Рішення № 103503323, 21.02.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2022 року м. Рівне№460/17605/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ТОВ НВА "Перлина Поділля" доРівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ НВА "Перлина Поділля" (далі по тексту позивач) до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

03.11.2021 року декларантом ТОВ НВА «Перлина Поділля» (30200, Хмельницька обл., смт.Білогір`я, вул. Миру, буд.10, код ЄДРПОУ 30557165), ОСОБА_1 до Рівненської митниці була подана митна декларація №UA204020/2021/282423 на колісний трактор для сільськогосподарських марка «John Deere», модель 9630, ід.номер шасі НОМЕР_1 , 2011 року випуску, бувший у використанні за заявленою митною вартістю за ціною договору 57 500 Євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом Позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені статтею 53 Митного кодексу України.

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 03.11.2021 року посадовою особою Рівненської митниці було вказано на виявлення розбіжностей та витребувані у декларанта додаткові документи.

Згідно повідомлення №1 від 03.11.2021 року декларантом витребувані документи надані, водночас такі документи не були враховані митницею та 03.11.2021 року прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204000/2021/000131/1 та, як похідний документ, винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA20400/2021/00253.

Позивач не погоджується з даним Рішенням про коригування митної вартості товарів, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить його скасувати.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом були надані документи, які не спростували сумнівів митниці у правильності декларування митної вартості товарів.

Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів Позивача.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб`єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та Рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі документи та встановлено наступне.

03.11.2021 року декларантом ТОВ НВА «Перлина Поділля» (30200, Хмельницька обл., смт.Білогір`я, вул. Миру, буд.10, код ЄДРПОУ 30557165), ОСОБА_1 до Рівненської митниці була подана митна декларація №UA204020/2021/282423 на колісний трактор для сільськогосподарських марка «John Deere», модель 9630, ід.номер шасі НОМЕР_1 , 2011 року випуску, бувший у використанні за заявленою митною вартістю за ціною договору 57 500 Євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом Позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені статтею 53 Митного кодексу України: зовнішньо економічний контракт №15/10/21 від 15.10.2021; фактуру nr FV/2/10/2021, фактуру-проформу nr FVPRO/1/10/2021, проформу №007/10/2021 що підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; експортну митну декларацію 21PL381010E0246162; банківський платіжний документ про оплату, декларацію митної вартості, документи що підтверджують порядок та вартість перевезення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією тощо.

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 03.11.2021 року посадовою особою Рівненської митниці повідомленням №1569013 було вказано на виявлення розбіжностей та витребувані у декларанта висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копію митної декларації країни відправлення, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та виписку із бухгалтерської документації про формування ціни транспортного засобу на вказаних умовах поставки.

Згідно повідомлення №1 від 03.11.2021 року декларантом надані: якісну копію митної декларації країни відправлення та документ про сплату транспортних послуг згідно контракту перевезення.

03.11.2021 року посадовою особою Рівненської митниці повідомленням №1569073 було повідомлено декларанта, що митниця не володіє інформацією про вартість ідентичних чи подібних товарів та запропоновано в разі наявності надати таку цінову інформацію.

Згідно повідомлення №2 від 03.11.2021 року декларантом повідомлено про бажання надати додаткові документи та повідомленням №3 наданий витяг від 03.11.2021 з сайту tractorpool.pl

Зазначені документи не були враховані митницею та 03.11.2021 року прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204000/2021/000131/1 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA20400/2021/00253.

У Картці відмови зазначено, що декларантом не подано «жодних додаткових документів витребуваних митницею». При цьому, у Рішенні про коригування митної вартості спростоване власне твердження митниці та вказано, що «подані до митного оформлення документи, у тому числі і додатково надані на вимогу митного органу, містять розбіжності та неточності» за текстом Рішення. Митну вартість визначено на підставі інформації про вартість аналогічного за технічними характеристиками товару, що пропонується для покупки в Європі згідно інформації у мережі Інтернет. Митну вартість скориговано до 104 500,00 євро.

Статтею 55 МК України визначено, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 55 МКУ, за митною декларацією №204020/2021/283215 від 05.11.2021 року товар випущений у вільний обіг.

Відповідно до досліджених матеріалів справи судом встановлено наступне.

15 жовтня 2021 року між польською фірмою «AGRO-USLUGI» та ТОВ НВА «Перлина Поділля», було укладено договір поставки товарів №15/10/21 (далі Договір). Предметом Договору згідно пункту 1.2 є поставка товару трактор марки «John Deere» 9630, VIN № НОМЕР_1 , 2011 року випуску, бувший у використанні. Згідно пункту 1.3. Договору вартість товару становить 57 500,00 Євро. Відповідно до Розділу 3 Договору Покупцем здійснюється 100% передоплата за товар до 22.10.2021 року.

В рамках даного Договору Постачальником було поставлено Покупцеві трактор марки «John Deere» 9630, VIN № НОМЕР_1 , 2011 року випуску, бувший у використанні. Відповідно до фактури-проформи FVPRO/1/10/2021 від 15.10.2021 виставлено до оплати 57 500,00 євро строком до 22.10.2021.

