Ухвала суду № 103513545, 23.02.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.02.2022

Справа № 334/1081/22

Провадження № 2/334/1833/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Косятнтинович про захист прав споживачів шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович про захист прав споживачів шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Стаття 187ЦПК України регламентує дії судді перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі, в тому числі суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Визначити підсудність суду - означає з`ясувати коло цивільних справ, які даний суд компетентний вирішувати по суті.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року, винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.

За загальним правилом відповідно до положень частини 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Слід зазначити, що ч.12 ст. 28 ЦПК України, передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно із ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню), проте, відповідно до матеріалів позовної заяви, не додано квитанцію про сплату судового збору.

Позивач посилається як на підставу звільнення від сплати судового збору на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд не погоджується з таким висновком позивача, так як до суду подається позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При цьому ОСОБА_1 не звертається з позовом про визнання кредитного договору недійсним, де позивач дійсно є споживачем кредитних послуг. Так, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно п.2 ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всупереч вказаних вимог закону, позивач не сплатив суму судового збору.

Так, згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22Закону України"Прозахист правспоживачів" при пред`явленні позову споживачем.

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон України«Про захистправ споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Предметом спору у позовній заяві є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України«Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Закон України«Про захистправ споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Наведені позивачем доводи щодо порушення його прав, як споживача, з урахуванням предмету та підстав позову, не дають підстав для висновку, що на спірні правовідносини поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки правовідносини сторін виникли із договірних відносин та предметом спору у зазначеній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 185ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання оригіналів квитанції про сплату судового збору.

Суд звертає увагу позивача, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору належним чином.

Відповідно до ст. 4 ч.2 п.1.2 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн., тобто за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 992,40 грн.

З 01 січня 2022 року судовий збір за подачу позовної заяви підлягає оплаті на р/рахунок: № UA828999980313131206000008512, банк: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./ 22030101, призначення платежу: *; 101; ІПН; судовий збір (Державна судова адміністрація 050), за позовом П.І.Б., Ленінський районний суд м. Запоріжжя та додати оригінал квитанції до суду.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено судовий збір, відповідно до Закону України«Про судовийзбір» в розмірі 992,40 грн. та надано до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім того, разом з позовною заявою представником позивача було надано заяву про забезпечення позову, в якій також посилається на ч. 3 ст.22Закон України«Про захистправ споживачів» щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ст.4 ч.2 п.1.4 Закону України «Про судовий збір»,за поданнядо судузаяви прозабезпечення доказівабо позовуфізичною особоюпідлягає сплатісудовий збірурозмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, становить 496,20 грн., на підтвердження сплати якого повинно бути надано оригінал квитанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185,353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович про захист прав споживачів шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишити без руху.

Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Надіслати копію ухвали позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Добрєв М. В.