Рішення № 103486415, 11.02.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2936/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Овчар А.С.

при розгляді справи за позовом: Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-Груп» (вул. Рішельєвська, 11, корп. А, м. Одеса, 65026)

про стягнення 84392703,81 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-Груп» (вул. Рішельєвська, 11, корп. А, м. Одеса, 65026)

до відповідача: Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032)

про визнання договору частково недійсним

за участю представників учасників справи:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Онищенко О.А.;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Воронков В.О.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНК-Груп", в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову за вх. ГСОО №30683/21 від 16.11.2021 (а.с.123-131, т.2) та заяви про збільшення розміру позовних вимог за вх. ГСОО №24846/21 від 23.12.2021 (а.с.66-68, т.3), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 84392703,81 грн, з яких: 273004,90 грн штрафу за прострочення оплати електричної енергії понад 30 календарних днів у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості; 60734440,27 грн штрафу за призупинення продажу електричної енергії у період з 13.05.2021 по 31.05.2021; 14778173,88 грн штрафу за призупинення продажу електричної енергії у період з 01.06.2021 по 30.06.2021; 4454256,98 грн пені; 852867,91 грн 3% річних та 3299959,87 грн інфляційних втрат.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНК-Груп" в межах цієї справи було подано зустрічну позовну заяву до Державного підприємства "Гарантований покупець" (а.с.1-70, т.2), в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 18.03.2021 №1203/01/21, укладений між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНК-Груп", в частині п.п.5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.6., 5.7., 5.8., 6.4.

Позиції учасників справи

Щодо первісного позову

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 18.03.2021 №1203/01/21 та додаткових угод до нього в частині здійснення оплати вартості електричної енергії у визначеному договором порядку, а саме не внесення відповідачем авансових платежів за період поставки травень-червень 2021 року, внаслідок чого позивач призупинив продаж електричної енергії відповідачу з 13.05.2021 та нарахував до стягнення з останнього вищевказані штрафні санкції, а також 3% річних та інфляційні втрати.

У відзиві на позовну заяву (а.с.107-125, т.1) відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, з тих підстав, що: шляхом призупинення постачання електроенергії з 13.05.2021 позивач фактично відмовився в односторонньому порядку від виконання зобов`язань за договором, а тому з цього часу договір є припиненим у зв`язку з односторонньою відмовою продавця, яка відповідачем не оскаржувалась; допущені відповідачем порушення не можна кваліфікувати як істотні, оскільки на початок ІІІ етапу періоду відповідачем на умовах передоплати було сплачено 83,33 % загальної вартості фактично відібраного обсягу електроенергії; відповідачем вживались заходи щодо врегулювання спірних питань, зокрема, відповідач звертався до позивача з проханням надати відстрочку сплати вартості електроенергії, а також намагався погасити заборгованість у стислі строки; позивач помилково ототожнює зміст понять «вартість фактично переданої (поставленої) електричної енергії» та «вартість купленої електроенергії» при здійснені нарахування штрафу на підставі п.6.4. договору; відповідно до норм закону неустойка обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов`язання, натомість п.6.4. договору передбачає застосування штрафу у розмірі вартості обсягу електроенергії продаж якої призупинено, що не відповідає положенням ст.ст. 549 ЦК України та 231 ГК України; період нарахування штрафних санкцій охоплює період після 13.05.2021, тобто після припинення прав та обов`язків сторін за договором; враховуючи факт припинення зобов`язань сторін з 13.05.2021, нарахування позивачем суми штрафу на підставі п.6.3. договору на заборгованість, станом на 07.06.2021, є неправомірним.

27.10.2021 позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с.126-134, т.1), а 12.11.2021 позивачем були подані додаткові пояснення щодо цієї заяви (а.с.112-122, т.2). Вказана заява позивача про збільшення розміру позовних вимог судом не була прийнята до розгляду, про що у судовому засіданні 30.11.2021 суд постановив протокольну ухвалу з проголошенням мотивів суду в порядку ч.10 ст.240 ГПК України. Водночас, щодо цієї заяви відповідачем були подані письмові заперечення (а.с.79-85, т.1), в яких останній наголосив на тому, що позивачем фактично було доповнено позовні вимоги новими, а не збільшено розмір вже заявлених позовних вимог.

У відповіді на відзив (а.с.90-101, т.2) позивач не погодився з доводами відповідача, наголосивши про таке: умови договору та положення законодавства не передбачають права позивача на односторонню відмову від договору у разі порушення грошових зобов`язань відповідачем; у спірних відносинах мало місце призупинення постачання електроенергії на підставі п.5.1. договору, можливість поновлення якого також передбачено договором, тобто таке призупинення має виключно тимчасовий характер; призупинення постачання електроенергії у спірних відносинах в повній мірі узгоджується з положеннями ч.3 ст. 538 ЦК України; відповідач помилково посилається на положення ст. 695 ЦК України, якою унормовані правовідносини з продажу товару на умовах розстрочення платежу, оскільки у спірних відносинах сторони погодили здійснення купівлі-продажу електроенергії на умовах здійснення попередньої оплати; пункти 6.3. та 6.4. повністю узгоджуються з положенням ст.231 ГК України, оскільки в першому випадку розмір штрафу встановлений у відсотковому розмірі від суми простроченої заборгованості, а в другому - розмір штрафу виражений у розмірі, що дорівнює вартості обсягу електроенергії, продаж якої зупинено.

10.11.2021 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення (а.с.102-111, т.2), в яких останній підтримав позицію, викладену у відзиві, а також додатково відзначив, що: не зважаючи на довільну форму та умови двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії, що визначаються за домовленістю сторін, зміст прав та обов`язків сторін за такими договорами не повинен суперечити положенням ст.203 ЦК України; враховуючи зміст грошових зобов`язань відповідача за договором у спірних відносинах продавець не наділений правом на односторонню відмову від договору, з урахуванням ч.2 ст.695 ЦК України; відповідач критично ставиться до посилань позивача на положення ст.538 ЦК України, яка регулює питання виконання цивільного зобов`язання.

16.11.2021 позивачем було подано заяву про зміну предмету позову (а.с.173-131, т.1), в якій позивач фактично доповнив первісні вимоги новими, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача, окрім суми штрафів, пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення зобов`язань по договору. Дана заява була прийнята судом до розгляду.

30.11.2021 відповідачем були подані заперечення на заяву про зміну предмету позову (а.с.171-184, т.2), в яких останній наголосив на тому, що: остання містить додаткові посилання на норми права; позивачем не додержано вимоги ч.3 ст.46 ГПК України; заява фактично подана у судовому засіданні 15.11.2021, а станом на цей час підписант заяви втратив свої повноваження, при цьому на думку відповідача в даному випадку не має значення дата підписання заяви.

