Рішення № 103509266, 21.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року справа № 580/3779/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії, перерахованої ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області виплачувати ОСОБА_1 перераховану пенсію в розмірі 60 % від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Черкаської обласної прокуратури від 26.04.2021 № 21-252 вих 21, а саме 37968 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром, та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами з 01.02.2021.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України Про прокуратуру, яку обчислено у розмірі 60% від грошового забезпечення, розмір якого зазначений у довідці Черкаської обласної прокуратури від 26.04.2021 № 21-252 вих 21 та обмежено максимальним розміром. Позивач вказує, що положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ не передбачає жодного обмеження розміру пенсії, перерахованої на його виконання. Ця норма не містить застереження, до прикладу, що пенсії перераховуються на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, проте не більше певного розміру, у зв`язку із чим положення ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ та аб. 6 ч. 15 цієї ж статті є суперечливими. Позивач зазначає, що ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VІІ не може розглядатись, як джерело права для визначення розміру перерахованих прокурорам пенсій, оскільки на момент набрання нею чинності порядок перерахунку пенсій був нормативно неврегульований. Таким чином не можна поширити дію норми та правовідносини, яких не існує. Після 13.12.2019р. ні до ч. 20 статті 86, ні до ч. 15 цієї ж статті не вносились зміни, що містили б достатньо чітке і зрозуміле застереження щодо максимального розміру перерахованих прокурорам пенсій. На переконання позивача, до спірних правовідносин має застосовуватись саме частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, яка набула чинності з 13.12.2019р., а не положення аб. 6 ч. 15 цієї ж статті, остання редакція якої набула чинності з 01.01.2017р. Тлумачення цих норм має здійснюватися на користь особи, а не держави. Та відповідно до такого підходу, обмеження пенсій прокурорів максимальним розміром не застосовується для осіб, які звернулись за перерахунком пенсії. Враховуючи викладене, позивач вважає що пенсія перерахована мені на виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року N 6-р/2020, не підлягає обмеженню максимальним розміром.

Ухвалою суду від 14.06.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

01.07.2021р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що обмеження максимального розміру вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VІ». З часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсію за законодавством України, відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у Законі №3668-VІ, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Вказано, що положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Вказано, що механізм перерахунку пенсії позивача, як працівника прокуратури, був змінений з моменту рішення Конституційним Судом України від 26.03.2020№ 6-р2020, при перерахунку пенсії не можуть не бути враховані положення частини 15 статті 86 Закону №1697-VІІ щодо максимального розміру пенсії. Крім того, зазначено, що виплата пенсії з обмеженням граничного розміру не призвела до зменшення розміру пенсії, яку позивач отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням права на соціальний захист.,

Ухвалою суду від 10.11.2021р. зупинено провадження у справі №580/3779/21, до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі №580/5962/20.

Ухвалою суду від 21.02.2021р. поновлено провадження у даній справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно довідки до Акту огляду МСЕК №870155 серії 12 ААА, 23.08.2017р. позивачу безтерміново встановлена II група інвалідності.

Згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , позивач перебував на публічній службі в органах прокуратури з 09.02.2005р. по 18.05.2020р., у зв`язку із чим позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017р. у справі №712/11844/17, позивача переведено на пенсію по інвалідності з 13 вересня 2017 року відповідно до вимог статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ у розмірі 60 %.

Згідно з довідкою Черкаської обласної прокуратури від 26.04.2021 №21-252вих 21, розмір заробітної плати позивача для перерахунку пенсії, розрахованої на виконання рішенням Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020, становить 63 280 грн.

05.05.2021р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням зазначеної довідки у розмірі 60% без обмеження пенсії максимальним розміром.

Згідно протоколу перерахунку пенсії від 06.05.2021р., визначено, що загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 60, розмір пенсії від заробітку складає 37968,00 грн. Сума пенсії до виплати з 01.03.2021 до 30.06.2021 складає 17 690,00 грн., з 01.07.2021-30.11.2021 - 18540 грн, 01.12.2021-довічно - 19340,00 грн.

Листом від 14.05.2021р. відповідач повідомив, що перерахунок пенсії згідно з заявою позивача від 05.05.2021 проведено, розмір пенсії з 01.02.2021р. становить 17690 грн. (1769 грн. (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.12.2020) х 10).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ).

Особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ (далі - Закон №№1697-VІІ):

Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно з частиною двадцятою цієї статті, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

На час призначення Позивачу пенсії за ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» умови оплати праці працівників прокуратури були урегульовані постанови КМУ від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

В свою чергу, положення статті 81 Закону № 1697-VІІ розмір заробітної плати прокурорів визначала у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з послідовним збільшенням цього розміру з 01.01.2021 та 01.01.2020 та зі збільшенням на відповідні коефіцієнти для прокурорів обласної та Генеральної прокуратури, прокурорів, які обіймають в органах прокуратури адміністративні посади.

В той же час, Законом України від 28.12.2014 р. №79-VIII Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу доповнено п. 26, у відповідності до якого, зокрема, норми статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-УИ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 2 резолютивної частини цього рішення, положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином відновлено дію статті 81 ЗУ «Про прокуратуру» в частині визначення розміру та складових заробітної плати прокурорів.

19.09.2019р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ, що набув чинності з 25.09.2019р.

Вказаним Законом, зокрема, змінено редакції статтей 7, 10 Закону України «Про прокуратуру» (№ 1697-VII), положення яких в редакції Закону № 113-ІХ визначають, що систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура (частина 1 статті 7); у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура (частина 1 статті 10).

Стаття 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 19.09.2019 № 113-ІХ визначає порядок обрахунку заробітної плати саме для працівників Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур.

Цією статтею в редакції Закону України від 19.09.2019 р. №113-ІХ передбачено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (частина 1, 3 статті 81). У відповідності до частини 4 цієї ж статті посадові оклади прокурора обласної прокуратури установлюється пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом 1,2.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019р. №113-IX, день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті Голос України. Згідно наказу Генерального прокурора від 08.09.2020р. №414 Про день початку роботи обласних прокуратур, днем початку роботи обласних прокуратур визначити 11 вересня 2020 року. Таким чином, з 11.09.2020р. виплата грошового забезпечення працівникам обласних прокуратур почато у відповідності до змінених умов оплати праці, згідно зі ст. 81 ЗУ Про прокуратуру.

Зважаючи на те, що розмір заробітної плати за посадою позивача з 01.01.2021р. був значно збільшений у порівнянні зі встановленим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657, Черкаською обласної прокуратурою 26.04.2021р. надано Позивачу довідку для перерахунку пенсії.

Таким чином, Позивач, згідно з положеннями ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» набув право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати з 01.02.2021р. (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини).

При вирішенні питання щодо правомірності обмеження розміру пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.

За змістом статті 2 Закону №3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За правилами абзацу 6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

З огляду на викладене, з моменту відповідності розміру перерахованої пенсії максимальному розміру пенсії, на її розмір поширюються загальні правила щодо обмежень, установлені абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII з 14.10.2014р.

Як встановлено вище судом, внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021р. її розмір перевищив максимальний.

З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Отже, позовні вимоги позивача у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.

Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.

Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з`ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.

За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)).

Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.

Водночас розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном.

При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, висловленої Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на що у задоволенні позову належить відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО