Рішення № 103532719, 23.02.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/414/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Скиртач Сергій Вікторович (далі представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області, що полягає в незарахуванні позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за списком 1, періодів роботи на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року і на ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року протиправною;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи на: гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року і ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року, здійснивши перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01 грудня 2021 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 грудня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 3455-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позивачем разом з заявою про перерахунок пенсії відповідачу були надані: копія паспорту/ідентифікаційного номеру; копія трудової книжки; довідка від 30 червня 2021 року № 4773; довідка від 04 червня 2021 року № 4058; довідка від 04 червня 2021 року № 4059; виписка з наказу від 13 травня 1997 року № 193; виписка з наказу від 03 червня 1998 року № 71/6; довідка від 17 травня 2021 року № 3020; довідка від 17 травня 2021 року № 3021 від 17 травня 2021 року; довідка від 17 травня 2021 року; виписка з наказу від 14 грудня 1998 року № 155/к.

Трудова книжка позивача містить записи про незараховані відповідачем періоди роботи. Відповідно до наданих документів позивач працював повний робочій день під землею, що згідно з результатами атестації робочих місць належить до переліку підземних професій з умовами праці, що підтверджують право на пенсію за списком № 1.

Листом від 06 січня 2021 року № 48-5722/П-02/8-1200/22 відповідач відмовив позивачу в перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 3455-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відмова мотивована тим, що до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за списком № 1, позивачу не було зараховано періоди роботи з повним робочім днем під землею на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року і ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року.

Відповідач посилається на те, що надані позивачем документи для перерахунку пенсії, що підтверджують наявність необхідного стажу, не можуть бути застосовані, оскільки вони видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в незарахуванні позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за списком № 1, періодів роботи на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року і ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року, внаслідок чого він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) (арк. спр. 28-29).

Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 33-36), в якому зазначив таке.

26 жовтня 2018 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) позивач звернувся до Марківського відділу обслуговування громадян Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Пільговий стаж роботи за списком № 1 позивачу зараховано за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ,а саме: з 19 березня 2004 року по 20 грудня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 29 грудня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 27 лютого 2013 року, з 01 березня 2013 року по 27 лютого 2014 року, з 01 березня 2014 року по 29 березня 2014 року, з 01 квітня 2014 року по 27 квітня 2014 року, з 01 травня 2014 року по 30 липня 2014 року, з 01 серпня 2014 року по 25 січня 2015 року, з 01 лютого 2015 року по 26 лютого 2015 року, з 01 березня 2015 року по 27 березня 2015 року, з 01 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 01 травня 2015 року по 25 травня 2015 року, з 01 червня 2015 року по 14 червня 2015 року, з 01 липня 2015 року по 28 липня 2015 року, з 01 серпня 2015 року по 29 серпня 2015 року, з 01 вересня 2015 року по 19 вересня 2015 року, з 01 жовтня 2015 року по 24 жовтня 2015 року, з 01 січня 2016 року по 28 січня 2016 року, з 01 лютого 2016 року по 14 лютого 2016 року, з 01 квітня 2016 року по 18 квітня 2016 року, з 01 травня 2016 року по 26 травня 2016 року, з 01 червня 2016 року по 29 червня 2016 року, з 01 липня 2016 року по 25 жовтня 2016 року, з 01 листопада 2016 року по 28 лютого 2017 року.

Періоди роботи з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року на гідрошахті імені 50-річчя СРСР виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» та з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року на шахті «Молодогвардійська» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» не зараховано до страхового стажу у зв`язку з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме згідно записів в трудовій книжці, підставою для звільнення є звільнююча записка, а не наказ (розпорядження).

13 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 3455-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

До звернення від 13 грудня 2021 року позивач додав наступні документи: довідки від 30 червня 2021 року № 4773, від 04 червня 2021 року №№ 4058, 4059, від 17 травня 2021 року №№ 3020, 3021, історичну довідку без номера від 17 травня 2021 року та витяги з наказів від 13 травня 1997 року № 193, від 03 червня 1998 року № 71/6, від 14 грудня 1998 року № 155/к.

Листом від 06 січня 2022 року відповідач у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», повідомив позивача про те, що пільговий стаж зараховано лише за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК 5) 12 років, 04 місяці 15 днів.

Вся документація та архіви зазначених підприємств залишились в місті Краснодоні, яке згідно із додатком № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 №1085-р є тимчасово окупованою територією України. З урахуванням вказаного довідки, які створені будь-якими органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території України, не є дійсними.

Таким чином, відсутні правові підстави для врахування наданих позивачем довідок для обчислення пенсії.

Загальний стаж роботи позивача складає 29 років 0 місяців 6 днів, у тому числі пільговий стаж за списком № 1 12 років 4 місяці 15 днів, отже здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» немає законних підстав, оскільки відсутній необхідний підземний стаж 15 років.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058 відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулює Закон № 1058. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (із змінами), затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію (а не в журналі вхідної кореспонденції) органу, що призначає пенсію.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436, затверджено Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України (далі Положення № 13-1), яким визначено порядок (процедура) подання заяв до органів Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 1 Розділу 1 «Загальні положення» це Положення визначає організаційні засади прийому та обслуговування осіб, які звертаються до територіальних органів ПФУ відповідно до вимог Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 6 Розділу 1 Положення 13-1 передбачено, що особа, яка звернулась до органів Пенсійного фонду, надає інформацію про себе. Відповідно до пункту 3 Розділу II Положення 13-1 стаціонарний прийом громадян здійснюється в залах обслуговування або в обладнаних кабінетах. Прийом та обслуговування громадян, які звертаються до органів Пенсійного фонду забезпечується відповідним структурним підрозділом органу Пенсійного фонду або спеціалістами, до функціональних обов`язків яких належить зазначене питання (пункт 3 Розділу II Положення 13-1). Відповідним структурним підрозділом в управління є відділ обслуговування громадян, до функціональних обов`язків спеціалістів саме цього відділу належить питання прийому заяв на призначення, перерахунок пенсій. Відповідно до пункту 7 Розділу II Положення №13-1 прийом та обслуговування громадян, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, забезпечуються відповідним підрозділом органу Пенсійного фонду або спеціалістами, до функціональних обов`язків яких належить зазначене питання (далі підрозділ з обслуговування громадян). Заяви, зокрема, про призначення, перерахунок пенсій реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію (пункт 4.1 Порядку №22-1).

Відповідно до регламенту роботи управління, положень про структурні підрозділи прийом та реєстрація заяв в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію (пункт 4.1 Порядку № 22-1) та доступ до підсистеми «Звернення» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України відносяться до функціональних повноважень виключно спеціалістів відділу обслуговування громадян.

По зверненням щодо пенсійних питань, направлених до органів ПФУ в іншому порядку (невстановленій формі), згідно з Законом України «Про звернення громадян» рішення органами ПФУ про призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії не приймаються, оскільки зазначений закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Таким чином, підставою для винесення органом Пенсійного фонду рішення щодо призначення/перерахунку пенсії (або про відмову) є подання в установленому порядку відповідної заяви, реєстрації її в журналі прийняття рішень.

Враховуючи викладене, обов`язок проведення управлінням призначення (перерахунку) пенсій відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058 виникає виключно у разі подання заявником належного за формою документа, передбаченого Порядком № 22-1.

Подання іншого за формою та змістом письмового документа з приводу призначення пенсії за правилами статті 44 Закону № 1058 не створює правового наслідку у вигляді обов`язку прийняти письмове рішення у формі протоколу стосовно призначення пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2018 року по адміністративному провадженню № К/9901/6458/18 (справа Кременецького районного суду Тернопільської області № 601/198/16).

Отже позивачем зроблено хибний висновок про порушення його прав при зверненні та можливості призначення пенсії на підставі його звернення. За заявою від 13 грудня 2021 року рішень не приймалось, лист-відповідь від 06 січня 2021 року № 48-5722/П-02/8-1200/22 надано у порядку, визначеному Законом України «По звернення громадян».

Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з відповідача судового збору, оскільки відповідно до статті 73 Закону № 1058 кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, яка передбачає врахування майнового стану сторони. ГУ ПФУ в Луганській області не має коштів на сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 73 Закону № 1058 забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Отже, відповідач не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю в Законі № 1058-ІV такої цілі та коштів, призначених на цю мету.

Просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.

26 жовтня 2018 року позивач звернувся до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. спр. 46).

Відповідачем визначений загальний стаж роботи позивача 29 років 0 місяців 6 днів, з врахуванням пільгового стажу за списком №1 12 років 4 місяці 15 днів (арк. спр. 41).

