Рішення № 103500066, 14.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/19069/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2021 року № 1073300703, винесене Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків;

- судові витрати розподілити відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 квітня 2021 року Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено фактичну перевірку господарської одиниці акцизного складу, що розташований за адресою Івано-Франківська область, Галицький район, с. Бовшів, вул. Промислова, 65, суб`єкта господарської діяльності Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО». За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки № 101/33-00-07-03/23269555 від 13 квітня 2021 року. Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення п.п. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями) в частині не обладнання резервуарів рівнеміром-лічильником та/або витратоміром-лічильником, ч. 1, 8 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Позивач, не погоджуючись із актом перевірки, подав заперечення на нього, які частково задоволені податковим органом та скасовано висновок щодо зберігання палива без ліцензії, за що передбачено штраф у розмірі 500000,00 грн. В іншій частині заперечення платника податків залишено без змін. На підставі цього податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2021 року № 1073300703, яким встановлено порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, з огляду на що застосовано штрафні санкції в розмірі 80000,00 грн.

Позивач уважає зазначене податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним та таким, що прийняте податковим органом з порушенням норм чинного законодавства України, Конституції України, зважаючи на таке. Податковим кодексом України перебачено відповідальність за не обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками резервуарів, введених в експлуатацію, що розташовані на акцизних складах. Згідно з п.п.230.1.2 ст. 230, п.12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу розпорядники акцизних складів зобов`язані обладнати склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01 січня 2020 року. Позивач вказує, що ще у липні 2019 року Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» уклало договір № 2904-ЗЄ-БуТЄС від 11 липня 2019 року із ТОВ «Апріойл Інжинірінг» про модернізацію складу паливно-мастильних матеріалів у м. Бурштин, шляхом облаштування ємностей системою автоматичного вимірювання палива. За п. 1.1 договору Виконавець зобов`язується у 2019 році виконати роботи, зазначені в п. 1.2. цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи. За п. 5.1. та 5.2. договору строк (термін) виконання Робіт 60 календарних днів. Кількість/обсяг Робіт зазначені в додатку № 1 (Технічне завдання) до цього Договору та підтверджується калькуляцією вартості робіт (Додаток № 2 до цього Договору).

Таким чином, на думку позивача, він завчасно подбав про встановлення засобів вимірювання на резервуари по акцизних складах для обліку палива. У той же час платник податків не має правових підстав для здійснення контролю за діяльністю підрядних організацій, які здійснювали безпосереднє встановлення засобів вимірювання. Тобто, зі свого боку Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» здійснило всі залежні від нього дії для обладнання резервуарів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, з огляду на що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про нібито порушення абз.3, абз.10 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 є помилковими та безпідставними. Позивач вказує, що судова практика вирішення податкових спорів безумовно виходить з презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника податків достовірними. За таких обставин позивач уважає, що податковий орган своїми діями встановлює для нього додаткові обмеження, не передбачені Податковим кодексом України, що не відповідає повноваженням цього органу державної влади, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене просить суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01 січня 2020 року повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України), а відповідальність за порушення цієї вимоги настає з 01 квітня 2020 року. Відповідач уважає, що аргументи позивача про те, що він вчинив усі залежні від нього дії щодо обладнання резервуарів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, а саме завчасно уклав договір № 2904-ЗЄ-БУТЕС від 11 липня 2019 року із ТОВ «Апріоіл Інжинірінг» про модернізацію складу паливно-мастильних матеріалів у м. Бурштин, шляхом облаштування ємностей системою автоматичного вимірювання палива не заслуговують на увагу, оскільки нормами Податкового кодексу України встановлено обов`язок платника податків обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у строк не пізніше до 01 квітня 2020 року. Відповідач наголошує, що позивач не заперечує факту використання акцизного складу, необладнаного витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також відсутності реєстрації їх Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а наводить лише причини/пояснення щодо допущеного порушення законодавства, які не спростовують висновків акту перевірки № 101/33-00-07-03/23269555 від 13 квітня 2021 року.

У зв`язку з вищенаведеним просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач подав додаткові пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що через невиконання робіт контрагентом ТОВ «Апрійол Інжиніринг» він звертався до нього з листами у листопаді 2019 року та в лютому 2020 року про пояснення причин невиконання робіт згідно укладеного договору. Відповідей позивач не отримав. Фактично лише після надіслання другого листа, представник позивача отримав усне пояснення від контрагента про те, що для виконання робіт ним здійснено закупівлю товарів, які вдалось отримати пізніше очікуваного строку через неналежну роботу митниці, а також що проводилось обладнання акцизних складів інших підприємств, що потребувало часу та ресурсів і усе це вплинуло на строки виконання робіт по обладнанню акцизних складів позивача. Окрім цього, контрагент не має права встановлювати несертифіковане обладнання, з огляду на що був потрібен час для отримання сертифікатів якості. У той же час в акті перевірки податковим органом не встановлено, що позивач не здійснив обладнання акцизних складів з власної вини позивач повідомляв, що самостійно не має можливості встановити таке обладнання. А за змістом статті 128 Податкового кодексу України санкція передбачена тільки за наявності вини платника податків.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 09 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 12 листопада 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року встановлено участь представника позивача адвоката Маліновської Анастасії Андріївни в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Львівського окружного адміністративного суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 08 лютого 2022 року, суд заслухав усні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити.

У цьому ж судовому засіданні суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для справ, розгляд яких здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

З 08 квітня 2021 року по 13 квітня 2021 року посадовими особами Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено фактичну перевірку господарської одиниці акцизного складу, що розташований за адресою Івано-Франківська область, Галицький район, с. Бовшів, вул. Промислова, 65, суб`єкта господарської діяльності Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО».

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки № 101/33-00-07-03/23269555 від 13 квітня 2021 року.

Відповідно до висновків цього акту перевірки встановлено порушення Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», зокрема п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2775-VI (зі змінами та доповненнями).

07 травня 2021 року Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 1073300703, яким на підставі акта перевірки № 101/33-00-07-03/23269555 від 13 квітня 2021 року встановлено порушення Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2775-VI (зі змінами та доповненнями) та на підставі підпункту 3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 1 статті 128-1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2775-VI (зі змінами та доповненнями) застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 80000,00 грн за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції.

Не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду про його скасування.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07 травня 2021 року № 1073300703.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Підпунктами а), б) підпункту 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що акцизний склад - це: спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

За змістом пункту 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах передбачена статтею 128-1 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абзаців першого, другого пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються: з 1 січня 2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

Разом з тим Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, а саме: в абзаці четвертому слово «січня» замінити словом «квітня».

Таким чином, на підставі указаних вище норм Податкового кодексу України у розпорядників акцизних складів виник обов`язок обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром паливом, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі до 01 січня 2020 року.

При цьому з 01 квітня 2020 року відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України за визначені цією нормою порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

Як слідує зі змісту акта перевірки № 101/33-00-07-03/23269555 від 13 квітня 2021 року податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України з огляду на те, що «згідно з Реєстром ВРП ІТС «Податковий блок» за місцезнаходженням акцизного складу 1006108 знаходяться два резервуари за номерами 1/1006108 та 2/1006108 об`ємом по 25 м3 (серійний номер 01000007792/000), на які встановлено два рівнеміри лише 01.09.2020 (модель ПМП-201-930F, серійні номери 26070 та 26073) та дві паливно-роздавальні колонки, які виконують функцію витратомірів-лічильників (назва (модель) витратоміра ПРК NOVA 11.21SВіі, серійний (ідентифікаційний номер витратоміра 1761 та 1762), дата введення в експлуатацію 01.09.2020».

У позовній заяві позивач вказаної обставини не заперечує, натомість зазначає, що ще у липні 2019 року Aкціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» уклало договір № 2904-ЗЄ-БуТЄС від 11 липня 2019 року із Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріойл Інжинірінг» про модернізацію складу паливно-мастильних матеріалів у м. Бурштин, шляхом облаштування ємностей системою автоматичного вимірювання палива. Таким чином, на думку позивача, він завчасно подбав про встановлення засобів вимірювання на резервуари по акцизних складах для обліку палива. У той же час платник податків не має правових підстав для здійснення контролю за діяльністю підрядних організацій, які здійснювали безпосереднє встановлення засобів вимірювання. Тобто, зі свого боку Aкціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» здійснило всі залежні від нього дії для обладнання резервуарів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, з огляду на що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про порушення абз.3, абз.10 п.п.230.1.2 п. 230.1 ст. 230, є помилковими та безпідставними.

При цьому позивач стверджує, що звертався до контрагента з листами у листопаді 2019 року та в лютому 2020 року про пояснення причин невиконання робіт згідно укладеного договору, однак відповідей не отримав. Зауважує, що за змістом статті 128 Податкового кодексу України санкція передбачена тільки за наявності вини платника податків.

Оцінюючи такі доводи позивача суд зазначає наступне.

За змістом пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У контексті цього суд звертає увагу на те, що законодавчі зміни, на підставі яких у позивача виник обов`язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання, були прийняті заздалегідь.

Так, Закон України № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким було установлено відповідний обов`язок позивача, як розпорядника акцизного складу, прийнятий ще 18 грудня 2019 року.

Отже, на думку суду, позивач знав про виникнення з 01 квітня 2020 року у нього такого обов`язку та мав достатньо часу для того щоб придбати, встановити та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на своєму акцизному складі.

Окрім цього, закон у попередній редакції, тобто до внесення змін 18 грудня 2019 року на підставі Закону № 391-ІХ вимагав установлення таких приладів ще до 01 січня 2020 року, що також свідчить про обізнаність позивача про це та можливість підготуватися до таких змін податкового законодавства та змісту і обсягу своїх обов`язків щодо цього.

Як слідує зі змісту договору № 2904-ЗЄ-БуТЄС від 11 липня 2019 року такий укладений між Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (Замовник) та Товариством з обмеженою діяльністю «АПРІОЙЛ ІНЖИНІРНГ» (Виконавець) на виконання Робіт: впровадження системи автоматичного обліку руху акцизного палива з модернізацією складів паливно-мастильних матеріалів АТ «ДТЕК «ЗАХІДЕНЕРГО».

Відповідно до пункту 5.1 цього Договору строк (термін) виконання Робіт 60 календарних днів.

Таким чином, ураховуючи те, що договір № 2904-ЗЄ-БуТЄС укладений 11 липня 2019 року, Роботи, передбачені предметом цього Договору мали бути виконані Виконавцем до 11 вересня 2019 року.

Натомість із листом до Виконавця щодо пояснення причин невиконання робіт позивач звернувся уперше лише в листопаді 2019 року, тобто вже тоді, коли строк (термін) виконання робіт, передбачений пунктом 5.1 договору № 2904-ЗЄ-БуТЄС від 11 липня 2019 року, сплив.

Вдруге із листом до Виконавця щодо пояснення причин невиконання робіт позивач звернувся у лютому 2020 року, вже після закінчення дії договору (31.12.2019).

Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази ведення позивачем претензійно-позовної роботи з контрагентом у зв`язку несвоєчасним виконанням ним Робіт згідно умов договору № 2904-ЗЄ-БуТЄС від 11 липня 2019 року.

Відсутні у матеріалах справи і докази пошуку позивачем інших контрагентів на виконання робіт з обладнання свого акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

З огляду не це посилання позивача на те, що зі свого боку Aкціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» здійснило всі залежні від нього дії для обладнання резервуарів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками є безпідставними та відхиляються судом.

За таких обставин суд підсумовує, що вказаними вище нормами Податкового кодексу України встановлено обов`язок суб`єкта (розпорядника акцизних складів, де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів) обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у строк не пізніше 01 січня 2020 року.

Відповідальність за порушення вказаного обов`язку застосовується з 01 квітня 2020 року.

Відсутність обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та відсутність реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у встановлений строк виключає можливість проведення суб`єктом здійснення операцій з обігу пального та його зберігання.

Таким чином, ураховуючи обов`язок позивача обладнати резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі станом на 01 січня 2020 року, та встановленим перевіркою фактом їх установлення лише 01 вересня 2020 року, суд доходить висновку про правомірне застосування контролюючим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій за відповідне порушення податкового законодавства.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення відповідача відповідає критеріям, які визначені у частині другій статті 2 КАС України, а тому правові підстави для його скасування відсутні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 21 лютого 2022 року.

Суддя Клименко О.М.