07.12.2021 відповідачем були подані до суду додаткові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову (а.с.1-48, т.3) в яких останній навів контрозрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснений на суму боргу, яка фактично існувала протягом періоду з 08.05.2021 по 12.08.2021, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, при цьому відповідач наполягає на тому, що після відмови позивача в односторонньому порядку від договору (з 13.05.2021), здійснення нарахування на грошові зобов`язання після цієї дати є неправомірним; за доводами відповідача задоволенню підлягають вимоги позивача в частині стягнення 164916,12 грн пені, 32644,38 грн 3% річних та 61989,12 грн інфляційних втрат, розрахунок яких наведений відповідачем. У цих письмових поясненнях відповідач також заявив клопотання про зменшення заявлених позивачем до стягнення штрафу, пені та 3 % річних до 0,01% від нарахованої позивачем суми, у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову, посилаючись на те, що: матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, внаслідок порушення зобов`язання відповідачем; на початок ІІІ етапу періоду купівлі-продажу відповідачем було сплачено 83,33% вартості спожитого обсягу електроенергії; у травні 2021 відповідачем були понесені значні збитки, у зв`язку з кризовою ситуацією на ринку електроенергії; розмір штрафних санкції є значним, враховуючи відсутність у відповідача заборгованості за фактично спожиту електроенергію.

23.12.2021 позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.66-68, т.1), згідно з якою останній збільшив заявлений до стягнення з відповідача розмір інфляційних втрат до 3299959,87 грн.

Також, 23.12.2021 позивачем були надані письмові пояснення (а.с.69-83, т.3), в яких він виклав свої заперечення щодо здійсненого відповідачем контррозрахунку спірних сум, зазначивши, що правомірний є розрахунок позивача, який здійснений не на суму простроченого платежу з оплати вартості фактично спожитої електроенергії, а від суми несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань в частині внесення авансових платежів за ІІІ-VI етапи купівлі-продажу електричної енергії травня 2021 та за І-VI етапи купівлі-продажу електричної енергії червня 2021. Крім цього позивач заперечив щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення судом заявлених до стягнення сум, з огляду на таке: заявлені до стягнення в межах цієї справи штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати в першу чергу спрямовані на компенсацію втрат позивача, які понесені внаслідок порушення зобов`язання відповідачем; відповідач здійснює господарську діяльність на власний ризик; предметом спору не є стягнення збитків, а тому обставина їх понесення позивачем та їх розмір не підлягають доведенню в межах цієї справи; доводи відповідача, що стягнення спірних сум позивачем є засобом його збагачення не відповідає дійсності.

24.12.2021 відповідачем були подані додаткові пояснення щодо заяви по збільшення розміру позовних вимог (а.с.84-93, т.1), в яких останній відзначив, що станом на 08.05.2021, у відповідача, в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, був наявний борг в розмірі 6393098,98 грн, останній платіж, в рахунок погашення якого, був здійснений 13.08.2021, натомість позивач неправомірно здійснив розрахунок інфляційних втрат на суму несплаченого авансу, який не є боргом. При цьому відповідач зауважив, що після 13.05.2021 будь-які платежі, які передбачені договором, не можуть бути підставою для нарахування санкцій.

09.02.2022 від позивача до суду надійшли письмові пояснення (а.с.112-121, т.3), в яких він пояснив що, повідомлення про призупинення постачання електричної енергії було направлено на електронну адресу відповідача з накладенням електронного підпису уповноваженої особи позивача. При цьому позивач зауважив, що відзив на позов не містить заперечень відповідача щодо отримання цього повідомлення та щодо обізнаності про зупинення постачання електричної енергії з 13.05.2021.

Щодо зустрічного позову

В обґрунтування підстав зустрічного позову ТОВ "ОНК-Груп" посилається на те, що спірні умови договору суперечать положенням законодавства України, оскільки містять дискримінаційні умови, а саме передбачають необмежене право ДП «Гарантований покупець» щодо застосування заходів відповідальності до ТОВ "ОНК-Груп", наділяють відповідача за зустрічним позовом правом на власний розсуд призупинити постачання електроенергії, залишивши при цьому за собою право продажу обсягу електричної енергії, відпуск якої призупинено, без повернення покупцю будь-яких коштів, але із застосуванням до останнього штрафних санкцій. При цьому позивач наполягає на тому, що: п.5.1. договору та інші похідні умови розділу 5 договору, всупереч вимогам ч.3 ст.509 та ч.2 ст.695 ЦК України, містять більш широке коло, ніж визначених законом, підстав для відмови продавця від договору, що обумовлює дискримінаційний характер цього договору по відношенню до покупця; ДП «Гарантований покупець» згідно з вимогами первісного позову шляхом підміни понять намагається стягнути з ТОВ «ОНК-Груп» у судовому порядку збитки у вигляді упущеної вигоди, кваліфікувавши їх як штраф; передбачений п.6.4. договору штраф не відповідає вимогам ст.231 ГК України та ч.2 ст. 549 ЦК України, оскільки не виражений грошовою сумою чи відсотковим відношенням до суми зобов`язання, а також не є кратним розміром до вартості товарів (робіт) у розумінні положення ч.2 ст.692 ЦК України, оскільки в цьому випадку мова йде про вартість проданого з розстроченням платежу товару.

У відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.136-156, т.2) ДП «Гарантований покупець» наголосило на тому, що: договір між сторонами був укладений за результатом проведеного аукціону на товарній біржі «Українська енергетична біржа», до моменту проведення якого ТОВ «ОНК-Груп» мало можливість ознайомитись зі змістом договору та, у разі незгоди з його умовами, відмовитись від участі, натомість позивач за зустрічним позовом на власний розсуд взяв участь у конкурсній процедурі разом з іншими восьма учасниками; у зустрічний позовній заяві не зазначені підстави для визнання договору недійсним, які існували на момент його укладення; позивачем за зустрічним позовом фактично схвалено договір шляхом участі в аукціоні та виконанні його умов, зокрема, здійснення оплати за електроенергію; у листі від 14.05.2021 №1405-21-е ТОВ «ОНК-Груп» просило відновити продаж електроенергії, тобто до подання позову позивач за зустрічним позовом фактично погоджувався з пунктами договору, які передбачають тимчасове призупинення продажу електроенергії; відповідач за зустрічним позовом наголошує, що ним укладались аналогічні договори з іншими переможцями аукціонів; відповідач за зустрічним позовом вважає доводи позивача щодо дискримінації умов спірного договору надуманими та такими, що не підтверджуються жодними доказами, адже ДП «Гарантований покупець» застосовує єдиний підхід до всіх учасників ринку, а умови двосторонніх договорів є однаковими для всіх покупців; твердження про невідповідність договору положенням ст.627 ЦК України спростовуються фактичними обставинами, а саме укладенням договору за результатом аукціону, в якому ТОВ «ОНК-Груп» взяло участь на добровільних засадах; відповідач за зустрічним позовом заперечує посилання позивача у спірних відносинах на положення ст. 695 ЦК України, оскільки, по-перше, приписами цієї статті врегульований продаж на умовах відстрочення платежу, а по-друге, в силу фізичних особливостей товару - електричної енергії, його повернення є завідомо неможливим; аналогічні зі спірними у цій справі умови договорів застосовуються також іншими продавцями електроенергії; відповідач наголошує, що п.6 договору не суперечить вимогам законодавства, більше того, сторони при укладенні договору мають право відступити від положень цивільного законодавства і врегулювати свої правовідносини на власний розсуд, що передбачено ст. 6 ЦК України.

