Рішення № 103482130, 22.02.2022, Новопсковський районний суд Луганської області

Дата документу 22.02.2022

ЄУ № 942/213/22

Провадження №2-о/942/61/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в смт. Новопсков цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересовані особи - Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), сервісний центр № 9 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Хрустальний (м. Красний Луч), Луганська область, Україна.

В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_2 у м. Красний Луч Луганської області. Заявнику на тимчасово окупованій території видано лікарське свідоцтво про смерть та свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , які не мають юридичної сили та не утворюють підстав для припинення, зміни та виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з настанням такого юридичного факту як смерть особи. Встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, так як вона зможе провести державну реєстрацію смерті своєї матері.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 14 лютого 2022 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 22 лютого 2022 року.

Заявник в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі та участі заявника.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із абз. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Отже, вказаний закон не містить спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на тимчасово не підконтрольній Україні території, що при таких обставинах унеможливлює державну реєстрацію смерті певної особи в позасудовому порядку.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка селища Фащівка Антрацитівського району Луганської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 06.12.2001 Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка деревні Колчанка Русько - Бродського району Орловської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження заявника серія НОМЕР_3 , виданого Фащівською селищною радою Ворошиловського району Луганської області, « ОСОБА_1 » (мовою оригіналу) ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі мати зазначено « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00014725524 від 18.11.2014 вбачається, що 06.09.1980 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції у Луганській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , актовий запис № 801. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_1

Отже заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що повністю підтверджується вищезазначеними документами.

Представником заявника надано лікарське свідоцтво про смерть № 405 від 09.09.2021, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області, причина смерті - хронічна серцево - судинна недостатність. Дифузний кардіосклероз.

Також на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 представником заявника до матеріалів справи додано свідоцтво про смерть, видане установою, що знаходиться на тимчасово не підконтрольній території України, копію світлини місця поховання.

Оцінюючи лікарське свідоцтво про смерть, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вимоги представника заявника про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити, зазначивши, що остання померла в м. Хрустальний (м. Красний Луч), Луганська область, Україна, оскільки це підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 4. ст. 317, ст. 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення понесені заявником витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 81, 141, 258, 263-265, 268, 293-294, 315-319, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересовані особи - Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), сервісний центр № 9 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка деревні Колчанка Русько - Бродського району Орловської області, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Хрустальний (м. Красний Луч), Луганська область, Україна, причина смерті - хронічна серцево - судинна недостатність. Дифузний кардіосклероз.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заявника: Світанько Дмитро Олексійович, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1505 від 09.07.2003, договору про надання правової допомоги від 25.12.2021, ордера серія ДН № 154856 від 25.12.2021, адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 22034637, який знаходиться за адресою: вул. Незалежності, буд. 62, м. Бахмут, Донецька область.

Заінтересована особа - сервісний центр № 9 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, адреса: вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

Допустити рішення до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: О.С. Стеценко