Рішення № 103503395, 22.02.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року Справа № 480/5725/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5725/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 31.05.2021 №0037892406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 1591,94 грн. та нарахування пені у сумі 40 731,42 грн., які були застосовані до ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Сумській області від 31.05.2021 №0037892406 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 0,00 грн., застосованих штрафних санкцій в розмірі 159,92 грн. та нарахованої пені в сумі 40 731,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що отримала рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 31.05.2021 № 0037892406, відповідно до якого податковим органом за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 3.01.2013 по 09.02.2021 до неї застосовано штрафну санкцію у розмірі 1591.94 грн. та нараховано пеню в сумі 40 731,42 грн.

Позивачка з 06.02.2006 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець, з 01.01.2012 по 30.06.2014 перебувала на спрощеній системі оподаткування І групи, а з 01.07.2014 по 20.11.2018 - на загальній системі оподаткування і фактично підприємницьку діяльність не здійснювала, оскільки була найманим працівником і працювала за основним місцем роботи.

21.11.2018 позивачка припинила свою підприємницьку діяльність, про що свідчить запис в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 26320060004008967 від 21.11.2018.

Після отримання оскаржуваного рішення представником позивачки до податкового органу був направлений адвокатський запит щодо надання інформації про підстави нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - ЄСВ) з 2007 року, наявної заборгованості зі сплати ЄСВ із зазначенням періоду виникнення боргу та сум нарахувань та розрахунок штрафних санкцій та пені нарахованих на непогашений борг по ЄСВ. які були нараховані згідно рішення ГУ ДПС у Сумській області від 31.50.2021 № 0037892406.

ГУ ДПС у Сумській області на зазначений адвокатський запит листом від 18.06.2021 № 7751/6/18-28-24-06-04 повідомило, що відповідно до картки особового рахунку (КОР) платника податків за платником ОСОБА_1 станом на 16.06.2021 по платежу Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (код бюджетної класифікації 71040000) обліковується переплата в сумі 1,02 грн., тобто станом на 16.06.2021 заборгованість по сплаті ЄСВ у позивачки відсутня.

Відповідно до розрахунку заборгованості/переплати по ЄСВ, податковим органом було зазначено, що за період з 31.12.2012 по 09.02.2021 ОСОБА_1 нараховано ЄСВ в сумі 20 768,14 грн., сплачено до бюджету 16 260,40 грн., списано основного платежу 15 819,54 грн., переплата на 16.06.2021 становить 1,02 грн.

При цьому, слід врахувати, що у розрахунку нарахування суми ЄСВ 1194,03 грн. за 2013 рік визначається первинним документом від 21.10.2013, тоді як недоїмка за 2012 рік в сумі 11 310,78 грн. визначено тільки як сальдо на початок року.

Крім того, відповідач у листі від 18.06.2021 № 7751/6/18-28-24-06-14 зазначає, що з 01.07.2014 по 21.11.2018 ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, а у період з 01.07.2014 по 31.12.2016 ЄСВ взагалі не нараховувався, тобто нарахування ЄСВ податковим органом здійснювалися за період з 01.01.2017 по 21.11.2018.

Позивач зазначила, що оскаржуване рішення від 31.05.2021 №0037892406 приймалось за період з 03.01.2013 по 09.02.2021, тоді як податковим органом за період з 01.07.2014 по 31.12.2016 ЄСВ не нараховувався, а з 21.11.2018 ОСОБА_1 взагалі припинила свою підприємницьку діяльність.

Крім цього, відповідачем спочатку 31.05.2021 було прийнято рішення № 0037892406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) недоїмки по ЄСВ на суму 0,00 грн., а після прийняття даного рішення про застосування штрафних санкцій (штраф 1590,92 грн. та пеня 40731,42 грн.), ГУ ДПС у Сумській області 08.07.2021 була сформована та направлена позивачці вимога про сплату боргу (недоїмки) по ЄВ на суму 0,00 грн. та нараховані штраф в розмірі 1590,92 грн. і пеня 40731,42 грн.

Такий порядок прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) по ЄВ Ф- 3595-17 від 08.07.2021 та рішення про застосування штрафних санкцій №0037892406 від 31.05.2021 не відповідає процедурі нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами, яка встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790).

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0037892406 від 31.05.2021 та вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3595-17 від 08.07.2021 прийняті ГУ ДПС у Сумській області всупереч Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), а тому є протиправними.

Ухвалою суду від 01.07.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 06.02.2006 р., дата прийняття рішення про припинення 21.11.2018 року.

Відповідно до КОР платника податків за платником ОСОБА_1 станом на 16.06.2021 року рахується переплата по платежу Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (код бюджетної класифікації 71040000) в сумі 1,02 грн.

В період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі як платник єдиного податку 1 групи з обраною ставкою єдиного податку - 9% до розміру прожиткового мінімуму, відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №9962 від 23.01.2012 року, про що свідчить щомісячне нарахування в інтегрованій картці платника код бюджетної класифікації 18050400 (єдиний податок з фізичних осіб) за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 р, для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка ЄВ, що дорівнює 34,7 відсотки бази нарахування (2013-2014 роки).

Право на звільнення від сплати ЄВ за себе мали ФОП, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

З 01.07.2014 року по 21.11.2018 року ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування.

За період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року ЄВ не нараховувався.

Фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч. 1 ст.7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України від 21.12.2016 № 1801-VIII Про Державний бюджет України на 2017 рік, установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00 грн.

Частиною п`ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка ЄВ, що дорівнює 22 % бази нарахування.

Враховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі відсутності доходу, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов`язані сплачувати ЄСВ, тобто необхідно було сплатити до 09.02.2018 за 2017 рік, щонайменше 8448,00 грн. (3200,00*12*22%).

Крім того, з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148- VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій внесені зміни до Закону № 2464, що діють з 01.01.2018, зокрема щодо строків сплати ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Так, з 01.01.2018 року всі фізичні особи - підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону № 2464 категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій ч.8 ст.9 Закону № 2464).

Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII Про Державний бюджет України на 2018 рік, установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 - 3723,00 грн.

Відповідно щоквартальний платіж складає 2457,18грн. (3723.00*3*22%). поквартально: до 19.04.2018р. - за 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн.; до 19.07.2018р. - за 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн.; до 19.10.2018р. - за 3 квартал 2018 року - 2457,18 грн.

На підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 06.08.2020 №34240 рішенням Головного управлінням ДПС у Сумській області про списання боргу (недоїмки) по єдиному внеску від 23.10.2020 №5305-13 на виконання вимог п. 9 прим. 15 Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ Про внесення змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо усунення дискримінації за колом платників було списано наявний борг в сумі 15819.54 грн. за період 01.01.2017 року по 30.09.2018 року.

Згідно ч.12 ст. 9 Закону № 2464 ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а за порушення законодавства про єдиний внесок, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ передбачено фінансову відповідальність, а саме: за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 ч.11 ст. 25 Закону № 2464); на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня фактичної сплати (перерахування) включно.

Враховуючи зазначене вище, до ФОП ОСОБА_1 були застосовані штрафні санкції по єдиному внеску рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперехування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2021 року №003789246.

Тому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні (а. с. 22-24).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 06.02.2006 р., дата прийняття рішення про припинення 21.11.2018 року.

06.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ДПС у Сумській області із заявою про проведення камеральної перевірки та списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2017 до 03.06.2020 (а.с.51)

23.10.2020 ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення №5305-13 про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 15819,54 (а.с.52).

31.05.2021 ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення № 0037892406, яким на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 1591,94 грн. за період з 03.01.2013 по 09.02.2021 та нараховано пеню у розмірі 40731,42 грн. (а. с. 5).

08.07.2021 ГУ ДПС у Сумській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3595-17 на суму боргу 42322,34 грн., з яких: недоїмка - 0,00 грн., штрафи - 1590,92 грн.; пеня - 40731,42 грн. (а.с. 34).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаєЗакон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Стаття 3 Закону №2464-VI визначає, що збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Частиною другою статті 6 Закону №2464-VI визначені обов`язки платника єдиного внеску, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; (абзац 2 пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464)

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII внесено зміни (які вступили в силу з 01.01.2017), зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464 в частині обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску. Оскільки платником самостійно не нараховано та не сплачено єдиний внесок у термін, визначений абзацом 3 частини восьмої статті 9 Закону №2464 (до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок), контролюючим органом в інтегрованій картці платника нараховано відповідні суми.

За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25Закону №2464.

Згідно з частиною десятою статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини тринадцятої статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Частиною шостою статті 25 Закону №2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Із зазначеними нормами кореспондуються також і приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зі змінами, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі -Інструкція №449)

Так, відповідно до пункту 1 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції №449 визначено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах:

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Для платників, зазначених у пунктах 1 та 16 частини першоїстатті 4 Закону, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у пунктах 4-5-1 частини першоїстатті 4 Закону, - календарний квартал.

На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (пункт 5 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції №449).

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що платники єдиного внеску мають обов`язок сплачувати єдиний внесок в порядку та строки, передбачені Законом №2464-VI. У випадку несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, до платника застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня за період з дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно, щодо яких строк давності не застосовується.

Також, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" від 13.05.2020 №592-ІХ розділ VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2464-VІ доповнено пунктом 9-15. Зазначені доповнення набрали чинності з 03 червня 2020 року.

Відповідно до пункту 9-15 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цимЗаконом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року:

а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 06.02.2006 р.

У період з 01.07.2014 по 21.11.2018 ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування. Дата прийняття рішення про припинення 21.11.2018 року.

06.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ДПС у Сумській області із заявою про проведення камеральної перевірки та списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, у відповідності до положень пункту 9-15 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI (а.с.51)

23.10.2020 ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення №5305-13 про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 15819,54 (а.с.52).

Відповідно до розрахунку заборгованості/переплати по ЄСВ, податковим органом було зазначено, що за період з 31.12.2012 по 09.02.2021 ОСОБА_1 нараховано ЄСВ в сумі 20 768,14 грн., сплачено до бюджету 16 260,40 грн., списано основного платежу 15 819,54 грн., переплата станом на 16.06.2021 становить 1,02 грн.

Крім того, відповідач у листі від 18.06.2021 № 7751/6/18-28-24-06-14 зазначає, що з 01.07.2014 по 21.11.2018 ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, а у період з 01.07.2014 по 31.12.2016 ЄСВ взагалі не нараховувався, тобто нарахування ЄСВ податковим органом здійснювалися за період з 01.01.2017 по 21.11.2018.

Таким чином, оскільки на момент винесення оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску та оскаржуваної вимоги позивачем було подано заяву, передбачену пунктом 9-15, а тому у відповідача виник обов`язок щодо застосування положень пункту 9-15 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, зокрема шляхом списання сум штрафних санкцій і пені нарахованих за недоїмку із єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020.

Також, дослідивши наданий ГУ ДПС у Сумській області розрахунок штрафних санкцій (а.с.49-50), суд звертає увагу, що зі змісту наведеного розрахунку неможливо встановити періоди нарахування штрафних санкцій та пені, зокрема на яку суму недоїмки та за який період застосовано штрафну санкцію та пеню, а тому суд приходить висновку, що податковим органом не доведено правомірності розміру нарахованої штрафної санкції та пені.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 31.05.2021 №0037892406.

Скасувати вимогу Головного управління ДПС у Сумській області від 08.07.2021 №Ф-3595-17 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук