Вирок № 103506754, 22.02.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3957/15-к

Провадження № 1-кп/191/125/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря Омельченко К.В.

прокурора Нікіфорова Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вісіцької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040390001474 від 07 серпня 2015 року, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мар`ївка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на військовому обліку не перебуває, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

1) 20.09.2012 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст.75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

2) 28.12.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, 23.03.2020 Ухвалою Вінницького апеляційного суду вирок залишено без змін,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Близько о 23.00 години 29 липня 2015 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті особистих неприязних відносин у нього виникла сварка з потерпілим ОСОБА_2 , маючи раптово виниклий прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись на подвір`ї домоволодіння, розташованого за вище вказаною адресою, усвідомлюючи значення і суспільно- небезпечний характер власних дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті потерпілого, умисно, кулаками обох рук наніс не менше 4 послідовних ударів в область голови ОСОБА_2 , від яких останній не втримався на ногах та впав на землю горілиць. Після чого ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , який знаходився в положенні лежачі на спині, продовжив спричиняти потерпілому тілесні ушкодження по тулубу шляхом нанесення ударів ногами та стрибаючи всім своїм тілом в область грудної клітини ОСОБА_2 , яких загалом було не менше 4.

У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді:

-закритої внутрішньочерепної травми: синців верхнього і нижнього повік обох очей, синця правої щоки, забитих ран слизової оболонки верхньої губи, крововилив слизової оболонки нижньої губи, крововиливу в м`які покривні тканини волосистої ділянки голови у тем`яно-скронево-потиличній області справа, інфільтруючого крововиливу у лівий скроневий м`яз, крововиливи під оболонки головного мозку, які у своїй сукупності відносяться стосовно до живих осіб відповідають категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення.

-поперечних переломів ребер зліва ll-IV-ro, справа IV-VI, які як кожне окремо так і у своїй сукупності стосовно до живих осіб відповідають категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні.

Смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок закритої внутрішньомозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки головного мозку з подальшим розвитком набряку-набухання речовини головного мозку.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, суду повідомив, що у 2015 році, 29 липня, близько 11 години він приїхав з роботи в с.Роздори на електропоїзді. По дорозі додому вживав пиво. Вдома у нього з потерпілим ОСОБА_2 був конфлікт, в ході якого він спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Конфлікт стався з приводу того, що потерпілий намагався наругатися над його бабусею. Коли він бив потерпілого він падав 2 рази на спину. Конфлікт відбувався у дворі будинку його бабусі. Бити потерпілого припинив, коли він впав в другий раз, у нього текла кров. Хто викликав швидку медичну допомогу йому невідомо. Потерпілий сидів в тому місці де була сварка, він був біля нього на відстані 5 метрів. Працівники швидкої медичної допомоги викликали працівників поліції, оскільки їх не пускали у двір, хто саме не пускав у двір він не знає, з працівниками швидкої медичної допомоги він не спілкувався. Поліція та лікар зі швидкої медичної допомоги зайшли у дім і спитали у потерпілого, що сталося, він пояснив, що він впав, швидка медична допомога забрала потерпілого. В понеділок подзвонив потерпілий та попрохав його забрати з лікарні, тому що його виписують. Забирала потерпілого його знайома на електропоїзді. З потерпілим після лікарні він не спілкувався. У вчиненому розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Претензій до обвинуваченого не має.

Крім визнання вини самим обвинуваченим, його вина у скоєному повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, саме:

-показами свідка ОСОБА_5 , який суду показав, що він знаходився на чергуванні в Синельниківській ЦРЛ 29.07.2015 в якості лікаря-хірурга. 30.07.2015 р. після 24 години на приймальне відділення був доставлений ОСОБА_2 з сел. Роздори з тілесними ушкодженнями. У нього були забиті рани губ, забиття та гематоми обличчя, синці повік. Йому було зроблено рентгенограму черепу, ушивання губ. Кістково-травматичних змін черепу виявлено не було. Рентгенограму грудної клітки не призначали, так як хворий ніяких скарг на болі в грудній клітині не пред`являв. У нього були отримані аналізи, призначено лікування, хворий був переданий іншому лікарю після закінчення чергування;