Пільговий стаж роботи за списком № 1 позивачу зараховано за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме: з 19 березня 2004 року по 20 грудня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 29 грудня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 27 лютого 2013 року, з 01 березня 2013 року по 27 лютого 2014 року, з 01 березня 2014 року по 29 березня 2014 року, з 01 квітня 2014 року по 27 квітня 2014 року, з 01 травня 2014 року по 30 липня 2014 року, з 01 серпня 2014 року по 25 січня 2015 року, з 01 лютого 2015 року по 26 лютого 2015 року, з 01 березня 2015 року по 27 березня 2015 року, з 01 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 01 травня 2015 року по 25 травня 2015 року, з 01 червня 2015 року по 14 червня 2015 року, з 01 липня 2015 року по 28 липня 2015 року, з 01 серпня 2015 року по 29 серпня 2015 року, з 01 вересня 2015 року по 19 вересня 2015 року, з 01 жовтня 2015 року по 24 жовтня 2015 року, з 01 січня 2016 року по 28 січня 2016 року, з 01 лютого 2016 року по 14 лютого 2016 року, з 01 квітня 2016 року по 18 квітня 2016 року, з 01 травня 2016 року по 26 травня 2016 року, з 01 червня 2016 року по 29 червня 2016 року, з 01 липня 2016 року по 25 жовтня 2016 року, з 01 листопада 2016 року по 28 лютого 2017 року (арк. спр. 39-40, 41-45).

До пільгового стажу позивачу не зараховані періоди роботи з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року на гідрошахті імені 50-річчя СРСР виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» та з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року на шахті «Молодогвардійська» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля».

13 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 3455-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року і на ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року (арк. спр. 47).

До заяви позивач додав наступні документи: копію паспорта/ідентифікаційного номеру, копію трудової книжки, довідку виробничого підрозділу «Шахтоуправління Краснодонське» від 30 червня 2021 року № 4773 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідку виробничого підрозділу «Шахтоуправління Краснодонське» від 04 червня 2021 року № 4058 про заробітну плату, історичну довідку про перейменування підприємства від 04 червня 2021 року № 4059, витяги з наказів від 13 травня 1997 року № 193, від 03 червня 1998 року № 71/6 «Про результати проведення атестації робочих місць», довідку виробничого підрозділу «Шахтоуправління Краснодонське» від 17 травня 2021 року № 3020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідку виробничого підрозділу «Шахтоуправління Краснодонське» від 17 травня 2021 року № 3021 про заробітну плату, історичну довідку без номера від 17 травня 2021 року, витяг з наказу від 14 грудня 1998 року № 155/к «Про результати проведення атестації робочих місць» (арк. спр. 47, 55).

Листом від 06 січня 2022 року № 48-5722/П-02/8-1200/22 ГУ ПФУ в Луганській області зазначило, що періоди роботи: з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року на гідрошахті імені 50-річчя СРСР виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» та з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року на шахті «Молодогвардійська» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» не зараховано до страхового стажу у зв`язку з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: згідно записів в трудовій книжці, підставою для звільнення є звільнююча записка, а не наказ (розпорядження). До звернення від 13 грудня 2021 року позивачем надано такі документи: довідки від 30 червня 2021 року № 4773, від 04 червня 2021 року №№ 4058, 4059, витяги з наказів від 13 травня 1997 року № 193, від 03 червня 1998 року № 71/6, від 17 травня 2021 року №№ 3020, 3021, історичну довідку без номера від 17 травня 2021 року, витяг з наказу від 14 грудня 1998 року № 155/к. Вся документація та архіви зазначених підприємств залишились в місті Краснодоні Луганської області, яке згідно із додатком № 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р є тимчасово окупованою територією України, відповідно довідки, які створені будь-якими органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території України, є недійсними. Таким чином, відсутні правові підстави для врахування наданих позивачем довідок для обчислення пенсії. Загальний стаж роботи позивача складає 24 роки 2 місяці 14 днів, у тому числі пільговий стаж за списком № 1 13 років 4 місяці 1 день, отже здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» немає законних підстав, оскільки відсутній необхідний підземний стаж 15 років. (арк. спр. 20-23, 37-38).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 23 січня 1990 року НОМЕР_1 позвач працював у спірний період на підземних роботах, а саме: на гідрошахті імені 50-річчя СРСР виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року, учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею; з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року на шахті «Молодогвардійська» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля, гірником підземним з повним робочим днем під землею (арк. спр. 15-19, 47, 50).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 24 Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України, відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01 січня 2004 року, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеного законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зі змінами), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом № 1058-ІV передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися з відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року (далі Порядок № 221-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

У свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідач проігнорував вищевказані нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо перерахунку пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3 розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на перерахунок пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень, що є порушенням пункту 3 Порядку № 637, не пропонував в рамках наданих повноважень (пункт 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).

У цій справі судом установлено, що трудова книжка позивача має усі необхідні дані за спірні періоди, які свідчать про роботу з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року на гідрошахті імені 50-річчя СРСР виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею та з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року на шахті «Молодогвардійська» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 затверджений список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі список № 1)

Розділом I списку № 1 визначені «Гірничі роботи», в якому зазначено «Видобування корисних копалин».

