Рішення № 103526707, 23.02.2022, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2106/21

Номер провадження 2/573/81/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської об`єднаної територіальної громади Сумського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

22 грудня 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської об`єднаної територіальної громади Сумського району сумської області, про визначення додаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини.Вимоги мотивованітим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .Після смертіостаннього відкриласьспадщина,до складуякої входитьжитловий будинок АДРЕСА_1 ,яка належаласпадкодавцю напідставі договорукупівлі-продажу,вчиненого тазареєстрованого 30серпня 2007року тапосвідченого державнимнотаріусом Улянівськоїдержавної нотаріальноїконтори за№ 1565.Від іменіпомерлого секретаремвиконавчого комітетуЖовтневої селищноїради 18листопада 2013посвідчувався заповіт,зареєстрований за№ 1245,в якомузазначено,що всемайно,належне ОСОБА_2 ,останній заповідає ОСОБА_1 ,який вподальшому незмінювався іне відмінявся.Вказує,що будучиспадкоємцем зазаповітом своєчасноне прийнявспадщину,оскільки незнав пройого наявність.У подальшомувін звернувсядо нотаріусадля оформленнясвоїх спадковихправ,проте,у прийняттізаяви йомубуло відмовленоу зв`язкуз пропускомвстановленого законодавствомстроку дляприйняття спадщини. Позивач зазначає, що заява про прийняття спадщини не була подана ним у встановлений законом термін, оскільки це було обумовлено непереборними і незалежними від нього обставинами, а саме він не знав про смерть спадкодавця та наявність заповіту на його ім`я, оскільки він проживає в іншій місцевості та перебував тривалий час за межами країни, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. На його думку пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які дають правові підстави вважати їх поважними. Оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадщину за заповітом в інший спосіб, строк для прийняття спадщини яким був пропущений через поважні, об`єктивні та незалежні від нього обставини, ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання чинності рішення суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24 грудня 2021 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання за правилами загального провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 14).

Заяви (клопотання) учасників справи.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність (а. с. 38 ).

Представник відповідача Миколаївськоїоб`єднаної територіальноїгромади Сумськогорайону Сумськоїобласті упідготовче судовезасідання нез`явився.Селищний голованадіслав клопотанняпро розгляд справу без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують (а. с. 18-20, 33).

Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Інших клопотань та заяв, пов`язаних з розглядом справи від учасників судового процесу до суду не надходило.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, отже суд враховує положення ч. 3 та ч. 4 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, та вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне йому майно та майнові права.

Відповідно до копії дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку, виданого та посвідченого державним нотаріусом Улянівської державної нотаріальної контори Білопільського району Сумської області 30 серпня 2007 та зареєстрованого в реєстрі за № 1565 ОСОБА_2 придбав у власність житловий будинок під АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0604 га, яка належала продавцю на підставі державного акту серії ЯД № 181728 (а. с. 7).

За відомостями філіалу «Білопільська госпрозрахункова виробнича дільниця» змінено адресу придбаного будинку, а саме на АДРЕСА_2 (а. с. 6).

Зі змісту заповіту, посвідченого 18 листопада 2013 року секретарем виконавчого комітету Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1245, ОСОБА_2 заповів своє майно ОСОБА_1 (а. с. 8).

Зі змісту письмового роз`яснення, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Бойко О.І. вбачається, що оформлення спадщини після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вдається можливим у зв`язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України (а. с. 30).

У відповідності до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, виданої Білопільською районною державною нотаріальною конторою спадкова справа після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводились, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с. 17).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Статтями 15 та 16ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Висновки суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною третьою статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`ясниву своїйпостанові від26червня 2019року усправі №565/1145/17Верховний Суду складіДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного суду,поважними причинамипропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, та виходячи із встановлених обставин, дійшов висновку про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що він не проживав спільно зі спадкодавцем, не мав спільного побуту, не знав про заповіт на своє ім`я і дізнався про нього лише влітку 2021, вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, нотаріус про заповіт позивача не повідомив, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин. Отже право останнього підлягає захисту в судовому порядку. Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1235, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 200, 206, 247, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , КНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до Миколаївської об`єднаної територіальної громади Сумського району Сумської області (місце знаходження: смт. Миколаївка, бульвар Свободи, буд. 2 Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ:04390083), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,тривалістю двамісяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя