Рішення № 103497300, 15.02.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8694/21

Провадження № 2/201/536/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Шумейко А.С.

за участі:

представника відповідача Гусакова О.Б.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду заправилами спрощеного провадження цивільнусправу запозовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 серпня 2021 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент -Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу станомна 10серпня 2021року урозмірі 61846,62 грн,з яких39256,82 грн заборгованість за кредитом, 22589,80 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2270 грн.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 23 березня 2017 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, з метою укладення кредитного договору б/н та отримання кредитної карти. На підставі вказаної Анкети Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 взяті насебе зобов`язанняза кредитнимдоговором належнимчином невиконував,на вимогипро погашеннязаборгованості нереагував,унаслідок чогостаном на10серпня 2021року утворилась заборгованістьу розмірі61846,62 грн,з яких39256,82 грн заборгованість за кредитом, 22589,80 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом, які позивач просить суд стягнути на їх користь та судові витрати (а.с.1-3).

13грудня 2021року наадресу судунадійшов відзивпредставника відповідача в якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять підтверджень що саме «Умови та правила надання банківських послуг» Відповідач розумів, підписуючи анкету заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки. Сторонами не було погоджено істотних умов кредитного договору, оскільки такий кредит не укладався. Щодо наданого розрахунку заборгованості зазначили, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення, тому не має підстав вважати що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку є правильними (а.с. 41-42).

30 грудня 2021 року представником позивача надано заперечення на відзив представника відповідача, в якому наполягали на задоволені позовних вимог, зазначивши, що боржник користувався кредитом, отже ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку та погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором Оферти. Окірм того зазначив що відповідачем 21 веерсня 2020 року під час перевипуску карти було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна Карта» в якому чітко зазначенні всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого (а.с. 47-49).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 27 серпня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.22-23).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.24).

До суду 22 вересня 2021 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.25).

Ухвалою судді від 23 вересня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент -Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.26-27).

Представник позивача надав до суду клопотання, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 4 ).

Відповідач в судове засідання не зв`явився про, день та час слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила застосувати строк позовної давності.

Фактичні обставини встановленні судом

У серпні 2021 року акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначає, що 23 березня 2017 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 7).

До кредитного договору Банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» ресурс: Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms/.

З наданогопозивачем допозовної заявирозрахунку заборгованостіза договором№б/нвід 23березня 2017року вбачається,що заборгованість ОСОБА_1 станом на10серпня 2021року становить6846,62 грн,з яких39256,82 грн заборгованість за кредитом, 22589,80 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Окрім того, Банком на підтвердження заявлених позовних вимог до позовної заяви додано анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк»; витяг із Умов та Правил надання банківських послуг, тарифи надання банківських послуг, копія виписки.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до положень ст.ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, наданими до позову доказами підтверджено укладання між сторонами Договору про надання банківських послуг (а.с.7).

У заяві від 23 березня 2017 року відсутнє посилання на розмір бажаного кредиту. Тому суд не має можливості прийти до висновку про розмір отриманого відповідачем кредиту, а його розмір не зазначено навіть в тексті позову.

До позову банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», який не містить підпису відповідача та який би засвідчував його ознайомлення з умовами кредитування в частині строку, розміру відсотків за користування кредитними коштами, строку повернення кредиту та інше.

Таким чином, судом з`ясовано, що між сторонами був укладений лише Договір про надання банківських послуг від 23 березня 2017 року, а докази стосовно укладення іншого кредитного договору суду не надані.

Частинами 1, 6ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд зазначає, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 10561ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістомст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2ст. 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1ст. 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що у заяві відповідача від 23 березня 2017 року сума кредитного ліміту та процентна ставка не зазначені (а.с. 7). Докази про укладання 23 березня 2017 року ОСОБА_1 саме кредитного договору з відповідними істотними умовами щодо розміру кредиту, відсотків за його користування, строку повернення кредиту, штрафних санкцій за неналежне виконання умов кредитного договору, тощо суду не надано. Суд не бере до уваги надану представником позивача 30 грудня 2021 року виписка про рух коштів, оскільки вказані докази подано з порушенням порядку їх подання.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором просив у тому числі, крім тіла кредиту стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування штрафних санкцій, позивач крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором від 23 березня 2017 року посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна, який не містить підпису відповідача та який би засвідчував його ознайомлення з умовами кредитування в частині строку, розміру відсотків за користування кредитними коштами, строку повернення кредиту та інше.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент підписання анкети-заяви взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в Умови та Правила, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїст. 634 ЦК Україниза змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим позивачем в період як з часу виникнення спірних правовідносин (23 березня 2017 року) так і до моменту звернення до суду із вказаним позовом (27 серпня 2021 року). Тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правилнадання банківськихпослуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Частиною 6ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору, укладеного з відповідачем й щодо будь-яких інших встановлених ними нових Умов та Правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці Умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття відповідачем запропонованих Умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

За таких обставин та без наданих підтверджень про обговорення сторонами суми кредиту (тіла кредиту), доказів отримання такої суми, які конкретно запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17. Велика Палата ВС відступила від правових позицій, висловлених раніше та зазначила що «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті:https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутніпідстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань».

Стосовно заяви предстаника відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 256 ЦК України,позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зіст. 257 ЦК Українизагальна позовна давністьвстановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

Відповідно дост. 267 ЦКУпозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦКУ).

Зазначена правова позиція викладена у постанові ВСУ від 16 серпня 2017 року № 6-2667цс16, Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВСУ від 07 листопада 2018 року (справа № 0907/2-7453/2011, провадження № 61-6321св18), Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа № 288/1361/15-ц, провадження № 61-4212св18).

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Враховуючи, що позивачем в порушення положеньст. 81 ЦПК України, не надано суду належних та допустимих доказів визначення сторонами розміру кредиту, отримання відповідачем суми кредиту, а також ознайомлення відповідача, як споживача послуг, з процентною ставкою по кредиту, та про розміри та підстави відповідальності за невиконання умов кредитування, що в свою чергу виключає стягнення заборгованості за непідтвердженими кредитними правовідносинами, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних через необґрунтованість.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати по справі, відповідно дост. 141 КПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства«Акцент-Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2022 року

Суддя С.О. Демидова