимог п.63.3 ст.63 ПКУ, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП).

Під час судового розгляду справи представник відповідача зазначила, що за даними інформації, наданої відділом контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Сумській області №2515/18-28- 13-04-18 від 17.09.2018 та підтвердженої листом ПП «Завод «Сател» №03/07 від 03.07.2019 (вх.№15899/10/53 від 04.07.2019), що надійшов на запит ГУ ДФС у Сумській області, ФОП ОСОБА_1 протягом 2016 року надавались в оренду ПП«Завод «САТЕЛ» вантажні автомобілі, які належать платнику на правах власності.

Враховуючи вищевикладене, 20.06.2019 було здійснено вихід на документальну планову виїзну перевірку, для пред`явлення направлення за податковою адресою ОСОБА_1 , яка значиться в реєстраційних даних інформаційних систем ДФС України та податковій звітності платника, а саме: АДРЕСА_1 . За даною адресою розташоване житло громадян.

Незважаючи на те, що платник була належним чином повідомлена про початок перевірки з 20.06.2019, дана особа за місцем реєстрації не знаходилась та не повідомила належним чином контролюючий орган про місце здійснення своєї підприємницької діяльності.

Після неодноразових телефонних дзвінків на номер ОСОБА_1 , вона вийшла на зв`язок та повідомила, що сама прибуде до Шосткинського управління ГУ ДФС у Сумській області. У другій половині дня 20.06.2019 ОСОБА_1 з`явилась до Шосткинського управління, де їй було пред`явлено направлення на перевірку №1668 від 06.06.2019, про що в даному документі зроблено відповідний запис особисто платником.

Крім того, на адресу ОСОБА_1 , як зазначалось вище, неодноразово надсилались листи про безпідставність надання їй повторного 90-денного строку на відновлення втрачених документів, неможливість перенесення строків перевірки та необхідність надання на перевірку всіх первинних документів, що стосуються предмета перевірки.

Лист Головного управління ДФС у Сумській області № 4245/ФОП/18-28-13-03-14 від24.06.2019 ппозивач отримала 26.06.2019, про що зазначено в повідомленні про вручення поштового відправлення. В даному листі зазначено про неможливість продовження строків на відновлення втрачених документів, і про те, що розпочата документальна планова виїзна перевірка згідно з наказом № 1084 від 06.06.2019 триває, тому, відповідно п.85.2 ст.85 ПКУ, вона зобов`язана надати посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про початок проведення з 20.06.2019 документальної планової виїзної перевірки її фінансово-господарської діяльності, обізнана щодо того, що дана перевірка триває та про необхідність надання посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, пов`язаних із предметом перевірки.

Суд також зауважує, що відповідно до п.85.2 ст.85 ПКУ, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.44.7 ст.44 ПКУ, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи).

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п.44.7 ст.77 ПКУ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п.44.6 ст.44 ПКУ).

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки платник податків має право подати контролюючому органу, що призначив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, (абз. другий п.44.7 ст.44 ПКУ).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п.44.7 ст.44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст.82 ПКУ.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п.44.7 ст.44 Кодексу порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документі відповідно до абзацу другого п.44.7 ст.44 Кодексу, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (абз. 3, 4 п.44.7 ст.44 ПКУ).

Вказана правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 24.01.2018 №К/9901/476/18 та від 11.12.2018 № К/9901/64648/18.

Враховуючи вищевикладене, позивач, всупереч вимогам п.44.3, ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ, не надала на перевірку документи на підтвердження чи спростування тих чи інших обставин.

Суд також враховує, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Під час судового розгляду, судом не встановлено порушень під час призначення і проведення такої перевірки, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Судом також встановлено, що орендодавець ФОП ОСОБА_1 у порядку та на умовах, визначених договорами, надає за плату орендареві ПП «Завод «Сател», в особі директора Романько О.В., у строкове користування автомобіль КРАЗ 255-Б, обладнаний самонавантажувачем СП-5912 та автокран МАЗ 5337. Строк користування автомобілем, що орендується КРАЗ 255-Б: з 05.01.2016 до 31.12.2016. Строк користування автокраном МАЗ 5337: з 01.01.2016 до 31.12.2016.

Орендна плата за користування автомобілем КРАЗ 255-Б встановлюється в розмірі 120000,00 грн за повний рік строку користуванням автомобілем. Відповідно додаткової угоди №1/105/ДУ від 01.02.2016 до договору оренди лісовозу КРАЗ 255-Б, з 01.02.2016 орендна плата встановлюється в розмірі 12000,0 грн за один повний місяць роботи орендованого майна.

Орендна плата за користування автокраном МАЗ 5337 встановлюється в розмірі 675,0 грн за одну годину роботи автокрану.

Орендна плата обох транспортних засобів виплачується одноразово в безготівковій формі не пізніше 31 грудня кожного року оренди на підставі наданого рахунку (акту виконаних робіт).

Строк дії договорів закінчується 31.12.2016.

Згідно даних актів звіряння взаємних розрахунків між ПП «Завод «Сател» і ФОП ОСОБА_1 заборгованість по розрахунках на користь ОСОБА_1 склала: станом на 31.12.2016 - 1557251,70 грн; станом на 31.12.2017 - 1416542,04 грн; станом на 31.12.2018 - 816542,04 грн.

Таким чином, надані позивачем документи підтверджують використану під час проведення документальної перевірки інформацію, отриману від ПП «Завод Сател» на запит ГУ ДФС у Сумській області та висновки перевірки щодо того, що кошти, отримані на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 у 2 кварталі 2017 року у сумі 140709,66 грн та у 4 кварталі 2018 року у сумі 600000,0 грн, перераховані за послуги оренди транспортних засобів, які надавались підприємцем у період перебування на загальній системі оподаткування (01.01.2016-31.12.2016).

У період з 01.01.2017 по 31.12.2018 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , перебувала на спрощеній системі оподаткування та здійснювала діяльність на 2 групі із застосуванням ставки єдиного податку - 20%.

Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ, встановлені умови перебування фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, зокрема:

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до п.293.4 ст.293 ПКУ, ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків, зокрема, до доходу, отриманого платником другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, доходи, отримані на розрахунковий рахунок платника у вигляді дебіторської заборгованості за послуги оренди, які надавались не платнику єдиного податку, повинні оподатковуватись за ставкою 15%.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення платником застосування ставки єдиного податку до доходу (кошти які надійшли на розрахунковий рахунок в період перебування на другій групі єдиного податку) за надані в період перебування на загальній системі оподаткування послуги оренди ПП «Завод «Сател» (вид діяльності, не передбачений у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ), в результаті чого донараховано єдиного податку на загальну суму 11116,45 грн.

Крім того, послуги оренди транспортних засобів надавались в період перебування ФОП ОСОБА_1 - платником податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ від 12.01.2016 №200250247 видане Шосткинською ОДПІ відповідно реєстраційної заяви платника, наданої за своїм добровільним рішенням, анульовано 31.12.2016, у зв`язку із переходом платника на сплату єдиного податку за фіксованою ставкою 2 група (20%).

Згідно податкової інформації, отриманої від відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Сумській області (лист №№2515/18-28-13-04-18 від 17.09.2018), при проведенні документальної планової виїзної перевірки ПП «Завод «Сател», загальна сума наданих послуг в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 склала 1555509,66 грн.

На виконання вимог ПКУ, при здійсненні операцій з постачання послуг на адресу ПП «Завод «Сател», ФОП ОСОБА_1 зобов`язана нараховувати та сплачувати до бюджету податок на додану вартість.

За даними податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих до Шосткинської ОДПІ, позивач в період з 12.01.2016 по 31.12.2016 декларувала відсутність операцій з постачання товарів, робіт/послуг. Таким чином, перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 311102 грн.

Частиною другоюстатті 2 КАС Українивстановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно достатті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згіднозі ст.139 КАС України сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.02.2022.

Суддя Н.В. Савицька