Рішення № 103488892, 16.02.2022, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/495/21

Провадження № 2/529/6/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.,

секретарів Звягольської В.А., Цихоцької Л.М., Федотченка С.Ю.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Нагайника М.Г.,

представників відповідача - адвоката Захарової Т.В., Курганської Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 17.06.2021 звернувся до суду з позовом в якому просить витребувати у відповідача ПАТ "Полтавська птахофабрика" майно із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що працюючи на ПАТ «Полтавська птахофабрика» 14.09.2019 він отримав виробничу травму, внаслідок чого отримав 2 групу інвалідності з втратою 70% професійної працездатності. Внаслідок отриманої травми проходив лікування в 1-й міській лікарні з 14.09.2019 по 25.10.2019 та з 02.12.2019 по 16.12.2019. Під час перебування на лікуванні представник ПАТ "Полтавська птахофабрика" змусила підписати договір позики на суму 20000 грн., але фактично він ці кошти не отримував, а за них представником куплялися ліки для його лікування. При цьому фіскальні чеки та інші фінансові документи йому не передавалися, а здавалися у бухгалтерію ПАТ.

На неодноразові звернення до бухгалтерії та керівництва ПАТ "Полтавська птахофабрика" останні відмовляють у наданні фіскальних чеків та інших фінансових документів, які він має надати Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування для відшкодування коштів, витрачених на лікування від нещасного випадку на виробництві.

Тому, позивач просить витребувати у відповідача фіскальні і касові чеки, видаткові накладні та інші фінансові документи про придбання для нього, за належні йому кошти, ліків, придбаних в період з 16.10.2019 по 01.12.2019 на загальну суму 20000 грн.

22.06.2021 ухвалою судді відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

24.06.2021 позивачем подано заяву про уточнення змісту позовної заяви в частині прізвища працівника ПАТ "Полтавська птахофабрика", яка купляла ліки та прізвища свідка, якого просять допитати в судовому засіданні.

15.07.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що ОСОБА_1 отримав позику від ПАТ "Полтавська птахофабрика" за договором № 442 від 16.10.2019, що також підтверджено і рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 14.04.2021 і подальше використання позивачем цих коштів товариству не відоме. Крім того, ПАТ "Полтавська птахофабрика" не має у володінні оригіналів будь-яких фінансових документів, які підтверджують лікування позивача, а до позовної заяви не додано документів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.

20.07.2021 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи - Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Полтавській області, в яких зазначено, що позивач є потерпілим від нещасного випадку на виробництві, який трапився 14.09.2019 і який визнано пов`язаним із виробництвом. Довідкою МСЕК від 26.06.2020 позивачу встановлено 70% втрати професійної працездатності, починаючи з 25.06.2020. Диканським відділенням Управління позивачу відшкодовано 14800 грн. вартості самостійно оплаченого лікування за період з 02.12.2019 по 16.12.2019 у КП «1 міська лікарня» Полтавської міської ради. Також вказує, що Управління чи його Диканське відділення не володіє відомостями про те, що витрати в сумі 20000 грн. на лікування позивача у період з 16.10.2019 по 01.10.2019 мали місце за висновком ЛКК закладу охорони здоров`я і таких витрат зазнав позивач або відповідач.

20.07.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано у відповідача інформацію про місце проживання колишнього працівника ОСОБА_2

15.09.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідача завірених копій видаткових касових ордерів з підтверджуючими документами про звіти з використання отриманих під звіт коштів, що стосуються придбання ліків позивачу за період з вересня по грудень 2019 року та закрито підготовче провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позов підтримав, вказав, що він працював робітником в ПАТ «Полтавська птахофабрика». 14.09.2019 він отримав травму на виробництві, внаслідок чого потрапив до лікарні, відразу йому зробили операцію. Після операції до нього в лікарню прийшла інженер ОСОБА_3 та казала, що підприємство виділило 20000 грн. на його лікування. Вона приносила йому ліки, а чеки забирала, при цьому казала, що такі потрібні для бухгалтерії звітуватися. Були випадки, коли він самостійно купляв ліки і тоді чеки він віддавав ОСОБА_4 . Вже після того, як він вдруге виписався з лікарні, до нього додому приїхала ОСОБА_3 та віддала 3000 грн., як залишок коштів. За ці кошти він купив ліки, а чеки його мати віддала ОСОБА_5 . Просить суд витребувати у відповідача усі чеки, на придбання ліків, які придбавалися ОСОБА_6 на його лікування з метою пред`явлення їх до фонду соціального страхування для подальшого відшкодування витрачених сум.

Представник позивача адвокат Нагайник М.Г. в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, додатково вказав, що ОСОБА_3 , як працівник відповідача, неодноразово відвідувала ОСОБА_1 у лікарні, купляла йому ліки, за виділені підприємством кошти, які вона і отримала, а чеки повинна була здавати в бухгалтерію ПАТ «Полтавська птахофабрика». На неодноразові звернення до відповідача йому відмовляли у поверненні оригіналів чеків. Під час розгляду справи представником відповідача надані йому копії чеків приблизно на суму 20000 грн., але для фонду соціального страхування необхідні оригінали, а копії потребують відновлення через мережу аптек, що є досить проблемною процедурою.