29.11.2021 від ТОВ «ОНК-Груп» надійшла відповідь на відзив (а.с.157-170, т.2), в якій останній відзначив, що: укладення договору за результатом аукціону автоматично не свідчить про відповідність окремих його умов нормам законодавства; у спірних правовідносинах позивач за зустрічним позовом не наполягає на тому, що ДП «Гарантований покупець» застосовує рівний чи не рівний підхід до всіх учасників ринку, а про відсутність справедливого та розумного балансу у зобов`язанні між продавцем та покупцем, що робить умови договору дискримінаційними та є достатньою підставою для визнання договору недійсним на підставі ст.215 ЦК України; твердження відповідача за зустрічним позовом про те, що сторони мають право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд не узгоджуються з вимогами ст. 193 ГК України; необхідність дотримання «гарантованим покупцем» при реалізації права на односторонню відмову від договору вимог ГК України обумовлено також і тим, що такі повноваження останнього відсутні у спеціальному нормативному акті - Законі України «Про ринок електричної енергії»; визнання недійсним судом п.5.1. договору автоматично дає підстави для визнання недійсним п.6.4. договору.

У запереченнях, які надійшли до суду 10.12.2021 (а.с.49-62, т.3), відповідач за зустрічним позовом підтримав позицію, викладену у відзиві та додатково відзначив, що: позивач не зазначає яким саме нормам закону суперечать спірні пункти договору, а доводи позивача є лише його власними оціночними судженнями; позивач намагається визнати договір частково недійсним обґрунтовуючи це підставами, які виникли після його укладення, тобто на етапі виконання договору, що суперечить сталій практиці Верховного Суду.

Процесуальні дії у справи

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2021 позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2936/21; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; підготовче засідання у справі було призначено на "28" жовтня 2021 о 14:00.

28.10.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15 листопада 2021 о 14:00.

Ухвалою суду від 01.11.2021 судом було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-Груп» за вх. ГСОО №3357/21 від 27.10.2021 до Державного підприємства «Гарантований покупець» про визнання договору частково недійсним до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/2936/21, яка розглядається за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою підготовче засідання для розгляду зустрічного позову було призначено на "15" листопада 2021 о 14:00.

У судовому засіданні 15.11.2021 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання на 30 листопада 2021 о 12:00. 30.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовче засідання на 13 грудня 2021 о 16:00. 13.12.2021 судом протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання у цій справі на 28 грудня 2021 о 12:30. У судовому засіданні 28.12.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у цій справі та призначення справи до розгляду по суті на 11 січня 2022 о 15:30.

Під час розгляду справи по суті судом оголошувались протокольні перерви: з 11.01.2022 - до 18 січня 2022 о 17:00; 18.01.2022 - до 01 лютого 2022 о 15:00; 01.02.2021 - до 11.02.22 о 12:30.

У судовому засіданні 11.02.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

18.03.2021 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНК-Груп" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів №1203/01/21 (а.с.11-17, т.1), згідно з п.1.1. якого продавець зобов`язався продати електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, покупцю, а покупець зобов`язався купити (прийняти та оплатити) електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціонів на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. періодом купівлі-продажу електричної енергії є календарні дати, вказані в додатковій угоді, форма якої наведена в додатку до цього договору. Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді до цього договору.

За умовами п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді до цього договору. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється з нарахуванням податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України. Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год. та зазначається у додатковій угоді до цього договору. Покупець здійснює оплату продавцю повної вартості електричної енергії за цим договором відповідно до порядку, визначеному у додатковій угоді до цього договору. Сума гарантійного внеску, внесена покупцем для участі в аукціоні, після його фактичного надходження від організатора аукціону на банківський рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії за цим договором, із врахуванням строку та порядку оплати, визначених у додатковій угоді до цього договору. Покупець не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання цього договору додатково забезпечує перерахування продавцю суми податку на додану вартість за ставкою 20% від вартості електричної енергії, яка дорівнює сплаченому гарантійному внеску. Зарахування суми податку на додану здійснюється продавцем з урахуванням порядку оплати, визначеного у додатковій угоді до цього договору.

За умовами п.5.1. договору продавець має право призупинити продаж електричної енергії покупцю та звільняється від виконання зобов`язань за цим договором на час призупинення у разі настання та на період дії будь-якої із таких обставин: якщо покупець порушив строк оплати будь-якого етапу періоду купівлі-продажу на 1 (один) робочий день п/п 5.1.1.); якщо покупець не здійснив реєстрацію/повідомлення договірних обсягів на електронній платформі ОСП або реєстрація договірних обсягів була скасована/зупинена АР/ОСП на електронній платформі ОСП (п/п 5.1.2.); якщо реєстрація договірних обсягів була скасована/зупинена АР/ОСП на електронній платформі ОСП через невиконання продавцем Правил ринку (п/п 5.1.3).

Згідно з п.5.2. договору про призупинення продажу електричної енергії продавець невідкладно, але не пізніше ніж до 11:00 годин за день до торгового дня (календарного місяця), в якому буде здійснено призупинення, а в разі призупинення відповідно до п.5.1.2. не пізніше ніж до 13:00 годин за один день до торгового дня (календарного місяця), в якому буде здійснено призупинення, повідомляє покупця електронним листом на електронну адресу, вказану покупцем у Розділі 11 цього договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи). У повідомленні, що направляється продавцем, покупцю має бути зазначено причину призупинення продажу електричної енергії та пункт договору, відповідно до якого було здійснено призупинення. Неотримання покупцем електронного листа від продавця не впливає на право продавця на призупинення продажу електричної енергії покупцю.

Відповідно до п.5.3. договору у разі призупинення продавцем продажу електричної енергії покупцю, продавець звільняється від обов`язку, визначеного п. 3.4. цього договору, щодо реєстрації/повідомлення договірного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, продаж якого було призупинено продавцем.

За умовами п.5.4. договору про поновлення продажу електричної енергії відповідно до укладеної додаткової угоди до цього договору продавець інформує покупця шляхом направлення покупцю повідомлення про поновлення продажу в електронному вигляді на електронну адресу, вказану покупцем у Розділі 11 цього договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи). У повідомленні про поновлення продажу продавець зазначає дату - торговий день, з якого поновлюється продаж електричної енергії відповідно до укладеної додаткової угоди до цього договору. Торговий день, з якого поновлюється продаж електричної енергії відповідно до укладеної додаткової угоди до цього договору, вважається узгодженим у разі отримання від покупця відповідного підтвердження в електронному вигляді на електронну адресу(и) продавця з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) та здійснення реєстрації на електронній платформі ОСП обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам торгового дня відповідно до укладеної додаткової угоди до цього договору.

