Вирок № 103506752, 22.02.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/6173/13-к

Провадження № 1-кп/191/3/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря Омельченко К.В.

прокурора Панкеєва А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040390002767 від 01 грудня 2013 року, №12014040390000436 від 16 березня 2020 року, №12021041390000696 від 11 листопада 2021 року відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 13.03.2001 Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 81, 102, 42 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3роки 6 місяців, на підставі ст. 45 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки,

- 05.02.2002 Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 13.09.2005 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 121, ст.71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі,

- 16.02.2021Бабушкінським районнимсудом м.Дніпропетровськаза ч.3ст.15,ч.3ст.185КК Українидо 3років позбавленняволі.На підставіст.75 ККУкраїни відвідбуття покараннязвільнений зіспитовим строкомна 1рік 6місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.357 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

01.12.2013 приблизно о 04.00 год. ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, знаходячись біля будинку № 10 по вул. Садова сел. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та схватив мобільний телефон, який знаходився у лівій руці потерпілого, але останній його не відпускав, тоді ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його дії помічені іншими особами і оцінюються ними як викраданні, але ігноруючи дані обставини, умисно із корисливих мотивів з метою відкритого викрадення майна , із застосуванням фізичної сили руками штовхнув ОСОБА_2 , від чого той впав на землю та в цей момент вирвав у нього з лівої руки мобільний телефон «Acer» чорного кольору, вартістю 2207 гривень, з чохлом зі штучної шкіри вартістю 57 гривень та двома сім-картами мобільних операторів «Life» та «МТС» вартістю 10 гривень кожна, після чого зник з місця скоєння злочину і розпорядився викраденим за власним розсудом, чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 2284 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Далі, 03.03.2014 приблизно о 15.00 годині ОСОБА_1 , маючи намір на заволодіння грошовими коштами з платіжної картки «ПриватБанк», яка належала ОСОБА_3 , визначив для себе вказану картку, як предмет, яким можна таємно заволодіти на свою користь, достовірно знаючи, що платіжна картка знаходиться у неповнолітньої доньки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , 2001 р.н., прибув на вул. Чапаєва смт. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, де на той час повинна була повертатися зі школи неповнолітня ОСОБА_4 , та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння офіційного документу, шляхом шахрайства, а саме платіжної картки «ПриватБанк», переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, 03.03.2014 приблизно о 15.00 годині, перебуваючи на вул. Чапаєва смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, зустрів неповнолітню ОСОБА_4 , умисно, із корисливих мотивів виманив у неї платіжну картку «ПриватБанк», яка належала ОСОБА_3 , позбавивши тим самим останню можливості використовувати офіційний документ за його цільовим призначенням, що виразилося у неможливості використовувати вищевказану пластикову картку з метою зняття грошових коштів, що перебували на рахунку потерпілої ОСОБА_3 .

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, тобто заволодіння офіційним документом, шляхом шахрайства, вчинене з корисливих мотивів.

Далі, в цей же день (03.03.2014) приблизно о 15 год. 15 хв.,продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на повторне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , впевнившись, що його дії носять таємний характер, перебуваючи біля будинку за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Іларіонове, вул. Робоча, 12, побачив банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк» і, знаючи від потерпілої ОСОБА_3 пін-код її картки, зняв з рахунку банківської картки «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 1220 гривень.

Викраденими грошима розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 1220 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужою майна (крадіжка), вчинена повторно.

Далі,08.03.2014 приблизноо 16.00годині ОСОБА_1 ,знаходячись вгостях усвоїх знайомихв буд. АДРЕСА_2 ,який належить ОСОБА_5 ,а самев кухоннійкімнаті,побачив настолі мобільнийтелефон «SamsungGТ-S5282»,який належитьостанньому,і визначивяк предмет,який можназаволодіти насвою користьМаючи раптововиниклий злочиннийумисел на заволодіннячужим майном, 08.03.2014року приблизноо 19.00годині ОСОБА_1 ,перебуваючи заадресою: АДРЕСА_2 ,шляхом обману,умисно,повторно,із корисливихмотивів,поросив унеповнолітньої доньки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , 2004 р.н. коробку від мобільного телефону «Samsung GT - S 5282», який знаходився на столі кухонної кімнати, після чого отримавши від ОСОБА_7 вказану коробку поклав туди телефон зі столу та незаконно заволодівши ним під вигаданою підставою з місця злочину пішов, чужим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 1453,50 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Продовжуючи своюзлочинну діяльність ОСОБА_1 ,11.03.2014 приблизно о 17.00 годині, знаходячись в приміщенні магазину ПП «Бєлкова», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Іларіонове, вул. Робоча 13, де на той час працювала ОСОБА_8 , попрохав у неї у тимчасове користування у її ноутбук «LENOVO Idea Pad G 580», запевнивши її, що поверне його після користування, на що остання погодилася та надала ноутбук.

Під час користування ноутбуком «LENOVO Idea Pad G 580», ОСОБА_1 визначив його як предмет, яким можна заволодіти на свою користь, після чого з корисливих спонукань, шляхом зловживання довірою, повторно, умисно, не повідомивши ОСОБА_8 розпорядився її майном продавши ноутбук, гроші витратив на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальних збитків на суму 5135,90 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 28 жовтня 2021 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік магазину «Пиво, як воно є», розташованого по вул. Робочій, 24 в смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, побачив потерпілого ОСОБА_9 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_9 , вчинене повторно з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

ОСОБА_1 , розуміючи, що ОСОБА_9 з-за стану свого алкогольного сп`яніння позбавлений можливості чинити опір, з метою реалізації свого прямого злочинного умислу, направленого та відкрите викрадення майна потерпілого, підійшов до потерпілого та наніс декілька послідовних ударів руками в область його обличчя, після чого з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом ривка викрав барсетку , яка була одягнена на плечі потерпілого ОСОБА_9 , та мобільний телефон «HUAWEI» моделі Y6p ROM: 64 GВ, RАМ: 3 GВ, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в корпусі зеленого кольору, який знаходився в правій передній кишені джинсів, одягнених на потерпілому. Після цього, утримуючи викрадене при собі, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 3484 гривні 57 копійок.?

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, щиро покаявся і пояснив обставини подій таким чином, як вони викладені вище.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не мають.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2ст. 185 КК України,ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.357 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно дост.12 КК Українивідносяться як до нетяжких, так і тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, скоїв кримінальні правопорушення, в тому числі, в період іспитового строку, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Пом`якшуючими обставинами, згідно положеньст. 66 КК України,суд вважає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно зіст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочинів, наслідки суспільно-небезпечного діяння, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливо без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16.02.2021.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII ), враховуючи, що деякі злочини були вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 до 20 червня 2017 року, суд вважає необхідним зарахувати засудженому ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з часу його затримання -10.11.2021 до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експерта.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349,368-371,373,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.186,ч.2ст.185,ч.2ст.190,ч.1ст.357 КК Українита призначити йому покарання:

-за ч.2ст. 186 КК Україниу виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-за ч.2ст. 185 КК Україниу виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч.2ст. 190 КК Україниу виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-за ч.1ст. 357 КК Україниу виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставіч.1 ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16.02.2021 та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох ) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 10 листопада 2021 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання тримання під вартою з 10листопада 2021року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-мобільний телефон «Асеr» чорного кольору- залишити у власності потерпілого ОСОБА_2 ,;

-ноутбук «LENOVO Idea Pad G 580» - залишити у власності потерпілої ОСОБА_8 ;

-документа на ім`я ОСОБА_9 , вилучені в ході проведення огляду предмету, та мобільний телефон марки «HUAWEI» моделі Y6p ROM: 64 GВ, RАМ: 3 GВ, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в корпусі зеленого кольору - залишити у власності потерпілого ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь експерта ОСОБА_10 (р/р: 5168742212386969, ІПН: НОМЕР_3 ), процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №3642/20 від 20.10.2020 та №3643/20 від 20.10.2020 в загальному розмірі 600 (шістсот) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Я. Ю. Костеленко