-показами свідка ОСОБА_6 , яка суду пояснила, що вона є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_1 та його бабусі, мешкає разом з сином. Приблизно о 22 годині в ніч, коли все сталося, її син спав у палатці на дворі, за будинком, оскільки було дуже жарко. Він прибіг до неї до хати та сказав, що там з боку будинку ОСОБА_1 та його бабусі лунають крики, ніби когось б`ють. Вона вийшла та побачила ОСОБА_2 , який кричав , щоб його не били. В цей час ОСОБА_1 бив його руками та ногами. Удари наносилися по всьому тілу, голові та тулубу . Від будинку горіло світло, двері в будинок були відчинені та все було видно. В момент побиття ОСОБА_2 лежав біля погребу, де його бив ОСОБА_1 . Бабуся кричала не бити його, проте ОСОБА_1 продовжував його бити. Вони з сином викликали по телефону поліцію, а поліція самостійно викликала швидку медичну допомогу. Коли приїхала поліція та швидка, ніхто їм не відкривав, ОСОБА_1 десь побіг. Швидка забрала ОСОБА_2 , вона до них не підходила. Про те, що ОСОБА_2 помер, дізналася від дільничного.

- Показами свідка ОСОБА_7 , який суду показав, що в ніч, коли все сталося, він спав на дворі в палатці. Почув крики похилої людини, яку били, у дворі, за хатою ОСОБА_1 . Бачив, як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 в обличчя кулаком, від чого той впав, ОСОБА_2 лежав на спині та боку, а його продовжував бити ногами ОСОБА_1 по обличчю, животу, грудній клітині та два-три рази стрибав ногами на тіло потерпілого в область живота та грудної клітини. Бив десь хвилин 10. Він пішов до хати, щоб повідомити матір про те, що відбувається . Коли вийшла бабуся ОСОБА_1 пішов. Тоді він підійшов до ОСОБА_2 , він лежав, у нього било розбито обличчя, йшла кров з роту, він хрипів, не міг встати та прохав викликати швидку допомогу. Він пішов в хату та разом з матір`ю викликав швидку медичну допомогу. До потерпілого ОСОБА_2 більше не підходив. Місце розташування бійки йому було видно, воно було розташовано в метрах 4-5 біля веранди. До цих подій ОСОБА_2 не мав слідів побиття, тільки ходив з палицею. Потім бачив як потерпілого через два-три дні привели додому, вели його під руки, він був у зігнутому стані, в руці у нього був костиль;

-Показами свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що 29.07.2015 року він знаходився на добовому чергуванні фельдшером Синельниківської підстанції швидкої допомоги в Роздорському відділенні. Після 23-00 години диспетчер повідомив, що в АДРЕСА_2 побили ОСОБА_2 . Коли вони під`їхали, то в коридорі горіло світло. Водій подав сигнал і світло в будинку погасло. З будинку вийшла молода дівчина і спитала, чого вони приїхали, сказала, що вони нікого не викликали. У дворі побачили, що на землі лежав чоловік. Вони передзвонили в міліцію, і по приїзду робітників міліції, разом з ними зайшли у двір. У дворі вони побачили, що чоловік так і лежав на землі. Біля будинку стояв молодий хлопець, який сказав, що він сусід та повідомив, що робітників міліції та швидку допомогу викликав він. Потерпілого погрузили на носилки та відвезли на приймальний покій в Синельниківську ЦРЛ. Він нічого не міг сказати, тільки бормотав щось нерозбірливе, в нього було дуже побите обличчя, на губах була кров ;

-Показамисвідка ОСОБА_9 ,який усудовому засіданнідав поясненняаналогічні поясненнямсвідка ОСОБА_8 ;

-Показами свідка ОСОБА_10 , який у судовому засіданні пояснив, що 30.07.2015 йому на лікування поступив стаціонарний хворий ОСОБА_2 , у якого були встановлені тілесні ушкодження у вигляді забитих поранень та гематом обличчя, струсу головного мозку. Хворий продовжував лікування до 03.08.2015 року, потім попросив його виписати;

-протоколом огляду трупа від 06.08.2015 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с.5-7);

-актом судово-медичного дослідження трупа № 217 від 07.08.2015 , відповідно до якого при судово-медичномудослідженні трупа ОСОБА_2 встановлено,що йогосмерть насталавнаслідок закритоївнутрішньочерепної травми,яка супроводжуваласькрововиливами підоболонки головногомозку іускладнилась набрякомнабуханнямречовини головногомозку, щопідтверджується данимисудово-медичногодослідження ідодатковими методамидослідження.Виявлені при судово-медичномудослідженні трупатілесні пошкодження у виглядізакритої внутрішньочерепноїтравми:синців верхньогоі нижньогоповік обохочей,синця правоїщоки,забитих ранслизової оболонкиверхньої губи,крововиливів слизовоїоболонки нижньоїгуби,крововиливу вм`якіпокривні тканиниволосистої ділянкиголови утем`яноскронево -потиличній області справа,інфільтрую чогокрововиливу улівий скроневийм`яз,крововиливів підоболонки головногомозку заподіянідією тупихтвердих предметів(предмету),або приударах оних (нього),є прижиттєві,утворились задовгодо наступусмерті (за6-8діб донаступу смерті,тобто вперіод з29.07.2015р.по 31.07.2015року) і усвоїй сукупностістосовно доживих осібвідповідають категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки на момент спричинення. Тілесні пошкодження у вигляді поперечних переломів ребер зліва є прижиттєві, утворились задовго до наступу смерті (за 6-8 діб до наступу смерті, тобто в період з 29.07.2015 р. по 31.07.2015 року), і як кожне окремо, так і у своїй сукупності стосовно до живих осіб відповідають категорії тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (т.2 а.с.12-17);

-Рапортом оперативного чергового про те, що 29.07.2015 до ЧЧ надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_11 про те, що 29.07.2015 за адресою: АДРЕСА_2 відбувається сварка і бійка між сусідами (т.2 а.с.22);

-довідкою Синельниківської ЦРЛ, згідно якої 30.07.2015 на приймальне відділення лікарні доставлено машиною ШМД ОСОБА_2 з діагнозом: чисельні синці, гематоми обличчя, параорбітальні гематоми обох очей. Чисельні забійні рани губ. Госпіталізований в хірургічне відділення. (т.2 а.с.26-27);

-протоколом огляду місця події від 07.08.2015- території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та фото таблицями до нього (т.2 а.с.32-33);

-лікарським свідоцтвом про смерть , згідно якого смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження (т.2 а.с.75);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 10.08.2015 за участю підозрюваного ОСОБА_1 , під час якого він пояснив, що 29.07.2015 р. приблизно о 23-00 годині між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої він наніс ОСОБА_2 долонею правої руки один удар в обличчя зліва, потім один удар кулаком правої руки в ділянку носа, а потім лівою рукою, стуленою в кулак наніс удар потерпілому в ділянку правого ока, ОСОБА_12 штовхнув його, а він знову наніс йому удар правою рукою, стуленою в кулак в ніс, після чого ОСОБА_12 впав сівши на сідниці на цегляну поверхню. Після чого він наніс ОСОБА_2 ще два удари кулаком в обличчя (т.2 а.с.81-82);

-висновкомексперта №217від 19.08.2015,згідно з якимсмерть потерпілогоОСОБА_2 настала внаслідок закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалась крововиливами під оболонки головного мозку і ускладнилась набряком-набуханням речовини головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа і додатковими методами дослідження. Тілесні пошкодження в області голови могли утворились не менш, як від 4-х впливів тупого твердого травмуючого предмету (предметів), можливо рука людини, стиснута кулак, а також інший тупий твердий травмуючий предмет з подібними властивостями. Механізм виникнення тілесних пошкоджень в області голови, відмічений у протоколі проведення слідчого експерименту від 10.08.2015 року за участю ОСОБА_1 не суперечить механізму виникнення тілесних ушкоджень, встановлених при проведенні судово-медичної експертизи, тобто пошкодження могли виникнути, як відмічено вище від дії тупого твердого предмету (предметів) в область голови потерпілого (т.2 а.с.84-87);

-даними протоколуслідчого експериментувід 23.09.2015 за участю свідка ОСОБА_6 , під час якого вона пояснила, що 29.07.2015 р. після 23-00 години, почувши шум на вулиці, вона вийшла у двір і побачила, що перед сусідським будинком по АДРЕСА_2 на землі лежав спиною донизу ОСОБА_2 , а біля нього стояв ОСОБА_1 , який наносив ОСОБА_2 удари ногами в грудну клітину та стрибав ногами по передній поверхні грудної клітини (т.2 а.с.100);

- висновком судово-медичної експертизи №217 (додаткова експертиза трупа) від 23.09.2015, згідно якої механізм виникнення тілесних пошкоджень в області голови і передньої поверхні груди на трупі ОСОБА_2 , відмічений у протоколі проведення слідчого експерименту від 23.09.2015 за участю свідка ОСОБА_6 , не суперечить механізму виникнення тілесних ушкоджень, встановлених при проведенні судово-медичної експертизи, тобто пошкодження могли виникнути, як відмічено вище від дії тупого твердого предмету (предметів) в область голови і груднини потерпілого (т.2 а.с.102-103);

