Рішення № 103485922, 25.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2022Справа № 910/15260/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК

до товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙДІНГ

про стягнення 9 610 048,26 грн.

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Мунтян Є.В. представник за ордером серія АВ №1019282 від 17.09.2021;

від відповідача: Тимошина О.А представник за довіреністю № б/н від 30.09.2021.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙДІНГ про стягнення 9 610 048,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір №5/ДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів.

Через прострочення розрахунків за поставлену електричну енергію виникла заборгованість по платежам, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 9 573 067,37 грн., 36 980,89 грн. в якості 3% річних за прострочення виконання зобов`язання, 144 152,72 грн. в якості витрат на сплату судового збору та 15 000,00 грн. витрат, понесених на сплату послуг по наданню правової допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

04.10.2021 до канцелярії суду позивачем подано супровідний лист з позовною заявою з доданими документами, заяву про забезпечення позову.

05.10.2021 до канцелярії суду відповідачем подано заперечення щодо забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.11.2021.

25.10.2021 через систему "Електронний суд" позивач подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

01.11.2021 через систему "Електронний суд" позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено. Відкладено підготовче судове засідання у справі на 30.11.2021.

В судове засідання 30.11.2021 відповідач не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 21.12.2021.

В судове засідання 21.12.2021 позивач та відповідач не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

21.12.2021 на електронну адресу суду від позивача та від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 відкладено розгляд справи по суті на 25.01.2022.

В судовому засіданні 25.01.2022 представник позивача просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

25.05.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙДІНГ (покупець) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів № 5/ДД .

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначена графіком продажу/купівлі електричної енергії, що є додатком № 1 до цього договору.

Згідно з п.2.1 договору продавець зобов`язується продати та поставити електричну енергію, код УКТЗЕД 2716000000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію згідно графіку продажу/купівлі електричної енергії, визначеного у додатку №1. Покупець зобов`язується реалізувати прийняту за даним договором електричну енергію виключно з правом прямого постачання кінцевим споживачам, (без права перепродажу на ринках: доба наперед «РДН», внутрішньодобовий ринок «ВДР») згідно графіку продажу/купівлі електричної енергії, визначеного у додатку №1 (щомісячна угода).

Відповідно до п. 2.2. договору право власності на електричну енергію переходить від продавця до покупця після належного виконання сторонами п.2.4. цього договору та підтвердження оператором системи передачі реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передачі на відповідну добу.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що сторони погоджуються, що обсяги по кожній годині кожної доби постачання повинні бути зареєстровані обома сторонами на електронній платформі оператора системи передачі, на якій здійснюється процедура реєстрації зазначеної торгівельної операції на двосторонній основі з відповідним підтвердженням.

Згідно з п.3.1 договору ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість Договору визначаються у Додатку №1.

Відповідно до п.3.2 договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у Розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів. Покупець забезпечує надходження грошових коштів за електричну енергію на банківський рахунок продавця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.8.1 договору).

Відповідно до п.3.3 договору купівля-продаж електричної енергії здійснюється протягом розрахункового періоду, виходячи з підтвердженого обсягу електричної енергії (відповідно додатку 1 (щомісячна угода) до цього договору), якщо даним договором не узгоджено інше.

Датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.3.5 договору).

Згідно з п.2 щомісячної угоди №2 до договору Плановий обсяг постачання електричної енергії з 00:00 01.07.2021 р., по 24:00 31.07.2021 р., («Розрахунковий період»). Ціна за 1 МВт*год електричної енергії, що поставляється Продавцем Покупцеві відповідно до цієї Щомісячної угоди є диференційованою за годинами доби та як фактична ціна РДН в торговій зоні (ОЕС), що склалась за підсумками торгів на відповідну добу, зменшена на 2,1 % за кожну годину відповідної доби в межах відповідної торгової зони та зафіксованій на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» у розділі «Результати торгів» за посиланням http://oree.com.ua/.

Відповідно до п.3 щомісячної угоди №2 до договору обсяг постачання електричної енергії у Розрахунковому періоді з 00 годин першого дня розрахункового періоду по 24 годину останнього дня розрахункового періоду становить 43 200 МВт*г., графік додається і є невід`ємною частиною даної додаткової угоди.

Згідно з п.4 щомісячної угоди №2 до договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця шляхом перерахування коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських днів до торгового дня (дня купівлі-продажу). У випадку, якщо граничний строк оплати припадає на святковий день, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений покупцем у попередній робочий день, найближчий до дати такого платежу до 15:00. Оплата електричної енергії здійснюється з урахуванням податку на додану вартість.

Тобто, не пізніше ніж за два дні до купівлі визначеного обсягу електричної енергії покупець зобов`язується здійснювати передоплату за електричну енергію згідно планових обсягів на добу, виходячи з ціни на електричну енергію ринку доби наперед (РДН), що зафіксована на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» у розділі «Результати торгів» за посиланням http://oree.com.ua/.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у липні 2021 року використано 43 200 МВт-год електричної енергії на загальну суму 65 094 949,02 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом надання послуг №1024 від 31.07.2021.

Як зазначено позивачем, у зв`язку з простроченням розрахунків за поставлену електричну енергію за липень 2021 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 9 573 067,37 грн. на підтвердження чого надано банківську виписку за період з 01.07.2021 по 15.09.2021 та таблицю поставок та розрахунків за оспорюваний період.

Заперечуючи проти позову у відзиві відповідачем зазначено, що відповідно до додатку № 1 до договору № 5/ДД від 25.05.2021 («щомісячна угода № 2») пунктом 4 встановлено, що оплата за електричну енергію провадиться не пізніше за 2 банківських днів до торгового дня (дня купівлі-продажу), тобто у вигляді 100% передплати.

Пунктом 3.4 договору № 5/ДД від 25.05.2021 передбачено, що у випадку порушення строків оплати надає продавцю право на односторонню зупинку своїх зобов`язань в частині продажу електроенергії. Тобто, у випадку неотримання коштів продавець зупиняє постачання електроенергії на користь покупця.

У якості доказів несвоєчасної оплати позивачем надається банківська виписка за період з 01.07.2021 по 15.09.2021, із якої вибачається ніби то сформована заборгованість.

Однак, така заборгованість за липень 2021 відсутня, оскільки: сплата з боку відповідача здійснювалася і у червні 2021, тобто заборгованість за липень 2021 відсутня.

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.4 договору у випадку не оплати покупцем електричної енергії або порушення строків оплати визначеними додатковою угодою, продавець має право в односторонньому порядку зупинити виконання своїх зобов`язань в частині продажу електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати.

Таким чином, у вищезазначеному пункті договору передбачено право позивача зупинити постачання електроенергії на користь відповідача у випадку її неоплати.

На підтвердження оплати електричної енергії за липень 2021 відповідачем надано копії платіжних доручень на загальну суму 9 605 857,84 грн., а саме: №2285 від 18.06.2021 на суму 3 000 000,00 грн., №2289 від 18.06.2021 на суму 700 000,00 грн., №2292 від 18.06.2021 на суму 4 426 983,48 грн., №2307 від 22.06.2021 на суму 1 478 874,36 грн. з призначенням платежу: «оплата за електроенергію згідно договору №5/ДД від 25 травня 2021р в т.ч. ПДВ».

Проте, відповідно до п.3.6 договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначати номер і дату договору та призначення платежу з зазначення періоду продажу/купівлі, за який здійснюється оплата. Якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період продажу/купівлі або повертається покупцеві за його вимогою, впродовж 1 (одного) банківського дня з дня надходження відповідної вимоги.

Враховуючи вищезазначене, в суду відсутні підстави вважати, що здійснена оплата відповідачем в червні 2021 року на загальну суму 9 605 857,84 грн. здійснена як попередня оплата за липень 2021 року.

Будь-яких інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів № 5/ДД від 25.05.2021 у відповідача перед позивачем в сумі 9 573 067,37 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 36 980,89 грн. за період з 01.08.2021 по 17.09.2021.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд погоджується з нарахуванням трьох процентів річних у розмірі 36 980,89 грн. та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙДІНГ (01001, м. Київ, вулиця Паторжинського, будинок 6, 3, офіс 2, код ЄДРПОУ 43275225) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПАВЕРСТОК (03150, м. Київ, вулиця Антоновича, будинок 172, офіс 84 А, код ЄДРПОУ 43016569) основний борг в розмірі 9 573 067 (дев`ять мільйонів п`ятсот сімдесят три тисячі шістдесят сім) грн. 37 коп., три проценти річних в розмірі 36 980 (тридцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 89 коп. та судовий збір в розмірі 144 150 (сто сорок чотири тисячі сто п`ятдесят) грн. 72 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 22.02.2022 року.

Суддя С.М. Мудрий