Рішення № 103523277, 21.02.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10148/21

Провадження № 2/727/85/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Орлецькій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення втрат від інфляційних процесів, трьох відсотків річних та судових витрат, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення втрат від інфляційних процесів, трьох відсотків річних та судових витрат посилаючись на те, що він надає послуги централізованого опалення в квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Між ним та відповідачами до 01.01.2006 р. існували договірні правовідносини, відкрито відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків. У відповідності з типовим договором, зареєстрованим Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, підприємством було розроблено та направлено поштою відповідачу проект договору про надання послуг з централізованого опалення. На пропозицію укласти договір відповідачі не відповіли. Відповідачі тривалий час не платить за надані їм послуги, на їхні попередження про необхідність розрахуватись не реагує.

У зв`язку з несплатою за надані послуги у відповідачів утворилась заборгованість за період з 01.11.2019 р. по 31.07.2021 р. у сумі 9377,17 грн., яку було погашено добровільно позивачем після звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. У зв`язку з цим просив стягнути з відповідачів інфляційні витрати в розмірі 316,70 грн., 3 % річних у розмірі 887,28 грн. та судові витрати в сумі 2270 грн.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про поважні причини неявки суд не повідомили та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З приводу відсутності письмового договору, укладеного між сторонами суд враховує, що між відповідачем та позивачем існують фактичні договірні відносини, передбачені ст. 11 ЦК України шляхом відкриття особового рахунку.

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина першастатті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина першастатті 29Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно змістустатті 526 ЦК Україницивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно дост.19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію.

Згідно зп.5ч.3ст.20Закону України«Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 32 Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити таке.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11 березня 2020 рокуна всій території України з 12 березня 2020 року запроваджено карантин.

Пунктом 4 ч.3розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня2020 року встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Пунктом 3 ч.1ст.611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК Українивстановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим, пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Водночас, згідно ч.2ст.625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За змістом ст.552та ч.2 ст.625 ЦК Україниінфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, й три відсотка річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачене ч.2ст.625 ЦК Українинарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц.

Таким чином, проценти та інфляційні втрати, передбаченіст.625 ЦК України,не єштрафними санкціями,а отжена нихне поширюютьсяобмеження,встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були співвласниками квартири АДРЕСА_2 , а з 18.05.2021 р. одноособовим власником вказаної квартири став відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу частки квартири (а.с.31). Між позивачем та відповідачами існували та існують договірні правовідносини про надання послуг з централізованого опалення та відкрито відповідачам особовий рахунок для проведення розрахунків. Відповідачі не оплачували отримані від позивача послуги і у них за період з 01.11.2019 р. по 31.07.2021 р. утворилась заборгованість у сумі 9377,17 грн., яку було погашено добровільно відповідачами після звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних та на підставі заяви представника позивача провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості закрито, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.20-23), заявою про часткову відмову від позовних вимог (а.с.26), ухвалою суду. Але разом з тим, враховуючи, що заборгованість була погашена після звернення позивача до суду, з відповідачів на користь позивача має бути стягнуто інфляційні витрати в розмірі 316,70 грн., 3 % річних у розмірі 887,28 грн. та судові витрати в сумі 2270,00 грн. сплачений судовий збір позивачем при подачі до суду позовної заяви, задовольнивши позовні вимоги.

Інфляційні витрати, 3 % річних позивачем були нараховані на суму заборгованості, яка утворилася протягом двох опалювальних сезонів.

Загальна сума стягнення становить 3473,98 грн., але її необхідно розподілити між відповідачами в пропорційному відношенні, оскільки один опалювальний сезон власниками квартири були обидва відповідачі, а один опалювальний сезон один власник, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 3/4 від усієї суми, яка підлягає стягненню, що становить 2605,98 грн., а з ОСОБА_2 1/4 , що становить 868,49 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.67 ЖК України, ст.ст.526, 611 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274 ч. 1, 280-289 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» 3/4 витрат від інфляційних процесів, трьох відсотків річних та судових витрати з повернення судового збору, а саме 2605 (дві тисячі шістсот п`ять) грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» 1/4 витрат від інфляційних процесів, трьох відсотків річних та судових витрати з повернення судового збору, а всього 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 98 коп.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідачів.

Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: