Рішення № 103485762, 10.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2022Справа № 910/12574/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Сабалдаш О. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом в.о. керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця"

про стягнення 277 833,33 грн.

за участю представників:

від прокуратури: Матюшенко К. В.

від позивач: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся в.о. керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради (далі позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" (далі АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, у сумі 277 833,33 грн.

У обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що відповідач, як постійний користувач лісосмугою, розташованою поблизу с. Демчин Мирославської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, не виконав покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконної порубки дерев на підвідомчій АТ "Українська залізниця" території. Відтак, внаслідок порушення відповідачем лісового та природоохоронного законодавства державі завдано збитків. У позові, посилаючись на ст. 1166 ЦК України, прокурор просить стягнути з АТ "Українська залізниця" шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, у сумі 277 833,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у визначений законом строк надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що прокурор не довів наявності вини АТ "Українська залізниця" у незбереженні лісу та неправомірної поведінки в діях відповідача, як лісокористувача, не встановив, які саме заходи з охорони лісів не вчинив відповідач з метою збереження дерев від незаконних порубок. Також вважав, що неналежна охорона лісу не є правопорушенням, яке тягне матеріальну відповідальність.

У судовому засіданні, під час розгляду справи по суті, прокурор заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. У цьому ж клопотанні позовні вимоги прокурора підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 10.02.2022, не з`явився, у минулому судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Просив відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з висновком Конституційного Суду України, наведеним у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, поняття інтереси держави є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.

Необхідність захисту інтересів держави у даній справі прокурор обґрунтував бездіяльністю Швайківської сільської ради та незверненні до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною порубкою лісів, внаслідок чого порушено інтереси територіальної громади.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Отже, державні органи та інші суб`єкти владних повноважень зобов`язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень.

Відповідно до рішення Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області № 14 від 11.01.2019 «Про реорганізацію Мирославської, Райківської та Слободищанської сільських рад шляхом приєднання до Швайківської сільської ради Житомирської області Бердичівського району», Мирославська сільська рада увійшла до складу Швайківської сільської ради. Тобто, Швайківська сільська рада є правонаступником, а отже, розпорядником всього комунального майна, прав та обов`язків Мирославської сільської ради, на якій здійснені незаконні порубки (43 км лінії Козятин-Шепетівка Житомирської області).

За змістом ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів. спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

Отже, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у відповідному співвідношенні.

У даному випадку шкода, завдана незаконною порубкою дерев в адміністративних межах Швайківської сільської ради, підлягає стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Швайківської сільської ради. Таким чином Швайківська сільська рада є уповноваженим органом на здійснення відповідних повноважень з метою захисту інтересів територіальної громади.

Прокурор зазначає, що в даному випадку порушення інтересів держави (територіальної громади) полягає у ненадходженні до бюджету місцевого самоврядування грошових коштів на відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, що унеможливлює подальше відновлення зелених насаджень та реалізацію інших природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення стану природною середовища, забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства.

За таких обставин, при наявності загрози інтересам держави та бездіяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі Швайківської сільської ради.

Так, Бердичівською окружною прокуратурою 15.06.2021 на адресу Швайківської сільської ради було направлене повідомлення про виявлені порушення АТ "Українська залізниця" природоохоронного та лісового законодавства, пов`язані з самовільною вирубкою лісу. Однак, у відповідь на вказане повідомлення Швайківська сільська рада листом від 18.06.2021 повідомила прокуратуру, що не має можливості самостійно звернутись до суду з позовом про стягнення заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу.

Тобто, позивач після отримання повідомлення прокуратури, усвідомлюючи порушення інтересів держави, протягом розумного строку не вжив заходів щодо стягнення шкоди, що було розцінено прокурором як бездіяльність. У той же час, незвернення Швайківської сільської ради до суду з відповідним позовом унеможливлює в подальшому вжиття заходів для відновлення порушених інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах та стягнення з відповідача шкоди за таке порушення.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заявлений прокурором позов спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави, а отже, цей позов поданий у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави.

З приводу самого порушення відповідачем лісового та природоохоронного законодавства судом встановлено наступне.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ 02-13 № 000076, виданим 20.11.2000 головою районної ради народних депутатів Бердичівського району Житомирської області України, Державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-західна залізниця» було надано у постійне користування земельну ділянку під лісосмугою площею 111,8293 га, у межах Мирославської сільської ради.

