Ухвала суду № 103513762, 22.02.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №462/370/22

пр № 2/464/779/22

У Х В А Л А

22 лютого 2022 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Борачок М.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ПрАТ «Ірокс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. В позовній заяві позивач просить зобов`язати ПрАТ «Ірокс» відшкодувати йому завдану матеріальну шкоду в сумі 3342184 грн. та моральну шкоду в сумі 1000000 грн., що разом становить 4342184 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з таких підстав.

Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст.30 ЦПК України).

Згідно із ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, приписами ч.1 ст.30 ЦПК України визначено зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Положеннями ст.30 ЦПК Українивизначено перелік позовів для яких установлена виключна підсудність, та такий перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Разом з тим поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст.30 ЦПК України) є більш широке, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно», а тому правило вказаної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 7 липня 2020 року (справа №910/10647/18), постанові від 16 лютого 2021 року (справа№911/2390/18) виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Крім цього, у постанові від 7липня 2020року (справа№910/10647/18) Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що спір щодо майнових прав на об`єкт нерухомості підлягає розгляду за правилами виключної підсудності.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Так, Верховний Суд в постанові від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Також Верховний Суд зазначив, що правила виключної підсудності стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та долучених до неї матеріалів, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду. Підставами такого позову позивач зазначає невиконання відповідачем умов договору пайової участі у будівництві житла, а саме квартири АДРЕСА_1 , оскільки ПрАТ «Ірокс» з 31.12.2009 р не передав оспорювану квартиру позивачу, що фактично призвело до завдання йому матеріальної та моральної шкоди.

Таким чином, спір між сторонами виник з приводу невиконання відповідачем зобов`язань щодо об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що спір пов`язаний з правом позивача на нерухоме майно, позов у цій справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання умов договору пайової участі у будівництві житла, об`єктом якого є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м.Львова, за правилами виключної підсудності.

Такий висновок суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17.

Згідно із п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, дослідивши і оцінивши обставини справи, вивчивши юридичну природу спірних правовідносин, приходжу до висновку про передачу справи за підсудністю та направлення вказаної цивільної справи до Шевченківського районного суду м.Львова.

Керуючись ст.ст.27, 30 - 32, 259, 260 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Ірокс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Львова.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення.

Повна ухала суду складена та підписана суддею 22 лютого 2022 року.

Суддя М.В. Борачок