Рішення № 103532420, 23.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 року № 320/7171/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області

про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 03193755, вул. Тімірязєва 2 а, м. Біла Церква, Київська обл., 09106) щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01 липня 2020 року щомісячної грошової допомоги як особі, яка проживає разом з ОСОБА_2 - особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 03193755, вул. Тімірязєва 2 а, м. Біла Церква, Київська обл., 09106) за період з 1 липня 2020 року по 31 червня 2021 року призначити та виплатити щомісячну грошову допомогу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), як особі, що проживає разом з ОСОБА_2 - особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, у розмірі 25 913 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот тринадцять) грн., 00 коп.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги мотивовані протиправністю зупинення виплати щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, з огляду на встановлення постановою Кабінету міністрів України від 08.04.2020 за №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» (далі Постанова №264), продовження відповідної виплати без особистого звернення до уповноваженого органу на період дії карантину.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що рішення про відмову у призначенні щомісячної грошової допомоги позивачу було прийнято у зв`язку із ненаданням до управління соціального захисту повного пакету документів, а саме витягу з ЄДДР або довідки форми 13 з ЦНАП чи органу місцевого самоврядування.

Позивач подала відповідь на відзив у якому заперечила проти доводів відповідача.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою суду 22.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності стороннього догляду за інвалідом І ІІ групи внаслідок психічного розладу №60/195, хворий ОСОБА_2 1967 року народження, особа з інвалідністю І групи проживає разом із ОСОБА_1 за рівнем обмеження самообслуговування, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку, потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний до 18.06.2021.

18.12.2020 позивач звернулася до Управління соціального захисту населення із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг. До заяви було додано: декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги; довідку видану Київським обласним центром зайнятості 18.12.2020 №734; висновок лікарської комісії медичного закладу від 18.12.2020 №60/195; довідка Ставищенської сільської ради від 17.12.2020 №5. У заяві від 18.12.2020 у розділі для заповнення відповідальною особою управління соціального захисту проставлено відмітку про подання заявником паспорта та витягу із паспорта.

Розпорядженням від 18.01.2021 №603368 Управлінням соціального захисту населення Ставищенської РДА було прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу щомісячної грошової допомоги, яка проживає разом з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу у зв`язку із ненадання повного пакету документів.

Не погодившись із такою позицією суб`єкта владних повноважень, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту четвертого статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III (далі Закон №1489) держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.

Згідно з пунктами 1-2 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 /далі Порядок № 1192 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею (далі - допомога на догляд) надається відповідно до статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" у грошовій формі.

Призначення і виплата допомоги на догляд здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення). Заяви про призначення допомоги на догляд, до яких додаються необхідні документи (далі - заяви з необхідними документами), приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Пунктом 3 Порядку № 1192 передбачено, що розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.

Положеннями пунктів 4-9 Порядку № 1192 встановлено, що допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею.

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632.

При визначенні середньомісячного сукупного доходу сім`ї органи, що призначають допомогу на догляд, мають право користуватися всіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Для нарахування допомоги на догляд можуть використовуватися відомості про доходи (списки, довідки, дані на технічних носіях інформації, інші дані, одержані від органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, центрів зайнятості, інших підприємств, установ та організацій). Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п`яти календарних днів із дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням допомоги на догляд. Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном. Для підтвердження даних про отримання (неотримання) пенсії використовується інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням, подаються такі документи: заява; документ, що посвідчує особу; декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу незалежно від того, чи є психічні розлади основною причиною інвалідності; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.

Інформація про склад сім`ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання такої особи з використанням інформаційних систем.

У разі коли особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю з використанням інформаційних систем.

Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи. Рішення про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 днів з дня подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку.

Пунктом 12 Порядку №1192 рішення органу соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Підпунктом 1 пункту 1 постанови КМУ №264 від 08.04.2020 р. визначено, що строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі також - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

VI. Оцінка суду

Суд встановив, що відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності стороннього догляду за інвалідом І ІІ групи внаслідок психічного розладу №60/195, хворий ОСОБА_2 1967 року народження, особа з інвалідністю І групи проживає разом із ОСОБА_1 за рівнем обмеження самообслуговування, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку, потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний до 18.06.2021.