Згідно з п.5.5. договору у випадку призупинення продажу електричної енергії, відповідно до п. 5.1. цього договору, крім п.п.5.1.3., продавець звільняється від будь-якої відповідальності та обов`язку щодо повернення покупцю сплачених коштів та відшкодування штрафних санкцій, витрат, збитків, понесених покупцем (прямо або опосередковано) у зв`язку з призупиненням продажу продавцем електричної енергії.

Відповідно до п.5.6. договору у випадку призупинення продажу електричної енергії, відповідно до п.п.5.1.3. цього договору, продавець здійснює повернення покупцю сплачених покупцем коштів, у розмірі вартості електричної енергії відповідного призупинення відпуску електричної енергії без відшкодування штрафних санкцій, витрат, збитків, понесених покупцем (прямо або опосередковано) у зв`язку з призупиненням продажу продавцем електричної енергії.

За змістом п.5.7. договору продавець поновлює продаж електричної енергії відповідно до укладеної додаткової угоди до цього договору та виконує свої обов`язки, визначені п.3.4. цього договору, після усунення/припинення чинності обставин, що зумовили таке призупинення продажу електричної енергії та за умови отримання від покупця повної оплати всіх несплачених сум (включаючи всі належні платежі, пеню, штраф та суму відшкодування витрат, шкоди), належних продавцю.

Згідно з п.5.8. договору обсяг електричної енергії, відпуск якого було призупинено продавцем, може бути проданий продавцем на власний розсуд на інших сегментах ринку, без будь-якого повернення покупцю грошових коштів, отриманих продавцем при такому продажі.

За умовами п.6.2. договору у випадку оплати покупцем за електричну енергію з порушенням строку оплати передбаченого у додатковій угоді цього договору, покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення.

Відповідно до п.6.3. договору за прострочення оплати покупцем за електричну енергію на строк понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості.

Згідно з п.6.4. договору у випадку призупинення продажу електричної енергії, відповідно до п.5.1. цього договору крім п.п.5.1.3., покупець сплачує продавцю штраф у розмірі, що дорівнює вартості обсягу електричної енергії, продаж якого призупинено продавцем.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що він вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31 липня 2021 включно. В частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до їх повного виконання.

Відповідно до п.п.11.7., 11.9. договору сторони визнають, що документи, передбачені умовами цього договору, які відправляються засобами електронного зв`язку з накладанням електронного підпису та печатки (КЕП), мають юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені в судових інстанціях в якості належних доказів, якщо вони були відправлені уповноваженими особами сторін за адресами/з адрес, зазначеними в реквізитах до договору. Листування за цим договором здійснюється за допомогою поштового або електронного зв`язку за наступними реквізитами: 1) продавець: електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , поштова адреса: вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; 2) покупець: електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; поштова адреса: вул. Рішельєвська, 11, корп. А, м. Одеса, 65026.

Додатками №№1, 2, 3 сторони погодили форми додаткової угоди з додатком, акта купівлі-продажу електричної енергії та інформації щодо використання покупцем електричної енергії, придбаної за договором (а.с.18-22, т.1).

Далі між сторонами були укладені додаткові угоди з погодженими графіками купівлі-продажу електричної енергії у травні 2021 року (а.с.23-49, т.1), а саме: від 14.04.2021 №1459/01/21; від 14.04.2021 №1460/01/21; від 14.04.2021 №1461/01/21; від 14.04.2021 №1462/01/21; від 14.04.2021 №1463/01/21; від 14.04.2021 №1464/01/21; від 16.04.2021 №1473/01/21; від 16.04.2021 №1474/01/21; від 16.04.2021 №1475/01/21.

За умовами п.2. вищевказаних додаткових угод сторони погодили період купівлі-продажу електричної енергії, яким є календарні дати з 00:00 годин 01.05.2021 по 24:00 31.05.2021, який, згідно з п.7. додаткових угод, складається з таких етапів:

- І етап: 01-05 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 28.04.2021;

- ІІ етап: 06-10 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 30.04.2021;

- ІІІ етап: 11-15 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 07.05.2021;

- ІV етап: 16-20 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 13.05.2021;

- V етап: 21-25 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 18.05.2021;

- VІ етап: 26-31 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 21.05.2021.

Пунктом 8 додаткових угод передбачено, що у випадку, якщо граничний строк оплати авансового платежу припадає на святковий, вихідний та/або інший неробочий день, то відповідний платіж здійснюється покупцем в останній робочий день, що передує даті такого платежу.

За змістом пунктів 3 додаткових угод, всього сторонами у травні 2021 року погоджений обсяг постачання електричної енергії, який дорівнює 58156 МВт*год, загальною вартістю 99093034,13 грн.

Як було встановлено судом з пояснень представників сторін у судовому засіданні, обидві сторони вищевказані умови додаткових угод до договору розуміли таким чином, що сума платежу чергового етапу розраховується виходячи із загальної суми по всім додатковим угодам за місяць, яка ділиться на кількість днів місяця та множиться на кількість днів відповідного етапу. Таким чином, сума авансового платежу, що підлягає сплаті за постачання електричної енергії відповідного етапу травня 2021 року, який становить п`ять днів, складає 15982747,44 грн, що визнається сторонами.

Також, 06.05.2021 між сторонами були укладені додаткові угоди з погодженими графіками купівлі-продажу електричної енергії у червні 2021 року (а.с.71-82, т.1), а саме: №1597/01/21; 1598/01/21; 1599/01/21; 1600/01/21.

За умовами п.2. вищевказаних додаткових угод сторони погодили період купівлі-продажу електричної енергії, яким є календарні дати з 00:00 годин 01.06.2021 по 24:00 30.06.2021, який, згідно з п.7. додаткових угод, складається з таких етапів:

- І етап: 01-05 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 28.05.2021;

- ІІ етап: 06-10 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 03.06.2021;

- ІІІ етап: 11-15 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 08.06.2021;

- ІV етап: 16-20 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 11.06.2021;

- V етап: 21-25 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 18.06.2021;

- VІ етап: 26-30 число періоду купівлі-продажу, гранична дата авансового платежу 23.06.2021.

Пунктом 8 додаткових угод передбачено, що у випадку, якщо граничний строк оплати авансового платежу припадає на святковий, вихідний та/або інший неробочий день, то відповідний платіж здійснюється покупцем в останній робочий день, що передує даті такого платежу.

За змістом пунктів 3 додаткових угод, всього сторонами у червні 2021 року погоджений обсяг постачання електричної енергії, який дорівнює 9930 МВт*год, загальною вартістю 14778173,88 грн.

Згідно з сформованим позивачем реєстром банківських документів (а.с.64, т.1), відповідачем, в рахунок оплати поставки електричної енергії травня 2021, було сплачено кошти в загальному розмірі 31965494,88 грн таким чином:

- за період з 16.04.2021 по 28.04.2021 включно - 15982747,44 грн (за І етап травня 2021 року);

- 30.04.2021 - 15982747,44 грн (за ІІ етап).

Крім цього, у період з 11.05.2021 по 13.08.2021 включно відповідачем здійснено оплату в загальному розмірі 6393098,98 грн за додатковими угодами, якими погоджено постачання електроенергії у червні 2021 року (а.с.65-67, т.1).

На підтвердження здійснення відповідачем інших оплат у спірних відносинах сторін матеріали справи доказів не містять, при цьому відповідачем подані позивачем докази в цій справі не заперечуються.

07.05.2021 відповідач звернувся до позивача з листом за вих. №0705-21-е (а.с.83, т.1), в якому просив перенести строк оплати 3 етапу періоду купівлі-продажу електричної енергії згідно з умовами додаткових угод та договору та відтермінувати строк оплати відповідного періоду до 11.05.2021 включно. Необхідність відтермінування строку оплати відповідач обґрунтував різким зниженням цін та стрімким падінням вартості електричної енергії, що склалась на ринку електричної енергії, в тому числі на ринку «на добу на перед».

Далі відповідач звернувся до позивача з листом від 11.05.2021 №1105-21-е (а.с.84, т.1) щодо погодження відтермінування строку оплати 3 етапу періоду купівлі-продажу електричної енергії на один місяць до 11.06.2021 включно.

Водночас, 12.05.2021 позивачем було направлено на електронну адресу відповідача повідомлення від 12.05.2021 №31/2121 (а.с.51-52, т.1) щодо призупинення продажу електроенергії за договором, починаючи з торгової доби 13.05.2021, у зв`язку з порушенням відповідачем строку оплати ІІІ етапу періоду купівлі-продажу за додатковими угодами до договору на 1 робочий день. У вказаному повідомленні позивач також зазначив, що продаж електричної енергії за договором буде відновлено після повної оплати покупцем всіх несплачених сум, належних продавцю відповідно до договору. Як зазначає позивач, повідомлення було підписано електронним підписом уповноваженої особи позивача, про що свідчать відомості про вкладення до електронного листа.

У листі від 14.05.2021 №1405-21-е (а.с.85, т.1) відповідач наголосив на тому, що він не відмовився від купівлі обсягів електричної енергії відповідно до додаткових угод на купівлю-продаж електричної енергії у травні 2021 року, між цим відповідач не мав достатніх коштів на здійснення оплати відповідних етапів купівлі-продажу. ТОВ «Онк-Груп» звернулось до позивача з проханням про погодження оплати наступних етапів періодів купівлі-продажу електричної енергії на умовах передоплати, що дорівнює 2 дням відпуску/відбору електричної енергії, просило погодили здійснення оплати за запропонованим графіком та відновити продаж електричної енергії, що надасть можливість відповідачу реалізувати отриманий товар та здійснити повний розрахунок з позивачем.

У відповідь на листи позивача (а.с.53, т.1) позивач в листі від 21.05.2021 №31/2206 повідомив, що продаж електричної енергії було призупинено з 13.05.2021 у зв`язку порушенням відповідачем строку оплати за черговим етапом купівлі-продажу електричної енергії, що відповідає умовам договору. Позивач відзначив, що умови договору є однаковими для всіх контрагентів без виключення, а тому ДП «Гарантований покупець» не має права надавати переваги окремим учасникам ринку.

Далі позивач звернувся до відповідача з листом від 31.05.2021 №31/2373 (а.с.54, т.1), в якому вимагав від ТОВ «Онк-Груп» терміново сплатити всі належні платежі відповідно до умов договору для можливості поновлення продажу електричної енергії на період купівлі-продажу червня 2021 року.

31.05.2021 між сторонами був підписаний акт купівлі-продажу електричної енергії (а.с.50, т.1), згідно з яким останні погодили, що за договором від 18.03.2021 та за вищевказаними додатковими угодами позивачем було поставлено у період з 01.05.2021 по 31.05.2021 електричну енергію на загальну суму 38358593,86 грн. При цьому обидві сторони визнають обставину, що після 12.05.2021 поставка електроенергії позивачем не здійснювалась.

Між цим, позивач звернувся до відповідача з листом від 17.06.2021 №31/2700 (а.с.55-57, т.1), в якому вимагав невідкладно сплатити на поточний рахунок позивача заборгованість за куплену електричну енергію у травні 2021 в розмірі 6393098,98 грн, а також нарахований позивачем штраф на підставі п.6.3. та 6.4. договору в розмірі 447516,93 грн та 60734440,27 грн відповідно, у зв`язку з простроченням строку оплати електроенергії за період травня 2021 року та призупиненням її постачання. Водночас, у листі від 14.07.2021 №31/3119 (а.с.58-60, т.1) позивач додатково нарахував та вимагав від відповідача сплатити штраф за призупинення постачання електричної енергії за період червня 2021 року.

Далі, 28.07.2021 засобами поштового зв`язку позивачем було направлено на адресу відповідача лист №31/3319 (а.с.61-63, т.1), в якому він вимагав невідкладно здійснити оплату всіх належних за договором оплат, а саме: заборгованість за куплену електричну енергію у травні 2021 на загальну суму 6393098,98 грн; штраф за прострочення оплати за електричну енергію на строк понад 30 днів у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості в сумі 447516,93 грн; штраф за призупинення продажу електричної енергії з 13.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 60734440,27 грн; штраф за призупинення продажу електричної енергії з 01.06.2021 по 30.06.2021 в розмірі 14778173,88 грн.

Листом від 10.09.2021 №10.09-12 (а.с.70, т.1) відповідач звернувся до позивача з проханням щодо зарахування переплати в розмірі 6393098,98 грн, яка виникла по додатковим угодам від 06.05.2021 №1597/01/21, 1598/01/21, 1599/01/21 та 1600/01/21 (період купівлі-продажу електричної енергії з 01.06.2021 по 30.06.2021) в рахунок погашення заборгованості за куплену електричну енергію по додатковим угодам від 14.04.2021 №1459/01/21, №1460/01/21, №1461/01/21, №1462/01/21, №1463/01/21, №1464/01/21, від 16.04.2021 №1473/01/21, №1474/01/21 та №1475/01/21 (період купівлі-продажу електричної енергії з 01.05.2021 по 31.05.2021).

Як встановлено судом з пояснень позивача, суму оплати в розмірі 6393098,98 грн, яка здійснювалась відповідачем в рахунок оплати електроенергії червня 2021 року, позивач, з урахуванням вищевказаного листа відповідача, зарахував в рахунок погашення боргу фактично поставленої відповідачу електроенергії у травні 2021. При цьому, при здійснені розрахунку заявленої до стягнення суми у цій справі, зарахування здійснених відповідачем оплат у період з 11.05.2021 по 13.08.2021 позивачем було здійснено саме в дати їх фактичного проведення.

