Рішення № 103486967, 21.02.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1207/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", вул. Єреванська, буд.1, м. Київ, 03087; поштова адреса: вул. Січових Стрільців,10б, м. Київ, 04053;

е-mail представника позивача: lslisarenko@ukrgasbank.com

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика", вул. Любомира Боднарука, буд.26, м. Чернігів, 14013, е-mail: chkpf@ukrpost.com

про стягнення 65401,37 грн.

без виклику сторін

встановив:

Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" про стягнення 44000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 431,80 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 0,17 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 20820,08 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення); 2,57 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (подія припинення); 81,00 грн. заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків (3% річних) з урахуванням настання події припинення 06.02.2021; 65,75 грн. суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків з урахуванням настання події припинення 06.02.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №63/2020/WO-04 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Укргазбанк" (надалі - Договір про приєднання) від 06.02.2020.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд відкрити спрощене провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2021 після усунення позивачем недоліків позовної заяви відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/1207/21 без повідомлення сторін у справі; відповідачу встановлено строк до 18.01.2022 для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив, повідомлено сторін про те, що у разі надходження до суду відзиву відповідача на позовну заяву позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення на відповідь позивача у строк до п`яти днів з дня отримання відповідних документів (позивачем відзиву на позовну заяву; відповідачем - відповіді на відзив).

17.01.2022 від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що станом на 17.01.2022 заборгованість відповідача за договором про надання кредиту на умовах овердрафту за тілом кредиту складає 20000,00 грн., що підтверджується виписками, довідками з проведення сплат, копії яких додаються, та просить суд закрити провадження у частині стягнення 24000,00 грн. основного боргу у зв`язку з добровільним погашенням заборгованості. Заборгованість відповідач пояснює форс-мажорними обставинами, викликаними запровадженням карантину, що негативно впливає на господарську діяльність та погіршує фінансову стабільність товариства. Щодо вимоги про стягнення процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 20820,08 грн. відповідач зазначає, що на момент закінчення строку дії договору, починаючи з 06.02.2021, право позичальника нараховувати проценти припиняється, а, отже, нарахування за період з 06.02.2021 по 20.10.2021 процентів є безпідставним. Враховуючи майновий стан відповідача та відсутність доказів негативних наслідків у позивача від несвоєчасного виконання зобов`язання, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, процентів або зменшити їх розмір на 90%.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2021 запропоновано позивачу у строк до п?яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив. Повідомлено сторін, що у разі надходження до суду відзиву відповідача на позовну заяву позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення на відповідь позивача у строк до п`яти днів з дня отримання відповідних документів (позивачем відзиву на позовну заяву; відповідачем - відповіді на відзив).

Як вбачається із доказів надсилання копії відзиву позивачу та трекінгу з офіційного сайту "Укрпошта", відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400054260387 було направлено позивачу на його поштову адресу ( АДРЕСА_1 ) та станом на 19.01.2021 вже знаходилось у точці видачі/доставки, свідчить про можливість його отримання адресатом у відділенні поштового зв`язку за місцем його знаходження, проте 22.01.2022 зазначене поштове відправлення не вручене під час доставки з інших причин і 29.01.2022 було повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.

Позивач як особа, яка подала позов, наділений процесуальними права та обов`язками учасника справи, визначеними ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, є особою, зацікавленою у розгляді справи і зобов`язаний добросовісно виконувати процесуальні дії та обов`язки, визначені законом або судом.

Позивач у встановлений судом строк відповіді на відзив не надав.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" зареєстроване як суб`єкт господарювання 21.07.1993, дата запису 05.08.2004, номер запису 10731200000000210, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відповідні відомості (а.с.60-67).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 03.02.1994, дата запису 02.10.2018, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10641450000014074 (а.с.68-71).

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Кредитної Ради АБ «Укргазбанк» від 10.07.2018, протокол № 137/5 зі змінами згідно Рішення Кредитної ради АБ «УКРГАЗБАНК» від 13.08.2019 №195/8, затверджено Правила надання кредиту на умовах овердрафту в АБ «УКРГАЗБАНК» (далі - Правила), якими передбачено, що Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 640-644 Цивільного кодексу України укласти із банком договір про надання кредиту на умовах овердрафту за наступними програмами: «Welcome овердрафт». Ці Правила разом із договором про приєднання до Правил та всіма додатками та додатковими угодами до них складають Договір про надання кредиту на умовах овердрафту. Правила набирають чинності з дати їх офіційного оприлюднення на сайті банку та діють до дати офіційного оприлюднення заяви про їх відкликання на сайті банку. Приєднання клієнта до правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності із ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання договору про приєднання до Правил за встановленою АБ «УКРГАЗБАНК» формою. Датою укладення договору про надання кредиту на умовах овердрафту є дата договору на приєднання (а.с.13-25).

Відповідно до п.1.1.-1.3. Правил ці правила регулюють відносини, які виникають між банком та позичальником протягом строку дії договору про надання кредиту на умовах овердрафту в межах чинного законодавства України. Підписанням договору про приєднання позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до правил. Приєднуючись до правил позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених договором про надання кредиту на умовах овердрафту.

Згідно з п. 2.1. Правил банк надає позичальнику кредит в межах ліміту овердрафту, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісії передбачені договором про надання кредиту на умовах овердрафту.

Основні умови кредитування зазначаються в договорі про приєднання (п. 2.2. Правил).

У відповідності до п.2.4. Правил надання кредиту здійснюється шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку.

Початок дії ліміту овердрафту встановлюється з моменту отримання позичальником SMS-повідомлення від банку (п. 2.5. Правил).

Овердрафт надається позичальнику із наступним цільовим призначенням: поповнення обігових коштів (п 2.6. Правил).

Відповідно до п.2.8.-2.9. Правил, датою (днем) надання овердрафту вважається банківський день, на кінець якого виникає дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника, в результаті оплати з поточного рахунку платіжних документів позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок коштів на такому рахунку. Датою (днем) повернення овердрафту, наданого банком, вважається банківський день, на кінець якого на поточному рахунку позичальника (або на інших рахунках банку, на яких, згідно з нормами чинного законодавства, може враховуватись (бути перенесено) заборгованість за овердрафтом) відсутнє дебетове сальдо.

Пунктами 2.10., 2.11. Правил визначено, що кредитні кошти, надані банком в межах ліміту овердрафту, повинні бути повернуті позичальником в повному обсязі не пізніше: останнього дня строку, на який встановлено ліміт овердрафту; кінця банківського дня визначеного як день настання терміну/строку виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором про надання кредиту на умовах овердрафту, у т.ч. внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного/часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за договором про надання кредиту на умовах овердрафту; кінця останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем початку користування овердрафтом. Погашення овердрафту здійснюється автоматично при надходженні коштів на поточний рахунок позичальника.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються на щоденні дебетові залишки по поточному рахунку позичальника або на дебетові залишки по окремому рахунку для обліку кредитної заборгованості, перенесеної з Поточного рахунку (п. 3.3. Правил).

Пунктами 3.4-3.6. Правил передбачено, що нарахування здійснюється починаючи з дня надання овердрафту згідно з п.2.8. Правил по день, що передує дню повної сплати овердрафту виходячи із процентної ставки та межах строку кредитування, визначених у договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються на щоденні дебетові залишки пропорційно кількості днів, протягом яких ці залишки враховувались на поточному рахунку позичальника (або на інших рахунках банку, на яких, згідно з нормами чинного законодавства, може враховуватись (бути перенесеною) заборгованість за овердрафтом).

Згідно з п.3.7. Правил проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання овердрафту по останній календарний день місяця, в якому наданий овердрафт, та надалі з першого по останній календарний день місяця, в день достроково розірвання договору про надання кредиту у формі овердрафту, в день закінчення строку, на який надано овердрафт, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення овердрафту, по день, що передує дню повного погашення заборгованості за овердрафтом, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, шо визначені в п.5.4.2. цих Правил.

Умовами п. 3.8. Правил визначено, що сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування овердрафтом, а також в день, зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове розірвання договору про надання кредиту на умовах овердрафту, в день закінчення строку, на який надано овердрафт.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) здійснюється починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості, включаючи такий день до дня погашення такого прострочення або настання події припинення, визначеної в п.5.4.2. цих Правил. Сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п.5.4.2., а позичальник зобов`язується сплатити на користь банку платежі визначені в п.5.4. цього договору у випадку їх виникнення (п. 3.12. Правил).

У випадку, якщо банком застосовано до позичальника пеню, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п. 3.13. Правил).

Згідно з п. 5.3. Правил за порушення визначених у договорі про надання кредиту на умовах овердрафту строків (термінів) повернення овердрафту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня.

Умовами пункту 5.4. Правил передбачена відповідальність позичальника у разі настання Події припинення.

Відповідно до підпункту 5.4.1. у випадку неповернення в строк кредиту при настанні події припинення, вся заборгованість позичальника щодо погашення суми кредиту вважається простроченою і позичальник зобов`язаний сплатити на користь банку проценти від суми простроченої заборгованості позичальника (за сумою кредиту, за процентами за користування кредитними коштами, та комісіями), які у відповідності до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах та дорівнюють 40 (сорок) % річних розрахованих від суми простроченої заборгованості позичальника за весь період прострочення.

06.02.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" (позичальник) укладено договір №63/2020/WO-04 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Укргазбанк" (надалі - Договір про приєднання) (а.с.10-12).

Відповідно до п.1-3 договору про приєднання, ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 100000 грн. овердрафт надається за поточним рахунком позичальника IBAN НОМЕР_1 , відкритим згідно з договором банківського рахунку від 31.01.2019 №2019/КД/063-0006 в АБ «УКРГАЗБАНК», код банку 320478. Ліміт овердрафту встановлюється з 06.02.2020 по 05.02.2021 (включно).

Згідно з п.4.,5. договору про приєднання за користування овердрафтом, в межах строку кредитування, визначеного п.3 цього договору про приєднання, позичальник сплачує банку проценти виходячи із встановленої банком базової процентної ставки, в розмірі 23,80 % річних, в національній валюті. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється у розмірі 33,8 % річних.

Пунктом 6 договору про приєднання визначено, що тарифи на кредитні операції наведені у Додатку 1 до цього Договору про приєднання.

Пунктом 9 договору про приєднання передбачено, що інші умови надання кредитних коштів, не передбачені договором про приєднання, регулюються положеннями Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ «УКРГАЗБАНК».

Умовами пункту 12 договору про приєднання визначено, що підписанням цього Договору про приєднання позичальник підтверджує: що всі умови Договору про надання кредиту на умовах овердрафту (в тому числі інформаційні додатки) є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення; що отримав від банку інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", до підписання цього Договору про приєднання.

До матеріалів справи додано заяву-анкету на отримання кредиту - юридичної особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика") на умовах овердрафту на суму 100000,00 грн. від 06.02.2020 (а.с.23).

Позивач зазначає, що банк повністю виконав свої зобов`язання за Договором №63/2020/WO-04 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Укргазбанк" від 06.02.2020, встановив позичальнику ліміт овердрафту в розмірі 100000,00 грн. за його поточним рахунком та здійснював розрахункове обслуговування рахунку в межах ліміту овердрафту понад залишок власних коштів клієнта на рахунку, що підтверджується випискою/особовим рахунком з 10.02.2020 по 21.10.2021 (а.с.27-36).

12.05.2021 банк направив позичальнику лист-вимогу №172/17273/2021 від 12.05.2021 з проханням перерахувати заборгованість, яка виникла станом на 11.05.2021 (а.с.57-59).

За доводами позивача в період з 06.02.2020 по 20.10.2021 позичальник користувався кредитними коштами, при цьому з наданих банком кредитних коштів, 89997,50 грн. були перенесені на прострочку 08.02.2021, а станом на 20.10.2021 позичальник не повернув 44000,00 грн., що становить суму простроченої заборгованості за тілом кредиту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та надає до матеріалів справи розрахунок заборгованості ТОВ "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" за кредитним договором №63/2020/WO-04 від 06.02.2020 з якого вбачається, що за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за спірним договором позичальнику нараховано та заявлено до стягнення (а.с.24-26):

431,80 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та 0,17 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за 16.07.2020;

80,96 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 89795,02 грн. за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та 0,04 грн. 3% річних за 16.07.2020 за несвоєчасне погашення процентів в сумі 523,32 грн.; всього 81,00 грн. 3% річних з урахуванням настання події припинення 06.02.2021;

65,85 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та -0,10 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення процентів за 16.07.2020; всього 65,75 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції з урахуванням настання події припинення 06.02.2021;

20820,08 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення) за період з 06.02.2021 по 21.10.2021 та 2,57 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (подія припинення) за період з 06.02.2021 по 16.06.2021.