Відповідно до рішення Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області № 14 від 11.01.2019 «Про реорганізацію Мирославської, Райківської та Слободищанської сільських рад шляхом приєднання до Швайківської сільської ради Житомирської області Бердичівського району», Мирославська сільська рада увійшла до складу Швайківської сільської ради.

16.10.2018 під час здійснення обходу захисних лісонасаджень на перегоні Бердичів-Михайленки, з лівої сторони від залізничної колії на 42-43 км (квартал 37 виділ 115) працівниками Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень було виявлено незаконну рубку дерев в кількості 27 сироростучих дерев, а саме 23 дерева «породи» дуб та 4 дерева «породи» граб. Про вказану подію було повідомлено Бердичівський ВП ГУНП Житомирської області, яким 16.10.2018 здійснено огляд місця події та складено відповідний протокол. У вказаному протоколі було зафіксовано, зокрема, що під час огляду виявлено 23 пеньки дерева «породи» дуб та 4 дерева «породи» граб; на пеньках та біля них знаходяться тирса та гілки, подекуди порізані стовбури; крони дерев лежать на землі. Також на землі від останнього до першого пенька виявлено дві колії від транспортного засобу.

17.10.2018 слідчим відділом Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області у Єдиному реєстру досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження № 12018060050001191 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України незаконна порубка лісу на території користування лісокористувача АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» (виробничий підрозділ Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень на території Швайківської територіальної громади (Мирославська сільська рада, село Демчин) Бердичівського району Житомирської області).

Матеріалами вказаного кримінального провадження було встановлено, що самовільна порубка лісу мала місце у лісосмузі площею 111,8293 га, що розташована поблизу с. Демчин, Мирославської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Проте, оскільки під час розслідування вказаного кримінального провадження осіб, які вчинили незаконну порубку лісу, виявлено не було, то 17.10.2020 слідчим СВ Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області прийнята постанова про закриття вказаного кримінального провадження на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» є постійним лісокористувачем земельної ділянки під лісосмугою площею 111,8293 га, що розташована на території Швайківської територіальної громади (село Демчин, Мирославської сільської ради) Бердичівського району Житомирської області, тому саме АТ «Українська залізниця» зобов`язана здійснювати державну лісову охорону. Однак, оскільки відповідач допустив незаконну порубку лісу на підвідомчій йому території, то він має відшкодувати збитки, заподіяні порушенням лісового та природоохоронного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а також цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Відповідно до ч. 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність. Згідно з частиною 3, 4 статті 68 наведеного закону законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Судом вже встановлено, що 16.10.2018 на перегоні Бердичів Михайленки, з лівої сторони від колії на 42-43 км (квартал 37 виділ 115), було виявлено незаконну вирубку дерев у кількості 27 одиниць (23 дерева «породи» дуб та 4 дерева «породи» граб), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями доповідної записки про обходи працівників Козятинської виробничої дільниці, протоколом огляду Бердичівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, актом ревізії регіональної філії «Південно-західна залізниця» від 18.10.2018, листом регіональної філії «Південно-західна залізниця» № 2884 від 16.10.2018 та копіями матеріалів кримінального провадження № 12018060050001191 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Суд вважає зазначені докази достатніми для встановлення факту вчинення правопорушення природоохоронного законодавства та завдання територіальній громаді Швайківської сільської ради шкоди незаконною порубкою лісових насаджень.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій та основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. До лісового фонду України належать захисні насадження лінійного типу (ст. 4 Лісового кодексу України).

Згідно з Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007, лісові насадження лінійного типу, лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення залізниць, відносяться до категорії захисних лісів.

Відповідно до ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Як вже зазначалось, державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ 02-13 № 000076, виданим 27.10.2000 головою районної ради народних депутатів Бердичівського району Житомирської області України, Державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-західна залізниця» надано земельну ділянку під лісосмугою площею 111,8293 га, у межах Мирославської сільської ради (правонаступником якої є Швайківська сільська рада) у постійне користування (для ведення господарської діяльності).

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 200 від 25.06.2014, статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, у тому числі права постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку № 1 до постанови. У вказаному додатку, серед іншого, зазначено і Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця».

Згідно з додатком 1 до вказаної постанови КМУ Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця» входить до переліку підприємств залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ «Українська залізниця». Тобто, Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця» реорганізоване у регіональну філію «Південно-західну залізницю» AT «Українська залізниця», до складу якої входить також виробничий підрозділ «Жмеринська дистанція лісових насаджень».

Відповідно до Положення про структурний підрозділ, ВП «Жмеринська дистанція лісових насаджень» створений з метою створення нових і утримання раніше створених снігозахисних, вітрозахисних і огороджувальних зелених насаджень в смузі відведення реорганізованої філії «Південно-Західна залізниця».

До основних завдань вказаного підрозділу належать, зокрема, профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними, боротьба із карантинними бур`янами, зайвою деревночагарниковою рослинністю в технічній смузі та під лініями сигналізації та зв`язку закріпленими за підрозділом виконання заходів по збереженню захисних функцій лісонасаджень, у тому числі лісовідновлювальних і санітарно-оздоровчих заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев, тому цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Зокрема, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 № 909/976/17 та Верховним Судом у постановах від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17 зроблено висновок про те, що неважливо, хто саме здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Отже, відповідно до ст. 17, 19 Лісового кодексу України АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону захисних насаджень на підвідомчій регіональної філії території.

Згідно зі ст. 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 частини 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб (ст. 86 Лісового кодексу України).

Відповідач вказує, що його вини у вчиненні порушення природоохоронного законодавства немає, водночас зазначає, що ним було здійснено ряд заходів з метою забезпечення належної охорони лісу та попередження незаконної рубки лісу. Зокрема, Жмеринською дистанцією захисних лісонасаджень було розроблено комплекс власних заходів по збереженню захисних лісонасаджень від незаконних рубок по ПЧЛ-3 на 2018 рік: розроблення та впровадження порядку дій відповідальних осіб при виявленні самовільних порубок в насадженнях, проведення планових ревізій стану захисних лісонасаджень, тощо; начальником Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень видано наказ № 2 від 02.01.2018 «Про фіксацію лісопорушень», яким визначено відповідальних осіб за проведення оглядів захисних лісонасаджень, періодичність оглядів, надано розрахунок шкоди, заподіяної лісу та порядок передачі інформації про виявлені лісопорушення до правоохоронних органів; начальником ПЧЛ-3 29.02.2016 затверджено порядок дій відповідальних осіб при виявленні самовільних рубок в насадженнях залізниці.

Проте, суд вважає, що вжиття вказаних заходів з боку відповідача для збереження лісових насаджень виявилось недостатнім, оскільки вирубка лісу на підвідомчій відповідачу території відбулась.

Доводи відповідача про те, що прокурором не доведено вини залізниці у вчиненні незаконної рубки дерев, про що свідчать матеріали кримінального провадження № 12018060050001191, під час досудового розслідування якого не встановлено особи, причетної до вчинення вказаного злочину, суд до уваги не приймає, оскільки за змістом наведених норм природоохоронного законодавства за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок. Вказана позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.

За таких обставин, суд вважає доведеною вину відповідача у незабезпеченні охорони та збереженні лісових насаджень від незаконних рубок із земель лісового фонду на підвідомчій йому території.

При цьому вказана бездіяльність призвела до завдання збитків державі, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою бездіяльністю та завданою матеріальною шкодою.

Щодо розмірів завданих збитків, розрахованих прокурором, то суд зважає на положення постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Згідно із затвердженими таксами, враховуючи об`єм зрубаної деревини 37,10 куб.м. та її таксову вартість 21 929,19 грн., сума заподіяної шкоди від незаконної вирубки лісу в даному випадку становить 277 833,33 грн., що також підтверджується листом регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Українська залізниця" від 16.10.2018.

За таких обставин суд вважає, що прокурором та позивачем належними та допустимими доказами доведено склад цивільного правопорушення, визначеного ст. 1166 ЦК України. Так, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та завдання державі шкоди в розмірі 277 833,33 грн.

З огляду на викладене, вимоги прокурора про притягнення АТ "Українська залізниця" до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за незаконну вирубку лісу є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову усі витрати, пов`язані з розглядом спору, зокрема, зі сплати судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги в.о.керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" про стягнення шкоди у сумі 277 833,33 грн. задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональноїї філії "Південно-західна залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Швайківської сільської ради (13331, Житомирська обл., с. Швайківка, вул. Осівка, 1А, ідентифікаційний код 04345658) шкоду у сумі 277 833 (двісті сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять три) грн. 33 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональноїї філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. С. Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) витрати по сплаті судового збору в сумі 4 167 (чотири тисячі сто шістдесят сім) грн. 50 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 10 лютого 2022 року.

Повний текст рішення складений 21 лютого 2022 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.