Ухвала суду № 103481812, 22.02.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/435/22

Провадження № 1-кп/348/247/22

22 лютого 2022 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна Івано-Франківської області клопотання у кримінальному провадженні №12021096200000186

щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, якого обвинувачують у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України та у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

інші учасники: прокурор Лозінський Б.В.,

захисник Яблончук В.Й.,

встановив:

Прокурор в підготовчому судовому засіданніподав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченомуОСОБА_1 на строк 60 (шістдесят) днів,без визначення розміру застави.В обгрунтування клопотання наведено таке. ОСОБА_1 обвинувачують у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України та у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України за обставин викладених у обвинувальному акті. Обгрунтованість підозри підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, немає міцних соціальних зв`язків. Також на користь вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 після спричинення тілесних ушкоджень кожного разу покидав місце події та переховувався від правоохоронних органів. Крім того ОСОБА_1 може незаконно виплати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі анкетні дані свідків, він знайомий з ними безпосередньо, проживає з ними в одному приватному домоволодінні та перебуває зі свідками у родинних стосунках, тому перебуваючи на волі об`єктивно матиме можливість чинити на них тиск. Окрім цього ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він декілька разів вчиняв із потерпілим конфлікти, в ході яких завдавав тому тілесні ушкодження та внаслідок яких потерпілий помер. Самі обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного та можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Крім того від співмешканців ОСОБА_1 неодноразово надходили до правоохоронних органів повідомлення про вчинення підозрюваним у стані алкогольного сп`яніння конфліктів, що свідчить про ескалацію поведінки ОСОБА_1 та його схильність до вчинення правопорушень. 20.01.2022 ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16 год. 00 хв. 23 лютого 2022 року, без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Також прокурор зазначив, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також запобігти заявленим ризикам. Просив не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який спричинив загибель людини.

У ході розгляду клопотання прокурор вказав, що потерпілий від кримінальних правопорушень був дядьком і хресним батьком обвинуваченого. Обвинувачений у ході досудового розслідування не перешкоджав, виконував процесуальні обов`язки, незважаючи на оформлення протоколу затримання обвинувачений з`явився в поліцію добровільно після того, як дізнався про смерть потерпілого.

Обвинувачений просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки свідки є його родичами і на них він не буде впливати, від органів досудового розслідування він не переховувався, мав намір служити в АТО.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив та вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Просить змінити запобіжний захід ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, враховуючи його сталі соціальні зв`язки, наявність постійного місця проживання та позитивну репутацію обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Згідно з ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

20.01.2022 ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16 год. 00 хв. 23 лютого 2022 року, без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Під час розгляду клопотання сторони кримінального провадження не оспорювали наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України та у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Сторона захисту у ході судового засідання вказала на необгрунтованість ризиків, заявлених у клопотанні. З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до ст.199 КПК України у ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор повинен довести, що заявлені ризики після обранення запобіжного заходу не зменшилися. Прокурор у ході судового розгляду повинен довести, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

У ході розгляду клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений від органів досудового розслідування не ухилявся, крім цього у обвинувачльному акті вказано обставинами, які пом`якшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Сам обвинувачений вказав і сторона обвинувачення цього не спростувала, що він після того як дізнався про смерть потерпілого з`явився в поліцію добровільно і не переховувався. Враховуючи ці обставини суд вважає, що ризик визначений п.1 ч.1 ст.177 КПК України на момент розгляду даного клопотання перестав існувати.

Обвинувачений вказав, що свідком та потерпілою у дані справі є його мати і сестра з якими він ніколи конфліктів не вчиняв. Конфлікти у нього виникали тільки з дядьком, оскільки він був раніше судимий і був конфліктною людиною. Наміру зашкодити мамі та сестрі у зв`язку з їх участю у кримінальному провадженні обвинувачений не має. Враховулючи те, що обвинувачений активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень та не вживав заходів до перешкоджання досудовому розслідуванню, спілкується з мамою та сестрою суд доходить висновку, що ризик визначений п.3 ч.1 ст.177 КПК України на момент розгляду даного клопотання також перестав існувати.

Крім цього, у клопотанні зазначено ризик, визначений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. З цього приводу суд зазначає таке. 01.11.2021 у обвинуваченого виник конфлікт з потерпілим у результаті якого потерпілому було завдано легкі тілесні ушкодження. 02.11.2021 відомості про вчинення кримінального проступку були внесені у ЄРДР. Обвинуваченому було відомо про це. Та не зважаючи на це обвинувачений свою поведінку не змінив та 20.11.2021 знову мав конфлікт з потерпілим в результаті якого потерпілий отримав тілесні ушкодження від яких через 2 дні помер. У ході розгляду клопотання обвинувачений вказав, що він конфліктував не тільки з потерпілим, а до цього також мав конфлікти і з іншими особами. Зазначене свідчить про те, що обвинувачений у конфліктних ситуаціях не може контролювати повною мірою свої емоції та не може уникати кофліктів з іншими людьми. За таких обставин суд вважа, що ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України на час розгляду даного клопотання не зменшився та не перестав існувати.

Суд вважає обгрунтованою позицію прокурора, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у ході судового розгляду кримінального провадження. На підтвердження такої позиції суду свідчать дані про особу обвинуваченого, зокрема, його репутації, відсутність місця праці, а також характер вчинених ним кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачують у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд не визначає розмір застави при постановленні даної ухвали.

З врахуванням викладеного, суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, незважаючи на те, що деякі ризики зазначені у клопотанні на момент його розгляду перестали існувати.

Керуючись ст. 199, 314КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 22.04.2022 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайномувиконанню післяїї оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Матолич В.В.