-даними протоколупроведення слідчогоексперименту від23.09.2015 заучастю свідка ОСОБА_7 ,під часякого вінпояснив,що 29.07.2015після 23-00години він побачив, що ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 спочатку два удари руками, стуленими в кулак, в обличчя. Після чого ОСОБА_1 затягла в будинок його співмешканка. Після цього ОСОБА_1 знову вибіг на вулицю та ударами ногами по тулубу збив ОСОБА_2 , внаслідок чого він упав спиною на землю. В цей час також вийшла його мати і вони бачили вдвох як ОСОБА_2 лежав спиною на землі, а біля нього стояв ОСОБА_1 та наносив ОСОБА_2 удари ногами в грудну клітину та стрибав ногами по передній поверхні грудної клітини (т.2 а.с.104-107);

-висновком експерта №217 (додаткова експертиза трупа) від 23.09.2015 , згідно з якою механізм виникнення тілесних пошкоджень в області голови і передньої поверхні груди на трупі ОСОБА_2 , відмічений у протоколі проведення слідчого експерименту від 23.09.20 за участю свідка ОСОБА_7 , не суперечить механізму виникнення тілесних ушкоджень, встановлених при проведенні судово-медичної експертизи, тобто пошкодження могли виникнути, як відмічено вище від дії тупого твердого предмету (предметів) в область голови і груднини потерпілого. (Т.2 а.с.109-110);

-висновком експерта №217 (додаткова експертиза трупа) від 23.10.2015 , згідно з яким тілесні ушкодження в області обличчя потерпілого ОСОБА_2 , які встановлені 30.07.2015 у хірургічному відділені Синельниківської ЦРЛ при надходженні його на стаціонарне лікування, у вигляді забоїв та гематом обличчя, синців повік, численних забитих ран губ відповідають тілесним пошкодженням, встановленим під час проведення судово - медичного дослідження трупа ОСОБА_2 07.08.2015 (т.2 а.с.142-147);

-виписним епікризом хворого ОСОБА_2 №5362, з якого вбачається, що хворий перебував в лікарні з 30.07.2015 по 03.08.2015 та самовільно покинув відділення (т. 2 а.с.148);

- висновком судово - психіатричного експерта №254 від 05.11.2015, відповідно до якого ОСОБА_1 будь-яким хронічним психіатричним захворюванням не страждав і в даний час не страждає. Виявляє емоційно нестійкий розлад особи. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. Випробуваний в теперішній час будь-якими психічними хворобами також не страдає. Застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.с.165-168).

Досліджені судом докази сумнівів у їх достовірності не викликають, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.

Надаючи юридичну оцінку показанням свідків суд враховує, що свідки були безпосередньо допитаними у судовому засіданні у відповідності до вимогст. 352 КПК Українита будучи під присягою та попередженими про кримінальну відповідальність, кожен окремо, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змістуст. 91 КПК України.

Враховуючи викладене вище, допитавши обвинуваченого, свідків, експерта, дослідивши та оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК Українивідноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

ОСОБА_1 раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває та обліку лікаря психіатра, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, згідно положеньст. 66 КК України,є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання, згідно зіст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочину.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції його від суспільства , а тому покарання йому має бути призначено у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.121 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення до постановлення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2019 та в період іспитового строку за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 року, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 ст. 70 КК України та ст. 71 КК України при призначенні остаточного покарання.

Вказана правова позиція висловлена і в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.06.2018 року (справа №511/37/16-к) про те, що коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а іншіпісля постановлення першого вироку, то покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так іст. 71 КК України: спочаткуза правилами ч. 1ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цьогоза правилами ч. 4ст. 70 КК України, потімза сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточноза сукупністю вироків відповідно до ч. 1ст. 71 КК України. У кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким, що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4ст. 70 КК Українине допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1ст. 71 КК України.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII ), враховуючи, що злочин був вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 до 20 червня 2017 року, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349,368-371,373,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.121КК України,і призначитийому покаранняу виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2019 більш суворим покаранням за цим вироком, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставіст.71 КК Україниза сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 7 (семи) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 29.06.2020.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк тримання під вартою в період з 07.08.2015 до 19.05.2017 та з 29.06.2020 до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази-медичну картупацієнта стаціонарноговідділення залишитив матеріалахсправи (т.2,а.с.186).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Я. Ю. Костеленко