Представник відповідача адвокат Захарова Т.В. в судовому засіданні позов не визнала, з підстав зазначених у відзиві, також вказала, що ОСОБА_3 не мала доручення на підтвердження повноважень представника ПАТ «Полтавська птахофабрика», тому чому вона приходила в лікарню та купляла ліки позивачу невідомо. Відповідачем у жовтні 2019 року надано позику ОСОБА_1 в розмірі 20000 грн., більше ніякої допомоги позивачу підприємство не надавало. Копії чеків, які їй передав юрист підприємства, вона передала представнику позивача, проте оригіналів на підприємстві немає. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_7 просила у задоволенні позову відмовити, оскільки під час розгляду справи не доведено, що відповідач купляв ліки позивачу та що у володінні ПАТ «Полтавська птахофабрика» знаходяться оригінали чеків про купівлю цих ліків.

Представник третьої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Полтавській області в судове засідання не з`явився, у поданих поясненнях просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.09.2019 ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків на ПАТ «Полтавська птахофабрика», внаслідок ДТП отримав виробничу травму, що підтверджується Актом Н-1/П від 29.11.2019 (а.с.10-12).

Як вбачається з довідки МСЕК від 26.06.2020 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з втратою 70% професійної працездатності терміном до 01.07.2021 (а.с.6). Як встановлено в судовому засіданні термін дії групи інвалідності продовжено на 1 рік.

Відповідно до копії наказу від 17.09.2020 ОСОБА_1 звільнений з ПАТ «Полтавська птахофабрика» на підставі ст.38 КЗпП за власним бажанням (а.с.13).

Згідно копії договору позики № 442 від 16.10.2019 ПАТ «Полтавська птахофабрика» надала ОСОБА_1 безвідсоткову грошову позику в розмірі 20000 грн (а.с.8-9).

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 14.04.2021, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 23.06.2021, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтавська птахофабрика» грошові кошти в сумі 20000 грн. в рахунок сплати боргу за договором позики від 16.10.2019 (а.с.36-44).

Як вбачається з виписки з медичної картки хворого від 25.10.2019, ОСОБА_1 проходив лікування в КП «1 міська лікарня» в травматологічному відділенні з 14.09.2018 по 25.10.2019 (а.с.14). Проте в судовому засіданні уточнений період перебуванні позивача у лікарні, а саме з 14.09.2019 по 25.10.2019.

Відповідно до постанови Диканського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Полтавській області від 27.04.2020 ОСОБА_1 призначено доплату страхової виплати «виплати на лікування», які останній проходив самостійно в розмірі 14800 грн. за квітень 2020 року (а.с.55).

Відповідно до заяви від 17.05.2021 ОСОБА_1 звертався до директора ПрАТ «Полтавська птахофабрика» про надання йому оригіналів фіскальних та касових чеків та інших фінансових документів про придбання для нього ліків на загальну суму 20000 грн. (а.с.15).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, представником відповідача повідомлено, що у відповідача відсутні оригінали касових ордерів з підтверджуючими документами про звіти з використання отриманих під звіт коштів, що стосується придбання ліків для позивача за період з вересня по грудень 2019 року, оскільки відповідач не купував позивачу ліки ані в указаний період, ані у будь-який інший (а.с.101-102).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , мати позивача, вказала, що 14.09.2019 подзвонив син та повідомив, що він у лікарні після ДТП, як прийшла до нього в лікарню ліки були вже куплені ПАТ «Полтавська птахофабрика», іноді вона купляла бинти та знеболююче. Усі ліки купляла ОСОБА_9 і чеки вона забирала, ті чеки, які були у неї після купівлі медикаментів вона віддавала ОСОБА_9 . Зі слів ОСОБА_9 їй відомо, що вона віддавала чеки в бухгалтерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для звітності. Коли син лікувався у лікарні вдруге, то кошти відповідач вже не надавав, витрачали власні кошти 14800 грн., які відшкодовані фондом соцстрахування. Також вказала, що дзвонила до ОСОБА_9 і та їй казала, що якісь чеки у неї є але не всі, що це питання вирішить пізніше і більше трубку не брала.

Свідок ОСОБА_10 , сусідка позивача, в судовому засіданні вказала, що вона іноді доглядала ОСОБА_1 у лікарні, коли про це просила ОСОБА_8 . Бачила, що в палаті у позивача були ліки та чеки. Також бачила у лікарні Бережну, вона казала, що чеки їй потрібні для звітності в ПАТ «Полтавська птахофабрика». Не бачила особисто, що ОСОБА_9 приносить ліки, бачила, як вона забирала чеки за ліки, які купляв позивач чи його мати.

