Ухвала суду № 103506184, 21.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/103/22

ун. № 759/18428/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кириленко Т.В.;

за участі секретаря судового засідання Істоміної О.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з вищезазначеною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.11.2016 року в справі № 759/18428/15-ц із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 630074102 від 21 грудня 2013 року в розмірі 82 266 грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1233 грн. 99 коп., а всього підлягає стягненню 83 500 грн. 07 коп.

На виконання вказаного рішення 13.01.2017 року Святошинським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.10.2021 замінено стягувача - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до даних з Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 28.12.2021 року відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.11.2016 року у справі №759/18428/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 немає.

З урахуванням наведеного, представник заявника просив поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.11.2016 по справі № 759/18428/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 630074102 від 21 грудня 2013 року в розмірі 82 266 грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1233 грн. 99 коп., а всього стягнуто 83 500 грн. 07 коп та видати його дублікат.

Заявник у судове засідання не з`явився, у своїй заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.433 ЦПК України неявка осіб, що беруть участь у справі не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.11.2016 року в справі № 759/18428/15-ц із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 630074102 від 21 грудня 2013 року в розмірі 82 266 грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1233 грн. 99 коп., а всього стягнуто 83 500 грн. 07 коп. (а.с. 99).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2017 представниця ПАТ «Альфа-Банк» Капустинська М.О. отримала виконавчі листи, видані на підставі даного рішення суду (а.с. 103).

21.06.2016 між ПАТ «Альфа-Банк`та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу №1, у тому числі і щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором № 630074102 від 21 грудня 2013 року (а.с. 146-151).

26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» укладено договір факторингу №2019-1КІ/Веста, у тому числі і щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором № 630074102 від 21 грудня 2013 року (а.с. 131-141).

16.01.2019 між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, у тому числі і щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором № 630074102 від 21 грудня 2013 року (а.с. 118-127).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.10.2021 замінено стягувача Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 759/18428/15-ц із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 21 грудня 2013 року в розмірі 82 266 грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1233 грн. 99 коп., а всього стягнуто 83 500 грн. 07 коп. (а.с. 171-173).

Згідно з Актом про втрату виконавчих документів від 28.12.2021 в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 630074102 щодо позичальника ОСОБА_1 встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів №759/18428/15-ц, виданих на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03.11.2016 року (а.с. 179).

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника « ОСОБА_1 » - відкриті виконавчі провадження, де стягувачем є ПАТ «Альфа-Банк» або ТОВ «Вердикт Капітал» відсутні.

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень до ЦПК України, що набрав чинності 15.12.2017 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з п.п.5, 6, 7 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015року за № 8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

У листі ВССУ від 01.07.2015 року викладено «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», в пункті 6 якого зазначається, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили. У листі містяться роз`яснення про необхідність з`ясовувати підстави, за якими стягувач чи державний виконавець звертається за отриманням дубліката виконавчого листа, та обставин втрати виконавчого листа, необхідність перевіряти дані про існування виконавчих проваджень за цими виконавчими листами або судовими наказами. В узагальненні зазначається про те, що обґрунтованою є відмова у задоволенні заяв про видачу дубліката виконавчого листа у випадку не надання доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа. Також в листі відзначається, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання.

Виходячи з наведеного, суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, повинен з`ясувати питання щодо обставин втрати виконавчого листа та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого документа.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України», якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Аналізуючи зазначені заявником обставини у співставленні з вимогами діючого законодавства та практики Європейського суду з прав людини, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Договір про відступлення прав вимоги №16-01/19 укладений між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» ще 16.01.2019, проте з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання представник ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся лише 17.01.2022 року, а із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - 18.10.2021 року.

У своїй заяві представник ТОВ «Вердикт Капітал» вказує на те, що на день звернення з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання жодного виконавчого провадження з виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.11.2016 по справі № 759/18428/15-ц з примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 630074102 від 21 грудня 2013 року не відкрито. Разом з тим, з долученої представником заявника роздруківки за результатами пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень вбачається, що у провадженні Святошинського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 54848780 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості, яке станом на 28.12.2021 має статус завершеного (а.с. 184).

При цьому, у своєму Акті про втрату виконавчих документів від 28.12.2021 в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 630074102 щодо позичальника ОСОБА_1 , ТОВ «Вердикт Капітал» зазначає, що факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів № 759/18428/15-ц, виданих на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03.11.2016 року, встановлений на підставі переписки ТОВ «Вердикт Капітал» із ПАТ «Альфа Банк» та органами виконавчої служби, проте будь-яких доказів про звернення ТОВ «Вердикт Капітал» до відповідного відділу державної виконавчої служби та отримання відповіді про відсутність виконавчого провадження за вказаними виконавчими листами, заявником в ході розгляду даної справи суду не надано.

Таким чином, з наданих представником заявника документів не можливо встановити рух виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів у справі № 759/18428/15-ц.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що новим кредитором - ТОВ «Вердикт Капітал», починаючи з 16.01.2019 року (договір купівлі-продажу майнових прав № 16-01/19/1 від 16.01.2019), не вжито заходів щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 759/18428/15-ц, встановлення місцезнаходження оригіналів виконавчих документів з метою подальшої реалізації своїх прав стягувача.

Суд зауважує на тому, що ті обставини, які заявник зазначає у заяві, як поважні причини пропуску пред`явлення виконавчого документа до виконання і вважає їх достатніми для поновлення пропущеного строку не є переконливими та не відносяться до непереборних, пов`язаних із дійсними істотними труднощами, а також не належать до тих, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та з підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»)

Слід відмітити, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, з вищевикладеного вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» недобросовісно користувалося належними йому процесуальними правами та не виконувало свого процесуального обов`язку з розумним інтервалом часу цікавитися виконавчим провадженням за виконавчим листом у цивільній справі № 759/18428/15-ц.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що заміна стягувача у виконавчому провадженні не може вважатися поважною причиною пропуску строку, так як і не може давати більший обсяг прав новому стягувачу, аніж первісному.

На підставі викладеного, враховуючи те, що заявником не надано суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа №759/18428/15-ц до виконання, беручи до уваги те, що безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням принципу правової визначеності, заява в цій частині задоволенню не підлягає.

У зв`язку з наведеним не підлягають задоволенню також вимоги про видачу дублікату виконавчого листа №759/18428/15-ц, оскільки такий, згідно з нормами діючого цивільного процесуального законодавства, може бути виданий лише в межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 260, 353, 433, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В. Кириленко