Таким чином, факт постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 підтверджений.

18.12.2020 позивач звернулася до Управління соціального захисту населення із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг. До заяви було додано: декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги; довідку видану Київським обласним центром зайнятості 18.12.2020 №734; висновок лікарської комісії медичного закладу від 18.12.2020 №60/195; довідка Ставищенської сільської ради від 17.12.2020 №5. У заяві від 18.12.2020 у розділі для заповнення відповідальною особою управління соціального захисту проставлено відмітку про подання заявником паспорта та витягу із паспорта.

За наслідками розгляду вказаної заяви, розпорядженням від 18.01.2021 №603368 Управлінням соціального захисту населення Ставищенської РДА було прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу щомісячної грошової допомоги, яка проживає разом з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу у зв`язку із ненадання повного пакету документів.

Щодо обґрунтованості прийняття такого рішення відповідачем суд вказує на таке.

Пунктом 7 Порядку №1192 визначено вичерпний перелік документів, що подаються до відповідного органу управління соціального захисту для призначення грошової допомоги на догляд особою, а саме: заява; документ, що посвідчує особу; декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу незалежно від того, чи є психічні розлади основною причиною інвалідності; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.

Подання додаткових документів законодавством не передбачено.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 до заяви від 18.12.2020 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг документу, що посвідчує особу не долучила, що як вбачається зі змісту позовної заяви нею не заперечується. Відтак, вимога відповідача щодо подання ОСОБА_1 документу, що посвідчує особу є обґрунтованою, оскільки положеннями Порядку №1192 передбачено подання разом із заявою для призначення грошової допомоги на догляд особою, документу, що посвідчує особу.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Відтак, на період виникнення спірних правовідносин, карантин, встановлений постановою КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» тривав.

Підпунктом 1 пункту 1 постанови КМУ №264 від 08.04.2020 р. визначено, що строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення).

Отже, строк, зокрема, виплати щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах.

Матеріалами справи підтверджено призначення та отримання з грудня 2018 року позивачем щомісячної грошової допомоги як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (а.с.22-23).

Втім, як вбачається із матеріалів справи, Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області у липні 2020 року виплату такої соціальної допомоги позивачу було припинено.

Будь-яких обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження правомірності припинення виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене правове регулювання та встановленні обставини справи, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01 липня 2020 року щомісячної грошової допомоги як особі, яка проживає разом з ОСОБА_2 - особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею.

Визначаючись із належним способом захисту порушеного права позивача, суд вважає, що у даному випадку зобов`язання відповідача призначити та виплатити за період з 1 липня 2020 року по 31 червня 2021 року щомісячну грошову допомогу ОСОБА_1 як особі, що проживає разом з ОСОБА_2 , - особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, забезпечить ефективне поновлення порушених прав позивача та надасть гарантію остаточного вирішення спору.

VII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з меж позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 3500,00 грн.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої).

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома).

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем подано: договір про надання правової допомоги №112 від 23.04.2021; додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №112 від 23.04.2021, якою встановлено розмір гонорару адвоката: 3500,00 грн; звіт щодо витраченого часу адвокатом Фогелем В.В. у справі Клієнта ОСОБА_1 ; дублікат квитанції від 26.04.2021 №0.0.2104369796.1 про перерахунок коштів у сумі 3500,00 грн, призначення платежу «юридичні послуги від ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги №112 від 23.04.2021.

Зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу, в тому числі щодо розміру таких витрат, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, суд дійшов висновку про підтвердження позивачем понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн, всього разом 4408,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01 липня 2020 року щомісячної грошової допомоги як особі, яка проживає разом з ОСОБА_2 - особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної адміністрації Київської області за період з 1 липня 2020 року по 31 червня 2021 року призначити та виплатити щомісячну грошову допомогу ОСОБА_1 як особі, що проживає разом з ОСОБА_2 - особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 4408,00 грн (чотири тисячі чотириста вісім грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної адміністрації Київської області (ідентифікаційний код 03193755; місцезнаходження: 09106, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, буд. 2А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 23 лютого 2022 року.