20.10.2021 року за платіжним дорученням №92 ТОВ НВА «Перлина Поділля» сплачено 57 500,00 євро на рахунок Постачальника через АТ «Ощадбанк» із вказанням призначення платежу «Передоплата за трактор згідно контракту 15/10/21 та інвойсу FVPRO/1/10/2021 DD 15|10|21».

22.10.2021 року згідно проформи №007/10/2021 виставлений рахунок на транспортування товару із розбивкою до кордону та після нього в сумі 4000,00 євро.

Згідно фактури nr FV/2/10/2021 від 23.10.2021 року товар відправлено одержувачу із відміткою в останній графі «Zaplacоno 57 500,00» (оплачено 57500,00).

25.10.2021 року згідно митної декларації №21PL381010E0246162 товар перетнув митний кордон.

Судом встановлено, що відповідно до наявних у справі документів, платіж за трактор марки «John Deere» 9630 проведений у безготівковому порядку за платіжним дорученням №92, із наданням митному органу відповідного платіжного документу. При цьому, твердження митниці про те, що у даному платіжному дорученні реквізити отримувача не кореспондуються із аналогічними відомостями пункту 10 договору поставки від 15.10.2021 року та рахунку-проформи FVPRO/1/10/2021 від 15.10.2021, не відповідає міжнародній банківській практиці та практиці держави Україна, оскільки розрахункові операції із використанням рахунків банків-посередників не суперечить нормам закону або усталеної ділової практики. Дійсність платежу перевірена державним банком-респондентом України із проведенням обов`язкового фінансового моніторингу.

Щодо умов поставки FCA згідно міжнародних правил Інкотермс "Free Carrier" ("Франко перевізник"), суд зазначає, що згідно даної умови продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, яка представляє покупця, у своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Враховуючи сплату Покупцем рахунку на транспортування придбаного товару, суд вважає, що зазначена витрата включена у митну вартість товару, що підтверджується ДМВ (декларацією митної вартості) від 03.11.2021 року.

Також відповідачем не надано доказів відсутності у базі даних експортної митної декларації 21PL381010E0246162 від 25.10.2021, позивачем вказано, що за даним документом товар перетнув митний кордон без застережень з боку працівників митних або прикордонних органів країни експорту. Аналогічно суд погоджується із твердженням позивача щодо того, що відповідачем не обґрунтовано а ні у вимозі, а ні у відзиві на позовну заяву, в чому причина неможливості застосування експертного звіту від 01.11.2021 року, зазначено лише про наявність невизначених неточностей, неповноти тощо.

Суд враховує, що згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів може письмово витребувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та досліджені під час розгляду даної справи.

Крім того, відповідно до змісту відзиву на позовну заяву від 17.02.2022 року

(стор.3 абз.6) відповідачем зазначено, що митну вартість визначено на підставі інформації пор вартість аналогічного за технічними характеристиками товару, що пропонується для покупки в Європі згідно інформації у відкритій мережі Інтернет за ціною 102500 євро за одиницю з врахуванням фактичних витратна транспортування згідно проформи від 22.10.2021 року (відповідно до розділу IV арк. 2 Рішення про коригування митної вартості митну вартість скориговано із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України).

Водночас, Митний кодекс України не передбачає такої основи для обрахунку, як джерела Інтернет, сам товар - колісний трактор для сільськогосподарських марка «John Deere», модель 9630, ід.номер шасі НОМЕР_1 , 2011 року випуску, є бувшим у використанні, що означає наявність у даного конкретного товару конкретних ознак (технічний стан, міра зносу, пошкодження, тощо), що відрізняють його від інших та унеможливлюють застосування вартісного рівня товару, хоч і схожого за технічними характеристиками, проте фактично відмінного від оцінюваного.

Суд також зазначає, що застосування шостого, резервного методу визначення митної вартості відповідно до вимог статті 64 МК України імперативно передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У даному випадку, покликання на такі, раніше визнані вартості, у рішенні відсутні, коригування здійснене за джерелом, використання якого Митним кодексом не передбачене, що суд вважає недотриманням норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митної вартості відповідачем.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однозначно трактує цю норму і Вищий адміністративний суд України, яким зазначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До подібних висновків прийшов ВАСУ у своїх постановах від 20.06.2017 року по справі №814/2068/15, від 12.07.2017 року - по справі №815/6984/15, від 05.04.2017 року - по справі №804/1642/15.

Крім того, у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року») вказано, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації від 03.11.2021 року №UA204020/2021/282423 декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товар, що імпортується.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною Позивача та Відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією №UA204020/2021/282423 та коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на суб`єкті владних повноважень. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Отже враховуючи вищенаведене та проводячи системний аналіз правових норм, суд прийшов до висновку щодо відповідності вимог Позивача чинному законодавству України.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів законності дій посадових осіб митниці при винесенні оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості, у той час як Позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх доводів та вимог.

Відповідно, позов слід задоволити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВ НВА "Перлина Поділля" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 03.11.2021 року №204000/2021/000131/1.

Стягнути на користь ТОВ НВА "Перлина Поділля" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 6451,51 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21.02.2022.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ НВА "Перлина Поділля" (вул. Миру, 10,смт.Білогір`я,Білогірський район, Хмельницька область,30200, ідентифікаційний код 30557165)

Відповідач: Рівненська митниця (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 43958370)

Суддя В.В. Щербаков