Як встановлено судом, станом на час звернення позивача до суду з позовом до відповідача, у останнього заборгованість за фактично поставлену електроенергію у травні 2021 року відсутня. Водночас, з урахуванням поданої до суду заяви про зміну предмету позову (а.с.123-131, т.2) та заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.66-68, т.3), позивач нарахував до стягнення з відповідача 84392703,81 грн, з яких: 273004,90 грн штрафу за прострочення оплати електричної енергії понад 30 календарних днів у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості; 60734440,27 грн штрафу за призупинення продажу електричної енергії у період з 13.05.2021 по 31.05.2021; 14778173,88 грн штрафу за призупинення продажу електричної енергії у період з 01.06.2021 по 30.06.2021; 4454256,98 грн пені; 852867,91 грн 3% річних та 3299959,87 грн інфляційних втрат. Розрахунок спірних сум позивачем здійснено виходячи з такого:

1) штраф в сумі 273004,90 грн - на підставі п.6.3. договору в розмірі 7% від суми простроченої заборгованості, яка за підрахунком позивача, станом на 07.06.2021 становила 3900070,00 грн (а.с.5, т.1);

2) штраф за призупинення продажу електричної енергії у період з 13.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 60734440,27 грн - на підставі п.6.4. у зв`язку з призупиненням продажу електричної енергії у розмірі вартості погодженого обсягу електричної енергії, продаж якої призупинено (а.с.5, т.1);

3) штраф за призупинення продажу електричної енергії у період з 01.06.2021 по 30.06.2021 в розмірі 14778173,88 грн - на підставі п.6.4. у зв`язку з призупиненням продажу електричної енергії у розмірі вартості погодженого обсягу електричної енергії, продаж якої призупинено (а.с.5-6, т.1);

4) пеня в сумі 4454256,98 грн та 3% річних в сумі 852867,91 грн - за загальний період з 08.05.2021 по 30.09.2021 за наростаючим підсумком на суми не внесених авансових платежів 3-6 етапу постачання травня 2021 року та 1-6 етапу червня 2021 року, з врахуванням здійснених відповідачем у період з 11.05.2021 по 13.08.2021 оплат на загальну суму 6393098,98 грн (а.с.128, т.2);

5) інфляційні втрати в розмірі 3299959,87 грн - за період травень 2021 року - листопад 2021 року на суми не внесених, станом на кінець кожного місяця періоду розрахунку, авансових платежів 3-6 етапу постачання травня 2021 року та 1-6 етапу червня 2021 року, з врахуванням здійснених відповідачем у період з 11.05.2021 по 13.08.2021 оплат на загальну суму 6393098,98 грн (а.с.67, т.3).

Відповідач, в свою чергу, з розрахунком позивача не погодився, зазначивши, що пеня, 3% річних та інфляційні втрати мають бути розраховані виходи з суми заборгованості за фактично поставлену електроенергію, а не на суму не внесених авансових платежів, у зв`язку з чим у додаткових поясненнях (а.с.1-23, т.3) відповідачем був здійснений контррозрахунок, за результатом здійснення якого відповідач вважає, що задоволенню підлягають вимоги в частині стягнення пені в розмірі 164916,12 грн, 3% річних в розмірі 32644,38 грн та інфляційних втрат в розмірі 61989,12 грн. В іншій частині відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з підстав, що наведені у заявах по суті спору. Між цим, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення сум до 0,01% у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову, посилаючись, зокрема, на те, що у травні 2021 року відповідачем були понесені значні збитки, у зв`язку з кризовою ситуацією на ринку електроенергії. Відповідач наголошує, що реальні збитки відповідача за укладеним з позивачем договором за період квітень-травень 2021 року становлять 22268240,18 грн, з урахуванням фактично спожитого обсягу електроенергії у цьому періоді, а у разі споживання відповідачем всього договірного обсягу, збитки відповідача могли б збільшитись до 41644677,24 грн, на підтвердження чого відповідач до матеріалів справи долучив відповідні довідки, складені за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ «Онк-Груп» (а.с.25-48, т.3).

Крім цього, до матеріалів справи позивач долучив аукціонні свідоцтва (а.с.147-151, т.2), водночас, як встановлено та вказане підтвердив представник позивача у судовому засіданні, ці докази стосуються періоду відпуску/відбору електроенергії у квітні 2021 року, тобто не стосуються спірного у цій справі періоду.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За умовами ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

За умовами ч.4 ст.538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У відповідності до ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст.235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

За змістом п.1 ч.1 ст.236 ГК України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання, зокрема, такого виду оперативно-господарської санкції, як: одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною.

Згідно з ст.237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Відповідно до 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позиція суду

Щодо первісного позову

Предметом первісного позову у цій справі є вимога Державного підприємства "Гарантований покупець" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНК-Груп" про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 84392703,81 грн, які складаються з: 273004,90 грн штрафу за прострочення оплати електричної енергії понад 30 календарних днів у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості; 60734440,27 грн штрафу за призупинення продажу електричної енергії у період з 13.05.2021 по 31.05.2021; 14778173,88 грн штрафу за призупинення продажу електричної енергії у період з 01.06.2021 по 30.06.2021; 4454256,98 грн пені; 852867,91 грн 3% річних та 3299959,87 грн інфляційних втрат.

Як на підставу позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 18.03.2021 №1203/01/21 та додаткових угод до договору.

Як встановлено судом, уклавши до договору додаткові угоди сторонами було погоджено умови продажу позивачем та купівлі відповідачем електричної енергії у травні 2021 року та червні 2021 року, зокрема, сторони дійшли до згоди, що оплата вартості електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати - шляхом забезпечення оплати авансового платежу до початку відповідного етапу постачання.

За змістом додаткових угод, кожний календарний місяць періоду купівлі-продажу електричної енергії за погодженням сторін складається з шести етапів, до початку кожного з яких відповідач зобов`язався вносити авансові платежі. Як встановлено судом, дотримуючись умов договору та додаткових угод відповідачем без порушення строків були внесені авансові платежі в рахунок оплати електричної енергії по першому та другому етапах періоду купівлі-продажу електроенергії у травні 2021 (до 28.04.2021 та 30.04.2021 відповідно), водночас, в порушення умов договору позивачем не було здійснено чергового авансового платежу до початку третього етапу цього періоду (07.05.2021), у зв`язку з чим позивач скористався своїм правом на зупинення постачання електричної енергії починаючи з 13.05.2021, що не суперечить умовам договору та положенням ст.ст. 538, 693 ЦК України.

З наявного у справі акту, підписаного сторонами (а.с.50, т.1), судом встановлено, що всього у травні 2021 відповідачем було спожито електричну енергію на загальну суму 38358593,86 грн, з яких, без порушенням строків оплати, відповідачем було сплачено 31965494,88 грн. В іншій частині заборгованість за фактично спожиту електроенергію в розмірі 6393098,98 грн відповідачем повністю погашена шляхом проведення оплат у період з 11.05.2021 по 13.08.2021, які здійснювались в рахунок оплати електроенергії за період постачання червня 2021 року, водночас, у зв`язку з зупиненням постачання електричної енергії з 13.05.2021 та на підставі листа відповідача ця оплата позивачем була зарахована в рахунок погашенням боргу за травень 2021 року, при цьому зарахування цієї оплати позивачем було здійснено виходячи саме з дат їх фактичного проведення.