Позивачем додано до матеріалів справи копії меморіальних ордерів, які підтверджують оплату відсотків за договором №63/2020/WO-04 від 06.02.2020.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заборгованість пояснює форс-мажорними обставинами, викликаними запровадженням карантину, що негативно впливає на господарську діяльність та погіршує фінансову стабільність товариства; зазначає, що станом на 17.01.2022 заборгованість відповідача за договором про надання кредиту на умовах овердрафту за тілом кредиту складає 20000,00 грн., що підтверджується виписками, довідками по проведенню оплат, копії яких додаються, та просить суд закрити провадження у частині стягнення 24000,00 грн. основного боргу в зв`язку з добровільним погашенням заборгованості. Відповідачем суду надано платіжні доручення №9224 від 28.10.2021 на суму 500,00 грн., №9199 від 26.10.2021 на суму 500,00 грн., №9271 від 03.11.2021 на суму 500,00 грн., №9346 від 11.11.2021 на суму 500,00 грн., №9607 від 09.12.2021 на суму 1000,00 грн., №9511 від 30.11.2021 на суму 1000,00 грн., №9694 від 17.12.2021 на суму 1000,00 грн., №9798 від 30.12.2021 на суму 500,00 грн., №9815 від 05.01.2022 на суму 1000,00 грн., №9807 від 04.01.2022 на суму 500,00 грн., у яких зазначено призначення платежу: повернення овердрафту за дог. про овердрафтне обслуговування по угоді 63/2020/WO-04 від 06.02.2020.

Щодо стягнення процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 20820,08 грн. відповідач не погоджується, посилаючись на те, що на момент закінчення строку дії договору, починаючи з 06.02.2021 право позичальника нараховувати проценти припиняється, а отже нарахування за період з 06.02.2021 по 20.10.2021 процентів є безпідставним. Враховуючи майновий стан відповідача та відсутність доказів негативних наслідків у позивача від несвоєчасного виконання зобов`язання, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, процентів або зменшити їх розмір на 90%.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Договір, згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов?язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст.610,611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі договору №63/2020/WO-04 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Укргазбанк" (надалі - Договір про приєднання) від 06.02.2020, а також виконання позивачем у повному обсязі своїх договірних зобов?язань шляхом надання відповідачу кредитного ліміту у розмірі 100000,00 грн. на строк з 06.02.2020 по 05.02.2021 включно.

Відповідач щодо зазначених обставин не заперечував.

Позивач у позові зазначив, що відповідач користувався кредитними коштами в період з 06.02.2020 по 20.10.2021, при цьому з наданих банком кредитних коштів 89997,50 грн. були перенесені на прострочку 08.02.2021 і станом на 20.10.2021 позичальник не повернув 44000,00 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, яка була заявлена позивачем до стягнення з відповідача на момент звернення з даним позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позов вказує на те, що станом на 17.01.2022 заборгованість відповідача за спірним договором за тілом кредиту складає 20000,00 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 311 за 21.10.2021-14.01.2022, випискою оборотів по рахунку з 21.10.2021 по 14.01.2022 та довідкою про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 з 21.10.2021 по 14.01.2022 (призначення платежу: повернення овердрафту за дог. про овердрафтне обслуговування по угоді 63/2020/WO-04 від 06.02.2020), копії яких додаються. Також відповідачем додано до відзиву зазначені вище платіжні доручення.

Вказані обставини позивачем не спростовані.

Проаналізувавши надані відповідачем документи суд доходить висновку, що відповідачем по спірному договору за період з 25.10.2021 по 24.11.2021 було здійснено повернення овердрафту на суму 7000,00 грн., і за період з 26.11.2021 по 05.01.2022 на суму 17000,00 грн.

Приймаючи до уваги те, що позивач з даним позовом звернувся до суду 25.11.2021, що підтверджується відміткою загального відділу (канцелярії) суду номер вхідної кореспонденції 2952, а відповідачем згідно з наданими ним вищезазначеними документами, до моменту звернення з позовом до суду, було здійснено повернення овердрафту за договором №63/2020/WO-04 від 06.02.2020 на суму 7000,00 грн., призначення платежу: повернення овердрафту за дог. про овердрафтне обслуговування по угоді 63/2020/WO-04 від 06.02.2020, а тому суд доходить висновку, що твердження позивача про те, що сума заборгованості на дату подачі позову становить 44000,00 грн., спростовується матеріалами справи, а позовні вимоги в частині стягнення 7000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Наявність доказів оплати відповідачем 7000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту за спірним договором №63/2020/WO-04 від 06.02.2020 до звернення з позовом до суду, є підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 7000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту за договором №63/2020/WO-04 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Укргазбанк" (надалі - Договір про приєднання) від 06.02.2020.

Повернення ж овердрафту на загальну суму 17000,00 грн. за спірним договором здійснене відповідачем після відкриття провадження у справі, тому суд доходить висновку про те, що спір між сторонами в частині стягнення 17000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту врегульовано, предмет спору відсутній, тому провадження у справі в частині стягнення 17000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту за спірним договором підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач щодо наявності 20000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту за спірним договором не заперечив.

З урахуванням викладеного обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача 20000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту за спірним договором, яка підлягає задоволенню.

З аналізу здійснених відповідачем сплат за спірним договором про приєднання вбачається, що відповідачем оплата здійснювалась несвоєчасно та з порушенням строків, визначених спірним договором про приєднання та Правилами надання кредиту на умовах овердрафту в АБ «УКРГАЗБАНК».

У відповідності до п.5.3. Правил та наданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано та заявлено до стягнення 431,80 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 89795,02 грн. за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та 0,17 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 523,32 грн. за 16.07.2020.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 431,80 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 0,17 грн. судом встановлено, що розрахунки пені є арифметично правильними, відповідають вимогам законодавства та умовам договору про приєднання.

Водночас суд зазначає, що положеннями пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно з яким у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, суд доходить висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів.

Відтак, зважаючи на вищевикладені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, що підлягає стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання в період карантину, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 431,80 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 89795,02 грн. за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та 0,17 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 523,32 грн. за 16.07.2020 задоволенню не підлягають.

Позивач відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 80,96 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 89795,02 грн. за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та 0,04 грн. 3% річних за 16.07.2020 за несвоєчасне погашення процентів в сумі 523,32 грн., а також 65,85 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 89795,02 грн. за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та -0,10 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення процентів в сумі 523,32 грн. за 16.07.2020.

Суд зазначає, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строків повернення кредиту та сплати процентів, а тому вимоги щодо стягнення 80,96 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 89795,02 грн. за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та 0,04 грн. 3% річних за 16.07.2020 за несвоєчасне погашення процентів в сумі 523,32 грн., а також 65,85 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 89795,02 грн. за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 та -0,10 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення процентів в сумі 523,32 грн. за 16.07.2020 підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Згідно з наданим розрахунком на підставі підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Правил, позивачем пред`явлено відповідачу до стягнення 20820,08 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення) за період з 06.02.2021 по 21.10.2021 та 2,57 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (подія припинення) за період з 06.02.2021 по 16.06.2021.

Підпунктом 5.4.1. пункту п. 5.4. Правил передбачена відповідальність позичальника у разі настання Події припинення, а саме: у випадку неповернення в строк кредиту при настанні події припинення, вся заборгованість позичальника щодо погашення суми кредиту вважається простроченою і позичальник зобов`язаний сплатити на користь банку проценти від суми простроченої заборгованості позичальника (за сумою кредиту, за процентами за користування кредитними коштами, та комісіями), які у відповідності до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах та дорівнюють 40 (сорок) % річних розрахованих від суми простроченої заборгованості позичальника за весь період прострочення.

Враховуючи, що підпунктом 5.4.1. пункту п. 5.4. Правил передбачена відповідальність позичальника у разі настання Події припинення та обов`язок позичальника сплатити на користь банку проценти від суми простроченої заборгованості позичальника, зокрема, за сумою кредиту та процентами за користування кредитними коштами, які у відповідності до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін, суд доходить висновку про обґрунтованість нарахування відповідачу 20820,08 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення) за період з 06.02.2021 по 21.10.2021 та 2,57 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (подія припинення) за період з 06.02.2021 по 16.06.2021, які підлягають стягненню в межах заявлених позовних вимог.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, щодо неправомірності нарахування та стягнення 20820,08 грн. процентів з посиланням на правову позицію постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 є безпідставними, оскільки пункт 54 зазначеної постанови містить приписи про те, що права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Посилання на зазначену норму законодавства містяться у підпункті 5.4.1. пункту п. 5.4. Правил, яким визначено обов`язок позичальника сплатити на користь банку проценти від суми простроченої заборгованості позичальника, зокрема за сумою кредиту та процентами, які у відповідності до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах та дорівнюють 40 (сорок) % річних розрахованих від суми простроченої заборгованості позичальника за весь період прострочення.

Разом з тим свобода договору регламентується приписами ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та процентів на 90%. В обґрунтування посилається на відсутність доказів негативних наслідків у позивача від несвоєчасного виконання зобов`язання, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача. Також відповідач зазначає, що запровадження карантинних заходів в Україні і встановлення ряду заборон сприяють збитковій діяльності товариства, призводять до порушення його фінансової стабільності та погіршення майнового стану.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та процентів на 90%, викладене у відзиві на позовну заяву, задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Неустойка (штраф, пеня), виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов?язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов?язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав, врахувати інтереси обох сторін.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, і за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися на загальних засадах цивільного законодавства та принципах господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Всупереч приписам ст.73,74,77,79 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасного повернення кредитних коштів.

Посилання відповідача на відсутність збитків та негативних наслідків у позивача від несвоєчасного виконання позичальником своїх зобов`язань, збиткову діяльність товариства відповідача та погіршення його майнового стану не може бути взято судом до уваги, як підстава для зменшення суми штрафних санкцій, оскільки відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вищевикладених обставин.

Зменшення штрафних санкцій на 90%, як про те просить відповідач, фактично нівелює інститут цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу призводить до безкарності боржника перед кредитором в частині дисципліни розрахунків, а також може бути розцінене, як порушення балансу сторін та втручанням у договірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

Крім того, судом враховано посилання відповідача на запровадження карантинних заходів в Україні та взято до уваги приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, що підлягає стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання в період карантину та звільнення позичальника від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів.

Суд звертає увагу відповідача на те, що приписами ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України надано суду право зменшити розмір штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня), проте проценти, які просить зменшити відповідач, не є штрафною санкцією в розумінні ст. 230 Господарського кодексу України.

Дії відповідача, як позичальника, щодо несвоєчасної сплати кредиту та процентів є порушенням положень договору та норм чинного законодавства, що є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вищевикладені обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та процентів на 90%.

Враховуючи, що відповідач своєчасно не виконав зобов`язання за спірним договором про приєднання, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 20000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 20820,08 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення); 2,57 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (подія припинення); 80,96 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 0,04 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 65,75 грн. суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків з урахуванням настання події припинення 06.02.2021.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 17000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту.

У частині стягнення 7000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 431,80 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 0,17 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволення позовних вимог судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1422,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" (вул. Любомира Боднарука, буд.26, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 02469511) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд.1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280); поштова адреса: вул. Січових Стрільців,10б, м. Київ, 04053) 20000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 20820,08 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення); 2,57 грн. процентів від суми простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами (подія припинення); 80,96 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 0,04 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 65,75 грн. суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків з урахуванням настання події припинення 06.02.2021 та 1422,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі №927/1207/21 в частині стягнення 17000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту за договором №63/2020/WO-04 про приєднання до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ "Укргазбанк" (надалі - Договір про приєднання) від 06.02.2020.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 7000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 431,80 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 0,17 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

5. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та процентів на 90%.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 21.02.2021.

Суддя М.О. Демидова