Рішення № 103508118, 09.02.2022, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5897/21

Провадження № 2/577/118/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Степаненко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ Приватбанк звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.06.2016 року, що утворилася станом на 09.10.2021 року, загальною сумою 75940,65 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом 48038,28 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 27902,37 грн., в тому числі 0,00 грн. несплачених процентів на поточну заборгованість; несплачених процентів на прострочену заборгованість - 27902,37 грн.; 0,00 грн. нарахована пеня; 0,00 грн. нараховано комісії.

На обґрунтування вимог у заяві зазначено, що на підставі вказаного договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому ліміт було збільшено до 50 000 грн.

ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, то банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Оскільки, взятих на себе зобов`язань по поверненню тіла кредиту та відсотків відповідач не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку добровільно не погашає, то, з посиланням на норми ст.ст. 610, 634, 1066, 1069, 1050, 1054 ЦК України, просять стягнути заборгованість примусово.

При цьому Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом:

- згідно п. 2.1.1.12.2.1. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування;

- відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Договору, Клієнт сплачує Банку пеню, яка розраховується згідно «Тарифів Банку» на час порушення зобов`язання та може змінюватись у відповідності до п. 1.1.3.2.4 Договору.

Представник позивача за довіреністю Гребенюк О.С. звернувся з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує, не заперечує заочному розгляду справи та винесенню заочного рішення суду (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судові документи, направлені за місцем його реєстрації повернуті з відміткою про невручення адресат відсутній за вказаною адресою. З огляду на положення ч. 7, 8 ст.128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, вважається, що про місце розгляду справи особа повідомлена належним чином.

Оскільки представник позивача не заперечує заочному розгляду справи, про що зазначив у поданому клопотанні, справу можливо розглянути за відсутності сторін у порядку заочного провадження за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Із представлених доказів вбачається, що 24.06.2016 року ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, уклало кредитний договір із ОСОБА_1 за умовами якого останньому відкрито кредитний рахунок, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому ліміт було збільшено до 50 000 грн. Крім того, у анкеті-заяві вказано, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.

Так, у наведеній анкеті-заяві, містяться лише анкетні дані ОСОБА_1 . При цьому відсутні: тип картки, умови договору про встановлення кредитного ліміту, розмір відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 кредитний ліміт з 06.09.2017 року збільшився до 50000 грн. (а.с. 43).

Згідно довідки ОСОБА_1 була видана картка № НОМЕР_1 , яка неодноразово перевипускалася, останнього разу 14.01.2019 за № 5218572221076784 із терміном дії до 02/20 року (а.с. 44).

За представленим Банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за наведеним кредитним договором, станом на 09.10.2021 року, становить 75940,65 грн, яка, як вказано в цьому документі, складається із: заборгованості за кредитом 48038,28 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 27902,37 грн., в тому числі 0,00 грн. несплачених процентів на поточну заборгованість; несплачених процентів на прострочену заборгованість - 27902,37 грн.; 0,00 грн. нарахована пеня; 0,00 грн. нараховано комісії (а.с.11-19).

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 625 ЦК передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до чч. 1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши вищевказані докази, суд приходить до висновку, що відсутність підпису відповідача на Умовах та Правилах надання банківських послуг, фактично надає можливість банку вказувати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем, а зазначення в анкеті-заяві про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

З наданих до позовної заяви Тарифів, які не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків.

У розрахунку заборгованості банком вказані наступні процентні ставки: початкова - 0,01 %, яка з 13.11.2017 року збільшена до 37,2 %, а також з 02.10.2019 року за прострочений кредит 74,4%, яка зменшена до 37,2%.

Проте доказів на підтвердження погодження відповідача із зазначеними процентними ставками матеріали справи також не містять.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Оскільки між сторонами не було погоджено розмір процентів, то здійснення зарахування позивачем частини коштів, які проплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитом та відсотками не грyнтуються на вимогах закону та домовленості сторін.

Отже, вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами є безпідставними.

Стосовно вимог банку про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, слід зазначити наступне.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що за період із 22 вересня 2016 року по 09 листопада 2021 року відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується відповідним рухом по карті, відображеним в графі «деталі операції» із використанням банківських карт, належних ОСОБА_1 . Станом на 31.03.2020 року залишок після операції вказаний «-75940,65».

Разом з тим банк погашав відсотки за рахунок тіла кредиту та знімав щомісячну комісію за обслуговування картки (це прослідковується в графі «деталі операції»).

Доказів погодження сторонами договору в письмовій формі такого порядку погашення відсотків позивачем та зняття щомісячної комісії за обслуговування картки суду не надано.

Отже, шляхом погашення відсотків за рахунок тіла кредиту та зняття щомісячної комісії за обслуговування картки банк безпідставно збільшив тіло кредиту на загальну суму 33991 грн 54 коп. Відтак, банк не довів наявність у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 48038 грн 28 коп., оскільки не врахував суму сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення кредиту.

Разом з тим Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів тіла кредиту.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 14046 грн. 74 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись: ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_2 , виданий 17.02.1999 року Конотопським МВ УМВС України в Сумській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (адреса: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, адреса для листування: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_4 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО №305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 24.06.2016 року в сумі 14046 грн. 74 коп., що утворилася станом на 09.10.2021 року, а також судові витрати 419 грн. 88 коп., всього ж 14466 грн. 60 коп.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко В. О.