Як встановлено судом, розрахунок спірних у цій справі пені та 3% річних позивач здійснив за загальний період з 08.05.2021 по 30.09.2021, а інфляційних втрат за період з травня по листопад 2021 року, за наростаючим підсумком на суми не внесених авансових платежів 3-6 етапу постачання травня 2021 року та 1-6 етапу червня 2021 року, з врахуванням здійснених відповідачем у період з 11.05.2021 по 13.08.2021 оплат на загальну суму 6393098,98 грн.

Вирішуючи питання щодо здійсненого позивачем розрахунку сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з такого.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець, у свою чергу, зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 18.03.2021 №1203/01/21 позивач зобов`язати продати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов`язався купити (прийняти та оплатити) цю електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціонів на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі. Отже, виходячи із правової природи договору та його змісту можна дійти висновку, що його сторонами визначено зустрічне виконання зобов`язання. При цьому положеннями укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії та додаткових угод до цього договору узгоджений порядок оплати товару на умовах попередньої оплати відповідного періоду постачання.

Так, правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими ст.538 ЦК України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку, а у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 ЦК України).

Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов`язання.

Стаття 693 ЦК України регулює питання попередньої оплати товару, з якої вбачається, що попередньою оплатою визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 25.02.2020 у справі №922/1705/19 зробив висновок, що за вимогами статті 538 ЦК України у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19).

Отже, оскільки позивач скористався своїм правом на захист шляхом зупинення виконання зобов`язання з 13.05.2021 та з цього часу на свій ризик не здійснював фактичну поставку електроенергії відповідачу, суд дійшов висновку, що позивач мав право нараховувати пеню, 3% річних та інфляційні втрати виключно на суму несвоєчасно внесеного авансового платежу до 12.05.2021 включно, а починаючи з 13.05.2021 позивач має право вимагати сплати спірних сум, розрахованих виключно виходячи з суми боргу за фактично поставлену позивачем електроенергію на власний ризик до дня повного погашення боргу, тобто по 12.08.2021, враховуючи, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення відповідних сум.

Здійснивши розрахунок спірних сум таким чином та з урахуванням проведених відповідачем оплат судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: пеня в сумі 183437,06 грн; 3% річних в сумі 36356,59 грн та інфляційні втрати в сумі 61989,12 грн.

Водночас суд вважає правомірною вимогу позивача про нарахування суми штрафу на підставі п.6.3. договору, оскільки прострочення виконання зобов`язання відповідачем мало місце понад 30 календарних днів. Між цим, як було встановлено судом, позивач помилково здійснив розрахунок суми штрафу на суму боргу в розмірі 3900070,00 грн, оскільки станом на 07.06.2021 борг відповідача становив 3893070,00 грн, враховуючи проведену відповідачем у цей день оплату в розмірі 7000,00 грн. Здійснивши власний розрахунок суми штрафу згідно з п.6.3. договору судом встановлено, що штраф з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в розмірі 272514,90 грн (3893070,00 грн * 7%).

Між цим, вирішуючи питання щодо нарахованої позивачем суми штрафу на підставі п.6.4. договору, суд виходить з такого.

Як встановлено судом, пунктом 6.4. договору передбачено, що у випадку призупинення продажу електричної енергії, відповідно до п.5.1. цього договору крім п.п.5.1.3., покупець сплачує продавцю штраф у розмірі, що дорівнює вартості обсягу електричної енергії, продаж якого призупинено продавцем. В той же час, п/п 5.1.1. п.5.1. договору визначено право продавця призупинити продаж електричної енергії у разі порушення покупцем строку оплати будь-якого етапу періоду купівлі-продажу на 1 (один) робочий день.

Отже, зі змісту п/п 5.1.1. п.5.1. та п.6.4. договору вбачається, що застосування міри відповідальності у виді стягнення штрафу в розмірі вартості електроенергії, обсяг постачання якої призупинено, залежить від наявності одночасно таких умов: 1) прострочення відповідачем зобов`язання - несвоєчасне внесення чергового авансового платежу; 2) прийняття позивачем на власний розсуд рішення щодо призупинення продажу електричної енергії.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що за своєю правовою природою одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управленою стороною, у разі порушення зобов`язання другою стороною, є оперативно-господарською санкцією, яка застосується стороною на власний розсуд у порядку, визначеному договором.

В той же час, відповідно до вимог закону неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, разом з цим, нарахування неустойки у разі застосування стороною договору на власний розсуд та в односторонньому порядку оперативно-господарської санкції суперечить наведеному змісту неустойки та не передбачено законом.

Крім цього, як вже зазначалось судом, застосування у спірних відносинах сторін штрафу відповідно до п.6.4. нерозривно пов`язано із застосуванням до відповідача відповідальності за порушення ним зобов`язання в частині дотримання строків оплати товару. Між цим, застосування такого ж виду відповідальності (штрафу) за порушення строків оплати товару передбачено і п.6.3. договору. За цих обставин суд вважає, що стягнення з відповідача штрафу згідно з п.6.4. договору з одночасним стягненням штрафу відповідно до п.6.3. договору буде мати наслідком притягнення відповідача двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що не відповідає Закону.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ДП «Гарантований покупець» в частині стягнення з ТОВ «Онк-Груп» 60734440,27 грн штрафу за призупинення продажу електричної енергії у період з 13.05.2021 по 31.05.2021, а також 14778173,88 грн штрафу за призупинення продажу електричної енергії у період з 01.06.2021 по 30.06.2021.

Між цим, вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій у цій справі за клопотанням ТОВ «Онк-Груп», суд зазначає, що зі змісту застосованих судом до спірних відносин сторін норм законодавства випливає, що зменшення розміру штрафу є правом суду, а не обов`язком, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість. Так, вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази щодо майнового стану відповідача (фінансова звітність, довідки з банків про наявність коштів на рахунках), а також те, що підприємницька діяльність відповідачем здійснюється на власний ризик, а подані ним довідки щодо потенційних та реальних збитків не підтверджені доказами, суд, оцінивши наявні у справі докази та обставини справи у їх сукупності, з урахуванням розмірів штрафу і пені, вимоги щодо стягнення яких суд визнав обґрунтованими, не встановив наявності виняткових обставин, які б свідчили про обґрунтованість клопотання ТОВ «Онк-Груп» щодо зменшення заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що первісний позов ДП «Гарантований покупець» до ТОВ «Онк-Груп» слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 272514,90 грн, пеню в сумі 183437,06 грн, 3% річних в сумі 36356,59 грн та інфляційні втрати в сумі 61989,12 грн.

Щодо зустрічного позову

Предметом зустрічного позову ТОВ «Онк-Груп» до ДП «Гарантований покупець» є вимоги позивача про визнання частково недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 18.03.2021 №1203/01/21, укладеного між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНК-Груп", а саме в частині п.п.5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.6., 5.7., 5.8., 6.4.

Як на підставу позову позивач посилається на те, що вищевказані положення договору містять дискримінаційні умови по відношенню до ТОВ «Онк-Груп», що не відповідає положенням ч.1 ст.203 ЦУ України, які визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Суд відзначає, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення, між цим, свобода договору, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і свобода підприємницької діяльності, яка полягає у самостійному здійсненні без обмежень будь-якої підприємницької діяльність, не забороненої законом, є ключовими засадами цивільного права та господарського права, закріпленими у ст.ст. 3, 627 ЦК України та ст.ст. 6, 43 ГК України.

Дослідивши матеріали справи, доводи та заперечення учасників справи, суд вважає, що наведені позивачем за зустрічним позовом підстави для визнання недійсним договору в оскаржуваній частині фактично зводяться до суб`єктивного та довільного тлумачення позивачем цих умов, з посиланням на обставини, які виникли внаслідок подання позивачем первісного позову.

Суд зазначає, що ч.3 ст.538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, а отже передбачене договором право призупинення виконання відповідачем за зустрічним позовом свого обв`язку з продажу електричної енергії не суперечить нормам та засадам цивільного законодавства.

Водночас, враховуючи, що підставою для визнання договору недійсним є встановлені судом обставини щодо його невідповідності актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, суд дійшов висновку, що в межах цієї справи ТОВ «Онк-груп» не доведено наявності у спірних відносинах обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання оспорюваного договору недійсним.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Онк-Груп» до ДП «Гарантований покупець» слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення первісного позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 5218,34 грн судового збору. Водночас, оскільки судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНК-Груп» судовий збір в сумі 2270,00 грн не підлягає відшкодуванню за рахунок ДП «Гарантований покупець».

Водночас, вирішуючи питання щодо розподілу понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНК-Груп» витрат на правничу допомогу, суд зазначає про таке.

Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як було встановлено судом, у відзиві на первісний позов ТОВ «Онк-Груп» на виконання ст.124 ГПК України не було наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які останній поніс і які очікував понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас, у зустрічному позові ТОВ «Онк-Груп» повідомило, що витрати, які товариство понесло та очікує понести у зв`язку з розглядом справи складаються з: суми сплаченого судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 2270,00 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 71550,00 грн, понесених на підставі договору про надання правової допомоги від 18.10.2021 №103/юо та додаткової угоди від 25.10.2021 №1.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.15, т.2), 18.10.2021 між ТОВ «Онк-Груп» та адвокатом Воронковим В.О. був укладений договір про надання правової допомоги №103/юо, яким погоджено, що гонорарні відносини, строк дії договору, компенсація витрат, пов`язаних з виконанням та інші умови врегульовуються додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього договору.

Додатковою угодою №1 до договору (а.с.16-17, т.2) погоджено відносини позивача та адвоката щодо здійснення представництва інтересів ТОВ «Онк-Груп» під час розгляду цієї справи, а у п/п 3.1. п.3 цієї додаткової угоди визначено вартість адвокатських послуг. За умовами п.3.2. додаткової угоди, якщо інше не буде погоджено сторонами, оплата гонорару адвоката здійснюється клієнтом протягом 10 днів з дня оголошення судом першої інстанції рішення по суті заявлених позовних вимог у справі №916/2936/21. Відповідно до п.3.4. додаткової угоди оплата погодженої сторонами вартості наданих адвокатських послуг здійснюється клієнтом у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок адвоката, реквізити якого зазначаються в акті приймання-передачі наданих послуг. За змістом п.п.4.1., 4.2. додаткової угоди надання правової допомоги оформлюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною додаткової угоди. Обов`язок складання та направлення клієнту акта покладається на адвоката. Акт приймання-передачі наданих послуг, передбачений п.4.1. даної додаткової угоди, повинен містити детальний опис наданих послуг, кількість витраченого часу на надання правової допомоги та її підсумкову (сумарну) вартість, з урахуванням погодинної вартості (тарифікації) послуг адвоката, визначеної п.3.1. даної додаткової угоди.

До зустрічного позову був долучений складений за підписом адвоката попередній (орієнтовний) розрахунок витрат ТОВ «Онк-Груп», в якому наведений перелік наданих адвокатом послуг, а також зазначено, що загальна сума судових витрат, які позивач за зустрічним позовом понесло і очікує понести у зв`язку з розглядом справи №916/2936/21 складає 73820,00 грн, з яких: 2270,00 грн на сплату судового збору та 71550,00 грн на правничу допомогу.

11.02.2022 позивачем за зустрічним позовом було подано остаточний розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи, згідно з яким він просить суд ухвалити рішення щодо відшкодування ТОВ «Онк-Груп» за рахунок ДП «Гарантований покупець» понесених витрат у загальному розмірі 149420,00 грн, з яких: 2270,00 грн судового збору та 147150,00 грн витрат на правничу допомогу. У вказаному розрахунку адвокатом наведений зміст та вартість наданих ним послуг, а також кількість витраченого адвокатом часу.

Між цим, як встановлено судом, ТОВ «Онк-Груп» не було подано суду акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного між товариством та адвокатом, як це передбачено умовами додаткової угоди №1, а тому суд вважає, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не довів суду, що ТОВ «Онк-Груп» прийняло надані адвокатом послуги на суму 149420,00 грн та погодило їх обсяг, відповідно, з матеріалів справи судом не встановлено, що у ТОВ «Онк-Груп», станом на цей час, виник обов`язок перед адвокатом щодо здійснення оплати вартості цих послуг.

За вищевикладених обставин та враховуючи, що у відзиві на первісний позов ТОВ «Онк-груп» не було наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат (ч. 2 ст. 124 ГПК України), а у задоволенні зустрічного позову судом було відмовлено у повному обсязі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ДП «Гарантований покупець» на підставі наявних у справі доказів на користь ТОВ «Онк-груп» витрат на правничу допомогу в сумі 147150,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-Груп» (вул. Рішельєвська, 11, корп. А, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 37872468) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 43068454) штраф в сумі 272514 /двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот чотирнадцять/грн 90 коп, пеню в сумі 183437 /сто вісімдесят три тисячі чотириста тридцять сім/грн 06 коп, 3% річних в сумі 36356 /тридцять шість тисяч триста п`ятдесят шість/грн 59 коп, інфляційні втрати в сумі 61989 /шістдесят одну тисячу дев`ятсот вісімдесят дев`ять/грн 12 коп та судовий збір в сумі 5218 /п`ять тисяч двісті вісімнадцять/грн 34 коп.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНК-Груп» відмовити повністю.

5. Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНК-Груп" за зустрічним позовом, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНК-Груп».

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2022 р.

Суддя Д.О. Бездоля