Пунктом 1 Розділу I списку № 1 визначені дві категорії працівників на підземних роботах в шахтах на видобуванні корисних копалин, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, та працівники, які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року та з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року працював на посадах працівника з підземними роботами, що відповідає положенням пункту 1 Розділу I списку № 1.

Таким чином, стаж роботи позивача за період з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року; з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року відповідає визначеним списком № 1 критеріям, які повинні враховуватися при визначенні поняття «шахтарі» згідно зі статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Як наслідок, відповідач мав у своєму розпорядженні необхідні документи, які давали можливість визначити правильно повний стаж роботи позивача.

Однак, відповідач проігнорував вищевказані нормативно визначені вимоги для належного розгляду документів щодо перерахунку пенсії позивачу.

Вказане свідчить, що відповідач належним чином не оцінив надані позивачем документи, не надав необхідних фахових роз`яснень.

Щодо посилань відповідача на ті обставини, що періоди роботи: з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року на гідрошахті імені 50-річчя СРСР виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» та з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року на шахті «Молодогвардійська» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» не зараховано до страхового стажу у зв`язку з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: згідно записів в трудовій книжці, підставою для звільнення є звільнююча записка, а не наказ (розпорядження), суд зазначає наступне.

Із трудової книжки позивача вбачається, що за записом № 11 зазначено: 05 липня 1996 року він звільнений з гідрошахтт імені 50-річчя СРСР виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, підстава звільнююча записка від 05 липня 1999 року № 302; запис № 17 свідчить, що 17 вересня 1999 року він звільнений з шахти «Молодогвардійська» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, підстава звільнююча записка від 20 вересня 1999 року № 290 (арк. спр. 15-19, 47, 50).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 677/277/17.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Крім того, вказані записи між собою пов`язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку із чим, відсутність печатки підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду роботи до стажу.

Наведене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21лютого 2018 року у справі № 687/975/17.

Посилання відповідача на ті обставини, що він вважає недійсними документи про роботу на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року; ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року для обчислення спеціального стажу, а саме: довідки від 30 червня 2021 року № 4773, від 04 червня 2021 року №№ 4058, 4059, витяги з наказів від 13 травня 1997 року № 193, від 03 червня 1998 року № 71/6, від 17 травня 2021 року №№ 3020, 3021, історичну довідку без номера від 17 травня 2021 року, витяг з наказу від 14 грудня 1998 року № 155/к, оскільки видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово не підконтрольній українській владі території, є незмістовними з таких підстав.

За встановлених обставин до спірних правовідносин застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй (далі ООН): документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд ООН у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року), ЄСПЛ зазначив, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, усіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач звернувся із заявою про перерахунок довільної форми, суд зазначає, що позивач дійсно звернувся до управління із заявою невстановленого зразка (довільної форми), відповідно до якої просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 3455-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року та у ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року. Разом з тим, зі змісту цієї заяви вбачається волевиявлення позивача на здійснення відповідачем перерахунку пенсії. Також, суд зазначає, що неналежна форма заяви не була підставою для відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, оскільки в межах цієї справи йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача з заявою довільного зразка, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.

Таким чином, відмовляючи позивачу у розгляді його заяви по суті з прийняттям відповідного рішення, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20.

Надані позивачем довідки, накази (арк. спр. 50, 55) відповідають встановленим вимогам, підписані відповідними посадовими особами, мають необхідні печатки.

Відповідачем не надано та не зазначено, а судом не виявлено доказів того, що зазначені довідки не відповідають необхідним вимогам та містять недостовірну інформацію.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування ОСОБА_1 до його пільгового стажу періоди роботи на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року; ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії позивачу враховано до пільгового стажу за списком № 1 12 років 4 місяці 15 днів. З урахуванням періоду роботи позивача з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року та з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року, підземний пільговий стаж останнього складає 13 років 02 місяця 29 днів (12 років 04 місяці 15 днів + 0 років 10 місяців 14 днів).

Тобто, у позивача відсутній необхідний підземний стаж 15 років.

Таким чином у задоволенні позовної вимоги щодо перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01 грудня 2021 року необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн (арк. спр. 9).

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на перерахунок пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Посилання відповідача на положення статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд до уваги не приймає, оскільки питання розподілу судових витрат врегульовано КАС України та Законом України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що полягає в незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за списком № 1, періодів роботи на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року і ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року, протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи на гідрошахті «ім. 50-ти річчя СРСР» виробничого об`єднання «Краснодонвугілля» з 11 грудня 1995 року по 05 липня 1996 року; ДВАТ шахта «Молодогвардійська» ДХК «Краснодонвугілля» з 31 травня 1999 року по 17 вересня 1999 року.

У задоволення інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль