Рішення № 103495962, 18.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/13846/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9971 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини 9971 (далі – В/Ч 9971, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі у період з липня 2015 року по березень 2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в повному розмірі у період з липня 2015 року по березень 2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 липня 2020 року наказом начальника 6 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» №459-ос майора ОСОБА_1 (П-002795), начальника служби пожежної безпеки, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Західного регіонального управління від 25 червня 2020 року №296-ОС за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статі 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення з 01 серпня 2020 року.

Під час проходження служби в підрозділах Державної прикордонної служби України позивач брав безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в межах відповідальності органів охорони державного кордону.

Станом на день прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу відповідач не провів з ним розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі, а саме з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження (далі - Порядок №1078), зокрема за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Позивач вказує, що саме від базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення залежить розмір індексації, оскільки наступного місяця за базовим здійснюється обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком.

Визначення базового місяця для розрахунку індексації з грудня 2015 року залежить виключно від зміни посадового окладу за посадою згідно з рішеннями Уряду і такими місяцями є січень 2008 року та березень 2018 року - місяці в яких набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та від 30 серпня 2017 року №704.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

Тобто саме січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям в тому числі для новоприйнятих або переведених на інші посади.

Застосування відповідачем базових місяців індексації листопад 2014 та липень 2015 років, на думку позивача, є протиправним, порушує вимоги абзаців 1, 2 пункту 5 та пункту 102 Порядку №1078, якими визначено, що таким місяцем повинен бути місяць підвищення тарифних ставок (окладів), тобто січень 2008 року, оскільки посадові оклади військовослужбовців за посадами з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року були незмінними.

Окрім того, у листопаді 2014 та в липні 2015 року жодними рішеннями Уряду зміни до посадових окладів військовослужбовців не вносились, а посадові оклади військовослужбовців за посадами з січня 2008 року по лютий 2018 року були незмінними.

З наведених підстав уважає, що бездіяльність відповідача, яка виразилася у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення в повному обсязі є протиправною та просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 17 грудня 2021 року №14/13426 Військова частина 9971 позовних вимог не визнала, повідомила, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу в Луцькому прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Згідно із наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України «По особовому складу» від 25 червня 2020 року №296-ОС майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до наказу начальника 6 прикордонного загону «По особовому складу» від 31 липня 2020 року №459-ОС позивача виключено зі списків частини, всіх видів забезпечення з 01 серпня 2020 та направлено на військовий облік до Луцького ОМВК Волинської області.

Зазначає, що Луцький прикордонний загін є органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України, являється бюджетною установою і утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні фонди, обігові кошти Луцького прикордонного загону є державною власністю, перебувають у сфері управління Адміністрації Державної прикордонної служби України і закріплені за Луцьким прикордонним загоном на праві повного господарського відання.

Під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених Луцькому прикордонному загону коштів.

Щодо застосування при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року вказує, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Пунктом 1 вказаної Постанови передбачено підвищення з 01 грудня 2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2016 року на березень 2018 року.

Відтак, з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01 грудня 2015 року і включно до 01 березня 2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Щодо визначення листопада 2014 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення зауважує, що з особистих карток грошового забезпечення та заробітної плати позивача вбачається, що грошове забезпечення позивача збільшилось за рахунок збільшення її постійної складової «Посадовий оклад», який у жовтні 2014 року становив 1050,00 грн., у листопаді 2014 року становила 1096,67 грн., а з грудня 2014 року становила 1 150,00 грн. (в грудні 2014 року здійснено доплату в сумі 46,67 грн. посадового окладу за листопад 2014). Таким чином, з листопада 2014 року підвищилося грошове забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, та те, що на час підвищення складових грошового забезпечення позивача (листопад 2014 року) діяв Порядок №1078, згідно якого базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то відповідач у зв`язку з підвищенням у позивача грошового забезпечення за рахунок збільшення її постійної складової, обґрунтовано визначив листопад 2014 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Стосовно визначення липня 2015 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення зазначає, шо з особистих карток грошового забезпечення та заробітної плати позивача вбачається, що грошове забезпечення позивача збільшилось за рахунок збільшення її постійної складової «Надбавка за вислугу років», яка у червні 2015 року становила 382,50 грн., у липні 2015 року становила 392,79 грн., а з серпня 2015 року становила 446,25 грн. Таким чином, з липня 2015 року підвищилося грошове забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, та те, що на час підвищення складових грошового забезпечення позивача (липень 2015 року) діяв Порядок №1078, згідно якого базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то відповідач у зв`язку з підвищенням у позивача грошового забезпечення за рахунок збільшення її постійної складової, обґрунтовано визначив липень 2015 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення.

З огляду на вище викладене, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у спірний період із застосуванням листопада 2014 року та липня 2015 року як базових місяців, відповідач діяв правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак підстави для задоволення адміністративного позову у вказаній частині відсутні.

Окрім того, стверджує, що розгляд питання про визначення суми обрахунку індексації грошового забезпечення за встановлені конкретно періоди відноситься до компетенції відповідача, в межах наданих повноважень.

З огляду на вказане, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 16-24).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 13).

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 в період з 22 липня 1999 року по 01 серпня 2020 року проходив військову службу у Луцькому прикордонного загоні Державної прикорднної служби України, що підтверджується довідкою Військової частини 9971 від 03 грудня 2020 року №12/819 (арк. спр. 10).

Згідно із наказом начальника 6 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 31 липня 2020 року №459-ос майора ОСОБА_1 (П-002795), начальника служби пожежної безпеки, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Західного регіонального управління від 25 червня 2020 року №296-ОС за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статі 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення з 01 серпня 2020 року (арк. спр. 6).

Згідно із посвідченням від 23 грудня 2015 року серії НОМЕР_1 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (арк. спр. 7).

ОСОБА_1 , уважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі у період з липня 2015 року по березень 2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 цього Порядку №1078 він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Спірним у цій справі є, зокрема, питання правильності визначення відповідачем базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з липня 2015 року по березень 2018 року.

Як убачається із довідки про виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з липня 2015 року по серпень 2020 року та особистих карток грошового забезпечення та заробітної плати позивача за 2015-2018 року (арк. спр. 28-31) у спірний період позивачу виплачувалася індексація грошового забезпечення виходячи із базових місяців листопад 2014 року та липень 2015 року.

Суд зазначає, що з аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Стосовно доводів відповідача про те, що розгляд питання про визначення суми обрахунку індексації грошового забезпечення за встановлені конкретно періоди відноситься до компетенції відповідача, в межах наданих повноважень, суд зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з липня 2015 року по лютий 2018 року.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суді від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач не правомірність дій щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року із застосуванням базових місяців листопад 2014 року та липень 2015 року.

Щодо періоду березень 2018, суд зазначає, що оскільки згідно із Постановою №704 з 01 березня 2018 року підвищено розміри посадових окладів усіх військовослужбовців, в тому числі і позивача, отже у березні 2018 індексація доходів не проводиться, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078 здійснюється з наступного місяця.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення ОСОБА_1 у березні 2018 року індексації не підлягало, відтак позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнати протиправною бездіяльності Військової частини 9971 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення в повному розмірі у період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статями 243, 245, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Військової частини 9971 (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 14321661) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 9971 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному розмірі у період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

Зобов`язати Військову частину 9971 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 18 лютого 2022 року.