Свідок ОСОБА_11 , батько позивача, в судовому засіданні вказав, що йому відомо зі слів сина та дружини про те, що ліки для сина купляла ОСОБА_3 , а чеки за них не віддавала, а забирала для звітності. Один раз ОСОБА_3 приїзжала до них додому, привозила залишок грошей, як залишок з коштів, що виділяла «Полтавська птахофабрика» на лікування сина, на ці кошти купляли ліки для сина.

Свідок ОСОБА_12 , яка працює в.о.начальника відділу Диканського відділення фонду соцстрахування, в судовому засіданні пояснила, що відповідно до ст..36 Закону України «Про обов`язкове соціальне страхування» про нещасний випадок на виробництві повинен бути складений Акт. ПАТ «Полтавська птахофабрика» складено тимчасовий Акт 29.11.2019, після чого ОСОБА_1 відшкодовано кошти на лікування у грудні 2019. Також приблизно у жовтні 2019 року до неї приїзжала ОСОБА_13 та запитувала, як можна повернути кошти за лікування і вона їй роз`яснила які документи потрібні для цього, в тому числі і оригінали чеків до яких додається копія рахунка провізора. Зі слів ОСОБА_14 їй відомо, що «Полтавська птахофабрика» перерахувала ОСОБА_9 гроші на її банківську картку для того щоб вона купляла ліки для ОСОБА_1 , а чеки вона здавала до бухгалтерії підприємства. Також мати позивача їй давала оригінали чеків за придбані ліки ОСОБА_1 , які вона особисто передала водію «Полтавська птахофабрика» на яку суму були чеки вона не дивилась.

Свідок ОСОБА_15 , юрисконсульт ПАТ «Полтавська птахофабрика» в судовому засіданні вказала, що за проханням адвоката вона ходила до кабінету з охорони праці та у столі, де раніше сиділа ОСОБА_3 у шухляді знайшла копії квитанцій, які передала адвокату. Зараз на місці ОСОБА_14 працює інша людина. Інші обставини по цій справі їй не відомі.

Свідок ОСОБА_16 , яка працює спеціалістом у Диканському відділенні фонду соцстрахування, в судовому засіданні вказала, що були такі обставини (дату не пам`ятає), що їй ОСОБА_12 передала у файлі оригінали чеків, які остання отримала від ОСОБА_8 і вона передала ці чеки водію «Полтавської птахофабрики» ОСОБА_17 . Більше з приводу чеків позивача вона нічого не знає.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні вказав, що він працює водієм на ПАТ «Полтавська птахофабрика» приблизно два роки. В його обов`язки входить розвозити документи, які йому дає секретар Захарова, і якщо документи даються йому в різних організаціях він відвозить такі і передає їх ОСОБА_19 . Від Диканського відділення фонда соцстрахування він забирав якісь документи, але що то були за документи він не знає, на документи він не дивиться, тому не може сказати, чи передавалися йому оригінали чеків за ліки.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні не допитана, оскільки на неодноразові виклики суду остання не з`явилась.

Згідно ст.319ЦК України власник, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1 ст.387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 397 ЦК України встановлює, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 21 червня 2018 року у справі № 703/5364/15-ц (провадження № 61-4812св18) вказав, що "застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Аналіз ст. 387 Цивільного кодексу України свідчить про те, що віндикаційний позов грунтується передусім на тому, що право власності на річ с абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.

Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач має надати докази на підтвердження права власності на спірне майно, має довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

У постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 910/13536/19 визначено, що для застосування передбаченого ст. 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

За даним позовом, позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача оригінали фіскальних та касових чеків, видаткові накладні та інші фінансові документи про придбання для нього ліків за період з 16.10.2019 по 01.12.2019 на загальну суму 20000 грн.

Як встановлено в ході розгляду справи чеки за придбані ліки для позивача за період перебування останнього в лікарні у вересні-жовтні 2019 року забирала у позивача ОСОБА_3 , проте достеменно не встановлено, що такі чеки дійсно передавалися в ПАТ «Полтавська птахофабрика» та були прийняті бухгалтером такого підприємства для звітності. Доказів на підтвердження цього позивачем не надано.

Окрім того, відповідачем, на виконання ухвали суду, надано письмову відповідь про відсутність на підприємстві оригіналів чеків та інших фінансових документів за придбання ліків для позивача.

Отже в судовому засіданні не доведено позивачем, що оригінали касових чеків дійсно перебувають у володінні відповідача.

Той факт, що у відповідача перебували копії касових чеків приблизно на суму 20000 грн., які передані представнику позивача в ході розгляду справи, не підтверджують того, що у відповідача маються і їх оригінали.

За приписами ст. 184 ЦК України речі можуть бути з родовими ознаками та з індивідуальними. Зазначеною нормою визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

У даній справі відсутні ідентифікуючі ознаки майна (чеків), які, на думку позивача, перебувають у відповідача та які позивач просить витребувати.

Згідно з частинами 1-3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно зположеннямист.81ЦПК України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано достатніх доказів перебування його майна (чеків) саме у відповідача, можливість встановлення і витребування такого майна із чужого незаконного володіння виключається.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 21.02.2022

Головуюча: Л.Є. Петренко