Ухвала суду № 103531083, 15.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 лютого 2022 рокуСправа №160/12709/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану в порядку 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01 квітня 2019 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, оформленої Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області від 21 травня 2021 року № 33/24-/С-433. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01 квітня 2019 року відповідно до вимог статей 43,63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, оформленої Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області від 21 травня 2021 року №33/24-/С-433 та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше сплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10 лютого 2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в порядку ст.383 КАС України, в якій останній просить суд:

- визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по справі №160/12709/21 у взаємозв`язку з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року по справі №160/4409/20 в частині обмеження при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення зазначеного у Довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 21 травня 2021 року №33/24/С-433 виданого Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення зазначених у Довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 21 травня 2021 року №33/24/С-433 оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по справі №160/12709/21 у взаємозв`язку з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року по справі № 160/4409/20.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України, визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 370 КАС України).

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований приписами статей 382, 383 КАС України, підлягає застосуванню з метою забезпечення повного виконання рішення суду суб`єктом владних повноважень, що буде свідчити про поновлення прав та законних інтересів позивача, на захист яких прийняте рішення.

При цьому, застосування такого контролю у формі встановлення строку на подання звіту про виконання судового рішення може відбуватися як при прийнятті рішення у справі, так і пізніше.

Вказана правова позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 по справі № 800/592/17.

Між тим, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.

Застосування ж судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, при тому, що боржник допустив протиправну бездіяльність за наявності можливості вчинити необхідні дії.

Крім того, суд зазначає, що у разі підтвердження обставин невиконання в повному обсязі рішення суду при виборі форми судового контролю суд має обрати порядок дій, який буде максимально ефективно сприяти захисту прав позивача та спонукати відповідача до завершення судового провадження.

При цьому слід зазначити, що частиною 2 статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначається: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частиною 3 статті 383 КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Виходячи з наведених вище норм, суд зазначає, що звернення до суду із заявою відповідно до ст.383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Зокрема, законодавець передбачив, що заява про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження (п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України).

Згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" виконавчий лист по справі №160/12709/21 був виданий позивачу 04.11.2021 року.

Однак судом встановлено, що подана заява не містить інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

При цьому слід зазначити, що Верховний Суд у постановах від 21.03.2019 року у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18 зазначив, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку ст.383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцю, а звернення до суду в порядку ст.383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Таким чином подана заява, за відсутності інформації про пред`явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження, не відповідає вимогам п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України.

Аналогічний висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 року у справі №260/636/19.

Згідно з ч.4 ст.383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Як зазначає позивач у заяві, поданій до суду 10.02.2022 року, про зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 21.05.2021 року № 33/24\С-433, йому стало відомо 05 грудня 2021 року коли він отримав пенсію. Тобто, до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України звернувся із порушенням встановленого 10 денного строку, що не відповідає вимогам, встановленим ч.4 ст.383 КАС України.

Також суд звертає увагу, що у поданій заяві заявник (позивач) не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи №160/12709/21 та щодо яких судовим рішенням у даній справі при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки. Суд вважає, що вирішення порушених в заяві питань можливе лише шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду відповідних вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановлення ухвали в порядку статті 383 КАС України.

Протилежний підхід призведе до переоцінки обставин у інших справах та змісту судових рішень, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.5 ст.383 КАС України, у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним цій статті вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача подана в порядку ст.383 КАС України не відповідає вимогам, визначеним у цій статті, у зв`язку із чим підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева