Рішення № 103482662, 14.02.2022, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/937/21

Провадження № 2/630/38/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Медведєвої Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу № 630/937/21 (провадження № 2/630/38/22) за позовною заявою від 10 листопада 2021 року, поданою Балагурак Веронікою Василівною представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 17864,68 грн. за кредитним договором №б/н від 14 вересня 2013 року, а також стягнення судових витрат, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позову представник позивача вказувала, що з ОСОБА_2 14 вересня 2013 року був укладений кредитний договір без номеру (далі за текстом Кредитний договір). За цим договором ОСОБА_2 був наданий кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак відповідачем ОСОБА_2 зобов`язання за Кредитним договором порушувались, внаслідок чого виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 17864,68 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, та після його смерті спадщину прийняла ОСОБА_1 .. Позивачем 27 серпня 2020 року була направлена претензія кредитора до нотаріальної контори, та 08 вересня 2020 року отримана відповідь. На даний момент спадкоємцями ОСОБА_2 борг не погашений, саме тому позивач був змушений звернутися з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а також заслуховує усні пояснення сторін та показання свідків.

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у належний спосіб, відомості про причини неявки суд не сповістив.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, проте її представник ОСОБА_3 надіслала до суду письмове клопотання, в якому просила справу розглядати без участі представника відповідача, вказувала, що позовні вимоги не визнає повністю та просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

В судовому засіданні, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступне.

Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», і ОСОБА_2 14 вересня 2013 року був укладений Договір про надання банківських послуг, який складається з таких документів: Анкети-заяви, Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів Банку. З усіма документами, які складають Договір про надання банківських послуг, ОСОБА_2 ознайомився до його укладення, тобто до підписання Анкети-заяви від 14 вересня 2013 року, про що прямо вказано в тексті цього документу, та відповідно підтверджується його власноручним підписом в Анкеті-заяві.

За укладеним договором ОСОБА_2 були надані кредитні кошти у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Однак позивальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого 14 листопада 2019 року відділом державної РАЦС по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області. На день смерті позичальника ОСОБА_2 його заборгованість перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» становила 17864,68 грн., що підтверджується розрахунками, складеними позивачем станом на 14 листопада 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З наданої інформаційної довідки виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області №03-36/4289 від 24 листопада 2021 року на день відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована його дружина ОСОБА_1 ..

Так, на запит суду була витребувана копія спадкової справи №147П/2020, з якої вбачається, що вона була відкрита державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори 01 вересня 2020 року на підставі претензії кредитора АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» до спадкоємців ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших заяв про прийняття чи про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 спадкова справа №147П/2020 не містить, свідоцтва про право на спадщину в цій справі нікому не видавались.

В шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 11 травня 2020 року ОСОБА_1 заяву про відмову від спадщини після її чоловіка в нотаріальному порядку не подала, тому суд вважає ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_2 ..

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. 1218, 1231 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Зазначена правова позиція викладена в постанові ВСУ від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15, а також в постанові ВС/КЦС від 11 березня 2019 року у справі № 759/12484/15-ц

Відповідно до ч. 3 ст. 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» виконав вимоги ст. 1281 ЦК України, оскільки звернувся 27 серпня 2020 року до нотаріальної контори із претензією до спадкоємців ОСОБА_2 в шестимісячний строк з моменту прийняття спадщини ОСОБА_1 , тобто з 11 травня 2020 року по 11 листопада 2020 року.

Однак при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц ( провадження № 61-2935св18).

Перевіряючи дійсний обсяг спадкового майна після смерті боржника ОСОБА_2 , яке повинно було увійти до складу спадщини, суд дійшов висновку про відсутність майнових прав після смерті ОСОБА_2 на підставі наведених нижче доказів.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №290644190 від 16 грудня 2021 року, сформованої на запит суду, інформація щодо зареєстрованого права власності за ОСОБА_2 у реєстрі відсутня.

А як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №290641946 від 16 грудня 2021 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є сторонніми особами відносно померлого ОСОБА_2 ..

Будь-які інші докази, які б свідчили про одержання ОСОБА_1 спадкового майна у спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_2 серед матеріалів справи відсутні.

В той же час позивач мав процесуальну можливість подати до суду у встановлений законом строк та у встановленій законом формі клопотання про витребування додаткових доказів, однак, представником позивача АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» до суду було подано клопотання про витребування доказів, яке не відповідало вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України, а тому в задоволенні якого судом було відмовлено в повному обсязі.

Через неявку учасників у справі в судові засідання суд був позбавлений можливості зясувати додаткову інформацію щодо можливого існування іншого майна в тому числі рухомого, яке належало померлому спадкодавцю ОСОБА_2 ..

Тому з огляду на викладене вище, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1261, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, ст. 10-13, 81, 141, 263, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року.

Суддя О. О. Малихін